Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2015/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", 61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54
до Соколівської сільської ради, 63420, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Соколове, вул. Отакара Яроша, буд. 68
простягнення 4 126, 31 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Соколівської сільської ради про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за договором на постачання природного газу для потреб непуботових споживачів №41ВВ617-183-20 від 21.01.2020 року у розмірі 3 716, 11 грн., пеню у сумі 173, 79 грн., 3 % річних у розмірі 61, 76 грн., інфляційні втрати у розмірі 174, 65 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором №41ВВ617-183-20 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 21.01.2020 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Ухвалою суду від 31.05.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (вх. № 2015/21) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
09.06.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 13518) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.06.2021 року замовлено клопотання позивача викладене у пункті 2 прохальної частини позовної заяви про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2015/21. Розгляд справи № 922/2015/21 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Роз'яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами в межах строків встановлених статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 09.06.2021 року про відкриття провадження у справі № 922/2015/21 відповідачем отримано 14.06.2021 року, про що свідчить поштове повідомлення, яке судом долучено до матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, відповідно до пункту 2.2.2. статті 2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківгаз Збут” однією із основних функцій товариства є надання послуг по забезпеченню газом підприємств усіх форм власності і населення шляхом постачання природного газу.
З метою оперативного контролю за процесом споживання природного газу усіма категоріями споживачів, державою була розроблена та впроваджена у роботу електрична платформа, принципи її функціонування передбачені правилами № 2496 та зареєстровані в міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827.
Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог Кодексу (абзац 46 пункту 5 глави 1 розділу Кодексу газотранспортної системи /Кодексу ГТС).
Кожному споживачу присвоюється ЕІС-код (EnergyIdentificationCode) згідно абзацу 3 пункту 5 Правил - персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи).
21.01.2020 року між позивачем та відповідачем (ЕІС-код - 56ХS00004B1FW001) було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 41ВВ617-183-20 (а.с. 8-12).
Відповідно до пункту 11.1 сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів позивача в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2020 року. а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Сторони домовились, що дія договору розповсюджується між сторонами з 01.01.2020 року у відповідності до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (а.с. 11).
24.12.2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору № 41ВВ617-183-20 від 21.01.2020 року на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (а.с. 13).
Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується передати споживачу у 2020 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно пункту 1.2. договору та додаткової угоди № 4 постачальник передає споживачу газ в обсягах 14324,46 тис.куб.м. (а.с. 8, 13).
Відповідно до пункту 1.4. договору, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаний уповноваженим представником постачальника у письмовій формі або з використанням електронно цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (пункт 2.7.2 договору).
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта-приймання передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання - передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати у письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання - передачі газу (пункт 2.7.3 договору).
У випадку відмови від підписання акта приймання - передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання газу) встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до актів постачальника (пункт 2.7.4 договору).
У випадку не повернення споживачем підписано оригіналу акту приймання -передачі газу, або ненадання обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітнім, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (пункт 2.7.5 договору).
Згідно пункту 4.2. договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника у наступному порядку:
4.2.1. 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці;
4.2.2. У разі збільшення у встановленому порядку підтвердженого обсягу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятнадцятиденний строк після збільшення цього обсягу;
4.3. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця. Наступного за місяцем постачання газу.
Як зазначає позивач, останній на виконання умов договору фактично надав відповідачу послуги з постачання природного газу у кількості:
- грудень 2020 року - 4 919, 81 м.куб. на загальну суму 43 549, 62 грн.
У зв'язку із чим, за підсумками надання послуг з газопостачання у грудні 2020 року постачальником було складено акт приймання - передачі природного газу, а саме:
- № ХОЗ80021891 від 31.12.2020 року на суму 39 833, 51 грн.;
- № ХОЗ80022526 від 31.12.2020 року на суму 3 716, 11 грн. які були направлені на адресу відповідача (а.с. 18-22).
За твердженням позивача, відповідач не повернув підписані примірники актів, та також не надав мотивованої відмови від їх підписання.
Відповідачем було частково здійснено оплату за договором на постачання природного газу № 41ВВ617-183-20 від 21.01.2020 року, а саме на суму 39 833, 51 грн. У зв'язку із чим, за розрахунком позивача, сума заборгованості за договором складає суму у розмірі 3 716, 11 грн. за отриманий відповідачем природний газ.
23.04.2021 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення заборгованості. (а.с. 20).
Вищевказана вимога, відповідачем залишені без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення позивача, із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Факт наявності у відповідача заборгованості за спожитий природній газ підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу, а саме за грудень 2020 року:
- № ХОЗ80021891 від 31.12.2020 року на суму 39 833, 51 грн.;
- № ХОЗ80022526 від 31.12.2020 року на суму 3 716, 11 грн. (а.с. 18-22).
За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за договором № 41ВВ617-183-20 від 21.01.2020 року складає суму у розмірі 3 716, 11 грн. (а.с. 15).
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожитий природний газ за договором № 41ВВ617-183-20 від 21.01.2020 року № на постачання природного газу, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 3 716, 11 грн. є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивачем було нараховано відповідачу пеню у сумі 173, 79 грн., 3 % річних у розмірі 61, 76 грн., інфляційні втрати у розмірі 174, 65 грн.
Щодо стягнення із відповідача, нарахованих позивачем - 3% річних у розмірі - 61,76 грн., та інфляційних втрат у розмірі 174,65 грн. (відповідно до наданого розрахунку та за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду (а.с. 14), суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу інфляційних втрат у розмірі 174, 65 грн. за допомогою онлайн-системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено вірною, та вони підлягають до задоволення.
Судом здійснено перевірку нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розмірі - 61,76 грн., та встановлено, що позивачем при визначенні загальної суми заявленої до стягнення допущено помилку, а саме зазначено 61,76 грн. замість 60, 76 грн. (22.05+15,19+12,83+10,69).
Крім того, позивачем у наданому до суду розрахунку заявлено до стягнення з відповідачу 3% річних за зобов'язання листопада 2020 року, а саме нараховано на суму боргу 20 697, 31 грн. 3 % річних у розмірі 22,05 грн.
Проте на підтвердження суми заборгованості за договором позивачем надано до суду лише акти приймання - передачі природного газу, а саме:
- № ХОЗ80021891 від 31.12.2020 року на суму 39 833, 51 грн.;
- № ХОЗ80022526 від 31.12.2020 року на суму 3 716, 11 грн. (а.с. 18-22).
Будь-яких документів (актів, рахунків) щодо підтвердження суми у розмірі 20 697,31 грн. за листопад 2020 року позивачем до суду надано не було. Крім того, при дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що відповідні документи також відсутні у додатках до позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, позивачем всупереч наведеним приписам законодавства не надано до суду первинних документів, які підтверджують належним чином надані позивачем послуги саме за листопад 2020 року на суму 20 697,31 грн. на яку позивачем нараховано 3 % річних.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи відсутність доказів надання позивачем послуг на суму 20 697,31 грн. (за листопад 2020 року) на яку нараховано 3 % річних, суд дійшов до висновку часткове задоволення заявлених до стягнення 3 % річних, а саме у розмірі 38,71 грн.
В частині стягнення суми 3 % річних у розмірі 23, 05 грн. - відмовити, як безпідставно нараховані.
Щодо заявленої до стягнення з відповідача пені у сумі 173, 79 грн. (відповідно до наданого розрахунку та за зазначений у наданому до суду розрахунку періоду (а.с. 14), суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.2.1 договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (а.с. 10).
Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем відповідачу суми пені у розмірі 173,79 грн. за період з 11.01.2021 року по 20.05.2021 року на суму боргу 3 716, 11 грн.) у онлайн системі «ЛігаЗакон», із урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та встановив, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, у зв'язку із чим, вимога про стягнення пені у розмірі 173,79 грн. підлягає задоволенню.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за договором на постачання природного газу для потреб непуботових споживачів №41ВВ617-183-20 від 21.01.2020 року у розмірі 3 716, 11 грн., пеню у сумі 173, 79 грн., 3 % річних у розмірі 38,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 174, 65 грн.
В частині стягнення суми 3 % річних у розмірі 23, 05 грн. - відмовити, як безпідставно нараховані.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку із чим, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 2 257, 32 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Соколівської сільської ради (63420, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Соколове, вул. Отакара Яроша, буд. 68, ЄДРПОУ 04397572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54, ЄДРПОУ 39590621, п/р НОМЕР_1 в АБ “Кліринговий дім” м. Київ, МФО 300647) заборгованості за спожитий природний газ за договором на постачання природного газу для потреб непуботових споживачів №41ВВ617-183-20 від 21.01.2020 року у розмірі 3 716, 11 грн., пеню у сумі 173, 79 грн., 3 % річних у розмірі 38,71 грн., інфляційні втрати у розмірі 174, 65 грн., судовий збір у розмірі 2 257,32 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення суми 3 % річних у розмірі 23, 05 грн. - відмовити,
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Реквізити сторін:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61093, м. Харків, вул. Болбочана Петра, буд. 54, ЄДРПОУ 39590621);
відповідач: Соколівська сільська рада (63420, Харківська обл., Зміївський р-н., с. Соколове, вул. Отакара Яроша, буд. 68 , ЄДРПОУ 04397572).
Повне рішення складено "06" серпня 2021 р.
Суддя О.О. Ємельянова