02.08.2021 Справа № 920/558/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/558/21 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
за позовом Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код ЄДРПОУ 03352455),
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ),
про стягнення 9712,55 грн.
Встановив:
27.05.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 9049,24 грн - заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 286,34 грн - пені, 66,04 грн - 3% річних, 310,93 грн - інфляційні нарахування, 2270,00 грн - судового збору.
Ухвалою суду від 01.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/558/21; справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.
Копія зазначеної ухвали, в т.ч. надіслані на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , повернута 05.07.2021 на адресу суду поштовим відділенням з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, відповідно до витягу з ЄДРПОУ, сформованого за електронним запитом суду від 01.06.2021 №171452415030, місцезнаходження відповідача співпадає з адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.
Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. За приписами частини першої статті 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Сумської області від 01.06.2021 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 02.06.2021 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97314843), а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Таким чином, враховуючи те, що судочинство в Україні здійснюється на засадах верховенства права, диспозитивності та змагальності, враховуючи, що ухвалу суду від 01.06.2021 направлено за правильною адресою (за місцем знаходження відповідача) та з додержанням вимог процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії - відкриття Господарським судом Сумської області провадження у справі №920/558/21.
Відповідно до ч. 1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Враховуючи вищенаведене, відповідач не скористався правом на подання відзиву у строк, встановленим судом.
Зважаючи на вищезазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача є забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод.
Згідно з рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2019 №322 «Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми» КП «Міськводоканал» Сумської міської ради визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Суми.
04.03.2019 між КП “Міськводоканал” Сумської міської ради (далі - виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач, відповідач) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №2986 (далі - договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 4.2.15 договору споживач зобов'язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
КП “Міськводоканал” Сумської міської ради (виконавець) має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонента (споживача). Пред'являти Споживачу рахунки при порушенні місцевих правил приймання стічних вод та скиду їх з понаднормативним забрудненням, що встановлено п. 4.3.7 договору.
Згідно з п. 4.4.16 договору виконавець зобов'язаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод споживача, за виконанням споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог Договору. При виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод, виконавець зобов'язаний у встановленому порядку пред'явити споживачу рахунок.
Сторони у своїх взаємовідносинах керуються, окрім інших нормативно-правових актів. Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 №4 (далі - Правилу № 4).
КП “Міськводоканал” Сумської міської ради (виконавець) має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонента (споживача). Пред'являти споживачу рахунки при порушенні місцевих правил приймання стічних вод та скиду їх з понаднормативним забрудненням, що встановлено п. 4.3.7 договору.
Виконавець зобов'язаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод споживача, за виконанням споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог договору. При виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод, виконавець зобов'язаний у встановленому порядку пред'явити споживачу рахунок (п.4.4.16 договору).
Пунктом 4.2.7. договору визначено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню в установленому законом та цим договором розмірі, а також сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просторочення та 3 % річних від суми заборгованості.
КП Міськводоканал” Сумської міської ради при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин виявлено факт скиду споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими Правилами.
08.12.2020 на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 12 відібрані проби стічних вод по об'єкту споживача ФОП ОСОБА_1 .
Акти відбору проб стічних вод підписані представником споживача без зауважень. Для визначення вмісту забруднень у стічних водах споживачів використовуються дані лабораторії виробника, тобто КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, що передбачено п. 6.4 Правил № 4.
Хімічна лабораторія контролю промстоків КП “Міськводоканал” Сумської міської ради відповідає критеріям атестації і атестована на право проведення вимірювань у сфері робіт з контролю стану навколишнього природного середовища (води стічні), що підтверджується Свідоцтвом про атестацію від 23.02.2018 р. №РУ-0110/18.
За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин, таких як::
- хлоридів 239,28 мг/л при дозволеній нормі 79,0 мг/л;
- фосфатів 13,6 мг/л при дозволеній нормі 4,9 мг/л;
- СПАР 1,67 мг/л при дозволеній нормі 0,43 мг/л;
- азоту амонійного 20,23 мг/л при дозволеній нормі 20,0 мг/л;
- ХСК 803,0 мг/л при дозволеній нормі 500,0 мг/л;
- жирів 17,0 мг/л при дозволеній нормі 7,8 мг/л;
- сульфатів 108,25 мг/л при дозволеній нормі 77,4 мг/л;
що підтверджується актом відбору проб стічних вод від 08.12.2020 №1006, протоколом дослідження якості стічних вод від 11.12.2020 № 311.
Згідно п. 4.2.15 Договору споживач зобов'язаний дотримуватися встановлені кількісні та якісні показники стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.
Рахунок № 1 від 18.01.2021 на суму 9 049,24 грн. разом із супровідним листом від 19.01.2021 за вих. № 21/489 та іншими документами, що до нього додавались, надіслано позивачем відповідачу та вручено відповідачу 29.01.2021, про що свідчить скріншот тренінгу поштового відправлення №4003101599977.
11.03.2021 позивач надіслав відповідачу претензію від 10.03.2021 №22/1663 з додатками, однак, як зазначає позивач у позові, вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення, станом на 18.05.2021 рахунок № 1 від 18.01.2021 на суму 9049,24 грн. залишився не оплаченим.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача 9049,24 грн - заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 286,34 грн - пені, 66,04 грн - 3% річних, 310,93 грн - інфляційні нарахувань.
Згідно з п. 8.3. Правл №4 величину плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника (Pc) розраховує виробник за формулою:
Рс=Т х Qd + 5Т х Qpd + Кк x Т х Qpz, де
Т - тариф, встановлений за надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/м3;
Qd - об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, м3;
Qpd - об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, м3;
Qpz - об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м3;
Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.
Виходячи із складових зазначеної вище формули, величина плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника (Рс) складається із суми:
- плати за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором (Т х Qd);
- плати за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені договором (5Т х Qpd);
- плати за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями (Кк х Т х Qpz).
Тариф (Т), встановлений з 05.02.2020 за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, згідно постанови НКРЕКП від 04.02.2020 № 283 та наказу КП “Міськводоканал" Сумської міської ради від 05.02.2020 №35 “Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ” складав - 12,264 грн./м3(з ПДВ).
Плата за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором, визначається як добуток тарифу, встановленого за надання послуг централізованого водовідведення споживачам (Т), та об'єму скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених Договором (Qd), тобто Т х Qd
Об'єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором № 2986 (Qd), згідно Обігової відомості та знятих показників лічильників по об'єкту ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) за грудень 2020 року склав 65,0 м3.
Підставляючи дані у формулу Т х Qd, отримуємо плату за скид стічних вод споживача за розрахунковий період - грудень 2020 року у межах, обумовлених договором: по вул. Харківська, 12 в м. Суми за грудень 2020 року плата склала - 797,16 грн (12,264 грн./м3 х 65,00 м3 = 797,16 грн).
Таким чином, плата за скид стічних вод споживача за розрахунковий період - грудень 2020 року у межах, обумовлених договором, за вище переліченим об'єктом склала - 797,16 грн та виставлена відповідачу рахунком №2986 від 28.12.2020.
Водночас позивач у своєму позові зазначає, що плата за скид стічних вод споживача за грудень 2020 року у межах, обумовлених договором, по вище переліченому об'єкту в сумі - 797,16 грн. відповідачем оплачена в повному обсязі, тому не є предметом даного позову.
Разом з тим, плата за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені договором, визначається як добуток п'ятикратного розміру тарифу, встановленого за надання послуг централізованого водовідведення споживачам (Т), та об'єму скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором (Qрd), тобто 5 Т х Qрd).
Об'єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором (Qрd), склав 0 м3, оскільки в грудні 2020 року скид стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, відповідач - ФОП ОСОБА_1 не здійснював.
Підставляючи дані у формулу 5 Т х Qpd, отримуємо: 5 х 12,264 грн./м3 х Ом3 = 0 грн.
Таким чином, плата за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені договором, в грудні 2020 року відповідачу не нараховувалася та в рахунку не виставлялася.
Крім того, плата за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями визначається як добуток тарифу, встановленого за надання послуг централізованого водовідведення споживачам (Т), об'єму скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями (Qpz), та коефіцієнту кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми (Кк), тобто Т х Qpz х Кк
Як було зазначено вище, тариф (Т), встановлений з 05.02.2020 року за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам складав - 12,264 грн./м3 (з ПДВ).
Відповідно до п. 8.11. Правил № 4 якщо виробником встановлено факт одночасного скиду до системи централізованого водовідведення кількох забруднень у концентраціях, що перевищують ДК, коефіцієнт кратності визначається за формулою:
Кк=nj=1 (Cfі- ДКі)/ ДКі
де Cfі, - фактична концентрація і-ої речовини,
ДКі - допустима концентрація і-ої речовини.
Таким чином,
Кк = (13,6-4,9)/4,9 + (239,28-79,0)/79,0 + (1,67-0,43)/0,43 + (803,0-500,0)/500,0 + (20,23-20,0)/20,0 + (108,25-77,4)/77,4 + (17,0-7,8)/7,8 = 8,89
Згідно абз. 2 п. 8.11. Правил № 4 Загальний коефіцієнт кратності з урахуванням перевищення допустимої концентрації кількох речовин та інших порушень не може бути більше ніж 10. Якщо за розрахунком Кк більше ніж 10, приймають Кк=10, крім випадків, передбачених пунктом 8.4 цього розділу Правил.
Відповідно до п. 8.4. Правил № 4 у разі виявлення залпового скиду забруднюючої речовини застосовується коефіцієнт кратності Кк = 20.
Отже, коефіцієнт кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, склав Кк = 8,89.
Об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями є наступними:
Відповідно до п. 8.12. Правил № 4 плата за скид споживачем стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин, що встановлено аналізом контрольної проби та підтверджено актом, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеної виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше 90 (дев'яноста) днів. Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з певного об'єкта.
При цьому, згідно п. 5.21. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 N 190, зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.
Попередній відбір контрольної проби стічних вод по об'єкту ФОП ОСОБА_1 проведено по об'єкту АДРЕСА_2 - 03.11.2020 із зняттям показників лічильника - 1534, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 03.11.2020.
Відбір контрольної проби стічних вод споживача, яким зафіксовано порушення Правил № 4, по об'єкту відповідача: АДРЕСА_2 - 08.12.2020 із зняттям показників лічильника - 1617, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 08.12.2020 р. №1006.
Таким чином, об'єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями (Оpz,) склав по вул. Харківській, 12 за період з 03.11.2020 по 08.12.2020 (за 35 днів) - 83,0 м3 (1617-1534 =83,0 м3).
За перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати за період з 03.11.2020 по 08.12.2020 суму в розмірі 9049,24 грн, що підтверджується копіями документів: актом відбору проб стічних вод від 08.12.2020 №1006, протоколом дослідження якості стічних вод від 11.12.2020 №311; листом-повідомленням про виявлене перевищення ДК забруднюючих речовин в стічних водах споживача від 11.12.2020 №05/7794 (направленим рекомендованим листам 14.12.2020 та повторно 30.12.2020), рахунком від 18.01.2021 №1 (направленим позивачем відповідачу рекомендованим листом 20.01.2021 та отриманий споживачем 29.01.2021).
Підсумовуючи вищевикладене, величина плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника (Рс) згідно формули: Рс=Т х Qd + 5Т х Qpd + Кк x Т х Qpz, складає по вул. Харківській, 12 в м. Суми:
Р = 12,264 грн./м3 х 65,0 м3 + 5 х 12,264 грн./м3 х 0 м3+ 8,89 х 12,264 грн./м3 х 83,0 м3) = 9846,40 грн.
1)12,264 грн./м3 х 65,0 м3 = 797,16 грн. - плата за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором № 2986, виставлена споживачу до сплати рахунком №2986 від 28.12.2020.
2)5х 12,264 грн./м3х Ом3 = 0 грн. - плата за скид стічних вод споживача понад обсяги, обумовлені Договором № 2986.
3)8,89 х 12,264 грн./м3 х 83,0 м3= 9 049,24 грн. - плата за скид стічних вод споживача з понаднормативними забрудненнями, виставлена споживачу до сплати рахунком №1 від 18.01.2021.
4)797,16 грн + 0 грн. + 9 049,24 грн. = 9 846,40 грн. - величина плати за скид стічних вод ФОП ОСОБА_1 у систему централізованого водовідведення виробника.
Оскільки 797,16 грн плати за скид стічних вод споживача у межах, обумовлених договором №2986, виставлена споживачу до сплати рахунком №2986 від 28.12.2020 сплачена та не є предметом даного спору, величина плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника по об'єкту відповідача: м. Суми, вул. Харківська, 12, складає 9049,24 грн.
Відповідно до п. 8.13 Правил №4 плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на розрахунковий рахунок виробника протягом десяти днів з дня отримання рахунку. Разом з тим, доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем не надано.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина перша статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами першою, другою статті 19 Закону України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення” встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання” на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2019 № 322 “Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми” КП “Міськводоканал” Сумської міської ради визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Суми.
Сторони у своїх взаємовідносинах керуються, окрім інших нормативно-правових актів, Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4 (далі Правила № 4).
Згідно з пунктом 3.1. Правил № 4 до систем централізованого водовідведення приймаються стічні води споживачів, які не призводять до порушення роботи каналізаційних мереж та очисних споруд, безпеки їх експлуатації та можуть бути очищені на КОС виробника відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465.
Стічні води споживача, що приймаються до систем централізованого водовідведення, не повинні містити речовин, зазначених в п. 3.2. Правил № 4. Крім того, забороняється скидати до системи централізованого водовідведення без попереднього знешкодження та знезараження на локальних очисних спорудах з обов'язковою утилізацією або захороненням утворених осадів стічні води, що містять забруднюючі речовини, визначені у переліку забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 2 до Правил № 4.
Згідно з п.п. 2.2.1. Правил № 4 споживачі повинні дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів, вимагати від субспоживачів виконання вимог цих Правил.
Здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником, надавати виробнику інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення (п.п. 2.2.2. Правил № 4).
Надавати працівникам виробника необхідну інформацію щодо своєї системи водовідведення та вільний доступ до неї, а також допомогу під час відбору проб стічних вод споживачів, вивчення режиму їх скиду, обстеження системи водовідведення та локальних очисних споруд п.п. 2.2.7. Правил № 4).
Визначати не менше двох представників, уповноважених представляти споживача під час відбору проб стічних вод, про що у триденний строк повідомляють виробника у письмовій формі та забезпечують присутність уповноваженого представника безпосередньо під час відбору проб стічних вод виробником (п.п. 2.2.8. Правил № 4).
Відповідно до п. 6.1. Правил № 4 споживачі здійснюють контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробника. Перелік забруднень, на наявність яких робиться аналіз, встановлюються додатками 2, 3 до цих Правил. Періодичність контролю визначається не менше одного разу на три місяці.
Виробник повинен: контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами (п.п. 2.1.3. Правил № 4); здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, зокрема порядок відбору проб встановлюється розділом 6 цих Правил (п.п. 2.1.5. Правил № 4).
Відповідно до п. 5.21. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем.
Згідно з п.п. 6.6. Правил № 4 з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.
Пунктом 4.2. Правил визначено, що для всіх споживачів, що скидають стічні води до системи централізованого водовідведення м. Суми або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, встановлюються максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин (ДК).
Відповідно до п. 4.3. Правил № 4 у разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах, що скидаються до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені додатком 3 до цих Правил.
Відповідно до п. 4.3 розд. 4 Правил № 4 передбачено, що у разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах, що скидаються до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені додатком 3 до цих Правил. У разі виявлення у стічних водах споживачів речовин, ДК яких не передбачені Правилами № 4, виробник визначає ДК забруднюючих речовин у стічних водах згідно з Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. № 316 (далі - Правила № 316).
Відповідно до п. 8.13. Правил № 4 плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься споживачем на розрахунковий рахунок виробника протягом десяти днів з дня його отримання.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК Україн порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов'язань щодо сплати заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод в сумі 9049,24 грн, - вимоги позивач щодо стягнення з відповідача зазначеної заборгованості задовольняються судом як законні та обґрунтовані.
Щодо стягнення з відповідача 286,34 грн пені, 66,04 грн 3% річних, 310,93 грн інфляційних нарахувань суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 4.2.7 договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання” за неналежне виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 286,34 грн та відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 66,04 грн 3 % річних та 310,93 грн інфляційних нарахувань.
Згідно з вимогами частини другої статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського пов'язання (частина перша статті 230 ГК України).
Згідно з частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до статті 3 цього ж Закону розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2.7. договору визначено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню в установленому законом та цим договором розмірі, а також сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просторочення та 3 % річних від суми заборгованості.
Відповідно до доданого позивачем до позовної заяви розрахунку, сума нарахованої пені складає 286,34 грн., 3% річних - 66,04 грн, інфляційних збитків - 310,93 грн за період з 01.02.2021 по 30.04.2021.
Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Невиконання відповідачем передбаченого договором обов'язку щодо перерахування КП “Міськводоканал” Сумської міської ради плати за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, розмір яких визначено у відповідності із положеннями Правил № 4, є порушенням відповідного грошового зобов'язання у розумінні статті 610 ЦК України та підставою для стягнення відповідного боргу в порядку статті 625 цього Кодексу.
Відповідачем не виконані зобов'язання з перерахування заборгованості за скид понаднормативних забруднень у встановлений строк, а отже, відповідачем порушено строк виконання зобов'язання зі сплати за скид понаднормативних забруднень.
Таким чином, відповідачу нараховано 286,34 грн пені, 66,04 грн 3% річних, 310,93 грн інфляційних збитків, що підтверджується розрахунками, які додано позивачем до позовної заяви.
Суд погоджується з підставами для застосування до відповідача зазначених санкцій та з правильністю проведеного розрахунку. Відтак вимоги позивача в цій частині суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України”, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем зобов'язань щодо сплати заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, суд, дослідивши матеріали справи, позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2270,00 грн підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код ЄДРПОУ 03352455) 9049,24 грн (дев'ять тисяч сорок дев'ять грн 24 коп.) заборгованості за об'єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 286,34 грн (двісті вісімдесят шість грн 34 коп.) пені, 66,04 грн (шістдесят шість грн 04 коп.) 3% річних, 310,93 грн (триста десять грн 93 коп.) інфляційні нарахування,а також 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.) судового збору
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2021.
Суддя В.Л. Котельницька