м.Суми
04.08.2021 Справа № 920/553/21
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., за участі секретаря судового засідання Молодецької В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №920/553/21
за позовом Акціонерного товариства “МЕГАБАНК” (61002, м.Харків, вул.Алчевських, буд.30, код ЄДРПОУ 09804119),
до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
2) Приватна фірма “Ордекс” (40034, м.Суми, вул.Героїв Крут, 29, код ЄДРПОУ 24003167),
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 01.05.2020
за участю представників сторін:
від позивача: Дребот І.А.;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Буланов О.М.
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 01.05.2020, укладений між ОСОБА_2 та Приватною фірмою «Ордекс».
Ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито провадження у справі № 920/161/21(920/553/21) за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 1 - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав. Ухвала суду від 14.06.2021 про відкриття провадження у справі була надіслана на адресу відповідача згідно довідки, наданої Управлінням “Центр надання адміністративних послуг м.Суми” Сумської міської ради, стосовно зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи, повернулася на адресу суду з відміткою на поштовому конверті “адресат відсутній за вказаною адресою”.
30.07.2021 від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№6897/21). Представник відповідача 2 в судовому засіданні заявив усне клопотання про поновлення строку для подання відзиву та прийняття його до розгляду.
Від відповідача 1 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі (вх.№6896 від 30.07.2021).
Представник позивача заперечила проти клопотання відповідача 1 про закриття провадження у даній справі та щодо прийняття відзиву відповідача 2 у зв'язку з порушенням визначених судом строків його подання.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в справі докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив наступне:
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито провадження у справі № 920/161/21(920/553/21) за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.07.2021; відповідачів зобов'язано подати відзиви на позовну заяву з урахуванням вимог ст.165 ГПК України у строк до 01.07.2021.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 14.06.2021 вручена представнику ПФ «Ордекс» 18.06.2021,
Відтак, суд зазначає, що п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву (термін, визначений ч. 8 ст. 165 ГПК України) на позовну заяву припадав на 03.07.2021 (субота - вихідний день), то відповідно, останнім днем на подання відзиву на позовну заяву є 05.07.2021 (включно). Натомість, відзив на позовну заяву надійшов до суду та був зареєстрований 30.07.2021.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні заявив усне клопотання про поновлення строку для подання відзиву.
Так, статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Поряд з цим, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Представником відповідача 2 не наведено наявності поважних причин, які унеможливили подання у встановлені судом строки відзиву на позов.
Крім того, поновленню підлягає відповідно до приписів ст. 119 ГПК України лише строк, встановлений законом. Тоді як, відповідно до ст. 165 ГПК України, строк на подання відзиву встановлюється судом. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку. Представником відповідача 2 заявлено усне клопотання про поновлення строку на подання відзиву після закінчення встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач у встановлений строк (05.07.2021), мав можливість підготувати та подати обгрунтований відзив на позовну заяву, не заявляв жодних клопотань про продовження йому строку на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання відповідача 2 про поновлення строку на подання відзиву, а відзив на позовну заяву від 27.07.2021 (вх.№6896/21 від 30.07.2021) з доданими документами повернути ПФ «Ордекс».
Також, суд зауважує, що відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 165 ГПК України копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Підтвердженням надсилання відзиву іншим учасникам справи є опис вкладення до поштового відправлення, що підтверджує надсилання учасникам справи повного пакету документів, доданих до відзиву. Відповідач 2 до відзиву надав лише оригінали поштових квитанцій про направлення 30.07.2021 рекомендованим листом на адреси позивача та відповідача 1 поштових відправлень масою 0,040 кг кожний без надання відповідного підтвердження (опису вкладення) переліку надісланих документів.
Відповідачем 1 подано до суду клопотання про закриття провадження у даній справі, оскільки даний спір, на думку відповідача, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Розглянувши заявлене відповідачем 1 клопотання, суд встановив наступне:
Позовна заява Акціонерного товариства "Мегабанк" до відповідачів ОСОБА_1 та Приватної фірми "Ордекс" надійшла до суду 25.05.2021 (документ сформований в системі "Електронний суд" 24.05.2021). На час надходження позовної заяви в провадженні суду перебувала справа № 920/161/21 про банкрутство ПФ «Ордекс».
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Ухвалою суду від 02.06.2021 провадження у справі № 920/161/21 про визнання банкрутом Приватної фірми “Ордекс” (40034, м.Суми, вул.Героїв Крут, 29, код ЄДРПОУ 24003167) закрито.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали та постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На момент розгляду справи № 920/553/21 у судовому засіданні, у справі про банкрутство ПФ «Ордекс» вже закрито провадження, а отже позовна заява не підлягає розгляду господарським судом Сумської області в межах справи про банкрутство ПФ «Ордекс».
Позивач, відповідно до вимог позовної заяви, просить суд визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 01.05.2020, укладений між ОСОБА_1 та Приватною фірмою «Ордекс».
Відповідно до статті 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 20 ГПК України визначені категорії справ у спорах, що відносяться до юрисдикції господарських судів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідач 1 - фізична особа ОСОБА_1 не є підприємцем.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України установлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 цієї статті).
Отже, сторонами у господарському процесі за загальним правилом мають бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття “суд, встановлений законом” містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відтак суд приходить до висновку, що за суб'єктним складом спірні правовідносини позивача з відповідачами не мають ознак господарських.
Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.01.2019 року у справі № 14-583цс18.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, дана справа не підсудна господарському суду Сумської області, що тягне за собою правові наслідки, встановлені п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Сплачена сума судового збору відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись статями 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.У задоволенні усного клопотання представника ПФ «Ордекс» - Буланова О.М. про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву - відмовити.
2.Відзив на позовну заяву ПФ «Ордекс від 27.07.2021 (вх.№6897/21 від 30.07.2021) - повернути ПФ «Ордекс» разом з додатками.
3.Клопотання ОСОБА_1 (вх.№6896/21 від 30.07.2021) про закриття провадження у справі - задовольнити.
4.Провадження у справі № 920/161/21(920/553/21) - закрити.
5.Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/.
Повний текст ухвали складено 06.08.2021.
Суддя О.Ю. Соп'яненко