79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.08.2021 Справа № 914/2367/19
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б., за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви: Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” від 19.07.2021р. вих. №01/1376-1/7 (вх. №3038/21 від 23.07.2021р.)
про: видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р.
у справі за позовом: Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент”, Івано-Франківська область, Тисменицький район, с.Ямниця;
до Відповідача: Приватного акціонерного товариства “Червоноградський завод залізобетонних виробів”, Львівська область, м.Червоноград;
про: стягнення заборгованості
ціна позову: 220000грн.
Представники:
Позивача (Стягувача): не з'явився;
Відповідача: (Боржника): не з'явився.
23.07.2021р. засобами поштового зв'язку на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” від 19.07.2021р. вих. №01/1376-1/7 (вх. №3038/21) про видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р. у справі №914/2367/19 за позовом Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” до Приватного акціонерного товариства “Червоноградський завод залізобетонних виробів” про стягнення заборгованості; ціна позову: 220000грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2021р. заяву передано для розгляду судді Крупнику Р.В.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду львівської області від 23.07.2021р. №98 “Щодо повторного автоматизованого розподілу справи №914/2367/19” у звязку із з перебуванням у відпустці судді Крупника Р.В. в період з 12.07.2021 по 06.08.2021, в.о. керівника апарату розпорядився відповідно до пунктів 2.3.3. та 2.3.47. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020 призначити повторний автоматизований розподіл заяви (вх. №3038/21) у справі № 914/2367/19.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021р. заяву передано для розгляду судді Фартушку Т.Б.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2021р. у даній справі суд постановив прийняти заяву до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні на 05.08.2021р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов'язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи для надання пояснень по суті заяви про видачу дубліката наказу.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2021р. у даній справі судом постановлено клопотання представника Приватного акціонерного товариства “Червоноградський завод залізобетонних виробів” адвоката Мацея Михайла Михайловича б/д б/н (вх. №18250/21 від 05.08.2021р.) про проведення судових засідань в режимі відеоконференції відхилити.
Відповідно до ч.3 ст.222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
В порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.
Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Заявника (Позивача, Стягувача) в судове засідання не з'явився, 05.08.2021р. за вх. №18251/21 на електронну адресу суду надіслав заяву від 05.08.2021р. вих. №01/1485-1/17, у якій просить суд залишити заяву про видачу дубліката наказу без розгляду. До вказаної заяви Заявником долучено копію листа Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області від 04.08.2021р. вих. №6/66374118/82965. Вказану заяву оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.
Представник Відповідача (Боржника) в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнавалась судом обов'язковою.
Згідно із п.п.1, 2 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.п.1, 3, 4 ч.5 ст.13 ГПК України).
Приписами п.п.2, 3 ч.1 ст.42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З врахуванням наведеного суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2020р. у справі №43/122, що учасник справи, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право участь в судовому процесі та подання письмових заяв по суті спору. Таке право реалізується учасником справи протягом строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.07.20211р. про прийняття заяви до розгляду та призначення розгляду в судовому засіданні на 05.08.2021р. надіслано судом 27.07.2021р. на зазначену Заявником у позовній заяві адресу місцезнаходження Заявника (Позивача, Стягувача) та Відповідача (Боржника).
Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження№ 11-268заі18), а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.11.2019р. у справі №913/879/17, від 21.05.2020р. у справі№10/249-10/19, від 15.06.2020р. у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021р. у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
З врахуванням наведеного суд приходить до висновків про повідомлення Учасників про прийняття подання до провадження, а також про дату, час та місце розгляду подання у встановлені чинним процесуальним Законом порядку та спосіб.
Відповідно до ч.ч.3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція 1950 року) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).
У свою чергу, Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Зокрема, «право на публічний розгляд», передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає право на «усне слухання». І це право було б позбавлене смислу, якби сторона у справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь у ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана до суду таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.
Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його цивільних прав та обов'язків. Порушенням права на справедливий суд визнавався судовий розгляд без повідомлення особи за її відомим місцем проживання (пункт 97 та інші рішення у справі «Schmidt v. Latvia» від 27 квітня 2017 року). У § 87 у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. «Ruiz-Mateos v. Spain», рішення від 23 червня 1993 року, серія A, № 262, с. 25, параграф 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands», рішення від 27 жовтня 1993 року, серія A, № 274, с. 19, параграф 33, та «Ankerl v. Switzerland», рішення від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, параграф 38).
Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Як видно із зазначеного вище, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Також суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними передбачених ГПК України процесуальних прав.
Разом з цим, судом враховується, що за приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України). Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020р. у справі №914/6968/16.
Згідно п.п.19.4 п.1 розділу XI “Перехідні положення” ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Вищої ради правосуддя від 01.04.2021р. №763/0/15-21 «Про надання уніфікованих рекомендацій для судів усіх інстанцій та юрисдикцій щодо безпечної роботи в умовах карантину» вирішено рекомендувати судам усіх інстанцій та юрисдикцій застосовувати у діяльності уніфіковані рекомендації щодо безпечної роботи в умовах карантину, що додаються.
Пунктом 4 уніфікованих рекомендацій щодо безпечної роботи в умовах карантину встановлено довести до відома учасників судових процесів можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами. При цьому відкладення розгляду справи можливе лише у крайньому разі, лише коли його проведення з використанням електронних засобів зв'язку неможливе через процедурні та технічні причини.
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення Учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви, беручи до уваги строки розгляду заяви, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду заяви та можливість його розгляду за відсутності повноважних представників Учасників справи за наявними у справі документами.
Розглянувши і дослідивши матеріали подання та справи в їх сукупності, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р. у справі №914/2367/19 за позовом Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” до Приватного акціонерного товариства “Червоноградський завод залізобетонних виробів” про стягнення заборгованості» ціна позову: 220000грн. вирішено позов задовольнити повністю; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 36; код ЄДРПОУ 22405526) на користь Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» (77422, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Ямниця; код ЄДРПОУ 00292988) 220000,00 грн. боргу та 3300,00 грн. судового збору.
17.08.2020р. Господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р. у справі №914/2367/19 про стягнення Приватного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 36; код ЄДРПОУ 22405526) на користь Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» (77422, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Ямниця; код ЄДРПОУ 00292988) 220000,00 грн. боргу та 3300,00 грн. судового збору.
Як вбачається із долученої до матеріалів справи копії вказаного виконавчого документа, строк його пред'явлення до виконання складає три роки з 08.08.2020р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2021р. у даній справі судом постановлено заяву ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» про відстрочення виконання рішення (вх. №27/21 від 05.01.2021р.) задовольнити повністю; відстрочити ПрАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 36; код ЄДРПОУ 22405526) виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р. у справі №914/2367/19 до 02.03.2021 року.
23.07.2021р. засобами поштового зв'язку на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” від 19.07.2021р. вих. №01/1376-1/7 (вх. №3038/21) про видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р. у справі №914/2367/19 за позовом Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” до Приватного акціонерного товариства “Червоноградський завод залізобетонних виробів” про стягнення заборгованості; ціна позову: 220000грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2021р. заяву передано для розгляду судді Крупнику Р.В.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду львівської області від 23.07.2021р. №98 “Щодо повторного автоматизованого розподілу справи №914/2367/19” у звязку із з перебуванням у відпустці судді Крупника Р.В. в період з 12.07.2021 по 06.08.2021, в.о. керівника апарату розпорядився відповідно до пунктів 2.3.3. та 2.3.47. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 07.08.2020 призначити повторний автоматизований розподіл заяви (вх. №3038/21) у справі № 914/2367/19.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021р. заяву передано для розгляду судді Фартушку Т.Б.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2021р. у даній справі суд постановив прийняти заяву до розгляду; розгляд заяви призначити в судовому засіданні на 05.08.2021р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов'язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи для надання пояснень по суті заяви про видачу дубліката наказу.
Подану заяву Заявник обґрунтовує тим, що наказ Господарського суду Львівської області від 17.08.2020 р. у справі № 914/2367/19 до виконання не пред'являвся через втрату оригіналу документа.
05.08.2021р. за вх. №18251/21 на електронну адресу суду Заявником подано заяву від 05.08.2021р. вих. №01/1485-1/17, у якій просить суд залишити заяву про видачу дубліката наказу без розгляду.
Як вбачається із долученого до вказаної заяви листа Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області від 04.08.2021р. вих. №6/66374118/82965, Орган ДВС 04.08.2021р. повідомив Заявника (Стягувача) про те, що 03.08.2021р. державному виконавцю передано до виконання наказ Господарського суду Львівської області №914/2367/19 від 17.08.2020р., на підставі якого 04.08.2021р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
З приводу поданої Заявником 05.08.2021р. за вх. №18251/21 заяви від 05.08.2021р. вих. №01/1485-1/17, у якій просить суд залишити заяву про видачу дубліката наказу без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Згідно ч.10 ст.11 ГПК України у випадку, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
В той же час, приписами пп.19.4 п.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України передбачено, що ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
З врахуванням наведеного суд зазначає про відсутність правових підстав до застосування аналогії закону з огляду на те, що питання про вирішення заяви про видачу дублікату наказу врегульовано приписами пп.19.4 п.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України шляхом постановлення судом ухвали про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа.
Беручи до уваги наведене суд зазначає про наявність правових підстав до відхилення заяви Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” від 05.08.2021р. вих. №01/1485-1/17 (вх. №18251/21 від 05.08.2021р.) про залишення заяви про видачу дубліката наказу без розгляду.
Приписами ч.1 ст.18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з пп.19.4 п.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.ч.2 та 3 згаданої статті строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Приписами ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
При цьому, суд звертає увагу на те, що наведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ. Видача дубліката наказу жодним чином не порушує права Боржника (Відповідача) та не покладає на нього якихось додаткових зобов'язань.
Враховуючи наведені Заявником доводи та подані докази, суд зазначає, що матеріалами справи, в тому числі листом Червоноградського відділу ДВС у Червоноградському районі Львівської області від 04.08.2021р. вих. №6/66374118/82965 про те, що 03.08.2021р. державному виконавцю передано до виконання наказ Господарського суду Львівської області №914/2367/19 від 17.08.2020р., на підставі якого 04.08.2021р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, спростовуються викладені Заявником в заяві від 19.07.2021р. вих. №01/1376-1/7 (вх. №3038/21 від 23.07.2021р.) про видачу дублікату наказу доводи щодо втрати вказаного виконавчого документа.
З підстав наведеного суд відхиляє заяву Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” від 19.07.2021р. вих. №01/1376-1/7 (вх. №3038/21 від 23.07.2021р.) про видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р.
При цьому, суд зазначає, що наведене не позбавляє Заявника права на звернення до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа у випадку його втрати в порядку, передбаченому пп.19.4 п.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 4, 11, 13, 14, 15, 120, 121, 226, 234, 235, п.п.19.4 п.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства “Івано-Франківськцемент” від 05.08.2021р. вих. №01/1485-1/17 (вх. №18251/21 від 05.08.2021р.) про залишення заяви про видачу дубліката наказу без розгляду відхилити.
2. Заяву Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківськцемент» від 19.07.2021р. вих. №01/1376-1/7 (вх. №3038/21 від 23.07.2021р.) про видачу дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р. у справі №914/2367/19 відхилити.
3. Відмовити у видачі дублікату наказу Господарського суду Львівської області від 17.08.2020р. про примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2020р.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
5. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Повний текст ухвали складено 06.08.2021р.
Головуючий суддя Т.Б. Фартушок