вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" липня 2021 р. м. Київ Справа № 910/5647/21
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»
про стягнення 155 502,40 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.
За участю представників:
позивача: Маєвська В.В., Мітченко К.В.
відповідача: не з'явився
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення 155 502,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року справу № 910/5647/21 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 08.06.2021, справу № 910/5647/21 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Кошику А.Ю.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2021 року відкрито провадження у справі № 910/5647/21; судове засідання призначено на 08.07.2021 року.
В судовому засіданні 08.07.2021 року оголошувалась перерва в розгляді спору на 20.07.2021 року.
В судовому засіданні 20.07.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 20.07.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:
09.07.2014 року між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач, Балансоутримувач) та Приватним акціонерним товариством «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (відповідач, Орендар) укладений Договір №80.1-14/1-5 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Орендарю (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору у зв'язку із наданням Орендарю в орендне користування нежитлових приміщень №1.4.27, 1.4.29, 1.4.50, 1.4.68, 1.4.69, 1.4.100, загальною площею 251,90 кв.м на першому поверсі терміналу «Б», частини нежитлового приміщення №4.2.59 площею 69,70 кв.м на 4-му поверсі пасажирського терміналу «Б» для здійснення діяльності з авіаційних пасажирських перевезень (далі - Майно) Балансоутримувач надає, а Орендар отримує та сплачує наступні послуги: постачання теплової енергії; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника;вода, використана для прибирання 1-го кв.м приміщення самостійно; прибирання та вивезення твердих побутових відходів; водопостачання води холодної; водопостачання води гарячої; водовідведення води стічної (далі - Послуги).
Згідно з п. 2.2.2 Договору Орендар зобов'язаний щомісяця, з 10 числа місяця, і що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача Рахунок, Акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату земельного податку згідно 1 з п. 1.1.3 Договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання Рахунку та Акту. Датою отримання Рахунку та Акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата Рахунку здійснюється Орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт Орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт не буде повернутий Балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним Сторонами.
На виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до Договору, Орендарю надано Послуги та за період серпень 2020 року - лютий 2021 року направлено рахунки-фактури №897/982 від 31.08.2020, №898/614 від 31.08.2020, №897/1114 від 30.09.2020, №897/1116 від 30.09.2020, №898/661 від 30.09.2020, №898/662 від 30.09.2020, №897/1307 від 31.10.2020, №897/1309 від 31.10.2020, №898/756 від 31.10.2020, №897/1439 від 30.11.2020, №897/1440 від 30.11.2020, №898/807 від 30.11.2020, №898/1000 від 30.12.2020, №897/1630 від 31.12.2020, №897/1631 від 31.12.2020, №898/1079 від 31.12.2020, №897/88 від 31.01.2021, №897/137 від 31.01.2021 №897/272від 28.02.2021, №897/323 від 28.02.2021, №898/117 від 28.02.2021 на суму 203 019,31 грн. з доданими Актами приймання-здачі виконаних послуг.
Отримання відповідачем оригіналів рахунків-фактур та актів підтверджується реєстрами виданих/отриманих оригіналів документів, які підписані уповноваженою особою відповідача. Враховуючи, що відповідачем отримано рахунки та акти приймання-здачі виконаних послуг, та у встановленні п.2.2.2 Договору строки не повернуто підписані акти Аеропорту та не надано вмотивованої відмови від їх підписання, такі акти вважаються підписаними, а надані Послуги прийняті у повному обсязі без зауважень до їх якості та кількості.
Позивач в позові зазначає, що з порушенням строків оплати, встановлених п.2.2.2 Договору, відповідачем частково сплачено вартість наданих Послуги за рахунками-фактурами №898/614 від 31.08.2020, №898/661 від 30.09.2020, №898/662 від 30.09.2020, №898/756 від | 31.10.2020, №898/807 від 30.11.2020, №898/1000 від 30.12.2020, №898/1079 від 31.12.2020 на загальну суму 58 781,19 грн., на підтвердження чого позивач надає копії банківських і виписок та звіт по проводкам за 12.03.2021 року.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що Орендар зобов'язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих Послуг, сплачувати Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Пеня нараховується до моменту повного погашення дебіторської заборгованості за цим Договором.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Таким чином, загальна ціна позову становить 155 502,40 грн. та складається із суми основного боргу 144 238,12 грн., пені 5 672,73 грн., 3% річних 1 394,60 грн., суми інфляції 4 196,95 грн.
Після відкриття провадження у справі відповідачем 08.04.2021 року було погашено частину основної заборгованості за Договором у сумі 75 386,63 грн., після чого 12.04.2021 року відповідачем в погашення заборгованості було сплачено ще 9951,53 грн. та 06.05.2021 року сплачено 8 414,28 грн., всього сплачено в погашення основної заборгованості 93 752,44 грн. Відповідні обставини підтверджені позивачем.
В ході розгляду спору відповідачем сплачено частину заборгованості також 25.05.2021 року на суму 50 485,68 грн., чим повністю погашено заборгованість з орендних платежів на суму 144 238,12 грн., про стягнення якої подано позов.
Погашення відповідачем основної заборгованості після подання позову є підставою для закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
Як визначено п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, у зв'язку з самостійним врегулюванням сторонами заявленої до стягнення у справі основної заборгованості в сумі 144 238,12 грн., згідно з п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі у відповідній частині позовних вимог підлягає закриттю.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відносини найму регулюються відповідними статтями Цивільного кодексу України, зокрема статтею 759, якою передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача протягом наведених в позові періодів прострочення, відповідач є таким, що порушив виконання зобов'язання, що є підставою для застосування до нього передбаченої Договором та законом відповідальності.
Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як передбачено ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
Відповідно до пункту 4 частини 3 розділу Прикінцеві положення Закону України від 17 березня 2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» на час дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення 5 672,73 грн. пені за прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати суми боргу, пов'язаного з відшкодуванням комунальних послуг, не підлягає задоволенню в силу пункту 4 частини 3 розділу Прикінцеві положення Закону України від 17 березня 2020 № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)».
В той же час, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 1 394,60 грн. 3% річних та 4 196,95 грн. інфляційних.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 394,60 грн. 3% річних та 4 196,95 грн. інфляційних, в частині вимог про стягнення 5 672,73 грн. пені позов задоволенню не підлягає, в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 144 238,12 грн. провадження у справі підлягає закриттю згідно з п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог, щодо яких закрито провадження у справі, оскільки відповідний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який сплатив борг лише після подання позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, п.2 ч.1, ч.4 ст.231, ст.ст. 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення 155 502,40 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» (код ЄДРПОУ 14348681, адреса: 01030, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 4) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069, адреса: 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7) 1 394,60 грн. 3% річних, 4 196,95 грн. інфляційних та 2 247,43 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Закрити провадження у справі № 910/5647/21 в частині позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення 144 238,12 грн. основного боргу.
5. В задоволенні решти позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення 5 672,73 грн. пені відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 06.08.2021 року