вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" липня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1719/21
Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка»
про стягнення 3 077,18 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
За участю представників:
позивача: Бурзаковська Т.В.
відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - позивач) до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» (надалі - відповідач) про стягнення 3 077,18 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.06.2021 року відкрито провадження у справі № 911/1719/21; судове засідання призначено на 08.07.2021 року (з урахуванням ухвали суду від 22.06.2021 року про виправлення описки).
До канцелярії Господарського суду Київської області 06.07.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 01.07.2021 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 08.07.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив № 39/1-4761-21 від 08.07.2021 року.
У судовому засіданні 08.07.2021 року оголошено перерву на 20.07.2021 року.
У судовому засіданні 20.07.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 20.07.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (позивачем) та Комунальним підприємством Володарської селищної ради «Володарка» (відповідачем) 22.10.2018 року укладено договір № 2776/18-КП-17 постачання природного газу (далі - Договір), за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).
Природний газ, що поставляється за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Необхідний споживачу повний обсяг природного газу, зазначений у пункті 2.1. цього Договору, споживач визначає самостійно.
Згідно п. 2.1.-2.4 Договору постачальник передає споживачу з 01.10.2018 року по 26.10.2018 року (включно) природний газ орієнтовним обсягом до 3 тис. куб. метрів. Обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим Договором, повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у п. 1.2 Договору. Споживач самостійно визначає планові обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього Договору, і несе відповідальність за правильність їх призначення. Допускається відхилення фактично переданих обсягів газу від планованих обсягів, зазначених в п. 2.1. цього Договору. Узгодження обсягів газу, що передаються по даному договору у відповідному періоді, підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі газу відповідно до розділу 3 даного договору. При цьому, споживач не позбавляється права на коригування за власною ініціативою планових обсягів газу, зазначених в пункті 2.1 цього договору, шляхом підписання додаткової угоди. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного періоду постачання газу в розмірі +/- 5% від підтвердженого постачальником планового обсягу (номінації) без узгодження сторін. Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.7. Цього Договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному періоді постачання газу.
Ціна за 1000 куб. м. газу на дату укладення Договору становить 7 907,20 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 9 488,64 грн. (п. 5.2. Договору).
Відповідно до пункту 6.1. Договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 8.2. Договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1. договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як зазначає позивач, до договору було укладено додаткові угоди № 1-5, відповідно до яких до Договору вносились зміни, зокрема в частині зміни періодів передачі природного газу, обсягу газу, порядку та умов передачі природного газу, ціна газу, пролонгувався строк дії договору відповідно до періодів передачі газу тощо.
Так, додатковою угодою № 1 від 27.10.2018 року до Договору сторони, зокрема, погодили, що постачальник передає споживачу з 01.10.2018 року по 31.10.2018 року природний газ орієнтовним обсягом до 5 тис. куб. метрів.
Додатковою угодою № 2 від 05.11.2018 року до Договору сторони, зокрема, погодили, що постачальник передає споживачу з 01.11.2018 року по 30.11.2018 року природний газ орієнтовним обсягом до 17,5 тис. куб. метрів. Також сторонами змінено ціну природного газу, так, ціна за 1000 куб. м газу з 01.11.2018 року становить 6 235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість 7 482,61 грн.
Додатковою угодою № 3 від 07.12.2018 року до Договору, сторони виклали розділи 1-12 основного Договору в іншій редакції, а саме у п. 2.1. сторони погодили, що постачальник передає споживачу з 01.10.2018 року по 30.04.2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 47,713 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2018 року - 0,407 тис. куб. метрів, листопад 2018 року - 3,106 тис. куб. метрів; грудень 2018 року - 10,000 тис. куб. метрів; січень 2019 року - 11,400 тис. куб. метрів; лютий 2019 року - 9,500 тис. куб. метрів; березень 2019 року - 9,200 тис. куб. метрів, квітень 2019 року - 4,100 тис. куб. метрів.
Крім того, п. 3.13 та п. 3.13.1 Додаткової угоди № 3 сторони погодили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. цього Договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього Договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період.
Додатковою угодою № 5 від 29.03.2019 року сторони по тексту Договору слова «Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», «ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» замінили словами «Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у відповідному відмінку.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором, правовідносини за яким регулюються Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України щодо поставки.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом досліджено наявні в матеріалах справи докази та встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином бухгалтерськими документами у вигляді актів приймання-передачі природного газу.
Так, позивач зазначає, що на виконання умов Договору він передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 211 160,17 грн., вказане підтверджується низкою актів приймання-передачі природного газу, що підписані представниками позивача та відповідача, а також скріплені їх печатками.
Відтак, з наведеного слідує, що сторонами вчинені всі необхідні юридично-значимі дії на виконання п. 3.1. Договору, а отже, в суду наявні підстави стверджувати про факт поставки природного газу позивачем відповідачу загальною вартістю 211 160,17 грн.
Крім того, позивачем не заперечено факт оплати відповідачем наданого йому у власність природного газу на суму 211 160,17 грн.
Разом з тим, позивач в позові зазначає, що відповідач в порушення договірних зобов'язань оплату природного газу проводив з простроченнями, що є порушенням пункту 6.1. Договору та підставою для застосування до відповідача відповідальності.
Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду. Так, посилаючись на норми законодавства та укладений між сторонами договір, позивач в позові просить стягнути з відповідача 940,14 грн. пені, 80,19 грн. 3% річних та збитки у сумі 2 056,85 грн.
Як вбачається з доданого до позову розрахунку, нарахування штрафних санкцій та 3% річних проведено за прострочені зобов'язання жовтня-грудня 2018 року, січня-березня 2019 року. Нарахування збитків проведено за прострочені зобов'язання березня-квітня 2019 року.
Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому не заперечував щодо наявності договірних відносин між ним та позивачем, та факт прострочення сплати за поставлений йому природний газ. Водночас, висловив свої заперечення стосовно нарахування збитків в сумі 2 056,85 грн., посилаючись на недоведеність позивачем належними та допустими доказами усієї сукупності обставин для встановлення понесених збитків.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відшкодування збитків було погоджено сторонами в договорі, тому, зважаючи на факт недотримання відповідачем умов договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу суму збитків до стягнення.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Як зазначено вище, позивачем нараховано відповідачу 940,14 грн. пені та 80,19 грн. 3% річних
Водночас, з поданих до суду доказів вбачається, що відповідачем порушено умови Договору поставки природного газу в частині строків оплати, у зв'язку з чим позивачем правомірно нараховано відповідачу штрафні санкції.
Судом перевірено розрахунки позивача щодо нарахування пені та 3% річних та встановлено, що вони є арифметично правильними, а тому штрафні санкції у вигляді 940,14 грн. пені та 80,19 грн. 3% річних підлягають стягненню з відповідача.
Щодо стягнення з Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» понесених Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» збитків суд зазначає наступне.
Позивачем нараховано відповідачу збитки у сумі 2 056,85 грн, у зв'язку з неналежним виконанням умов п. 2.1 Договору, що розраховані на підставі п. 3.13 та 5.7. Договору та п. 1 Розділу VI Правил.
Як вже зазначалось судом вище, сторони, зокрема, погодили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. цього Договору), споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього Договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: якщо фактичний об'єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов'язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період (п. 3.13 та п. 3.13.1 Додаткової угоди № 3).
При цьому, відповідно до п. 2.1. Договору постачальник передає споживачу у березні 2019 року - 9,2000 тис. куб. метрів газу, водночас з Акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 року вбачається, що за березень позивачем фактично передано відповідачу природний газ в обсязі 4,15900 тис. куб. метрів.
Сторонами погоджено, що постачальник передає споживачу у квітні 2019 року - 4,100 тис. куб. метрів газу, водночас з Акту приймання-передачі природного газу від 30.04.2019 року вбачається, що за квітень позивачем фактично передано відповідачу природний газ в обсязі 0,00000 тис. куб. метрів.
З наведеного вбачається, що відповідачем порушено умови пунктів 3.13 та 3.13.1 Додаткової угоди № 3, позаяк, обсяг використаного природного газу відрізняється більше ніж на 5% від замовленого обсягу природного газу за відповідний період (березень-квітень 2019 року). Тобто, відповідачем використано природний газ в обсязі меншому, ніж є допустимим нормами обсягів споживання природного газу.
Відтак, судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування збитків, здійснений відповідно до п. 3.13.1 Договору та встановлено, що він є арифметично вірним, а тому сума 2 056,85 грн. збитків підлягає стягненню з відповідача.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» про стягнення 3 077,18 грн. задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка» (09301, Київська обл., Володарський р-н, смт. Володарка, пров. Перемоги, буд. 3, код ЄДРПОУ 35450817) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 940,14 грн. пені, 80,19 грн. 3% річних, збитків у сумі 2 056,85 грн. та 2 270,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 06.08.2021 року