ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.08.2021Справа № 910/8533/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "КиП і Ко"
до Комунального підприємства "Київпастранс"
про стягнення 145023,64 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "КиП і Ко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 145023,64 грн. з яких: 136633,55 грн. основного боргу, 3693,73 грн. пені, 3886,58 грн. інфляційних втрат та 809,78 грн. трьох процентів річних, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов'язання згідно Договору 52.20-186 від 17.04.2020.
Ухвалою суду від 01.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що сплатив частину заборгованості в розмірі 4800 грн., у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову в цій частині.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.04.2020 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір № 52.20-186, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця «Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі» код 14210000-6 за ДК 021:2015 (пісок, щебінь), надалі - товар, а покупець - сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток № 1), що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару.
Згідно пункту 1.1 додатку № 3 до договору «Порядок приймання-передачі товару, гарантійні зобов'язання» датою поставки товару вважається відповідна дата підписання сторонами накладної на фактично поставлений товар.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 11.1 договору).
До вказаного договору сторонами також підписана специфікація, технічна специфікація товару, перелік адрес та реквізитів філій та відокремлених підрозділів КП «Київпастранс».
Крім того, сторонами укладалися додаткові угоди до договору щодо зміни суми договору та специфікації.
Із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив поставку відповідачу (відокремленому підрозділу «Служба колії», філії «Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо» та філії «Дарницьке трамвайно-експлуатаційне депо») товару за договором на загальну суму 161633,55 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами наступними видатковими накладними: від 19.11.2020 №117 відвантажено 91,84 тони 4 щебня із природного каменю фр.20-40мм, на суму 33 172,61 грн.; від 30.11.2020 № 139 відвантажено 30 тон піску річкового, на суму 8 076,60 грн.; від 16.12.2020 № 174 відвантажено 91,94 тони щебня із природного каменю фр.20-40мм, на суму 33 208,73 грн.; від 30.12.2020 № 203 відвантажено 92,74 тони щебня із природного каменю фр.20-40мм, на суму 33 497,69 грн.; від 03.03.2021 № 72 відвантажено 90,6 тон щебня із природного каменю фр.20-40мм, на суму 32 724,72 грн.; від 15.12.2020 № 171 відвантажено 60 тон піску річкового, на суму 16 153,20 грн.; від 04.02.2021 № 31 відвантажено пісок кварцевий розмір зерна від 0,2 до 1,7мм на суму 4 800 грн.
Разом із цим, відповідач сплатив на рахунок позивача за поставлений товар лише 25000 грн. за видатковою накладною від 19.11.2020 №117 та під час розгляду справи в суді 4800 грн. за рахунком від 04.02.2021 № 19.
Унаслідок часткового погашення відповідачем заборгованості за поставлений позивачем товар, що є предметом даного спору, судом постановлено ухвалу від 06.08.2021 про закриття провадження в частині стягнення 4800 грн.
Таким чином, залишок заборгованості відповідача за поставлений товар за договором становить 131833,55 грн.
У зв'язку з наявністю заборгованості за договором позивач звертався 09.02.2021 до відповідача з претензією від 05.02.2021 № 157, однак відповіді не отримав.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача, яка складає 131833,55 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також позивачем за несвоєчасну оплату товару нараховані 3693,73 грн. пені за несвоєчасну оплату товару.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).
Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 7.3 договору за порушення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості поставленого в строк товару, за кожен день прострочення оплати.
Разом із цим, суд вважає за необхідне наголосити на положеннях статті 253 ЦК України, за якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Наведені приписи законодавства не були враховані позивачем при визначені початку періоду прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару, у зв'язку з чим суд зауважує, що за видатковою накладною від 19.11.2020 №117 початок прострочення становить з 19.01.2021, за видатковою накладною від 30.11.2020 № 139 - з 30.01.2021, за видатковою накладною від 15.12.2020 № 171 - з 14.02.2021, за видатковою накладною від 16.12.2020 № 174 - з 15.02.2021, за видатковою накладною від 30.12.2020 № 203 - з 01.03.2021, за видатковою накладною від 04.02.2021 № 31 - з 06.04.2021, за видатковою накладною від 03.03.2021 № 72 - з 03.05.2021 року.
Таким чином, здійснивши арифметичний перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням встановлених вище дат початку прострочення, суд дійшов висновку про стягнення пені з відповідача в сумі 3675,89 грн.
Крім того, позивачем заявлені до стягнення 3886,58 грн. інфляційних втрат та 809,78 грн. трьох процентів річних.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
За арифметичним перерахунком суду компенсаційних виплат, здійсненим з урахуванням встановлених судом вище дат початку прострочення, інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в розмірі 3325,01 грн. та три проценти річних - у розмірі 809,12 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "КиП і Ко" задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "КиП і Ко" (01011, м. Київ, вул. Рибальська,2; ідентифікаційний код 40227262) 131833 (сто тридцять одну тисячу вісімсот тридцять три) грн. 55 коп. основного боргу, 3675 (три тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 89 коп. пені, 3325 (три тисячі триста двадцять п'ять) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 809 (вісімсот дев'ять) грн. 12 коп. трьох процентів річних, а також 2185 (дві тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 79 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.В. Полякова