"22" липня 2021 р. Справа №907/81/21
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
Гриців В.М. (головуючий), Бойко С.М., Зварич О.В.
секретар судового засідання Гураль К.О.
з участю представника боржника адвоката Білоуса К.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14 квітня 2021 року (суддя Андрейчук Л.В.) про відмову у відкритті провадження у справі №907/81/21 про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз»
11 лютого 2021 року до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз».
У заяві обставинами, що є підставою звернення до суду, кредитор називає наявність грошових вимог до боржника за договором купівлі-продажу природного газу від 04 січня 2013 року №13-235-ВТВ, які є безспірними - підтверджені рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року у справі № 907/62/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2020 року, на примусове виконання цих судових рішень Господарський суд Закарпатської області 30 грудня 2020 року видав наказ, який частково (у сумі 25 897 622,74 грн) виконано. На день подання заяви сума грошових зобов'язань боржника без урахування неустойки становить 228 703 450,06 грн, з якої сума основного боргу -195 761 999,53 грн, 3 % річних -10 829 443,83 грн, інфляційних втрат - 22 112 006,70 грн.
Господарський суд Закарпатської області у справі №907/81/21:
- ухвалою від 22 лютого 2021 року прийняв до розгляду заяву Акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», призначив підготовче засідання;\
- ухвалою від 14 квітня 2021 року відмовив Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» у відкритті провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз».
Суд першої інстанції на підставі дослідження зібраних у справі доказів вказав, що станом на дату проведення підготовчого засідання відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили у справі №907/62/18 про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 04 січня 2013 року №13-235-ВТВ. Справа №907/62/18 знаходиться на новому розгляді в Західному апеляційному господарському суді, результат вирішення якої може вплинути на заявлені вимоги кредитора. Вищезазначене свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що грошові вимоги кредитора носять спірний характер, оскільки відносно них відсутнє судове рішення і вони не визнаються та заперечуються боржником.
Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14 квітня 2021 року у справі № 907/81/21 та ухвалити нове рішення, яким відкрити провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз»; визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» у сумі 267 508 484,40 грн; призначити розпорядника майном у справі про банкрутство арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича; стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Вважає, що суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а саме: невірно застосував до спірних правовідносин положення частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (щодо наявності спору про право); статті 236 Господарського процесуального кодексу України (законність та обґрунтованість судового рішення).
Стверджує, що вимоги кредитора грунтуються на первинних документах (акти приймання-передачі природнього газу за договором від 04.01.2013 №13-235-ВТВ) та акті звіряння розрахунків, якими боржник визнав наявність боргу перед АТ "НАК "Нафтогаз України", та відповідно які беззаперечно підтверджують дійсний розмір заборгованості. Відсутність доказів ужиття заходів щодо стягнення з боржника суми боргу не є свідченням неправильного застосування господарським судом положень ст. 1, 34, 35, 39 КУзПБ, а також не вказує про передчасність при ухваленні рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адже можливість застосування щодо боржника процедур, передбачених КУзПБ, є альтернативним способом задоволення грошових вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право щодо вимог кредитора. (постанова Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №905/2030/19). Наявність спору в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за договором не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №916/3006/17). Суд першої інстанції не вивчив детально сутності заявлених кредитором вимог, обставини на які він посилався в їх обгрунтування, а надав лише односторонню оцінку запереченням боржника, що порушило баланс інтересів сторін. Також, не дослідив надані у справі докази та обставини, якими кредитор обгрунтував свої вимоги, а саме пояснення кредитора та додані до нього документи, таким чином надано неправильну оцінку обставинам справи, що потягло порушення норм матеріального права.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» у відзиві заперечує доводи апеляційної скарги вказуючи на те, що наявність безспірності суми заборгованості спростовується тим, що справа №907/62/18 знаходиться на новому розгляді в Західному апеляційному господарському суді, а саме: внаслідок протиправних дій державних дій державних органів - НКРЕП та Міненерговугілля - АТ «Закарпатгаз» було неспроможне виконати свої зобов'язання з оплати вартості придбаного для потреб ВТВ природного газу перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-235-ВТВ.
Кредитор НАК "Нафтогаз України" визначив строк виконання грошового зобов'язання, як 02 грудня 2020 року, а саме дату набрання законної сили постанови Західного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2020 року у справі №907/62/18, яка була скасована постановою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року, відтак відсутнє будь-яке рішення про стягнення спірної заборгованості, яке б набрало законної сили. Спірність суми заборгованості підтверджують і висновки Верховного Суду у постанові від 23 лютого 2021 року у справі № 907/62/18. Отже, застосування щодо боржника процедур, передбачених КУзПБ є альтернативним методом задоволення грошових вимог кредитора, виключно у випадку відсутності спору про право.
Крім того, АТ «Закарпатгаз» є платоспроможним (коефіцієнт склав 386% за 2020 рік), що підтверджується величиною чистого оборотного капіталу, аудиторським висновком. Також, Верховна Рада України 15 червня 2021 року у першому читанні прийняла проект Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку газу» №3508-д, який передбачає альтернативний варіант для погашення заборгованості. Наведені апелянтом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду всупереч доводам апелянта не підтверджують, а спростовують безспірність заборгованості боржника.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 14 червня 2021 року поновив Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження, відкрив провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14 квітня 2021 року у справі №907/81/21.
Розгляд справи призначено на 22 липня 2021 року. Про дату, час та місце розгляду справи сторонам повідомлено.
Також, за зверненням представника НАК "Нафтогаз України" суд ухвалив судове засідання 22 липня 2021 року проводити в режимі відеоконференції: з участю представника НАК "Нафтогаз України" адвоката Дузь-Крятченко Ю.О. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Проте, на час відкриття судового засідання у справі №907/81/21 представник кредитора не вийшов на зв'язок.
У судовому засіданні представник боржника заперечив проти задоволення апеляційної скарги, навів доводи такі ж, як у відзиві на апеляційну скаргу.
Згідно з статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.(ч.1 ст.271 ГПК України).
Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14 квітня 2021 року у справі №907/81/21 належить залишити без змін з таких підстав:
Обставини справи.
У лютому 2021 року Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України як ініціюючий кредитор звернулося до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», посилаючись на наявність підстав, визначених ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (неспроможності боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредитором за договором купівлі-продажу природного газу від 04 січня 2013 року №13-235-ВТВ у сумі 267508 484,40 грн, безспірність яких підтверджується рішенням Закарпатської області від 10 липня 2019 року у справі № 907/62/18, яке набрало законної сили - залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2020 року.
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 10 липня 2019 року у справі №907/62/18 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» присудив стягнути з відповідача на користь позивача 292 789 407,14 грн, в т.ч.: основний борг - 195 761 999,53 грн, 3 % річних 10 829 443,83 грн, інфляційні втрати 47 392 929,44 грн та пеня 38 805 034,34 грн, та у відшкодування судового збору - суму 616 700,00 грн. Підставою прийняття рішення названо неналежне виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 04 січня 2013 року №13-235-ВТВ.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 02 грудня 2020 року у справі №907/62/18 рішення Господарського суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року залишив без змін.
30 грудня 2020 року Господарський суд Закарпатської області видав наказ №907/62/18 на примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 10 липня 2019 року та постанови Західного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2020 року про: стягнути з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму 292 789 407,14 грн, у тому числі: основного боргу -195 761 999,53 грн, 3 % річних -10 829 443,83 грн, інфляційних втрат - 47 392 929,44 грн, пені - 38 805 034,34 грн, судового збору- 616 700,00 грн.
Постановою від 16 січня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. відкрив виконавче провадження №64169376 з виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 30 грудня 2020 року № 907/62/18.
Ініціюючий кредитор у заяві зазначає, що на день подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (04 лютого 2021 року) з боржника стягнуто частину присудженої суми - 25 897 622,74 грн. Загальна сума грошових зобов'язань боржника без урахування неустойки (штрафу, пені) становить 228 703 450,06 грн, з яких 195 761 999,53 грн - основний борг; 10 829 443,83 грн - 3 % річних; 22 112 006,70 грн - інфляційні втрати.
Під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство на стадії проведення підготовчого засідання стало відомо, що Касаційний господарський суд Верховного Суду постановою від 23 лютого 2021 року у справі № 907/62/18, скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 02 грудня 2020 року, справу № 907/62/18 справу направив на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Закарпатської області від 14 квітня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі у справі №907/81/21 про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз».
За визначенням статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ):
неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредитором не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим кодексом;
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно з частинами першою, другою і третьою статті 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.(ч.1). У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. (ч.2). Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. (ч.3). За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. (ч.5). Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду. (ч.6).
Отже, завданням підготовчого засідання є перевірка обґрунтованості вимог заявника, з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство чи відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Зокрема, у разі встановлення, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, суд повинен відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/1174/20 висловив такі висновки щодо застосування норм права (п.123-125):
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору.
Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
З обставин цієї справи видно, що з приводу вказаного ініціюючим кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство грошового зобов'язання боржника за договором купівлі-продажу природного газу від 04 січня 2013 року №13-235-ВТВ, між боржником і кредитором наявний спір, який є предметом розгляду у справі №907/62/18 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз».
Згідно з постановою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року, справа №907/62/18 передана на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду, розгляд справи №907/62/18 не завершено.
Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2021 року у справі №907/62/18 вказав, що: «Зважаючи на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд апеляційної інстанції поновив провадження у справі та відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі без урахування висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах та без урахування наслідків рішення у адміністративній справі № 640/10858/19, яке може вплинути на розмір задоволених вимог позивача, ухвалену у справі постанову не можна визнати законною та обґрунтованою» .
За наведеного, вказані у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство вимоги кредитора до боржника за договором купівлі-продажу природного газу від 04 січня 2013 року №13-235-ВТВ свідчать про наявність спору про право, який вирішується у порядку позовного провадження у справі №907/62/18 за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз».
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз» з підстав наявності між кредитором і боржником спору про право. Суд першої інстанції урахував наведені вище обставини справи, правові позиції Верховного Суду саме щодо застосування положення частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у разі наявності спору про право, зокрема:
- у постанові Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 - якщо у підготовчому засіданні буде з'ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов'язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об'єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов'язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об'єктивного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство;
- у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі №910/2522/20 - відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо
Викладене спростовує доводи скаржника про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора, а відтак і про незаконність ухвали Господарського суду Закарпатської області від 14 квітня 2021 року у справі № 907/81/21.
Названі скаржником правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц, від 02.07.2019 у справі №916/3006/17 стосуються застосування відповідних положень Закону України «Про нотаріат» у спорі про визнання виконавчих написів нотаріусів такими, що не підлягають виконанню і не можуть ураховуватись в аспекті приписів статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Верховний Суд має усталену однакову правову позицію щодо застосування положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у разі з'ясування у підготовчому засіданні наявності спору про право щодо вимог кредитора, як підстави відкриття провадження у справі про банкрутство.
Необхідно зазначити й те, що виклад обставин, як підстави для звернення до суду, які наведені кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, і доводи апеляційної скарги щодо підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз», є різними, а саме:
У заяві Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» такими підставами названо судові рішення у справі №907/62/18, копії яких, а також постанови про відкриття виконавчого провадження, додані до заяви.
В апеляційній скарзі інший виклад обставин - на підставі первинних документів (актів приймання-передачі природного газу, акт звіряння розрахунків, інше), які кредитор надав суду першої інстанції 01 березня 2021 року (після прийняття заяви до розгляду, призначення підготовчого засідання - ухвала від 22 лютого 2021 року). Однак, усупереч вимогам частини першої статті 34 КУзПБ ці обставини не вказані у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Закарпатгаз».
Зважаючи на те, що на момент розгляду справи №907/81/21 Господарським судом Закарпатської області було відсутнє рішення суду, яке набрало законної сили у справі №907/62/18 про стягнення з АТ «Закарпатгаз» на користь НАК «Нафтогаз України» заборгованості. Справа №907/62/18 знаходиться на новому розгляді в Західному апеляційному господарському суді, результат вирішення якої може вплинути на заявлені вимоги кредитора. Вищезазначене, свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Доводи апелянта про те, що для підтвердження вимог заявника достатньо первинних документів та акту звіряння розрахунків, а застосування до боржника процедур, передбачених КУзПБ, є альтернативним способом задоволення грошових вимог і наявність спору цьому не перешкоджає спростовуються названими вище положеннями статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства та правовою позицією Верховного Суду. Адже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Викладене спростовує доводи скаржника про наявність законних підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги названі обставини справи і приписи закону суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 14 квітня 2021 року у справі № 907/81/21постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу залишає без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, суд
Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14 квітня 2021 року у справі № 907/81/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - без задоволення.
Судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 30 липня 2021 року.
Головуючий суддя В.М.Гриців
Суддя С.М. Бойко
Суддя О.В. Зварич