Справа № 552/1445/21 Номер провадження 22-ц/814/1820/21Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
26 липня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді : Обідіної О.І.
Суддів : Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.
розглянула в порядку письмового провадження, без повідомленням учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Київського районного суду м. Полтави в складі судді Яковенко Н.Л. від 01 червня 2021 року, дата виготовлення повного тексту рішення 01 червня 2021 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення грошових коштів,
В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду Українив Полтавській області (надалі ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просила стягнути з відповідача набуті нею в порядку спадкування за законом кошти у вигляді недоотриманої за життя пенсії спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8982,58 грн. та розподілити судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є спадкоємцем після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1934 року народження, прийнявши у встановленому законом порядку спадщину.
Приватним нотаріусом на її ім'я було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме - на недоотриману за життя пенсію в розмірі 123543,99 грн.
Разом з тим, після звернення до Головного управління ПФУ в Полтавській області їй було виплачено грошові кошти в розмірі 114561,41 грн, хоча набула в порядку спадкування право на спадщину на грошову суму в розмірі 123543,99 грн.
Вказану різницю в сумі 8982,58 грн. і просила стягнути з відповідача, який в добровільному порядку відмовився виплачувати всю недоотриману спадкодавцем пенсію.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті в порядку спадкування за законом у вигляді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8982,58 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок відповідних бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 908 грн.
Задовольняючи позов, суд встановив, що позивач, як спадкоємець успадкувала належні померлій кошти у тому розмірі, в якому спадкодавець мала право на їх отримання на момент своєї смерті, у зв'язку з чим такі кошти увійшли до складу спадщини згідно до ст. 1227 ЦК України.
Також суд дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
Не погодившись з вказаним рішення суду, його в апеляційному порядку оскаржило ГУ ПФУ в Полтавській області, яке, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Зокрема вказує, що з 01.09.2016 виплата пенсії ОСОБА_2 була припинена до з'ясування фактичного місця її перебування. Після її звернення в 27.12.2019 року з заявою про виплату недоодержаної пенсії, вказана пенсія була розрахована з 26.12.2016 по день смерті та виплачена позивачу в сумі 114561,41 грн.
Оскільки спадкодавець за життя не зверталась за відновленням виплати пенсії, підстав для стягнення 8982,58 грн., у відповідності до ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по справі не має.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення останньої.
Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, згідно актового запису про смерть від 11.10.2019 року № 939, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.
Після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 звернулася з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Слащева А.Г., на що останнім було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії в розмірі 123543,99 грн., який підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.11.2019 року №21854/04.3-19.
Сторонами не заперечується, що ГУ ПФУ в Полтавській області було виплачено позивачу як спадкоємцю згідно до її заяви недоотриману за життя ОСОБА_2 пенсію в сумі 114561,41 грн.
Зважаючи на неповну виплату пенсії належної за життя спадкодавцю, яка входить до складу спадщини, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
Ухвалюючи рішення, суд встановив, що ОСОБА_1 , як спадкоємець успадкувала належні померлій кошти у тому розмірі, в якому ОСОБА_2 мала право на їх виплату на момент своєї смерті, а тому стягнув різницю між визначеною в свідоцтві про спадщину розміром неотриманої за життя спадкодавцем пенсії та фактично отриманою пенсією спадкодавцем в розмірі 8982,58 грн.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За змістом ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Виходячи зі змісту статті 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Частиною 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 52 вказаного Закону, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Аналіз норм статей 52 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 1227 ЦК України та положень ст. 91 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» дає підстави дійти висновку, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Таким чином, вірно встановивши обставини по справі та правильно застосувавши норми матеріального права, якими урегульовані спірні правовідносини, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача недоотриману спадкоємцем пенсію, яка у відповідності до ст. 1227 ЦК України належала спадкодавцю, а відтак входила до складу спадщини.
При цьому, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що предметом спору є захист спадкоємцем свого права на отримання спадщини у вигляді недоплаченої Управлянням пенсійного фонду пенсії спадкодавця, яка увійшла до складу спадщини згідно до свідоцтва про право спадщину по закону, а відтак належить спадкоємцю, спірні правовідносини урегульовані нормами спадкового права і на них не поширюються положення, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії згідно до ч.1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не містять посилань на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує підстави для скасування чи зміни судового рішення.
Колегією суддів відхиляються твердження апелянта про те, що розмір недоотриманої спадкодавцем ОСОБА_2 пенсії за період з 26.12.2016 по день її смерті складає 114561,41 грн. як того вимагає ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В даному випадку матеріалами справи доводиться, що згідно до свідоцтва про право на спадщину, яке є чинним та не оспореним в передбаченому законом поряду, спадщиною після померлої ОСОБА_2 є недоотримана пенсія в розмірі 123543,99 грн., яка в порядку ст. 1227 ЦК України належить позивачу як спадкоємцю.
Фактично, наведені в апеляційній скарзі доводи апелянта є тотожними висловленим в суді першої інстанції запереченням, які були предметом дослідження та стосовно яких місцевий суд висловив свою правову позицію, з якою повністю погоджується колегія суддів.
За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення, яке ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 01 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Повний текст постанови складено 4 серпня 2021 року.
Судді: Обідіна О.І. Карпушин Г.Л. Хіль Л.М.