16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653)21202
Справа №730/635/21
Провадження № 1-кп/730/65/2021
"05" серпня 2021 р. м.Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни кримінальне провадження №12021275390000229 від 06.07.2021р. по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Йосипівка Ульяновського району Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта неповна середня, розлученого, непрацюючого, раніше судимого вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 10.04.2019р. за ч.2 ст.185, ст.360 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі та звільненого 22.09.2020р. на підставі ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.09.2020р. згідно ст.81 КК України умовно-достроково з невідбутим терміном 1 місяць 19 днів, -
в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
ОСОБА_4 04 липня 2021 року близько 21-00 год., знаходячись у будинку за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті раптово виниклих неприязних відносин умисно наніс ОСОБА_5 близько двох ударів металевою частиною господарського совка в область лівого плеча, після чого вигнав її на вулицю; далі, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , знаходячись на подвір'ї свого господарства, взяв господарські граблі та дерев'яним держаком наніс ОСОБА_5 ще близько двох ударів в область підборіддя та правої сідниці. Цими умисними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин та садна підборіддя, синців правої сідниці та лівого плеча, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
ОСОБА_4 у судовому засіданні винним себе в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що він 04 липня 2021 року близько 21-00 год. вдома разом зі своєю спімешканкою ОСОБА_5 вживали спиртні напої, після чого почали сваритись й, будучи в нетверезому стані, він у будинку двічі вдарив її металевим совком по плечу, вигнав на подвір'я, де господарськими граблями ще двічі вдарив ОСОБА_5 по підборіддю та нозі. Після цього, ОСОБА_5 втекла з дому, написала на нього заяву в поліцію, а через декілька днів повернулась назад і він вважав, що вони помирились. За свої дії вибачення в ОСОБА_5 не просив, ніяким чином збитки їй не відшкодовував. Розкаюється в скоєному.
Потерпіла ОСОБА_5 погодилась прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», де вона перебуває в зв'язку з виконанням вироку суду щодо неї. Пояснила, що майже 9 місяців вона проживала спільно з ОСОБА_4 у його будинку в с. Забілівщина. 04 липня 2021 року близько 21-00 год. після спільного вживання спиртних напоїв ОСОБА_4 сильно сп'янів і на грунті ревнощів вчинив сварку, в ході якої в будинку двічі вдарив її металевим свовком в область плеча лівої руки, вигнав на подвір'я, де держаком граблів ще двічі вдарив по підборіддю та правій нозі. Після цього, вона втекла до будинку ОСОБА_6 , в якої заночувала та розповіла їй про обставини побиття її співмешканцем, а наступного дня звернулась з відповідною заявою до поліції та зняла побої. Деякий час перебувала у своєї матері, яка купувала їй ліки. Повернулась до будинку ОСОБА_4 лише через п'ять днів, але з ним не помирилась і його не пробачила, від пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення не відмовляється й наполягає на призначенні йому покарання згідно закону.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченого, потерпілої та письмовими матеріалами кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Заслухавши обвинуваченого, допитавши потерпілу, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд находить, що винуватість ОСОБА_4 в пред'явленому йому обвинуваченні, крім власного визнання ним своєї вини в судовому засіданні, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися в нанесенні потерпілій ОСОБА_5 умисного легкого тілесного ушкодження, скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.125 КК України, і його дії органом дізнання кваліфіковані вірно.
Вирішуючи питання за вид та міру покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винного, позицію потерпілої.
ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно, розлучений, є особою працездатного віку, але не працює, легальних джерел доходів не має, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, скоїв дане кримінальне правопорушення в період непогашеної судимості за попередні злочини.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутні.
При цьому, суд не може визнати за пом'якшуючу покарання обвинуваченого обставину щире каяття, яка зазначена в обвинувальному акті, оскільки такої обставини не було встановлено під час судового розгляду.
Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному кримінальному правопорушенні, висловлення щирого жалю з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажання виправити ситуацію, що склалась, та готовність нести кримінальну відповідальність. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Разом з тим, ОСОБА_4 у судовому засіданні лише формально заявив про своє щире каяття, тоді як не вжив і не намагався вжити жодних заходів до добровільного відшкодування потерпілій збитків, після скоєного діяння й впродовж всього кримінального провадження, а також у судовому засіданні, не попросив у потерпілої елементарного вибачення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального проступку особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Потерпіла в судовому засіданні наполягає на засудженні ОСОБА_4 та призначенні йому покарання згідно закону.
Таким чином, виходячи з тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, відсутності пом'якшуючих та наявності обтяжуючої покарання обставин, особи винного та його ставлення до вчиненого ним діяння, відсутності постійного місця роботи та легальних джерел доходу, позиції потерпілої, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді громадських робіт.
Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме визначеній у ст.50 КК України меті покарання.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.369-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя Борзнянського районного суду ОСОБА_1