30 липня 2021 року Справа № 608/1272/21
Номер провадження2-а/608/28/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючого суду судді Яковець Н. В.
при секретарі Олійник О.С.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Квятковського Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, в якому заявив вимогу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 430027 від 04 червня 2021 року, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Аргументуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що спірну постанову вважає неправомірною, оскільки постанова повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адмінправопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати. Також зазначив, що Правил дорожнього руху не порушував, дорожнього знаку рух по смугах не бачив, тому вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Представник відповідача подала відзив, у якому зазначила, щопозовні вимоги гр. ОСОБА_1 є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки, позивач не надав суду необхідних належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини викладені в позовній заяві, а тому, підстави для задоволення позову відсутні. На підтвердження своєї позиції надала диск із відеозаписами.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Квятковський Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, заперечили щодо задоволення позовних вимог позивача з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та дослідивши докази, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з таких підстав:
Уповноваженою особою УПП в Кіровоградській області ДПП винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 430007 від 04 червня 2021 року, у якій зазначено, що ОСОБА_1 04.06.2021 року о 09 год. 30 хв, керуючи автомобілем «Skoda Oktavia Combi», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Кропивницький по проспекті Університетському,24 не виконав вимогу дорожнього знаку 5.18 «Напрямок руху по смузі» та здійснив рух прямо зі смуги з якої дозволено лише рух ліворуч, чим порушив п. 8.4 «г» Правил дорожнього руху.
Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. /ч. 1 ст. 7 КУпАП/.
Ч. 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.1. ПДР визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху /перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо/, повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також, бути взаємно ввічливими. /п. 1.3.ПДР/. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. /п. 1.9. ПДР/.
Знак 5.18 ПДР України є інформаційно-вказівним знаком та вказує "Напрямок руху по смузі", тобто показує дозволений напрямок руху.
Пунктом 8.4. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, встановлено поділ дорожніх знаків на групи, а підпунктом «г» цього пункту, порушення якого ставиться у вину позивачу, визначено таку групу знаків дорожнього руху як наказові знаки. Також у цьому підпункті Правил дорожнього руху зазначається, що наказові знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
З вищевказаного вбачається, що у разі встановлення знаку 5.18, який запроваджує певний режим руху по смузі, у даному випадку дозволяє рух лише «ліворуч», водій повинен неухильно дотримуватись правил дорожнього руху та здійснювати рух лише у вказаному напрямку.
За порушення перелічених вище вимог ПДР законом встановлено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 122 КУпАП України визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма ч. 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Ця норма по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений ст. 62 Конституції України, котрий декларує відсутність обов'язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Цим принципом повинен керуватись працівник поліції, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення, за результатами якої приходить до переконання про винуватість особи.
На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права те, що у випадку якщо рішення поліцейського буде оскаржено, то обов'язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу, котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов'язок доводити свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.
На виконання вказаної вимоги закону представник відповідача надала записи з нагрудної камери працівника поліції, котрий зупинив транспортний засіб позивача, на який міститься посилання у спірній постанові, та відеореєстратора із службового автомобіля поліцейських.
Дослідженням цих записів у судовому засіданні встановлено, що позивач здійснив рух прямо зі смуги з якої дозволено лише рух ліворуч, тобто порушив пункт 8.4 /г/ ПДР.
Таким чином, викладені у спірній постанові факти повністю відповідають реальним обставинам справи і твердження позивача про зворотне безпідставні. Не бере до уваги суд і посилання позивача на порушення вимог процесуального закону, котрі були допущені при складенні спірної постанови. ЇЇ зміст повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та складена вона з дотриманням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07 листопада 2015 року.
З наведених підстав суд приходить до висновку про те, що спірна постанова є законною та такою, що не підлягає скасуванню, а тому, в задоволенні позову необхідно відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд враховує ухвалення рішення на користь відповідача та звільнення позивача від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП, тому судові витрати підлягають компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73-77, 90, 159, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд,
В позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Дата складання повного судового рішення - 4 серпня 2021 року.
Суддя: /підпис/
Копія вірна:
Рішення набрала законної сили «___» ____________2021 року.
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1272/21, яка зберігається в архіві Чортківського районного суду Тернопільської області.
Суддя: Н. В. Яковець
Копію рішення видано «___»__________________2021 року.
Секретар: