Справа № 595/680/21
Провадження № 2-а/595/21/2021
04.08.2021
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
за участі: секретаря судового засідання Пастушака І.Д.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Винниченко Михайло Петрович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Винниченко М.П., 12 травня 2021 року звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4159891 від 04 травня 2021 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, зокрема на правову допомогу в попередній сумі 2000 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що згідно вищевказаної постанови її визнано винною у тому, що 04 травня 2021 року о 15.40 год. у м.Бучач по вул.Галицька,13, вона, керуючи транспортним засобом, не виконала вимогу дорожнього знаку 3.21 «в», чим порушила вимоги п.8.4 «в» ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає зазначену постанову необґрунтованою, незаконною, а також винесеною упереджено. Постанова по справі виносилась інспектором у патрульному автомобілі поспіхом, без вивчення доказової бази, зокрема, інспектором не були допитані свідки, не проаналізовано інші докази, що були в поліцейського, а саме запис з нагрудних боді-камери, відеореєстратора патрульного авто. Також, їй не було надано можливості скористатися правовою допомогою адвоката, хоч вона на цьому наполягала. Крім того, у постанові не зазначено хто саме інспектор УПП, яким складено постанову, автомобіль позивача, номерний знак, на якому вона начебто порушувала ПДР, місце вчиненого правопорушення, а також відсутнє посилання на засіб відеофіксування порушення ПДР. Зазначила, що фотодоказами підтверджується те, що дорожній знак 3.21 водій не може побачити, оскільки такий не потрапляє в кругозір водія під час виїзду з АДРЕСА_1 . Відповідачем не надано достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, дотримання порядку її прийняття, як і не надано документів (матеріалів), на підставі яких було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а відтак відсутня можливість встановити на підставі чого інспектор зробив висновок про вчинення нею вказаного правопорушення. За таких обставин зазначена постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 травня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, а саме долучення до матеріалів справи документа про сплату судового збору та оскаржуваної постанови.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 травня 2021 року клопотання представника позивача, адвоката Винниченка М.П. про продовження строку на усунення недоліків позовної заяви задоволено, продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Винниченко М.П., до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення на десять днів з дня отримання копії ухвали суду про продовження строків для усунення недоліків.
09 червня 2021 року на виконання вищезазначеної ухвали позивачем надіслано до суду квитанцію про сплату судового збору в розмірі 454 грн та уточнену позовну заяву, згідно якої просив змінити відповідача УПП в Тернопільській області на належного відповідача відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області та витребувати в останнього повний текст постанови серія ЕАН №4159891 від 04.05.2021.
Ухвалою Бучацького районного суду від 14 червня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання адвоката Винниченка М.П. щодо витребування у відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області повного тексту постанови серії ЕАН №4159891 від 05.05.2021. У задоволенні клопотання про заміну первісного відповідача УПП в Тернопільській області на відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області - відмовлено.
02 липня 2021 року ухвалою Бучацького районного суду у даній справі замінено первісного відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Тернопільській області.
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Винниченко М.П. в зал судового засідання не прибули, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи. Від представника позивача на адресу суду надійшла заява в якій він просить розгляд справи проводити у його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти їх задовольнити.
Представник відповідача Головне управління Національної поліції в Тернопільській в судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи. 09 липня 2021 року від представника відповідача надійшла заява, в якій такий зазначив, що 08 липня 2021 до ГУНП в Тернопільській області надійшла копія ухвали Бучацького районного суду Тернопільської області по даній справі. Посилаючись на те, що вищевказану ухвалу з матеріалами було відповідачем отримано лише 08.07.2021, просив перенести розгляд справи на іншу дату, надати п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву, який буде відповідати вимогам п.5 ст.162 КАС України. Розгляд справи двічі відкладався на 22.07.2021 о 16.30 год. та 04.08.2021 о 15.30 год., проте відповідач своїм правом подати відзив так і не скористався, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
22 липня 2021 року т.в.о. інспектора адмінпрактики Я.Гайдою на виконання ухвали суду від 14.06.2021 суду надано копію постанови серії ЕАН №4159891 від 05.05.2021.
Так, постановою серії ЕАН №4159891 від 04.05.2021, про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного ВП ГУНП в Тернопільській області Савруком О.І. у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Відповідно до вищевказаної постанови ОСОБА_1 04.05.2021 о 15 год. 40 хв. у м. Бучач по вул. Галицька,13, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2104» д.н.з НОМЕР_1 , не виконала вимогу дорожнього знаку 3.21 В, чим порушила п. 8.4.в. Правил дорожнього руху України - порушення вимог заборонних знаків та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Таким чином притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 , а також в обґрунтування правомірності прийнятого відносно неї рішення, відповідачем не було додано жодного доказу, на якому ґрунтувався висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не зазначено яким чином фіксувалось порушення ПДР України, не надано матеріали відеофіксації та не зазначено мотиви відхилення доказів та доводів позивача, наявність чи відсутність свідків правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові, а сама по собі оскаржувана постанова, складена інспектором поліції, не є доказом, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4159891 від 04 травня 2021 року слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, в адміністративному позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, зокрема й витрати на правничу допомогу, попередній розмір яких складає 2000 грн.
Під час розгляду справи позивачем заявлено клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч.2-5 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, на підтвердження здійснення витрат, які позивач поніс у зв'язку із розглядом справи представником позивача надані до суду ордер про надання правничої допомоги ОСОБА_1 серії ВС №1061267 від 05.05.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001103 від 29.08.2018 року, копія договору про надання правничої допомоги від 04.05.2021 року, укладеного між адвокатом Винниченко М.П. та Винниченко Г.Я., детальний опис робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги від 17.07.2021 та копію акта приймання наданих послуг від 12.07.2021.
Відповідно до п. 3.1 договору про надання правничої допомоги від 04.05.2021 сторони домовились, що сума оплати за надані послуги встановлюється за домовленістю сторін. Підготовка позову та подання - 2000 грн, підготовка клопотань, судовий супровід, відстеження та консультації - 1000 грн. Таким чином вартість правничої допомоги за цим договором складає 3000 грн.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 12.07.2021 позивачу надані ряд послуг: аналіз судової практики (1 год.) - 500 грн; адвокатські запити, скарга в поліцію (оскарження постанови), 2 год. - 1000 грн; судовий позов, оскарження постанови - загальна сума - 500 грн; ведення справ у суді, підготовка клопотань, консультація, супровід (2 год.) - 1000 грн. Разом сума послуг наданих адвокатом клієнту становить 3000 грн.
Щодо розміру витрат на правничу допомогу слід враховувати таке.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у Бучацькому районному суді Тернопільської області, суд враховує таке.
Предметом спору у цій справі є скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4159891 від 04.05.2021 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на неї штрафу в сумі 340 грн., в той час як правничу допомогу адвокатом визначено у розмірі 3000 грн, що свідчить про відсутність співмірності заявлених позовних вимог та розміру правничої допомоги, визначеної адвокатом.
Також суд зазначає, що надана послуга, яка зазначена в акті прийому-передачі та детальному описі робіт (надання послуг) від 12.07.2021, а саме написання скарги в поліцію, вартість якої у вищевказаних документах, разом із адвокатськими запитами вартує 1000 грн, не стосується безпосередньо розгляду справи в суді. Щодо участі у судовому засіданні, підготовки клопотань, консультації та супровід, то суд зазначає, що розгляд даної справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, проте, представник позивача участі в судових засіданнях не брав, направляв на адресу суду заяви про розгляд справи у його відсутності.
Враховуючи вказане, виходячи із критеріїв реальності, розумності та пропорційності, суд робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в суді, у розмірі 1000 грн, так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним із заявленими позовними вимогами на думку суду.
Крім того, відповідно до квитанції №0.0.2154495439.1 АТ КБ «ПриватБанк» від 09 червня 2021 року, позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 454 грн, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 5, 9, 72, 75-77, 244-246, 262, 286 КАС України, п.п.15.5 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, ст.ст. 33, 122, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289 КУпАП, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Винниченко Михайло Петрович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову серії ЕАН №4159891 від 04 травня 2021 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн на ОСОБА_1 , винесену інспектором відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного ВП ГУНП в Тернопільській області Савруком О.І. - скасувати, а провадження у справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (однієї тисячі) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 04 серпня 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, яке знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Валова,11, ЄДРПОУ 40108720.
Суддя: І. І. Тхорик