ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2021 року м. Київ № 640/21319/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВБУДГРУП"
до Державної фіскальної служби України
про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВБУДГРУП" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 18.01.2019 р. №1054039/37244560;
- скасувати рішення комісії ДФСУ з розгляду скарг № 5875/37244560/2 від 31.01.2019р.;
- зобов'язати ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОЙ «КИЇВБУДГРУП» № 27 від 11.04.2018р.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Суд звертає увагу позивача на приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, якими встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас нормами абз. 1 і 2 ч. 4 цієї ж статті Кодексу визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно змісту прохальної частини позову ТОВ «КИЇВБУДГРУП» просить скасувати рішення відповідної комісії ДФСУ про відмову у реєстрації податкових накладних позивача, що датовані січнем 2019 року. Також, до позовної заяви позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що підставною для поновлення строку є те, що позивач не отримав рішення Державної фіскальної служби України з розгляду скарг №5875/37244560/2 від 31.01.2019 р., яке оскаржується і яким відмова у реєстрації податкової накладної названа законною. Таким чином, на думку позивача, це являється поважною причиною пропуску строку на звернення до суду.
Суд вважає вказане клопотання не обґрунтованим та відмовляє у його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем оскаржено в адміністративному порядку спірні рішення комісії ДФСУ та за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної рішенням Комісії Державної фіскальної служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.01.2019 р. №5875/37244560/2 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Суд критично оцінює доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки він не отримав оскаржуване рішення, а тому йому не було відомо про його наявність.
Так, згідно з КП "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що позивачем подавалася позовна заява із даними позовними вимогами ще у березні 2019 року (справа №640/3826/19) та була повернута судом через не виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач із березня 2019 року був обізнаний та знав про рішення від 31.01.2019 р. №5875/37244560/2, а тому доводи про поважність причин пропуску строку звернення є необґрунтованими.
До суду з даним позовом позивач звернувся 27.07.2021, що підтверджується відбитком на поштовому конверті.
Наведене свідчить, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позов, разом із документальними доказами поважності причин пропуску такого процесуального строку.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Васильченко