Справа № 420/5059/19
05 серпня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Тарасишина О.М., за участю секретаря судового засідання Горбаченка Е.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дії щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років за період з 06.11.2015р. по 30.11.2017р. та зобов'язання вчинити певні дії, -
Встановив:
До суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дії щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років за період з 06.11.2015р. по 30.11.2017р. та зобов'язання вчинити певні дії.
29.07.2021 року представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить:
постановити окрему ухвалу, якою визнати протиправними дыъ ГУНП в Одеській області щодо неповного врахування вислуги років ОСОБА_1 у наказі ГУНП в Одеській області від 10.03.2020 року № 350 о/с;
надати ГУНП в Одеській області вказівки щодо правильного визначення вислуги років ОСОБА_1 у наказі ГУНП в Одеській області № 350 від 10.03.2020 року та зазначити, що відповідач повинен приєднати до вислуги років зазначеної у наказі ГУМВС України в Одеській області №7 о/с від 04.03.2020 року - 19 років 08 місяців, період з 01.12.2017 року по 23.07.2018 року (зазначений у рішенні суду) та встановити позивачу стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, додаткової оплачуваної відпустки станом на 23.07.2018 року - 20 років 04 місяця 23 дні (19 років 08 місяців + 08 місяців 23 дні).
В обґрунтування вимог заяви позивач посилається на невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.
Ухвалою від 30.07.2021 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято до провадження заяву представника позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
В судове засідання 05.08.2021 року сторони по справі не з'явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщались належним чином.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розглянути зазначену заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 420/5059/19 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років ОСОБА_1 за період з 06.11.2015р. по 30.11.2017р.
Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , видати з цього приводу наказ, яким включити період вимушеного прогулу з 06.11.2015р. по 30.11.2017р. до загального безперервного стажу його служби та направити вказані відомості до ГУНП в Одеській області для залучення до особової справи.
Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015р. по 30.11.2017р.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 року по 23.07.2018 року.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , видати з цього приводу відповідний наказ, яким включити період вимушеного прогулу з 01.12.2017р. по 23.07.2018р. до загального безперервного стажу його служби.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.12.2017р. по 23.07.2018р.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої грошового забезпечення за період з 23.07.2018 року по 23.10.2019р.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено
Тобто, правові висновки суду, зазначені у рішенні від 23.10.2019 р. у справі №420/5059/19 ґрунтуються на підтвердженні права позивача на включенні періоду вимушеного прогулу з 06.11.2015р. по 30.11.2017р. до загального безперервного стажу його служби та направити вказані відомості до ГУНП в Одеській області для залучення до особової справи та включення періоду вимушеного прогулу з 01.12.2017р. по 23.07.2018р. до загального безперервного стажу його служби.
На виконання рішення суду від 23.10.2019 року Одеським окружним адміністративним судом 10.02.2020 року видано виконавчий лист.
Як вбачається з заяви, на підставі вказаного Виконавчого листа відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 29.12.2020 року виконавче провадження № 61276975 закінчено.
Серед іншого суд зазначає, що згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/2859/20 від 12.11.2020 року Позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо зазначення в наказі №350 о/с від 10 березня 2020 року, стажу служби ОСОБА_1 у розмірі 19 років 04 місяці 09 днів.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Одеській області внести зміни до наказу №350 о/с в частині що стосується ОСОБА_1 , виклавши частину що стосується стажу служби ОСОБА_1 в наступні редакції:
“Відповідно до статті 78 розділу VII Закону України “Про Національну поліцію” встановити станом на 01 січня 2020 року стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку здійснити відповідні перерахунки:
майору поліції ОСОБА_1 (0128852), старшому оперуповноваженому організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області - 21 рік 09 місяців 02 дні”.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 1681 (тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. та 60 коп.
Проте, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 07.04.2021 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій Головного управління Національної поліції в Одеській області при виданні наказу № 350 о/е від 10 березня 2020 року, в період його дії в частині, що стосується ОСОБА_1 протиправними, зобов'язання Головне управління Національної поліції в Одеській області внести зміни до наказу № 350 о/с в період його дії, в частині, що стосується ОСОБА_1 , виклавши його частину, що стосується стажу служби ОСОБА_1 в наступні редакції: “Відповідно до статті 78 розділу VII Закону України “Про Національну поліцію” встановити станом на 01 січня 2020 року стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку здійснити відповідні перерахунки: Майору поліції ОСОБА_1 (0128852), старшому оперуповноваженому організаційно-методичного відділу управління карного розшуку Головного управління Національної поліції в Одеській області - 21 рік 09 місяців 02 дні”, стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період по 23.07.2018 року закрито.
В обґрунтування вказаного рішення апеляційним судом зазначено, що судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року по справі № 420/5059/19, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 року: визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років позивача за період з 06.11.2015 року по 30.11.2017 року; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років позивача, видати з цього приводу наказ, яким включити період вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по 30.11.2017 року до загального безперервного стажу його служби та направити вказані відомості до ГУНП в Одеській області для залучення до особової справи; стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по 30.11.2017 року; визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років позивача за період з 01.12.2017 року по 23.07.2018 року; зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Одеській області здійснити перерахунок вислуги років позивача, видати з цього приводу відповідний наказ, яким включити період вимушеного прогулу з 01.12.2017 року по 23.07.2018 року до загального безперервного стажу його служби; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.12.2017 року по 23.07.2018 року; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь позивача суму недоплаченої грошового забезпечення за період з 23.07.2018 року по 23.10.2019 року.
При цьому, 10 березня 2020 року, на виконання рішення суду у справі № 420/5059/19, ГУНП в Одеській області видано наказ № 350 о/с, яким здійснено перерахунок вислуги років позивача та зазначено, що його стаж служби станом на 01 січня 2020 року складає 19 років 04 місяця 09 днів.
Позивач вважає, що у наведеному наказі неправильно зазначено його стаж служби, у зв'язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.
В свою чергу, обґрунтовуючи необхідність звернення до суду в межах даної справи з вимогами про стягнення середнього заробітку, позивач зазначив, що справа № 420/5059/19 розглядалась в порядку письмового провадження, питання щодо самого розміру середнього заробітку та розміру недоплаченого грошового забезпечення в межах справи № 420/5059/19 не вирішувалось, а було зазначено лише період.
Позивач зазначає, що відповідачами не в повному обсязі були виплачені середній заробіток за час вимушеного прогулу та грошове забезпечення.
Отже, підставою для звернення до суду з даним позовом є неналежне виконання, на думку позивача, рішення суду у справі № 420/5059/19.
Водночас, у відповідності до наведених норм процесуального закону невиконання відповідачами рішення суду, ухваленого на користь позивача, є підставою для звернення останнього до суду з відповідними заявами в порядку, встановленому наведеними положеннями КАС України у справі № 420/5059/19, а не підставою для звернення до суду з новим позовом. Вказаними вимогами визначений чітко порядок подання таких заяв та рішення суду, які мають бути прийняті за результатами їх розгляду.
У зв'язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Як вказано у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/2859/20, суд першої інстанції у цій справі при вирішенні спору не дослідив характер правовідносин, що виникли між сторонами та не звернув увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення, та як наслідок допустив порушення норм процесуального права, яке полягає у незастосуванні спеціальних правових норм, які передбачені у ст. 383 КАС України.
Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 21.04.2021 року відновлено виконавче провадження № 612769.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У відповідності до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За змістом норм ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
На виконання рішення від 23.10.2019 р. у справі №420/5059/19 ГУНП в Одеській області прийнято наказ № 350 о/с від 10.03.2020 року, яким включено період вимушеного прогулу з 01.12.2017 року по 23.07.2018 року до загального безперервного стажу його служби (вислуга років 19 років 04 місяці 09 днів).
Також, ГУ МВС України в Одеській області 04.03.2020 року видано наказ № 7 о/с, яким встановлено вислуга років позивача станом на 30.11.2017 року у календарному обчисленні 19 років 08 місяців, у пільговому обчисленні - 24 роки 06 місяців 28 днів.
Тобто, ГУНП в Одеській області замість врахування періоду з 01.12.2017 року по 01.01.2020 рік додатково до вже наявної вислуги років вказаного у наказі від 04.03.2020 року № 7 о/с, по суті зменшило цей період і замість вислуги років у 21 рік 09 місяців 02 дні, зазначив 19 років 04 місяці 09 днів.
Отже, дії відповідача щодо не врахування періоду з 01.12.2017 року по 01.01.2020 рік додатково до вже наявної вислуги років вказаного у наказі від 04.03.2020 року № 7 о/с, суперечать ст.129-1 Конституції України.
Тобто, відповідач не надав доказів виконання рішення суду від 23.10.2019 року, яке набрало законної сили 30.01.2020 року, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про допущену з боку відповідача ГУНП в Одеській області протиправну бездіяльність, яка вчинена всупереч вимог Конституції та наведених вимог законодавства щодо обов'язковості судових рішень.
Суд акцентує увагу на тому, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
В свою чергу, відповідачем не надано суду доказів скасування судового рішення від 23.10.2019 року по справі № 420/5059/19, яке набрало законної сили 30.01.2020 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду шляхом визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо не врахування періоду з 01.12.2017 року по 01.01.2020 рік додатково до вже наявної вислуги років вказаного у наказі від 04.03.2020 року № 7 о/с; зобов'язання Головного управління Національної поліції України в Одеській області вжити заходи щодо усунення порушень ст.129-1 Конституції України шляхом врахування періоду з 01.12.2017 року по 01.01.2020 рік додатково до вже наявної вислуги років вказаного у наказі ГУ МВС України в Одеській області від 04.03.2020 року № 7 о/с на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року у справі № 420/5059/19.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 КАС України суд,-
Заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дії щодо неврахування часу вимушеного прогулу у вислугу років за період з 06.11.2015р. по 30.11.2017р. та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Одеській області щодо не врахування періоду з 01.12.2017 року по 01.01.2020 рік додатково до вже наявної вислуги років вказаного у наказі від 04.03.2020 року № 7 о/с на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року у справі № 420/5059/19.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Одеській області вжити заходи щодо усунення порушень ст.129-1 Конституції України шляхом врахування періоду з 01.12.2017 року по 01.01.2020 рік додатково до вже наявної вислуги років вказаного у наказі ГУ МВС України в Одеській області від 04.03.2020 року № 7 о/с на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2019 року у справі № 420/5059/19.
Надіслати окрему ухвалу на адресу Головного управління Національної поліції України в Одеській області, Національної поліції України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення суду від 23.10.2019 року по справі №420/5059/19.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом місяця з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті на виконання ухвали заходи.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскаржується в порядку та строки ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.08.2021 р.
Суддя О.М. Тарасишина