Дата документу 05.08.2021
ЄУ № 942/1010/21
Провадження №3/942/417/21
05 серпня 2021 року смт. Новопсков
Луганська область
Новопсковський районний суд Луганської області у складі судді Стеценко О.С., розглянувши матеріал, який надійшов з відділу прикордонної служби «Білолуцьк» 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Можняківка, громадянина України, паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Новопсковським РВ ГУМВС України в Луганській області 23.12.2009, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який є молодшим інспектором прикордонної служби 1 категорії 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Білолуцьк» 1 категорії, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснено його права відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Новопсковського районного суду Луганської області повторно надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія СхРУ № 274933 від 26.06.2021, відповідно до якого 19.06.2021 в період з 06 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. на ділянці відповідальності ВПС «Білолуцьк» Білолуцької ОТГ Старобільського району Луганської області головний сержант ОСОБА_1 , виконуючи наказ на охорону державного кордону України в н/п «ПП» по перевірці режиму державного кордону в межах і/п № 723, недбало поставився до військової служби та виконання своїх службових обов'язків в умовах особливого періоду, а саме неякісно організував службу в п/н, що призвело до несвоєчасного виявлення порушення режиму державного кордону України (сліди правопорушників). Згідно наказу від 21.06.2021 № 1335-АГ «Про призначення службового розслідування» своїми діями порушив вимоги ст. 17 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, абз.1 п.9 роз.5 та абз.2 обов'язків прикордонного наряду «ПП», п.9 роз.5 Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ, НМВС № 1261 від 19.10.2015, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 19.06.2021 перебував у наряді. Доїхавши до і/п № 723, де перебував інший наряд, він разом з ОСОБА_2 провели взаємодію, однак правопорушника не виявили, контрольно-слідова смуга була чиста, а в місці, де такої смуги не має, була натягнута мотузка, яку не було порушено. Нарядом було все оглянуто, порушень не виявлено. Через деякий час за наказом керівництва наряд повернувся до вищезазначеної місцевості. ОСОБА_1 додав, що на ділянці відповідальності були й інші наряди, розвідка, однак слідів порушення виявлено не було. Коли наряд, у складі якого перебував ОСОБА_1 , залишив місце перевірки, розвідкою було виявлено якісь сліди, коли вони перетнули мотузку.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 19.07.2021 протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повернутий до відділу прикордонної служби «Білолуцьк» для усунення недоліків.
В постанові зазначено, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додано жодного доказу на підтвердження неякісної організації служби, внаслідок чого виявлені сліди правопорушення.
Також до протоколу не додано доказів того, що ОСОБА_1 в день та час вчинення інкримінованого йому правопорушення перебував у складі прикордонного наряду та до його обов'язків входить служба у прикордонному наряді, доказів, що ОСОБА_1 повинен був виконувати наказ на охорону державного кордону, про ознайомлення його з даним наказом та взагалі, що такий наказ існує, не наданий Наказ № 1355 від 21.06.2021 «Про призначення службового розслідування».
Крім того, судом зазначено, що фабула протоколу містить посилання на неякісну організацію служби та недбале ставлення до військової служби, при цьому не зазначено конкретних обставин та конкретних дій, які вчинені та/або не вчинені ОСОБА_1 в порушення своїх службових обов'язків.
Крім того, ОСОБА_1 інкримінується порушення «НМВС № 1261 від 19.10.2015», однак не зрозуміло, який нормативно-правовий акт та яка норма даного акту ним порушені.
Повторно адміністративний матеріал надісланий до суду 04.08.2021,при цьому недоліки, зазначені в постанові суду від 19.07.2021, належним чином не усунуті, вказані докази не надані.
Після повторного надіслання протоколу до суду до матеріалів справи додано витяг із книги прикордонної служби відділу прикордонної служби «Білолуцьк» І категорії (тип Б), відповідно до якого у Розділі 3г. «Результати виконання плану охорони державного кордону» зазначено час несення служби ОСОБА_1 з 12 год. 20 хв. до 12 год. 40 хв.
В той же час в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено період часу вчинення ОСОБА_1 правопорушення - 19.06.2021 з 06 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв., що не відповідає часу його служби відповідно до вищезазначеного витягу.
А отже не підтверджено матеріалами справи несення служби ОСОБА_1 19.06.2021 з 06 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв.
Отже, суду не надано переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких інших переконливих доказів вини правопорушника суду не надано, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено порушення ОСОБА_1 ч.2 ст. 172-15 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, а тому провадження по даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Суддя: О.С. Стеценко