03 серпня 2021 рокусмт ПетровеСправа №: 941/862/21
Провадження № 1-кп/941/94/21
Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
законного представника неповнолітнього - ОСОБА_6
та представника служби у справах дітей - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петрове матеріали клопотання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, у кримінальному провадженні №12020120260000165 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , не судимого;
- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
що ОСОБА_4 скоїв умисний злочин у сфері злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, при наступних обставинах.
22.05.2020 року близько 18 години 00 хвилин, неповнолітній ОСОБА_4 керуючи мопедом марки «АLРНА» моделі «ZS50F», шасі № НОМЕР_1 , рухаючись по грунтовій дорозі в районі Х-образного перехрестя рівнозначних доріг, на території с. Володимирівка Олександрійського району Кіровоградської області поряд з фермою ТОВ «Агрофірма П'ятихатська», не надав дорогу легковому автомобілю марки «ВАЗ 2106» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який рухався в цей час по грунтовій дорозі праворуч від мопеду марки «АLРНА» моделі «ZS50F», внаслідок чого неповнолітній ОСОБА_4 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, не врахувавши дорожню обстановку, та виїхав на дорогу, при цьому допустивши зіткнення з автомобилем марки «ВАЗ 2106» державний номерний знак НОМЕР_2 , тим самим порушивши вимоги п. 2.3 (б, д) та п.16.12. Правил дорожнього руху України, в яких зазначено:
п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водійй зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністью розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
п. 16.12. На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.
В результаті ДТП пасажир мопеду ОСОБА_9 віповідно до висновку судово - медичнї експертизи № 211 від 15.09.2020 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого уламкового перелому обох кісток правої гомілки в середній третині сформуванням одної рани по внутрішньої поверхні правої гомілки та двох ран по передній поверхні правої гомілки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Потерпілою від кримінального правопорушення є ОСОБА_9 .
Злочині дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що неповнолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто скоєння необережного суспільно небезпечного діяння, що полягали у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому.
За змістом ст. 22 КК України, кримінальній відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, підлягають особи, які досягли 16 років.
На час скоєння суспільно небезпечних діяння неповнолітньому ОСОБА_4 виповнилося 14 років, тобто він не досяг віку 16 років, з якого відповідно до ст. 22 КК України можливе настання кримінальної відповідальності за кримінально-каране діяння, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України.
Частина 2 ст.105 КК України містить перелік примусових заходів виховного характеру, які суд може застосувати до неповнолітнього, зокрема: обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.
Відповідно до ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
В судовому засіданні, на виконання вимог ч.3 ст.493 КПК України, суд з'ясував думку неповнолітнього ОСОБА_4 , який не заперечував проти того, щоб його передали під нагляд батькам та його законного представника ОСОБА_6 , яка запевнила суд, що має вплив на сина та зможе в подальшому забезпечити належну поведінку сина як за місцем навчання, так і в суспільстві і надала згоду на передачу їй під нагляд неповнолітнього сина.
Заслухавши думку прокурора, яка підтримала клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , який на момент скоєння суспільно небезпечного діяння не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, захисника, представника служби у справах дітей, які просили застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батьків, суд вважає що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
З урахуванням всіх обставин справи, характеризуючих даних про особу неповнолітнього, його вік та стан здоров'я, рівень розвитку, умов життя та виховання а саме те, що він раніше не вчиняв суспільно небезпечних діянь, будучи в малолітньому віці вперше вчинив суспільно небезпечне діяння, вину визнав повністю, щиро розкаявся, а також враховуючи його бездоганну поведінку після вчинення суспільно небезпечних діянь та позицію потерпілих, з метою забезпечення реалізації якнайкращих інтересів дитини, суд вважає, що до неповнолітнього ОСОБА_4 слід застосувати примусові заходи виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері ОСОБА_6 .
Дані примусові заходи виховного характеру будуть необхідними і достатніми для виправлення неповнолітнього ОСОБА_4 та відповідатимуть меті його виправлення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 97, 105 КК України, ст. ст. 372, 376, 498, 500, 501 КПК України , суд,
Клопотання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд батьків.
Передати неповнолітнього ОСОБА_4 під нагляд його матері - ОСОБА_6 .
Встановити тривалість заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 терміном на 1 (один) рік.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження та може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Петрівський районний суд Кіровоградської області.
Суддя Петрівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1