Рішення від 26.07.2021 по справі 5023/4855/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 5023/4855/11 (922/842/21)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс", код ЄДРПОУ 38962392, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77-А

до першого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтек-Кауфманн", код ЄДРПОУ 33606361 61003, м. Харків, пров. Кузнечний, 1 , другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Трейдінг", код ЄДРПОУ 37131387, 61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 8 , третього відповідача - Товарна біржа "Всеукраїнський торгівельний центр", код ЄДРПОУ 37875935, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111, корп. А, офіс 407) третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" (61003, м. Харків, м-н Павлівський,6)

про визнання недійсними результатів аукціону

яка розглядається у справі про банкрутство ТОВ "Алтек-Кауфманн"

за участю представників:

позивача - Антоненко А.В. (довіреність б/н від 11.09.2020) приймає участь в режимі відеоконференції;

інші учасники справи не з'явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/4855/11 за заявою ФОП Біленко Алли Василівни про визнання банкрутом ТОВ "АЛТЕК-КАУФМАН".

Постановою господарського суду Харківської області від 26.07.2011 ТОВ "Алтек-Кауфманн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду №655/2020 від 23.09.2020, у зв'язку з закінченням повноважень судді Савченко А.А. було призначено повторний автоматизований розподіл справи №5023/10192/11.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 для розгляду справи було призначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 24.09.2020 справу прийнято до провадження судді Прохорова С.А. та призначено судове засідання з розгляду звіту ліквідатора.

15.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Паріс” звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТЕК-КАУФМАНН”, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Трейдінг", Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" в якому просить суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтек-Кауфманн", а саме: нежитлового приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-16", що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, проведеного 21.12.2012 року організатором аукціону-Товарною біржею "Всеукраїнський торгівельний центр" (код ЄДРПОУ 37875935, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111, корп. А, оф. 407) та оформленого Протоколом проведення аукціону №6.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.03.2021, згідно положення п.7.4. Засад використання Автоматизованої системи документообігу суду, справу № 922/842/21 передано для розгляду судді Прохорову С.А., у провадженні якого знаходиться справа №5023/4855/11 про банкрутство ТОВ “Алтек-Кауманн”.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2021 було залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПАРІС" без руху.

29.03.2021 ТОВ "ФК "Паріс" подало до господарського суду Харківської області заяву (вх. №7027) про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2021 прийнято позовну заяву ТОВ “ФК “Паріс” (вх. 922/842/21) до розгляду в межах провадження у справі про банкрутство №5023/4855/11 та відкрито провадження у справі №922/842/21, розгляд справи призначено за правилами загального провадження, почато підготовче провадження та призначено підготовче засідання.

19.04.2021 від представника 3-ої особи - ТОВ “Бухгалтерське бюро “Централізована бухгалтерія” надійшла заява (вх. №8800) про відкладення підготовчого засідання для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Відповідно до повідомлення від 19.04.2021, підготовче засідання призначене на 21.04.2021 не відбулось у зв'язку з хворобою судді Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 05.05.2021 повідомлено учасників справи про те, що підготовче засідання по справі відбудеться 19.05.2021 об 11 год. 40 хв..

18.05.2021 від представника 3-ої особи - ТОВ “Бухгалтерське бюро “Централізована бухгалтерія” надійшли заперечення (вх. № 11424) проти позову, відповідно до яких, вважає, що позовні вимоги є безпідставними та незаконними оскільки, на даний час власником спірного нежитлового приміщення є саме третя особа, у зв'язку з чим вважає, що права позивача не порушено. Також, зазначає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення з позовом до суду, а відповідного клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності та його поновлення, позивачем не заявлено.

19.05.2021 на електронну адресу суду від арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ “Алтек-Кауфманн” Косиневського М.А. надійшло клопотання (вх.. №2757) про розгляд справи призначений на 19.05.2021 проводити за його відсутності.

19.05.2021 в підготовчому засіданні протокольною ухвалою відкладено розгляд справи до 02.06.2021 о 12 год. 00 хв, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи.

Ухвалою суду від 19.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі (922/842/21) до 28.06.2021.

31.05.2021 від позивача ТОВ “ФК “Паріс” надійшло клопотання (вх. №12564) про долучення до матеріалів справи письмових доказів та відповідь на заперечення проти позову (вх. №12578). Відповідно до відповіді на заперечення, позивач вважає, що колишнім ліквідатором, організатором аукціону та його переможцем були зроблені численні порушення діючого, на той час, законодавства, а саме порушення порядку підготовки, організації аукціону та строків укладання договору купівлі-продажу майна придбаного на аукціоні. Крім того, зазначив, що про продаж нерухомого майна, майнові права на яке, є забезпеченням грошових вимог ПАТ “Банк “Демарк” (правонаступником якого є ТОВ “ФК “Паріс”), кредитор дізнався лише 18.12.2020, під час розгляду справи судом про внесення змін до договору іпотеки, у зв'язку з чим, вважає, що строк позовної давності ним не порушено.

02.06.2021 на електронну адресу суду від арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ “Алтек-Кауфманн” Косиневського М.А. надійшло клопотання (вх.. №3019) про розгляд справи призначений на 02.06.2021 проводити за його відсутності.

02.06.2021 ухвалою господарського суду Харківської області закрито підготовче провадження у справі 922/842/21 та призначено справу до розгляду по суті на 25.06.2021.

25.06.2021 на електронну адресу суду від арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ “Алтек-Кауфманн” Косиневського М.А. надійшло клопотання (вх.. №4172) про розгляд справи призначений на 25.06.2021 проводити за його відсутності.

25.06.2021 в судовому засіданні протокольною ухвалою відкладено розгляд справи по суті в порядку ст. 216 ГПК України до 26.07.2021 об 11 год. 00 хв..

26.07.2021 на електрону адресу суду від арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ “Алтек-Кауфманн” Косиневського М.А. надійшло клопотання (вх.. №4607) про розгляд справи призначений на 26.07.2021 проводити за його відсутності.

Від представника другого відповідача ТОВ “Сервісний Центр Трейдінг” - ліквідатора Телитченко А.О. 26.07.2021 надійшла заява (вх. № 17297) про застосування строку позовної давності.

26.07.2021 після перерви в судове засідання з розгляду позовної заяви з'явився: представник позивача - ТОВ “ФК “Паріс”, який приймає участь в режимі відеоконференції, інші учасники з розгляду позовної заяви та учасники у справі про банкрутство не з'явились.

В судові засідання представники відповідачів та третьої особи жодного разу не з'явились, хоча про час та місце розгляду позовної заяви ТОВ “ФК “Паріс” повідомлялись належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення про вручення. На адресу господарського суду повернулись не врученими ухвали суду, які були направлені на адресу ліквідатора Косиневського М.А., ТОВ “Сервісний Центр Трейдінг”, ТБ “Всеукраїнський торгівельний центр”. Зазначені ухвали повертаються до суду з поштовою довідкою з відміткою "адресат відсутній".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Тобто, лише факт неотримання залученими особами кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та, яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Суд зазначає, що інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяє залученим особам ознайомитись з повним текстом ухвали суду без одержання копії цієї ухвали поштою.

Стаття 202 ГПК України визначає наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Частина 1 цієї статті встановлює, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частина 3 цієї статті передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Присутній в судовому засіданні представник ТОВ “ФК “Паріс” підтримує свою позовну заяву та просить суд її задовольнити.

Відповідачі по справі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Враховуючи викладене, суд констатує, що всіх учасників даного судового засідання було повідомлено про дату, час та місце розгляду належним чином, у зв'язку з чим суд розглядає позовну заяву про визнання недійсними результатів аукціону по суті за відсутності нез'явившихся учасників справи.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів по справі покладено на сторони, суд, враховуючи ненадання залученими особами відзиву у встановлений судом строк, без поважних причин, згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу (заяву) за наявними матеріалами та поданими доказами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази у відповідності ст.86 ГПК України, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.20211 порушено провадження у справі 5023/4855/11 про банкрутство ТОВ “Алтек-Кауфманн” за положеннями ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013. (далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 26.07.2011 у справі №5023/4855/11 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтек-Кауфманн" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, в редакції Закону, чинній до 19.01.2013.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Алтек-Кауфманн” та введення ліквідаційної процедури було урегульовано нормами Закону про банкрутство від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції, чинній до 19.01.2013).

19.01.2013 набрав чинності Закон України від 22.12.2011 № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (за винятком окремих його положень) (далі - Закон про банкрутство від 22.12.2011 № 4212-VI), яким Закон № 2343-XII викладено в новій редакції.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007).

З урахування вищенаведеного суд наголошує, що відповідно до пункту 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 22.12.2011 № 4212-VI положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Тлумачення пункту 11 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 22.12.2011 № 4212-VI свідчить, що після 19.01.2013 продаж майна боржника в усіх без виключення справах про банкрутство відбувається за правилами нової редакції Закону про банкрутство. Тобто редакцією Закону про банкрутство від 22.12.2011 № 4212-VI, яка діяла з 19.01.2013 передбачено темпоральне застереження, згідно якого положення цього Закону, які регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство поширюється на усі без винятку справи, в яких здійснюється провадження у справі про банкрутство незалежно від дати відкриття такого провадження та процедури, яка здійснюється у такій справі.

У справі, що розглядається, як вже зазначалось, процедуру судової ліквідації відносно ТОВ “Алтек-Кауфманн” введено постановою суду від 26.07.2011 у період дії Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 та продаж майна банкрута на аукціоні відбувся 21.12.2012 у період дії Закону про банкрутство в редакції чинній до 19.01.2013, який передбачає продаж майна боржника на аукціоні.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішеннях від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Під негайною дією норми права в часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою (висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі № 6-2411цс15).

Таке розуміння негайної дії норми права відображено в нормах процесуальних кодексів, зокрема в частині третій статті 3 ГПК України, яка передбачає, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм Закону про банкрутство від 19.01.2013, що стосуються продажу майна у процедурі банкрутства після 19.01.2013, незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство та процедури, яка здійснюється у такій справі.

Проте, в разі, якщо продаж майна банкрута відбувся до 19.01.2013, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії. У даному випадку продаж майна банкрута відбувся на аукціоні 21.12.2012 у період дії Закону про банкрутство в редакції чинній до 19.01.2013 в зв'язку з чим застосовується положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за № 2343-XII, положення якого регулюють продаж майна банкрута, що був чинний на момент здійснення відповідної процесуальної дії (продажу майна).

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII. У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

У зв'язку з тим, що Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 2343-XII втратив чинність з 21.10.2019 року з набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства, відтак можна зробити висновок, що вказаний вище Кодекс України з процедур банкрутства розповсюджує свою дію на процесуальний розгляд справ про банкрутство, враховуючи приписи 7 цього Кодексу. Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19).

З'ясовуючи питання про те, чи стосується подана позовна заява про визнання недійсним результатів аукціону прав та обов'язків ТОВ “ФК “Паріс” суд вважає за необхідне виходити с наступного.

Постановою господарського суду Харківської області від 26.07.2011 ТОВ "Алтек-Кауфманн" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Клочка О.М.

В газеті "Голос України" №176(5176) від 22 вересня 2011 року опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "Алтек-Кауфманн".

25 жовтня 2011 року до суду надійшла заява ПАТ "Банк "Демарк" про визнання вимог на загальну суму 618673,40грн, як такі, що забезпечені заставою та 125,00 грн судових витрат. Вказана заборгованість виникла у зв'язку із неналежним виконанням ДП "Автогазсистема" зобов'язань за кредитним договором №98-054 від 11.09.2008, договором поруки №98-054/3 від 22.07.2009, за яким ТОВ "Алтек-Кауфманн" взяло на себе солідарне зобов'язання перед ПАТ "Банк "Демарк" відповідати по зобов'язаннями ДП "Автогазсистема", які виникли на підставі Кредитного договору №98-054 від 11.09.2008, а також за договором іпотеки №98-054/4.

Ліквідатором були розглянуті, визнані та включені вимоги ПАТ "Банк "Демарк" до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 618673,40грн, як такі, що забезпечені заставою майна. Також, ліквідатором внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом забезпечення: майнові права на нежитлове офісне приміщення на 12 поверсі, загальною площею 61,92 метрів квадратних, в осях 1-2, в рядках А-Б, у будинку (комплекс офісу з допоміжними приміщеннями) за адресою: м. Харків, вул. Клочківська кут вулиці Херсонської (у Дзержинському районі міста Харкова), підстава обтяження - Договір іпотеки (майнових прав на нерухоме майно, будівництво якого не завершено) №98-054/4 від 23.07.2009.

03.02.2020 до суду надійшла заява ТОВ "ФК "Паріс" про заміну кредитора у справі (вх. № 2699), в якій заявник просив суд: здійснити заміну сторони у справі про банкрутство № 5023/4855/11, а саме замінити старого кредитора - публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк" на нового кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс".

Під час розгляду заяви про заміну правонаступника, судом було встановлено, що 13 травня 2019 року між ПАТ "Банк "Демарк" (Банк) та ТОВ "ФК "Паріс" (Новий кредитор) за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UА-ЕА-2019-04-02-000005-b від 11.04.2019 року за лотом № F23GL41900, було укладено договір про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги №98-054, відповідно до п. 2.1. якого Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку Первісного кредитора до позичальників/іпотекодавців/ заставодавців/поручителів, зазначених у додатку №1 до цього Договору (надалі - Боржника), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за кредитними договорами, договорами застави та договорами іпотеки з відповідними змінами та доповненнями до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору (надалі - Основні договори та Права вимоги).

Відповідно до п. 1 Додатку №1 до договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги №98-054 від 13.05.2019 ПАТ "Банк "Демарк" відступило ТОВ "ФК "Паріс" права вимоги за кредитним договором №98-054 від 11.09.2008 зі змінами до нього, а також за договором іпотеки №98-054/4 від 23.07.2009, посвідченим приватним нотаріусом Харківського МНО Чуприною Г.О. за реєстровим номером №2995.

Судом встановлено, що предметом іпотеки були майнові права на нежитлове офісне приміщення, на 12 поверсі, загальною площею 61,92 метрів квадратних, в осях 1-2, в рядках А-Б, у будинку (комплекс офісу з допоміжними приміщеннями) за наступною адресою: м. Харків, вул. Клочківська кут вулиці Херсонської (у Дзержинському районі міста Харкова), будівництво якого не завершено і яке в майбутньому стане власністю Іпотекодавця - ТОВ “Алтек-Кауфманн”.

Зазначені майнові права Іпотекодавця на вказане офісне приміщення, будівництво якого не було завершено на час укладання Договору іпотеки підтверджувалось наступними документами:

- інвестиційним договором №27/06/2008/2 від 27.06.2008, укладеним між ТОВ “Алтек-Кауфманн” та ТОВ “Авік-Юш”;

- платіжним дорученням №140 від 10.07.2008 щодо сплати за приміщення відповідно до договору №27/06/2008/2 від 27.06.2008 на суму 200000, 00 грн;

- платіжним дорученням №187 від 12.09.2008 щодо сплати за приміщення відповідно до договору №27/06/2008/2 від 27.06.2008 на суму 361 582,82 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2020 здійснено заміну у справі №5023/4855/11 про банкрутство ТОВ "Алтек-Кауфман" кредитора ПАТ "Банк "Демарк" (код ЄДРПОУ 19357516) на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Паріс" (код ЄДРПОУ 38962392) на загальну суму 453234,02грн. (з яких 361582,82 - заборгованість по кредиту та 91651,20грн. - заборгованість по процентам).

Таким чином, ТОВ “ФК “Паріс” набув право іпотекодержателя за Договором іпотеки №98-054/4 від 23.07.2009 року, посвідчений Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (реєстровий номер 2995), надалі - Договір іпотеки, та набуло статусу заставного кредитора ТОВ “Алтек-Кауфманн” в судовій процедурі банкрутства.

Згідно ст. 73 Кодексу з процедур банкрутства встановлено право визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, звернутись до суду з відповідною заявою може боржник (зокрема, арбітражний керуючий від імені боржника), кредитори (зареєстровані учасники аукціону), особи, інтереси якої були порушені.

Правова природа продажу майна з публічних торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.

Частина 3 статті 215 ЦК України наділяє правом оспорювати правочин в судовому порядку "заінтересованих осіб", які не є сторонами, але які вважають, що їх права порушені і підлягають захисту. Аналогічний висновок викладений у Постанові ВСУ від 02.19.2019 у справі 5006/5/39Б/2012.

Власний інтерес “заінтересованої особи” полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у її власності, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. (Правова позиція Верховного суду України у справі №6-605цс16 від 25.05.2016 року, постанова Великої палати Верховний Суду від 18.04.2018 у справі №439/212/14-ц).

Отже, враховуючи вищенаведене, а також те, що ТОВ “ФК “Паріс” у справі про банкрутство ТОВ “Алтек-Кауфманн” має статус заставного кредитора та є особою, інтереси якої були порушені, наслідком проведення аукціону з продажу вищевказаного нерухомого майна, майнові права на яке були відступлені ПАТ “Банк “Демарк” і, як наслідок, ця особа має право на звернення з заявою про визнання недійсним аукціону враховуючи, що порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

В подальшому, під час розгляду справи 5023/4855/11 (922/3543/20) за позовом ТОВ “ФК “Паріс” про внесення змін до договору іпотеки судом було встановлено, що з метою визначення відповідності нерухомого майна, права власності на яке зареєстровано за ТОВ “Алтек-Кауфманн”, нерухомому майну, майнові права, на яке були предметом забезпечення згідно Договору іпотеки №98-054/4 (майнових прав на нерухоме майно, будівництво якого не завершено) від 23.07.2009 року, посвідченого Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2995, представником ТОВ “ФК “Паріс” адвокатом Антоненко А.В. було зроблено адвокатський запит до Комунального підприємства “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” Харківської міської ради щодо підстав оформлення права власності ТОВ “Алтек-Кауфманн” на нежитлове приміщення 12-го поверху № 28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ “А-16”.

Згідно отриманої відповіді № 1081954 та наданих до неї документів було встановлено, що підставою набуття ТОВ “Алтек-Кауфманн” права власності на вищезгадане нерухоме майно був Інвестиційний договір №27/06/2008/2 від 27.06.2008 року, Акту прийому - передачі приміщення від 03.07.2009 року та документів, які підтверджують, введення в експлуатацію нежитлової будівлі.

Тобто, нежитлове приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ “А-16”, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А є саме те нерухоме майно, майнові права на яке було передано в іпотеку на підставі Договору іпотеки №98-054/4 (майнових прав на нерухоме майно, будівництво якого не завершено) від 23.07.2009 року, посвідченого Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2995.

Отже, будівництво нерухомого майна, майнові права на яке були предметом іпотеки за Договором іпотеки завершено, а право власності на таке майно оформлено належним чином та зареєстровано.

По вищевказаній справі, 22.03.2021 господарським судом Харківської області було ухвалено рішення, яким позов задоволено повністю та змінено умови Договору іпотеки №98-054/4 (майнових прав на нерухоме майно, будівництво якою не завершено) від 23.07.2009 року, що посвідчено Чуприною Г.О., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2995 і укладено Товариством з обмеженою відповідальністюАлтек-Кауфманн та Відкритим акціонерним товариством “Банк Демарк” (правонаступником якого за договором є Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія Паріс”) наступним чином: 1. Змінено назву Договору іпотеки №98-054/4 (майнових прав на нерухоме майно, будівництво якого не завершено), нова назва - Договір іпотеки № 98-054/4; 2. Підпункт 1.2.1 пункту 1.2 Договору викладено в наступній редакції: 1.2.1. Предметом іпотеки є:- нежитлове приміщення 12-го поверху №28 загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-16. яка розташована за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Клочківська, 11 1-А, далі - Предмет іпотеки. Предмет іпотеки належить ІПОТЕКОДАВЦЮ на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності, б/н. виданого 25.12.2009 року Виконавчий комітетом Харківської міської ради, реєстраційний номер майна 29322440. право власності ІПОТЕКОДАВЦЯ зареєстровано в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно: номер запису про право власності: 1349165: дата реєстрації: 18.06.2013 року. Вказане рішення набрало законної сили.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади , органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, так як їх істинність вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа “Брумареску проти Румунії”). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення (п. 33., 34 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Христов проти України" від 19.02.2009р.).

Тобто, рішенням по справі 5023/4855/11 (922/3543/20) встановлено відповідність нерухомого майна - нежитлового приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ “А-16”, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А нерухомому майну, майнові права на яке було передано в іпотеку на підставі Договору іпотеки №98-054/4 від 23.07.2009 року.

Як зазначає позивач, що лише в судовому засіданні 18.12.2020 по справі 922/3543/20, після надання пояснень ліквідатором ТОВ “Алтек-Кауфманн” Косиневським М.А. та дослідження Інформаційної довідки №202666171, ним було встановлено, що спірне приміщення належить третій особі - Товариству з обмеженою відповідальністю “Бухгалтерське бюро “Централізована бухгалтерія”. Після чого, ознайомившись з матеріалами справи про банкрутство ТОВ “Алтек-Кауфманн” позивачем було встановлено, що спірне приміщення реалізовано на аукціоні в ліквідаційній процедурі межах справи про банкрутство, із значними порушеннями щодо його організації та проведення.

Так, за змістом положень статті 203, частини першої статті 215 ЦК України (щодо необхідності додержання загальних вимог для чинності правочину та щодо загальних підстав недійсності правочину) та частини четвертої статті 656 ЦК України (щодо застосування загальних положень про купівлю-продаж до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах)), заперечення результатів проведення аукціону з відчуження майна боржника є запереченням правочину з відчуження цього майна, а порядок та передумови для заявлення цих вимог у справі про банкрутство визначені нормами Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 (відповідно до Закону чинного на час вчинення окремої процесуальної дії)

Предметом поданої судом позовної заяви у справі про банкрутство ТОВ “Алтек-Кауфманн” є: результати аукціону з реалізації колишнім ліквідатором боржника арбітражним керуючим Клочко О.М. у межах ліквідаційної процедури належної боржнику нерухомості (майна), які на момент їх реалізації в грудні 2012 року перебували в заставі (іпотеці) ПАТ “Банк Демарк”, як предмет забезпечення виконання ТОВ “Алтек-Кауманн” зобов'язань перед цим банком.

Правовідносини з реалізації майна боржника, що було продано з аукціону у 2012 врегульовані, зокрема нормами Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Отже, до спірних правовідносин застосовуються положення цих законів в редакції цих законів, чинній на час підготовки, організації, проведення аукціону та укладення договорів.

При вирішенні спору про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону, а саме: порушення встановлених законодавством правил їх проведення, до яких відноситься правила, які визначають процедуру підготовки; правил, які регулюють порядок проведення аукціону (відкритих торгів); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів їх проведення; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів заявника, який оспорює результати торгів або аукціону.

А тому, до предмету доказування недійсності результатів відкритих торгів (аукціону) входять встановлення обставин недотримання ліквідатором, організатором аукціону (товарною біржею) вимог, які ставляться Законом про банкрутство в редакції до 19.01.2013, зокрема, щодо порядку визначення початкової вартості майна, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону, зміст оголошення про проведення аукціону, допуску до участі в аукціоні; забезпечення організатором аукціону доступу до місця його проведення; порядку його проведення тощо.

Суд зазначає, що колишнім ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Клочко О.М. під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ “Алтек-Кауфманн” було реалізовано 21.12.2012 на аукціоні нежитлове приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ “А-16”, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, відповідно до протоколу проведення аукціону № 6 від 21.12.2012 ТБ "Всеукраїнський торгівельний центр”, м. Харків.

Суд вважає, що аукціон з продажу вищевказаного майна проведений з порушенням вимог закону з огляду на наступне.

29.11.2012 між ТОВ “Алтек-Кауфманн”, в особі ліквідатора Клочко О.М. та ТБ “Всеукраїнський торгівельний центр” була укладена угода на організацію та проведення аукціону. Відповідно до п.2.1. цієї угоди, передбачено, що замовник замовляє проведення 21.12.2012 року в торгово-операційній залі Товарної біржі “Всеукраїнський торгівельний центр” аукціону по продажу майна, що належить ТОВ “Алтек-Кауфманн”, а саме нежитлове приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ “А-16”, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А.

На виконання вимог укладеної між сторонами угоди, як свідчать матеріали справи, ТБ “Всеукраїнський торгівельний центр” було надруковано оголошення про продаж вищевказаних майнових активів банкрута 21.12.2012 на аукціоні, в газеті "Товарообіг та аукціони" № 26-2 (29) від 30.11.2012 (том.3, а.с. 186 (5023/4855/11)).

Відповідно до протоколу проведення аукціону ТБ “Всеукраїнський торгівельний центр” № 6 від 21.12.2012 з продажу нежитлового приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м., в нежитловій будівлі літ “А-16”, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А., копія якого міститься у матеріалах справи (т.3 а.с. 189 (5023/4855/11)), у торгах приймали участь: ТОВ “Сервісний Центр Трейдінг” та ПП “Консалтингова фірма Д.Р.Б.”.

Переможцем аукціону за даними протоколу стало ТОВ “Сервісний Центр Трейдінг” (учасник № 1), яке купило з аукціону нерухомість банкрута за ціною 136 900,00 грн згідно оцінки суб'єкта оціночної діяльності ФОП Ачкасова О.М. від 01.11.2012 (т. 3 а.с. 178 (5023/4855/11)).

18.06.2013 між ліквідатором та ТОВ “Сервісний центр Трейдінг” в особі директора Телитченка А.О. був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ “А-16”, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А.

Згідно до ч.6 ст.3-1 Закону про банкрутство в редакції до 19.03.2013 при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно, з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 ліквідатор - це фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Згідно з ст. 25 цього Закону ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Як вже зазначалось вище, ліквідатором були розглянуті, визнані та включені вимоги ПАТ "Банк "Демарк" до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 618673,40 грн, як такі, що забезпечені заставою майна. Також ліквідатором внесено до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом забезпечення: майнові права на нежитлове офісне приміщення на 12 поверсі, загальною площею 61,92 метрів квадратних, в осях 1-2, в рядках А-Б, у будинку (комплекс офісу з допоміжними приміщеннями) за адресою: м. Харків, вул. Клочківська кут вулиці Херсонської (у Дзержинському районі міста Харкова), підстава обтяження - Договір іпотеки (майнових прав на нерухоме майно, будівництво якого не завершено) №98-054/4 від 23.07.2009.

Згідно з ст. 30 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно з Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий залучає на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів.

Відповідно до наданого суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасова О.М. висновку про вартість майна, який був взятий як початкова вартість майна банкрута під час його реалізації, ліквідаційна вартість нежитлового приміщення 12-го поверху, №28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ. “А-16”, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, станом на 06.11.2012 становила 136 900,00 грн (а.с.43 т.18 (922/842/21).

Надаючи оцінку вищезазначеному висновку про вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М., суд зазначає наступне.

Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, (в редакції Закону, що діяла на момент складання висновку про вартість майна, тобто - 06.11.2012) звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Висновок про вартість майна, складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М., не відповідає вимогам до складання звіту про оцінку, а саме - не містить усіх необхідних розділів, що розкривають зміст проведених процедур.

Відповідно до висновку про вартість майна оцінювач застосовував такі методичні підходи оцінки: порівняльний та дохідний.

Згідно з п. п. 42-49 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, (в редакції Закону, що діяла на момент складання висновку про вартість майна, тобто - 06.11.2012) дохідний підхід базується на врахуванні принципів найбільш ефективного використання та очікування, відповідно до яких вартість об'єкта оцінки визначається як поточна вартість очікуваних доходів від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу.

Основними методами дохідного підходу є пряма капіталізація доходу та непряма капіталізація доходу (дисконтування грошового потоку). Вибір методів оцінки при цьому залежить від наявності інформації щодо очікуваних (прогнозованих) доходів від використання об'єкта оцінки, стабільності їх отримання, мети оцінки, а також виду вартості, що підлягає визначенню.

За допомогою дохідного підходу визначається ринкова вартість та інвестиційна вартість, а також інші види вартості, які ґрунтуються на принципі корисності, зокрема ліквідаційна вартість, вартість ліквідації тощо.

Інформаційними джерелами для застосування дохідного підходу є відомості про фактичні та (або) очікувані доходи та витрати об'єкта оцінки або подібного майна. Оцінювач прогнозує та обґрунтовує обсяги доходів та витрат від сучасного використання об'єкта оцінки, якщо воно є найбільш ефективним, або від можливого найбільш ефективного використання, якщо воно відрізняється від існуючого використання.

Метод прямої капіталізації доходу застосовується у разі, коли прогнозується постійний за величиною та рівний у проміжках періоду прогнозування чистий операційний дохід, отримання якого не обмежується у часі. Капіталізація чистого операційного доходу здійснюється шляхом ділення його на ставку капіталізації.

Метод непрямої капіталізації доходу (дисконтування грошових потоків) застосовується у разі, коли прогнозовані грошові потоки від використання об'єкта оцінки є неоднаковими за величиною, непостійними протягом визначеного періоду прогнозування або якщо отримання їх обмежується у часі. Прогнозовані грошові потоки, у тому числі вартість реверсії, підлягають дисконтуванню із

застосуванням ставки дисконту для отримання їх поточної вартості.

Ставка капіталізації та ставка дисконту визначаються шляхом аналізу інформації про доходи від використання подібного майна та його ринкові ціни або шляхом порівняльного аналізу дохідності інвестування в альтернативні об'єкти (депозити, цінні папери, майно тощо).

Для оцінки об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок під забудовою, їх поліпшень, окремих складових цілісного майнового комплексу може застосовуватися метод залишку. Цей метод ґрунтується на врахуванні принципу внеску (граничної продуктивності) і є результатом комбінування витратного та дохідного підходів.

Порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки.

Для визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості;

Продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані.

Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

Натомість, у висновку про оцінку вищезазначеного майна не зазначено про врахування принципів найбільш ефективного використання та очікування, відповідно до яких вартість об'єкта оцінки визначається як поточна вартість очікуваних доходів від найбільш ефективного використання об'єкта оцінки, включаючи дохід від його можливого перепродажу, а також взагалі відсутні характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо.

Також, відповідно до п. 29 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, (в редакції Закону, що діяла на момент складання висновку про вартість майна, тобто - 06.11.2012), під час встановлення ліквідаційної вартості оцінювач повинен додатково визначити ринкову вартість об'єкта оцінки та зазначити у звіті про оцінку майна свої застереження щодо використання результатів такої оцінки.

Проте, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що висновок про оцінку майна містить лише ліквідаційну вартість об'єкта оцінки.

Зі змісту звіту ліквідатора (вх. №41782 від 12.11.2013) вбачається, що підставою проведення оцінки є договір на проведення незалежної оцінки від 01.11.2012, укладений між суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М. та ліквідатором - арбітражним керуючим Клочко О.М. (а.с. 171-177 т.3 (5023/4855/11)).

Однак, суд зазначає, що матеріали справи взагалі не містять вищезазначеного договору на проведення відповідної оцінки, укладеного відповідно до вимог діючого законодавства.

Приймаючи до уваги, відсутність цього договору та те, що висновок про вартість майна, складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП Ачкасовим О.М., не відповідає вимогам законодавства, суд приходить до висновку, що фактично на аукціоні 21.12.2012 було реалізовано майно банкрута без проведення його оцінки у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

29.11.2012 між ТОВ “Алтек-Кауфманн”, в особі ліквідатора Клочко О.М. та ТБ “Всеукраїнський торгівельний центр” була укладена угода на організацію та проведення 21.12.2012 аукціону з продажу майна банкрута, зокрема нежитлового приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ “А-16”, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, початковою вартістю 136 900, 00 грн

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Статтею 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, що діяла на момент публікації оголошення про аукціон) передбачено, що інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, повинна містити такі відомості: назву об'єкта приватизації, його місцезнаходження; обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість та склад робочих місць; баланс активів і пасивів, рентабельність за останні три роки; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташований об'єкт, умови користування ними; обсяги викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, утворення і розміщення відходів, стан земельної ділянки, стан природоохоронного обладнання та споруд, сплату екологічних зборів та платежів (у разі їх наявності), інші екологічні відомості; початкову ціну, умови продажу та експлуатації об'єкта; суму грошових коштів, що має вноситися покупцями, у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта; назву банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбані об'єкти приватизації; кінцевий термін прийняття заяви на участь в аукціоні, конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з об'єктом; час та місце проведення аукціону, конкурсу; адресу, номер телефону, час роботи служби по організації аукціону, конкурсу; іншу інформацію, яку визначає орган приватизації.

Зазначена інформація публікується не пізніш як за 20 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, місцевих друкованих виданнях та інших виданнях, визначених органами приватизації.

Судом встановлено, що оголошення, опубліковане в інформаційному виданні "Товарообіг та аукціони" № 26-2 (29) від 30.11.2012 не відповідає вимогам ст. 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а саме - не містить назви банку, адресу та номер рахунку, відкритого для розрахунків за придбаний об'єкт приватизації, а також, те, що Інформаційне видання “Товарообіг та аукціони” не є офіційним друкованим виданням, визначеним органом приватизації, а тому це є порушенням вимог ст.15 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”

Крім того, відповідно до відомостей викладених в Українському інформаційному виданні “Товарообіг та аукціони” №26-2 (29) від 30.11.2012 року, наклад видання складав 1 000 екземплярів та безкоштовно розповсюджується.

У зв'язку з вищевикладеним, можливо зробити висновок, що на підставі такого оголошення не було охоплено всіх можливих та потенційних покупців при проведенні конкурсу щодо нерухомого майна банкрута в інших областях України, а також те, що тираж розповсюджувався безкоштовно вказує на відсутність системності та контролю за розповсюдженням інформаційного видання.

Відповідно до ч. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий зобов'язаний, зокрема, повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що всупереч вищезазначеній нормі арбітражний керуючий Клочко О.М., будучи достовірно обізнаним про наявність у боржника ТОВ “Алтек-Кауманн” кредитора, вимоги якого було забезпечені іпотекою нерухомого майна, не повідомив забезпеченого кредитора про час, умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до приписів ч. 5 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що є порушенням прав та інтересів кредитора - ПАТ “Банк “Демарк”, на даний час правонаступником якого є ТОВ “ФК “Паріс”.

21.12.2012 проведено аукціон з продажу нерухомого майна боржника, нежитлове приміщення 12-го поверху №28, загальною площею 61,5 кв.м, в нежитловій будівлі літ “А-16”, що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А. за результатом чого було складено протокол № 6 проведення аукціону. Переможцем аукціону визнано ТОВ “Сервісний Центр Трейдінг” в особі директора ТелитченкаА.О.

Як свідчать матеріали справи, в аукціоні 21.12.2012 приймали участь: ТОВ “Сервісний Центр Трейдінг” та ПП “Консалтингова фірма Д.Р.Б.”.

Згідно з статтею 16 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” визначені умови участі покупців в аукціоні, конкурсі.

Так, для реєстрації покупців як учасників аукціону ( конкурсу) вони сплачують встановлений органом приватизації реєстраційний внесок у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також вносять грошові кошти в розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта. Після закінчення аукціону, конкурсу внесені покупцями грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта у десятиденний строк повертаються усім учасникам аукціону, конкурсу. Покупцеві, який придбав об'єкт приватизації, зазначені грошові кошти зараховуються у встановленому порядку при остаточному розрахунку за придбаний об'єкт приватизації.

Частина 5 ст. 16 цього Закону визначає, що юридична особа, яка бажає зареєструватись як учасник аукціону, конкурсу, повинна мати при собі:

- документ, що посвідчує представника юридичної особи, їх повноваження;

- квитанцію про сплату реєстраційного внеску;

- документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта;

- довідку органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію;

- копію установчих документів - для покупців - юридичних осіб.

Зазначені вище документи в матеріалах справи відсутні і Товарна біржа "Всеукраїнський торгівельний центр" такі актуальні дані як квитанцію про сплату реєстраційного внеску; документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової ціни об'єкта; довідку органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), суду не було представлено, як і відзив на позовну заяву.

Частиною 6 статті 16 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” передбачає, що відомості про учасників аукціону, конкурсу заносяться до книги реєстрації окремо щодо кожного об'єкта, який підлягає приватизації, і повинні містити:

- порядковий номер (відповідно до реєстрації);

- прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи);

- номер рахунку, назву та адресу банківської установи, до якої зроблено внески.

Відомості про учасників аукціону або конкурсу, їх кількість і пропозиції покупців щодо умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця. Книгу реєстрації відповідно до приписів цього Закону суду не було представлено.

Крім того, частиною 8 ст.16 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” визначено, що інформація про ціну продажу та переможця конкурсу або аукціону публікується в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі та інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, протягом 15 календарних днів після укладення договору купівлі-продажу.

Проте, інформація про публікацію про ціну продажу та переможця аукціону, в матеріалах справи відсутня, що є також порушенням Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Частиною 4 статті 17 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” визначено, що аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). До початку торгів ліцитатор описує об'єкт приватизації та умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової ціни об'єкта. Якщо протягом трьох хвилин після оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну. При цьому кожна наступна ціна, запропонована покупцями на аукціоні, повинна перевищувати попередню не менш як на 10 відсотків початкової ціни об'єкта.

Сталою судовою практикою визначено, що метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за найвищою ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу.

Відповідно до змісту Інвестиційного договору № 27/06/2008/2 від 27.06.2008 року, укладеного між ТОВ “Алтек-Кауфманн”, як Інвестором, та ТОВ “АВІК-ЮШ”, як Забудовником, вартість майнових прав, які полягають у праві отримання Приміщення у власність після введення в експлуатацію будівлі в якій розташовано Приміщення, складала 561 582,82 грн. Згідно до Договору іпотеки (майнових прав на нерухоме майно, будівництво якого не завершено) № 98-054/4 від 23.07.2009, який було укладено ВАТ “Банк “Демарк”, як Іпотекодержателем, та ТОВ “Алтек-Кауфманн”, як Іпотекодателем, вартість майнових прав на Приміщення складала 561 582,82 грн.

Отже, початкова вартість Приміщення на аукціоні - 136 900, 00 грн була встановлена значно меншою ніж вартість майнових прав на це нерухоме майно, тобто навіть не об'єкту завершеного будівництва - 561 582,82 грн.

Проте, продаж вищенаведеного нерухомого майна банкрута, що було предметом застави банка, як свідчить протокол № 6 проведення аукціону від 28.12.2012 було здійснено за початковою ціною 136 900 грн, що є не найвищою ціною відчуження майна, як визначено ч. 4 ст.17 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Таким чином, організатором аукціону ТБ “Всеукраїнський торгівельний центр" не було забезпечено продаж нерухомого майна банкрута за конкурсом на підставі конкурентного продажу між покупцями, що брали участь в цьому аукціоні і ці порушення привели до заниження початкової вартості нерухомого майна, яке було предметом забезпечення грошових вимог ПАТ “Банк “Демарк” (в подальшому ТОВ “ФК “Паріс”).

Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

Зі змісту вищезазначеного протоколу №6 кошти в розмірі 13690,00 грн без ПДВ, внесені переможцем як гарантійний внесок, на розрахунковий рахунок Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" повертаються переможцю після повної оплати вартості придбаного майна. Кошти в розмірі 136 900,00 грн без ПДВ вносяться переможцем, як плата за придбане майно на депозитний рахунок нотаріуса на протязі 30 календарних днів з моменту підписання протоколу, що не узгоджується з положенням ч. 7, 8 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі

В подальшому, розрахунки за придбане майно в порядку визначеному в Протоколі №6 проведення аукціону, проведені не були.

У відповідності до ч.4 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Частиною 1 ст. 23 Закону про приватизацію визначено, що у разі придбання об'єкта приватизації на аукціоні, за конкурсом договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем укладається не пізніш як у п'ятиденний термін з дня затвердження органом приватизації результатів аукціону, конкурсу.

Водночас, в порушення зазначеної норми договір купівлі - продажу Приміщення було укладено 18.06.2013 року, тобто лише через шість місяців з моменту затвердження ліквідатором результатів аукціону.

При цьому, відповідно до змісту Протоколу проведення аукціону №6 грошові кошти за Приміщення переможець аукціону повинен був сплатити протягом 30 календарних днів з моменту підписання Протоколу (до 20.01.2013 року включно).

Відповідно п. 2.1. продаж нежитлових приміщень згідно Протоколу №6 проведення аукціону на ТБ “Всеукраїнський торгівельний центр” від 21.12.2012 року, вчиняється за 136 900, 00 грн, які Покупець зобов'язаний внести протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання цього Договору на розрахунковий рахунок підприємства № 260063018272 у АТ “Банк Золоті Ворота”, МФО 351932, як плата за придбане майно.

В свою чергу, в порушення умов договору, Покупцем кошти за купівлю нежитлових приміщень внесені на рахунок продавця лише - 16.08.2013, що вбачається з виписки АТ “Банк Золоті Ворота”, тобто понад 30 календарних днів з моменту укладання Договору купівлі-продажу.

Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу

ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази оплати ліквідатором заставному кредитору - ПАТ “Банк “Демарк”, в подальшому його правонаступнику ТОВ “ФК “Паріс”, грошових коштів для першочергового задоволення його вимог за рахунок проданого нерухомого майна на аукціоні від 21.12.2012 року.

З урахуванням того, що зазначений договір купівлі - продажу було укладено вже після закінчення строку оплати за нерухоме майно, встановленого в Протоколі проведення аукціону №6, сам договір купівлі-продажу було укладено зі значним порушенням строків укладання, а нові строки оплати встановлені договором теж були порушені, окрім того,взагалі в матеріалах справи відсутні докази погашення вимог заставного кредитора, то зазначені обставини привели до порушення його прав на задоволення грошових вимог, які були забезпечені іпотекою.

З проведеного вище правового аналізу необхідно відмітити, що правова природа процедури реалізації майна банкрута шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), що оформлена у вигляді протоколу №6 проведення аукціону із зазначенням сторін та умов проведення аукціону (конкурсу) є правочином, а тому визнання аукціону (конкурсу), проведеного 21.12.2012 є належним способом захисту заявника. Такий висновок узгоджується з нормами ст.ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, порушення норм ч. 5 ст.3-1, ст. ст. 29, 30 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, статей 15, 16, 17, 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо передбаченого законом порядку підготовки, організації та проведення аукціону, продажу майна боржника на аукціоні, зокрема в частині проведення оцінки майна банкрута, вимог щодо повідомлення забезпеченого кредитора про продаж майна на аукціоні, у разі продажу майна, що було предметом забезпечення, порядку та строків розміщення оголошення із інформацією про об'єкт продажу, час і місце проведення аукціону (конкурсу) з його продажу, порушення умов конкурентного продажу нерухомості з прилюдних торгів, відсутність доказів перерахування грошових коштів переможцем аукціону в строк встановлений Законом та Договором, в подальшому ліквідатором заставному кредитору є підставою для визнання недійсними результатів аукціону та свідчить, що позовна заява є обґрунтованою.

Щодо заперечень третьої особи на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Предметом судового спору є законність проведення аукціону з продажу нерухомого майна підприємства - банкрута, яке на час проведення аукціону було предметом забезпечення грошових вимог ПАТ “Банк “Демарк”. Право власності ТОВ “Бухгалтерське бюро “Централізована бухгалтерія” набуло вже після проведення аукціону, що підтверджується і самою третьою особою.

В свою чергу, суть процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012.

Той факт, що в подальшому спірне нерухоме майно було декілька разів перепродано і на теперішній час належить третій особі, жодним чином не впливає на дійсність правочину, який було укладено до моменту набуття права власності ТОВ “Бухгалтерське бюро “Централізована бухгалтерія” на нерухоме майно.

Крім того, у запереченнях третя особа не зазначили яким саме чином подальше відчуження спірного майна впливає на дійсність результатів аукціону від 21.12.2012.

Щодо суб'єктів права на звернення до суду з заявою про застосування строку позовної давності.

Як свідчать матеріали справи, переможець спірного аукціону - ТОВ “Сервісний центр Трейдінг” та подальший власник спірного майна - ТОВ “Бухгалтерське бюро “Централізована бухгалтерія” звернулися до суду з проханням про застосування строку позовної давності до позовної заяви ТОВ “ФК “Паріс”.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульоване із застосуванням слова "лише" (синонім "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави стверджувати, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі суд не застосовує позовної давності. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 12.03.2017 у справі № 6-3063цс16 від якого не вбачається підстав для відступу.

Тобто цією нормою передбачено правило згідно яким суб'єктом звернення із заявою про застосування строків позовної давності є виключно сторона у спорі.

Для цілей застосування частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у цивільному процесі": сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. У спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов'язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи теж заявити про застосування до цих вимог позовної давності. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (вказані положення викладені в пунктах 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, пункт 66 постанови від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц).

Слід зазначити, що частиною п'ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство.

Згідно із статтею 1 Закону про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю

Законом про банкрутство (в редакції до 19.01.2013) визначено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за

вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача. Справа розглядається в межах справи про банкрутство ТОВ “Алтек-Кауфманн”.

Згідно усталеної практики Верховного суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів аукціону необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав та законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14 , від 26.09.2019 у справі №11/19).

Таким чином, результат аукціону є наслідком дій осіб на замовлення яких проводиться аукціон, осіб які організовують проведення аукціону та осіб, які приймають в ньому участь. Дії зазначених осіб є пов'язаними між собою та залежать одна від одної, а мета проведення аукціону є визначення переможця аукціону та укладання відповідного договору купівлі-продажу. Відокремити вимоги до кожної з зазначених осіб неможливо, бо мета їх дій одна - визначити покупця майна.

Необхідно зазначити, що у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) аукціону з продажу майна за позовом учасника торгів або заінтересованої особи, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами аукціону, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Згідно до висновків викладених Верховним Судом у постановах від 05.03.2020 по справі №14/325 “б”, від 18.08.2020 по справі №5023/4363/12 належним суб'єктним складом, а відтак сторонами у спорі про визнання результатів аукціону недійсним є склад учасників за участю продавця, переможця аукціону та організатора аукціону.

Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 у справі № 911/845/17 та від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17, яка підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/856/17. У наведених постановах касаційний суд висловив позицію, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Відповідачами у справі окрім організаторів електронних торгів, залучається також особа, визнана їх переможцем.

Такими сторонами у цій справі є ТОВ “Алтек- Кауфманн”, ТОВ “Сервісний Центр Трейдінг” (покупець майна) та ТБ "Всеукраїнський Торгівельний центр" (організатор аукціону).

ТОВ “Бухгалтерське бюро “Централізована бухгалтерія”, яке хоча є учасником розгляду позовної заяви про визнання результатів аукціону недійсними,

оскільки результат її розгляду судом впливає на його права та обов'язки, однак не є стороною спору про визнання результатів аукціону недійсними.

Розглянувши заяву ТОВ “Сервісний Центр Трейдінг” (вх. № 17297 від 26.07.2021 ) про застосування позовної давності до позовної заяви ТОВ “ФК “Паріс”, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одними із основних засад (принципів) господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.п.2, 4, 6, 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Так, копія ухвали суду від 31.03.2021 надсилалась другому відповідачу поштою за його юридичною адресою - 61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 8, проте вручена останньому не була та була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою від 08.04.21 - “адресат відсутній за вказаною адресою”.

Вказану адресу зазначає й сам відповідач у своїй заяві про застосування строків позовної давності (вх. №), відомостей про будь-яке інше місцезнаходження відповідача заява не містить.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 242 ГПК України, рішення суду надсилаються учасникам справи в електронній формі, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса в особи відсутня.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, днем отримання позивачем ухвали суду від 31.03.2021 про відкриття провадження у справі є 08.04.2021.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом було здійснено перевірку зареєстрованого місцезнаходження ТОВ “Сервісний Центр Трейдінг”, яка згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 26.07.2021 не змінилася.

Суд зазначає, що ухвалою про відкриття провадження у справі від 31.03.2021 встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву по справі.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає свої заперечення проти позову, оскільки заява про застосування строків позовної давності по суті є запереченнями проти позову та подана з порушенням строку встановленого судом, а сама заява не містить клопотань про визнання причин пропуску поважними та його поновлення, крім того заява не відповідає іншим вимогам встановленим ГПК України щодо направлення копії заяви іншим учасникам справи, суд залишає без розгляду заяву відповідача про застосування строків позовної давності (вх. № 17297 від 26.07.2021).

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачами відзивів на позовну заяву не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростували, відзиви на позов не надали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись ст. ст. 124, 129-1 Конституції України, ст. ст. 22-32, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції до 19.01.2013, ст. ст. 2, 7, 9, 57-65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 2-5, 12, 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86,118,129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» задовольнити.

Визнати недійсними результати аукціону з продажу майна банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтек-Кауфманн», а саме: нежитлового приміщення 12-го поверху № 28, загальною площею 61,5 кв.м. в нежитловій будівлі літ «А-16», що розташоване за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, 111-А, проведеного 21.12.2012 року організатором аукціону - Товарною біржею «Всеукраїнський торгівельний центр» (код ЄДРПОУ 37875935, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111, корп. А, оф. 407) та оформленого Протоколом про проведення аукціону №6.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтек-Кауфманн» (код ЄДРПОУ 3360636161003, м. Харків, пров. Кузнечний, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс", (код ЄДРПОУ 38962392, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77-А ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1513, 34грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Трейдінг" (61045, м. Харків, вул. Шекспіра, 12а, літ. А-5, РНОКПП 2912118758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс", (код ЄДРПОУ 38962392, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77-А) витрати по сплаті судового збору в сумі 1513,33 грн.

Стягнути з Товарної біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" (код ЄДРПОУ 37875935, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111, корп. А, офіс 407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс", (код ЄДРПОУ 38962392, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77-А) витрати по сплаті судового збору в сумі 1513,33 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Паріс", (код ЄДРПОУ 38962392, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77-А);

Перший відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтек-Кауфманн", (код ЄДРПОУ 33606361, 61003, м. Харків, пров. Кузнечний, 1),

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний Центр Трейдінг", (код ЄДРПОУ 37131387, 61103, м. Харків, вул. Дерев'янка, 8),

Третій відповідач - Товарна біржа "Всеукраїнський торгівельний центр", (код ЄДРПОУ 37875935, 61145, м. Харків, вул. Клочківська, 111, корп. А, офіс 407)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" (код ЄДРПОУ 36989488, 61003, м. Харків, м-н Павлівський,6).

Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2021 року.

Суддя С.А. Прохоров

Попередній документ

98788744

Наступний документ

98788746

Інформація про рішення:

№ рішення:	98788745
№ справи:	5023/4855/11
Дата рішення:	26.07.2021
Дата публікації:	09.08.2021
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; витребування майна із чужого незаконного володіння

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (09.09.2025)
Дата надходження:	19.05.2025
Предмет позову:	витребування майна

Розклад засідань:

Минулі засідання (52)

11.02.2020 11:10	Господарський суд Харківської області
03.03.2020 11:20	Господарський суд Харківської області
19.05.2020 11:30	Господарський суд Харківської області
18.06.2020 10:40	Господарський суд Харківської області
20.08.2020 11:45	Господарський суд Харківської області
24.09.2020 10:40	Господарський суд Харківської області
18.12.2020 11:30	Господарський суд Харківської області
15.01.2021 11:30	Господарський суд Харківської області
15.01.2021 12:30	Господарський суд Харківської області
19.02.2021 11:15	Господарський суд Харківської області
10.03.2021 12:20	Господарський суд Харківської області
22.03.2021 12:30	Господарський суд Харківської області
07.04.2021 10:30	Господарський суд Харківської області
21.04.2021 11:00	Господарський суд Харківської області
12.05.2021 11:00	Господарський суд Харківської області
19.05.2021 11:40	Господарський суд Харківської області
02.06.2021 12:00	Господарський суд Харківської області
23.06.2021 11:00	Господарський суд Харківської області
25.06.2021 11:00	Господарський суд Харківської області
26.07.2021 11:00	Господарський суд Харківської області
25.08.2021 12:00	Господарський суд Харківської області
06.10.2021 11:30	Господарський суд Харківської області
01.12.2021 11:30	Господарський суд Харківської області
24.01.2022 12:00	Господарський суд Харківської області
19.08.2022 14:20	Господарський суд Харківської області
28.09.2022 10:45	Господарський суд Харківської області
16.11.2022 12:20	Господарський суд Харківської області
14.12.2022 12:00	Господарський суд Харківської області
23.01.2023 12:30	Господарський суд Харківської області
01.03.2023 12:30	Господарський суд Харківської області
19.04.2023 12:15	Господарський суд Харківської області
07.06.2023 12:00	Господарський суд Харківської області
23.08.2023 12:30	Господарський суд Харківської області
02.10.2023 12:45	Господарський суд Харківської області
01.11.2023 12:30	Господарський суд Харківської області
20.11.2023 12:30	Господарський суд Харківської області
24.01.2024 11:00	Господарський суд Харківської області
19.02.2024 11:20	Господарський суд Харківської області
25.03.2024 10:40	Господарський суд Харківської області
17.04.2024 16:00	Господарський суд Харківської області
19.06.2024 14:20	Господарський суд Харківської області
02.09.2024 10:30	Господарський суд Харківської області
07.10.2024 10:40	Господарський суд Харківської області
18.11.2024 11:30	Господарський суд Харківської області
02.12.2024 11:15	Господарський суд Харківської області
27.01.2025 11:20	Господарський суд Харківської області
26.05.2025 11:30	Господарський суд Харківської області
28.07.2025 11:00	Господарський суд Харківської області
15.09.2025 11:15	Господарський суд Харківської області
27.10.2025 10:45	Східний апеляційний господарський суд
03.11.2025 14:00	Господарський суд Харківської області
26.01.2026 12:30	Господарський суд Харківської області