номер провадження справи 34/105/21
05.08.2021 Справа № 908/1773/21
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Коцар А.О.,
розглянувши матеріали справи № 908/1773/21
за позовом Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест», ідентифікаційний код юридичної особи 05808563 (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, 40)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прототип-плюс», ідентифікаційний код юридичної особи 40150640 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 35, кв. 172)
про стягнення 22 152 грн 37 коп.
Без виклику учасників справи.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прототип-плюс» 22 152 грн 37 коп. заборгованості за договорами оренди: № 09/08 від 01.02.2018, № 46/08 від 01.08.2018 та № 09/08 від 27.01.2016, враховуючи, що позовні вимоги виникли з аналогічних підстав і пов'язані між собою один і тим же способом захисту.
У позові позивач просив суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2021 справу № 908/1773/21 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.06.2021 у справі № 908/1773/21 позовна заява прийнята судом до розгляду. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Позивач отримав вказану копію ухвали 22.06.2021.
Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі направлена на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Прототип-плюс», ідентифікаційний код юридичної особи 40150640 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 35, кв. 172), зазначену у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, повернута до суду із поштовою довідкою «за закінченням терміну зберігання».
Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі 22.07.2021 перенаправлена на адресу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Прототип-плюс», вказану у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
01.02.2018 між Приватним акціонерним товариством «Промавтоінвест» (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прототип-плюс» (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди № 09/08 (далі - договір 09/08).
Згідно з п. 1.1. договору № 09/08 орендодавець передає, а орендар приймає в користування на певний строк майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 35,81 кв.м., що знаходяться в будівлі, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, 16, надалі за текстом «майно», під розміщення офісу.
Відповідно до п. 7.3 договору № 09/08 орендар зобов'язався вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за п. 5.1, визначену у Додатку № 2 до договору, та компенсувати орендодавцеві оплачені останнім витрати за спожиті орендарем комунальні послуги.
01.02.2018 між сторонами складено акт приймання-передачі про передачу орендодавцем та прийняття орендарем майна, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, 16.
Пунктом 5.3. договору № 09/08 передбачено, що обчислення орендної плати за перший місяць починається з дня підписання акту прийому - передачі. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць, але не може бути меншою за розмір визначений у п. 5.1. розділу 5 договору.
Пунктом 5.1 договору № 09/08 визначено, що за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендні платежі, визначені сторонами в Додатку № 2 до договору і складає 3 222 грн 90 коп.
Згідно з п. 5.6. договору № 09/08 сплата орендних платежів проводиться орендарем щомісячно на підставі рахунку-фактури орендодавця, протягом трьох банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 20-го числа поточного місяця.
Згідно з п. 5.2. вказаного договору компенсація витрат за спожиті комунальні послуги сплачується у термін 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку.
Відповідно до п. 5.7. договору № 09/08 наднормативна сума орендної плати, що надійшла до орендодавця, підлягає заліку в рахунок наступних платежів.
У разі припинення договору орендна плата та витрати за спожиті орендарем комунальні послуги сплачуються до моменту підписання акту приймання-передачі обома сторонами та фактичного повернення майна (п. 5.9 договору № 09/08).
Майно повернуто відповідачем позивачеві 31.01.2019 за актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.
На підставі договору № 09/08 з 12.09.2018 по 31.01.2019 виставлені наступні рахунки: № СФ-0000790 від 12.09.2018 на суму 3 290 грн 78 коп.; № СФ-0000880 від 10.10.2018 на суму 3 353 грн 30 коп.; № СФ-0000969 від 12.11.2018 на суму 3 410 грн 32 коп.; № СФ-0000976 від 30.11.2018 на суму 637 грн 04 коп.; № СФ-0001057 від 11.12.2018 на суму 3 458 грн 05 коп.; № СФ-0001076 від 31.12.2018 на суму 968 грн 58 коп.; № СФ-0000017 від 10.01.2019 на суму 3 485 грн 72 коп.; рахунок № СФ-0000098 від 31.01.2019 на суму 964 грн 46 коп.; всього: 19 568 грн. 25 коп.
Усі рахунки отримані відповідачем про що свідчать відмітки на рахунках, а саме: рахунок № СФ-0000790 від 12.09.2018 на суму 3 290 грн 78 коп. отриманий 14.09.2018; рахунок № СФ-0000880 від 10.10.2018 на суму 3 353 грн 30 коп. отриманий 11.10.2018; рахунок № СФ-0000969 від 12.11.2018 на суму 3 410 грн 32 коп. отриманий 13.11.2018; рахунок № СФ-0000976 від 30.11.2018 на суму 637 грн 04 коп. отриманий 10.12.2018; рахунок № СФ-0001057 від 11.12.2018 на суму 3 458 грн 05 коп. отриманий 14.12.2018; рахунок № СФ-0001076 від 31.12.2018 на суму 968 грн 58 коп. отриманий 15.01.201; рахунок № СФ-0000017 від 10.01.2019 на суму 3 485 грн 72 коп. отриманий 15.01.2019; рахунок № СФ-0000098 від 31.01.2019 на суму 964 грн 46 коп. отриманий 15.02.2019.
За вказаними рахунками відповідачем проведена часткова оплата:
1) 21.08.2018 платіжним дорученням №17344075 відповідач перерахував оплату за червень-серпень. Решта суми - 1 962 грн 21 коп., згідно з п. 5.7 вказаного договору, зарахована в оплату рахунку № СФ-0000790 від 12.09.2018. Борг по рахунку № СФ-0000790 від 12.09.2018 склав 1 328 грн 57 коп.
2) 21.08.2018 платіжним дорученням № 17343933 відповідач перерахував оплату відшкодування витрат за квітень-липень. Решта - 285 грн 76 коп. зарахована в оплату рахунку 0000976 від 30.11.2018, за яким залишився борг у сумі 351 грн 28 коп.
3) 05.11.2018 відповідач перерахував у часткове погашення заборгованості по рахунку № СФ-0000880 від 10.10.2018 платіжним дорученням № 175 суму у розмірі 3 300 грн 00 коп. Борг по рахунку склав 53 грн. 30 коп.
Інші рахунки залишились несплаченими.
Сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2019 про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 14 020 грн. 28 коп. за договором № 09/08.
Як зазначає позивач, у зв'язку з розширенням діяльності відповідач звернувся до відповідача з проханням здати в оренду ще одну кімнату площею 8,6 кв.м. в тій же будівлі по вул. Сергія Серікова, 16, де відповідач за договором № 09/08 вже займав площі з тією ж метою оренди.
01.08.2018 між Приватним акціонерним товариством «Промавтоінвест» (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прототип-плюс» (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди № 46/08 (далі - договір 46/08).
Згідно з п. 1.1. договору № 46/08 орендодавець передає, а орендар приймає в користування на певний строк майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 8,6 кв.м., що знаходяться в будівлі розташованій за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, 16, надалі за текстом «майно», під розміщення офісу.
Відповідно до п. 7.3 договору № 46/08 орендар зобов'язався вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за п. 5.1, визначену у Додатку № 2 до договору, та компенсувати орендодавцеві оплачені останнім витрати за спожиті орендарем комунальні послуги.
01.08.2018 між сторонами складено акт приймання-передачі про передачу орендодавцем та прийняття орендарем майна, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, 16.
Пунктом 5.3. договору № 46/08 передбачено, що обчислення орендної плати за перший місяць починається з дня підписання акту прийому - передачі. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць, але не може бути меншою за розмір визначений у п. 5.1. розділу 5 договору.
Пунктом 5.1 договору № 46/08 визначено, що за користування орендованим майном орендар сплачує орендодавцю орендні платежі, визначені сторонами в Додатку № 2 до договору і складає 799 грн 80 коп.
Згідно з п. 5.6. договору № 46/08 сплата орендних платежів проводиться орендарем щомісячно на підставі рахунку-фактури орендодавця, протягом трьох банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 20-го числа поточного місяця.
Згідно з п. 5.2. вказаного договору компенсація витрат за спожиті комунальні послуги сплачується у термін 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку.
Згідно п. 5.7. договору № 46/08 наднормативна сума орендної плати, що надійшла до орендодавця, підлягає заліку в рахунок наступних платежів.
У разі припинення договору орендна плата та витрати за спожиті орендарем комунальні послуги сплачуються до моменту підписання акту приймання-передачі обома сторонами та фактичного повернення майна (п. 5.9 договору № 09/08).
Майно повернуто відповідачем позивачеві 05.02.2019 за актом приймання-передачі, підписаним обома сторонами.
На підставі договору № 46/08 з 12.09.2018 по 05.02.2019 виставлені наступні рахунки: рахунок № СФ-0000792 від 12.09.2018 на суму 799 грн 80 коп., отриманий 14.09.2018; рахунок № СФ-0000803 від 30.09.2018р на суму 119 грн 57 коп., отриманий 08.10.2018; рахунок № СФ-0000881 від 10.10.2018 на суму 814 грн 99 коп., отриманий 11.10.2018; рахунок № СФ-0000915 від 31.10.2018 на суму 91 грн 51 коп., отриманий 13.11.2018; рахунок № СФ-0000970 від 12.11.2018 на суму 828 грн 85 коп., отриманий 13.11.2018; рахунок № СФ-0000977 від 30.11.2018 на суму 334 грн 06 коп., отриманий 10.12.2018р.; рахунок № СФ-0001058 від 11.12.2018р. на суму 840 грн. 46 коп. отриманий 14.12.2018; рахунок № СФ-0001077 від 31.12.2018 на суму 507 грн 91 коп., отриманий 15.01.2019; рахунок № СФ-0000018 від 10.01.2019 на суму 847 грн 18 коп., отриманий 15.01.2019; рахунок № СФ-0000099 від 31.01.2019 на суму 505 грн 75 коп., отриманий 15.02.2019; рахунок № СФ-0000102 від 05.02.2019р на суму 152 грн. 80 коп., отриманий відповідачем 12.02.2019.
Рахунки залишились несплаченими відповідачем.
Сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2019 про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за договором № 46/08 в сумі 5 842 грн. 88 коп.
27.01.2016 між Приватним акціонерним товариством «Промавтоінвест» (орендодавець із зміненою назвою, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прототип-плюс» (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди № 09/08 (далі - договір 09/08).
Згідно з п. 1.1. договору № 09/08 від 27.01.2016 орендодавець передає, а орендар приймає в користування на певний строк майно, а саме: комплект офісних меблів згідно з актом прийому-передачі (додаток № 1) - надалі «майно».
Між сторонами договору складено акт приймання-передачі від 27.01.2016 про передачу відповідачеві комплекту офісних меблів.
Пунктом 5.3. договору оренди меблів передбачено, що обчислення орендної плати за перший місяць починається з дня підписання акту прийому-передачі. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць, але не може бути меншою за розмір визначений у п. 5.1 договору оренди меблів.
Відповідно до п. 5.1 договору оренди меблів місячний розмір орендної плати за користування майном з урахуванням індексації складає 415 грн 00 коп. з ПДВ на місяць.
Майно повернено відповідачем позивачеві 31.01.2019 за актом приймання-передачі.
Згідно з п. 5.6. договору оренди меблів сплата орендних платежів проводиться орендарем щомісячно на підставі рахунків-фактури орендодавця, протягом трьох банківських днів з дати одержання відповідного рахунку, шляхом грошового переказу на поточний банківський рахунок орендодавця, але не пізніше 20-го числа поточного місяця.
На підставі договору оренди меблів з 10.10.2018 по 10.01.2019 позивачем відповідачеві виставлені наступні рахунки: рахунок № СФ-0000882 від 10.10.2018 на суму 560 грн 03 коп., отриманий 11.10.2018; рахунок № СФ-0000971 від 12.11.2018 на суму 569 грн 54 коп., отриманий 13.11.2018; рахунок № СФ-0001059 від 11.12.2018 на суму 577 грн. 51 коп., отриманий 14.12.2018; рахунок № СФ-0000019 від 10.01.2019р. на суму 582 грн 13 коп., отриманий 15.01.2019.
Зазначені рахунки відповідачем не сплачені.
Актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.02.2019 сторони за договором оренди меблів підтвердили заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2 289 грн 21 коп.
Як зазначає позивач, договірні відносини з оренди меблів виникли 27.01.2016, а підставою до укладання цього договору був укладений 25.12.2015 договір оренди нежитлових приміщень в будівлі по вул. Сергія Серікова, 16 з ТОВ «ПРОТОТИП-ПЛЮС». Строк дії договору оренди меблів щороку продовжували, а договір оренди нежитлових приміщень сторонами переукладався.
Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прототип-плюс» на користь Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест» 22 152 грн 37 коп. заборгованості за вищевказаними договорами оренди: № 09/08 від 01.02.2018, № 46/08 від 01.08.2018 та № 09/08 від 27.01.2016 було предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договорами оренди № 09/08 від 01.02.2018, № 46/08 від 01.08.2018 та № 09/08 від 27.01.2016, які за своєю правовою природою є договорами оренди.
Доказів розірвання, припинення чи визнання недійсним договору сторонами не надано.
Приписами ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).
Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 760 вказаного кодексу предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. (ч.ч 1, 2 ст. 763 ЦК України).
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (ст. 765 ЦК України).
Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував договори оренди № 09/08 від 01.02.2018, № 46/08 від 01.08.2018 та № 09/08 від 27.01.2016.
Факт оренди відповідачем майна позивача за вищевказаними договорами оренди та наявність простроченого боргу відповідача перед позивачем в заявленій до стягнення сумі підтверджується первинними документами та актами звіряння розрахунків між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем не доведено факт відсутності підстав для оплати позивачеві простроченої заборгованості з оплати за оренду приміщень та обладнання та відсутності простроченого боргу перед позивачем.
На підставі викладеного, враховуючи правомірність та обґрунтованість вимог позивача, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22 152 грн 37 коп. основного боргу, а саме:
- суму заборгованості по договору оренди № 09/08 від 01.02.2018 в розмірі 14 020 грн 28 коп.;
- суму заборгованості по договору оренди № 46/08 від 01.08.2018 в розмірі 5 842 грн. 88 коп.;
- суму заборгованості по договору оренди № 09/08 від 27.01.2016 в розмірі 2 289 грн 21 коп.
Таким чином, позовні вимоги задоволені судом повністю.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір за позовом в сумі 2270 грн 00 коп. коп. відноситься на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прототип-плюс», ідентифікаційний код юридичної особи 40150640 (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 35, кв. 172) на користь Приватного акціонерного товариства «Промавтоінвест», ідентифікаційний код юридичної особи 05808563 (69002, м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, 40) 22 152 (двадцять дві тисячі сто п'ятдесят дві) грн 37 коп. (а саме: суму заборгованості по договору оренди № 09/08 від 01.02.2018 в розмірі 14 020 грн 28 коп.; суму заборгованості по договору оренди № 46/08 від 01.08.2018 в розмірі 5 842 грн. 88 коп.; суму заборгованості по договору оренди № 09/08 від 27.01.2016 в розмірі 2 289 грн 21 коп.) та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 05.08.2021.
Суддя А.О. Науменко