вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.08.2021р. Справа № 904/4836/21
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» , м. Дніпро
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Пекеджинг Юкрейн», м. Дніпро
Про: стягнення 3 787, 91 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (позивач) звернувся до ТОВ «Грін Пекеджинг Юкрейн» (відповідач) про стягнення 3 787, 91 грн. (в т.ч.: 3 730, 27 грн. - основна заборгованість; 47, 83 грн. - пеня; 9, 81 грн. - 3% річних) заборгованості за розподіл електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 16.10.20р. (укладеним між сторонами), за березень 2021р.
Ухвалою від 25.05.21р. було відкрите провадження у справі №904/4836/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
ТОВ «Грін Пекеджинг Юкрейн» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином (про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення представнику відповідача 01.06.21р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.36).
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також , суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
26.12.18р. на підставі заяви-приєднання (а.с.19) між ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (оператор системи ) та ТОВ «Грін Пекеджинг Юкрейн» (споживач ) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, додатком до якого є договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії .
Пунктом 1.1. договору встановлено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживача як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії , параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об'єктом споживача, технічні параметри якого фіксуються в паспорті точки розподілу електричної енергії, який є додатком 2 до цього договору, в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Згідно з п. 2.3. договору споживач оплачує за розподіл електричної енергії та інші послуги оператора системи згідно з умовами глави 5 цього договору, додатку 4 «Порядок розрахунків» та додатком 10 «Договір про надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії» (у випадках, встановлених Правилами роздрібного ринку електричної енергії (пп. 4.33, 4.34) та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії).
Ціною цього договору є: вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача зазначені в паспорті тички розподілу електричної енергії (додаток 2 до договору); вартість послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, для споживачів, які уклали додаток 10 «Договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії» у випадках, встановлених Правилами роздрібного ринку електричної енергії (пп. 4.33, 4.34) та Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії (п. 5.1. договору).
Відповідно до п. 5.2. договору оплата послуг з розподілу електричної енергії та оплата перетікання реактивної електроенергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора системи.
Тарифи (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії встановлюється Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та розміщується на офіційному веб-сайті оператора системи сеk.dp.ua.
Терміни оплати послуги з розподілу електричної енергії зазначається в додатку 4 «Порядок розрахунків», терміни оплати за перетікання реактивної електроенергії зазначаються в додатку 10 «Договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії» (п. 5.3 договору).
В п. 8.5. договору сторони погодили, що у разі порушення термінів внесення платежів, передбачених цим договором, визначених у додатку №4 ( у разі якщо главою 5 цього договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу споживач здійснює безпосередньо оператору системи) та у додатку 10 до цього договору, споживач сплачує оператору системи пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє до кінця поточного календарного року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення термін дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір Може біти розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 11.1. договору). (а.с.8-17)
Згідно п. 4 Порядку розрахунків, споживач оплачує послугу з розподілу електричної енергії у формі попередньої оплати або авансово-плановими платежами на підставі самостійно отриманих у оператора системи рахунків.
Попередня оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду у розмірі 100% вартості очікуваного обсягу споживання (розподілу) електричної енергії, розрахованої за тарифами розрахункового періоду, у якому виставлений рахунок.
Авансово-планові платежі здійснюються наступним чином:
- авансовий платіж до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду у розмірі 40% вартості очікуваного обсягу споживання (розподілу) електричної енергії, розрахованої за тарифами розрахункового періоду, у якому виставлений рахунок;
- перший плановий платіж до 5 числа розрахункового періоду у розмірі 30% вартості очікуваного обсягу споживання (розподілу) електричної енергії, розрахованої за тарифами розрахункового періоду, у якому виставлений рахунок;
- другий плановий платіж до 15 числа розрахункового періоду у розмірі 30% вартості очікуваного обсягу споживання (розподілу) електричної енергії, розрахованої за тарифами розрахункового періоду, у якому виставлений рахунок.
Пунктом 6 Порядку розрахунків встановлено, що до третього числа місяця наступного за розрахунковим уповноважена особа споживача самостійно отримує остаточний рахунок за фактично спожиту електричну енергію. Термін оплати зазначеного рахунку не має перевищувати 5 операційних днів. В разі не отримання рахунка, рахунок вважається отриманим і потребує оплати в вищезазначений термін.
Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний рахунковий період враховуються суми проведених попередніх платежів у поточному розрахунковому періоді. При відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово. (а.с.18).
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за вищезазначеним договором виконав належним чином - надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії на загальну суму 32 538, 89 грн. (за березень 2021р.), що підтверджується відповідним актом про використання електричної енергії, які підписані відповідачем без заперечень (а.с.20). Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором вищезазначені послуги у повному обсязі не оплатив (сплачено лише 28 808, 62 грн.); у зв'язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку) за ним рахується заборгованість в розмірі 3 730, 27 грн. (а.с.3). Окрім того, позивач відповідно до п.8.5. договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 47, 83 грн. - пені ; 9, 81 грн. - 3% річних. (а.с.23).
На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості (з урахуванням пені та 3% річних) не надав. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача , складає 3 787, 91 грн.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У відповідності із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України ).
Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, оскільки відповідач на їх спростування не подав суду жодного доказу. За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Пекеджинг Юкрейн» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 37; код ЄДРПОУ 43495370) на користь позивача - Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (49008, м. Дніпро, вул. Дмитра Кедріна, 28, код ЄДРПОУ 31793056): 3 730, 27 грн. - заборгованості за договором; 47, 83 грн. - пені; 9,81 грн. - 3% річних та 2 270, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 05.08.2021р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.Ю.Васильєв