вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
04.08.2021 № 904/6872/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Кеся Н.Б., розглянувши заяву:
заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м.Дніпро
боржник: Фізичної особи-підприємця Кірєєва Євгенія Євгеновича, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про видача судового наказу
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі-Заявник) 30.07.2021 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кірєєва Євгенія Євгеновича заборгованості за поставлену електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019р. за особовим рахунком № 607479 в сумі 6949, 96 грн; пені у загальному розмірі 488,84 грн., 3% річних в загальній сумі 428,20 грн. та інфляційні втрати у загальному розмірі 855,55 грн та сплачений судовий збір в сумі 227,00 грн.
В обґрунтування заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" посилається на наявність невиконаних Боржником грошових зобов'язань за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Згідно з ч. 2 ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За положеннями ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Поданий заявником текст договору містить підпис та реквізити лише з боку постачальника електричної енергії (Заявника).
Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю - ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" не дотримано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України щодо додання до заяви про видачу судового наказу копії належним чином укладеного між заявником та боржником договору в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з п.3 частини першої ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
Відповідно до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу, оскільки Заявником не надано документального підтвердження наявності Договору, укладеного в письмовій (у тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошового зобов'язання. Обставини укладення Договору шляхом вчинення дій, як зазначено у заяві (шляхом споживання та оплати виставлених рахунків) виходять за межі наказного провадження.
Також суд звертає увагу на те, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу, внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 147-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" в задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кірєєва Євгенія Євгеновича 8722,55 грн.
Роз'яснити Заявнику, що відповідно до вимог ч.2 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Б. Кеся