вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.08.2021м. ДніпроСправа № 904/5422/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"
до Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості за спожитий природний газ
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача борг за спожитий природній газ, у розмірі 136 535,15 грн. - основного боргу, 1006,25 грн. - пені, 426,44 грн. - 3% річних, 2 270,00 грн. - судового збору.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2021 справу №904/5422/21 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, про повідомлення Відповідача свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930015781221.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Всупереч вимог, викладених в ухвалі суду від 07.06.2021, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа судом розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
29.01.2021 сторони уклали Договір на постачання природного газу №41SB497-604-21 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язався поставити Споживачу (Відповідачеві) природній газ код за ДК 021:2015 - 09120000-6 "Газове паливо" (далі газ), а Споживач зобов'язався оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем.
Відповідно до п.3.2. Договору ціна газу становить - 7,083333 грн. за 1 куб.м, крім того ПДВ - 1,416667 грн., всього з ПДВ - 8,500000 грн., з урахуванням вартості замовлення (бронювання) Постачальником у Оператора ГТС відповідної потужності, необхідної для постачання природного газу Споживачу.
Згідно з п.4.1. Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого для місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.
Відповідно до п.4.2. Договору Споживач здійснює 100% оплату за фактом отриманого газу щомісячним платежем на підставі акту прийому-передачі природного газу, підписаного Сторонами договору, та рахунки на протязі 10-ти банківських днів місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, але в будь-якому разі до 30 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п.4.3. Договору).
Пунктом 6.2.1. Договору визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
На виконання умов Договору, в лютому 2021, Позивач поставив Відповідачеві природний газ в обсязі 16 062,96 куб. метрів на загальну суму 136 535,15 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання - передачі природного газу від 28.02.2021 №ДО381006055.
За даними Позивача, Відповідач за поставлений природний газ не розраховувався, у зв'язку з чим за ним обліковується борг у розмірі 136 535,15 грн.
На підтвердження боргу Позивач надав акт звіряння взаємних розрахунків від 28.04.2021, підписаний обома сторонами.
З посиланням на п. 6.2.1. Договору, за прострочення Відповідачем оплати, Позивач нарахував пеню у розмірі 1 006,25 грн. за період з 31.03.2021 по 07.05.2021.
Посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3% річних - 426,44 грн. за період з 31.03.2021 по 07.05.2021.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування у даній справі є: факт поставки газу, порушення Споживачем умов Договору в частині своєчасної оплати спожитого газу, наявність підстав та правильність нарахування штрафних санкцій та компенсаційних виплат.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростовував.
Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, акт приймання - передачі природного газу, акт звіряння взаємних розрахунків), суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи суму основного боргу, оскільки матеріалами справи підтверджено та не спростовано Відповідачем неналежне виконання останнім умов Договору, в частині своєчасної оплати наданого Позивачем природного газу, за наведений період.
Перевіривши розрахунки Позивача щодо пені та 3 % річних, суд встановив, що розрахунки проведено правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, до стягнення належать: 136 535,15 грн. - основного боргу, 1 006,25 грн. - пені, 426,44 грн. - 3% річних.
Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Миколаївської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52061, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, с. Миколаївка, вул. Центральна, буд. 31-Г, код 04339758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Поля, 2, Літ А-2 (код 39572642) 136 535,15 грн. - основного боргу, 1 006,25 грн. - пені, 426,44 грн. - 3% річних, 2 270,00 грн. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Повне судове рішення складене 05.08.2021
Суддя С.Г. Юзіков