04 серпня 2021 року
м. Харків
справа № 630/67/21
провадження № 22-ц/818/4016/21
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Хорошевського О.М.
суддів Котелевець А.В., Кругова С.С.,
сторони справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут»,
відповідач ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», на заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 01 квітня 2021 року постановлене суддею Зінченка О.В.,
У лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму боргу з надання послуг з природного газу за період з 01.03.2017 по 30.11.2020 у розмірі 17072,08 грн, 3% річних в розмірі 1497,45 грн., інфляційні втрати в розмірі 4392,37 грн.
Позов мотивований тим, що ТОВ «Харківгаз збут» з 01.07.2015 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області. Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам було офіційно опубліковано ТОВ «Харківгаз збут» в газеті «Слобідський край» № 156 від 31.12.2015 р., та розміщений на офіційному сайті Товариства. Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг ТОВ «Харківгаз збут» за адресою АДРЕСА_1 . Внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати послуг з газопостачання утворилася вищевказана заборгованість за період з 01.03.2017 по 30.11.2020 в розмірі 17072,08 грн. У зв'язку з несвоєчасним здійсненням оплати за природний газ, нараховані 3% річних 1497,45 грн., інфляційні втрати 4392,37 грн.
Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 01 квітня 2021 року у задоволені позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що згідно інформаційної довідки з реєстру територіальної громади міста Харкова від 02.02.2021, ОСОБА_1 , не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Не проживання споживача у квартирі, яка належить йому на праві власності, та факт відсутності його реєстрації у цій квартирі не звільняє останнього, як власника квартири, від обов'язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг. Проте, достовірних доказів того, що власником будинку АДРЕСА_1 є відповідачка ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Не погоджуючись з рішення суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут», подано апеляційну скаргу в якій просять рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відносини виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 р. та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1382/27827. Згідно термінів наведених у вказаних Правилах законодавством не обмежено право постачальника природного газу надавати послугу до об'єкту побутового споживання, що належить споживачеві тільки на праві власності, оскільки споживачем є не власник об'єкту побутового споживання, а фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржуване рішення відповідає в повній мірі, обставини судом першої інстанції встановлено повно, висновки зроблено у відповідності до вимог законів, які регулюють спірні відносини.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки недоведеністю позовних вимог. При цьому суд виходив із відсутності доказів того, що відповідачка є споживачем послуг з газопостачання, які надає позивач ТОВ «Харківгаззбут» оскільки відсутні докази на підтвердження права власності відповідача на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та факт фактичного проживання відповідачки у цьому будинку, і як наслідок недоведеністю існування договірних відносин між сторонами.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, які відповідають матеріалам справи та вимогам закону, з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Харківгаззбут» з 01.07.2015 р. здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території Харківської області на підставі ліцензії на постачання природного газу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України згідно постанови №1588 від 21.05.2015 р. та з 11.05.2017 р. згідно постанови № 633 від 11.05.2017р.
ТОВ «Харківгаззбут» надає послуги з постачання природного газу в Харківській області.
У інформаційні довідці Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Харківській області від 02.02.2021, що надійшла до суду 15.02.2021, зазначено, що ОСОБА_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано чи знято з реєстрації не значиться (а.с.20).
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
ТОВ «Харківгаззбут» відповідно до ліцензії надає послуги з постачання природного газу на території Харківської області.
Відповідно до пункту 3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі Правила), постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог Правил.
Положеннями пункту 5 розділу І Правил визначено, що об'єкт побутового споживача - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування; побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Відповідно до положень пунктів 2 і 10 розділу ІІІ Правил постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 не надано, як не надано і доказів, що особа заявлена відповідачем фактично користується житловою площею за зазначеною адресою і є споживачем послуг які надає позивач.
За вказаних обставин доводи позивача про незаконність судового рішення є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції, позивачем не надано.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції постановлено згідно вимог чинного законодавства та не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.374,376,382,384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут»- залишити без задоволення.
Заочне рішення Люботинського міського суду Харківської області від 01 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 04 серпня 2021 року.
Головуючий О.М. Хорошевський
Судді А.В. Котелевець
С.С. Кругова
Повний текст постанови складено 04.08.2021 року.