судді судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1
у судовому провадженні № 11-сс/824/4102/2021 (справа № 760/8172/21)
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 червня 2021 року
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021 відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 29.03.2021 № 4310/29.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просив скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021 та зобов?язати Солом?янський районний суд м. Києва розглянути його скаргу від 02.04.2021 № 4336/02 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України в порядку, визначеному ст.ст. 306-307 КПК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 27.07.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 29.03.2021 вих. № 4310/29 - без змін.
Вважаю необхідним, відповідно до положень ч. 3 ст. 375 КПК України, викласти окрему думку з приводу ухваленого судового рішення, оскільки, на моє переконання, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягала частковому задоволенню щодо доводів викладених в його апеляційній скарзі, а ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2021 - скасуванню з призначенням нового розгляд у суді першої інстанції за наступним.
Главою 26 КПК України чітко визначено та регламентовано порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого//детектива, дізнавача, прокурора на досудовому провадженні.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого//детектива, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як указують приписи ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий//детектив, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, як свідчить ч. 2 вказаної норми процесуального закону.
Згідно ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення - не допускається.
На підставі ч. 4 цих положень процесуального закону, слідчий//детектив, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - не допускається.
Системний аналіз цих положень ст. 214 КПК України свідчить про те, що, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК України, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу кримінального правопорушення (злочину//проступку), такі відомості мають бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Отже, орган досудового розслідування при здійсненні ним своїх повноважень, зобов'язаний здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення (злочин//проступок), які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Як видно зі змісту скарги ОСОБА_2 , він оскаржив до слідчого судді бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви за № 4310/29 від 29.03.2021 про вчинення адвокатом ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 212, ст. 212-1, ч. 1 ст. 111, ст. 170, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України.
До скарги була додана копія заяви ОСОБА_2 № 4310/29 від 29.03.2021 про вчинене кримінальне правопорушення.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 , слідчий суддя, посилаючись на положення ст. 214 КПК України та висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого Антикорупційного суду і Висновку Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 01.07.2013, зазначив, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об?єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення, водночас, у скарзі ОСОБА_3 та долученої до неї копії заяви останнього про вчинене кримінальне правопорушення від 29.03.2021 року вих. № 4310/29 відсутні об?єктивні дані, що дійсно свідчать про наявність ознак злочинів, вчинених адвокатом ОСОБА_6 та дані, що підтверджують реальність конкретної події злочинів, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 212, ст. 212-1, ч. 1 ст. 111, ст. 170 ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України, а також не вказано, коли саме відбулися події усіх цих, на думку ОСОБА_3 , злочинів, і до яких з них слід застосовувати положення ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 КК України та в чому конкретно полягали замах на кримінальні правопорушення та пособництво у їх вчиненні, тощо.
Підсумовуючи, на моє переконання, що на етапі прийняття слідчим//детективом, дізнавачем, прокурором заяви про вчинене кримінальне правопорушення у порядку ст. 214 КПК України, слідчий суддя не наділений повноваженнями давати оцінку змісту заяви, у тому числі на предмет наявності//відсутності у ній відомостей про кримінальне правопорушення з апелюванням на цьому етапі до положень ст. 2 КПК України щодо завдань кримінального провадження чи ст. 2 КК України щодо підстав кримінальної відповідальності.
Не можна не послатися і на те, що у Висновку Судової палати з розгляду кримінальних справ Верховного Суду України від 01.07.2013 щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов?язане зі здійсненням ними судочинства, за результатами вивчення питання щодо порядку внесення та виключення відомостей із Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно суддів за заявами громадян, які не погоджуються із судовими рішеннями за наслідками розгляду справ за їхньої участі на підставі Рішення Ради суддів України, запропоновано внести зміни у ст. 214 КПК України, де передбачити обов?язок вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення особами, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження - ст. 480 КПК України, особами, зазначеними у ст. 481 цього Кодексу, які здійснюють повідомлення про підозру щодо окремої категорії осіб.
Змін до ст. 214 КПК України у досліджуваному питанні на час звернення ОСОБА_2 зі скаргою до слідчого судді - не внесено.
У Висновку є посилання і на необхідність застосування ст. 383 КК України, якою законодавець передбачив відповідальність за завідоме неправдиве повідомлення про злочин, об?єктом якого є інтереси правосуддя і за яке у кожному випадку його вчинення має також наставати передбачена законом відповідальність.
За наведеним, вважаю, що ухвала слідчого судді від 09.06.2021, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви № 4310/29 від 29.03.2021, про вчинення кримінальних правопорушень - безґрунтовною, а тому, ухвала слідчого судді підлягала скасуванню та призначенню на новий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1