03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/2613/2021
Справа № 761/4330/21
26 липня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника іншого учасника ДТП ОСОБА_2 - адвоката Гойко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Згідно з постановою суду, 28 січня 2021 року о 12 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Audi» державний номерний знак НОМЕР_1 по пр-ту Перемоги, 80/57 в місті Києві, порушила п. 13.1 Правил дорожнього руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до постанови, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі ДТП, даними письмових пояснень, які містяться у матеріалах справи.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, постановленим з порушення норм процесуального та матеріального права, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року та закрити провадження у справі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не вказані прізвища, адреси свідків і потерпілих, хоча їх наявність вказується поліцейськими, і цими особами протокол не підписаний, а тому такий доказ є недопустимим. Також, сама по собі схема ДТП не містить будь-яких відомостей, які б підтверджували її вину у невиконанні вимог п. 13.1 ПДР, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП. До того ж схема місця ДТП не відповідає приписам п. 4 Розділу ІХ Інструкції. Так, на схемі місця ДТП відсутнє графічне зображення та не зафіксовано сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів та слідів, що стосуються пригоди. На схемі місця ДТП прив'язку розташування транспортних засобів та місця зіткнення виконано до «бетонна опора мосту біля станції метро Берестейська», що не відповідає наведеному у Інструкції визначенню «сталий орієнтир» і не дозволяє за потреби, в т.ч. при проведенні автотехнічного дослідження (експертизи) відновити положення транспортних засобів на місці зіткнення, оскільки на фотознімках з місця ДТП зафіксовано цілий ряд бетонних опор, які розташовані на значній відстані одна від одної, і до якої із цих опор зроблено прив'язку - невідомо. Також, на схемі місця ДТП, всупереч пп. 7, 8, 11 п. 4 Розділу IX Інструкції, не зазначено ширину проїжджої частини разом з роздільними смугами, ширину тротуарів, узбіччя та розташування дорожньої розмітки. Відповідно, позначені на схемі місця ДТП заміри є недостовірними, так як на фотознімках з місця ДТП зафіксовано, що на проїзній частині нанесена дорожня розмітка, між зустрічними смугами руху встановлено бар'єрна огорожа (відбійник), а бетонні опори шляхопроводу, до яких зроблено заміри, встановлені на певній відстані від краю проїзної частини. При цьому, зі схеми місця ДТП є незрозумілим, до яких елементів проїзної частини були зароблені заміри - до лінії дорожньої розмітки, яка не позначена на схемі ДТП чи до бар'єрної огорожі, з однієї сторони і до краю проїзної частини чи до бетонної опори, як позначено на схемі, яка знаходиться на певній відстані від краю проїзної частини автодороги, з іншої сторони.
Зазначає, що у наданому на місці ДТП поясненні вона вказала на те, що причиною зіткнення транспортних засобів стало раптове, безпричинне та різке гальмування водієм автомобіля «Honda», державний № НОМЕР_2 , який рухався попереду. При цьому, обрана нею на момент виникнення ДТП дистанція відповідала дорожній обстановці та швидкості руху (40-50 км/год), вона мала право розраховувати на те, що й інші учасники, в т.ч. водій автомобіля «Honda», державний № НОМЕР_2 , виконують ці Правила (п, 1.4 ПДР), а тому зіткнення транспортних засобів сталося виключно з вини водія автомобіля «Honda», державний № НОМЕР_2 .
Стверджує, що ні поліцейським у протоколі та доданих до нього матеріалів, ні судом у оскаржуваній постанові, констатуючи порушення нею вимог п. 13.1 ПДР, не наведено будь-якого обґрунтування з посиланням на докази, які спростовують її доводи щодо обставин ДТП та відсутності у її діях порушень вимог ПДР. У матеріалах справи відсутні відомості щодо того, якою саме повинна була бути безпечна відстань у даній дорожній ситуації і якої вона не дотрималась, що в свою чергу є порушенням вимог п. 13.1 ПДР.
Одночасно в апеляційній скарзі поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року, з огляду на те, копія постанови було отримано особисто ОСОБА_1 в приміщенні суду 05 травня 2021 року.
Вислухавши ОСОБА_1 , яка підтримала клопотання про поновлення строку, захисника іншого учасника ДТП ОСОБА_2 - адвоката Гойко О.Ю., яка заперечувала проти задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вказуючи, що ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтовує та не наводить причин пропуску такого строку, не надає жодних доказів на підтвердження об'єктивності та поважності причин пропуску, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову Шевченківського районного суду м. Києва було винесено судом 18 березня 2021 року за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Копію постанови від 18 березня 2021 року ОСОБА_1 отримала особисто 05 травня 2021 року, що підтверджується її розпискою, вчиненою на довідковому листі цієї справи, а з апеляційною скаргою на постанову звернулась 08 травня 2021 року.
Отже, інші докази на спростовування доводів, викладених в апеляційній скарзі, щодо дати отримання копії постанови суду та пропуску у зв'язку з цим строку на апеляційне оскарження, в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року.
У запереченнях на апеляційну скаргу захисник іншого учасника ДТП ОСОБА_2 - адвокат Гойко О.Ю. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду залишити без змін, посилаючись на те, що оскільки свідків ДТП не було, відповідно про них не зазначено в проколі. Жодна згадка про свідків, як про це стверджує апелянт, в матеріалах справи відсутня. Так і сама апелянт ні в протоколі в графі зауважень, ні в своїх письмових поясненнях до протоколу не згадує про свідків. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП і він є допустимим, належним та достатнім доказом по справі. Будь-які зауваження апелянта про те, що схема ДТП є недопустимим доказом та не може бути покладена в основу прийнятого рішення слід оцінювати критично, з огляду на те, що будь-яких зауважень до схеми ДТП в протоколі про адміністративне правопорушення та поясненнях до протоколу не зафіксовано. Від апелянта не надходило жодних зауважень на неточності в схемі ДТП під час слухання справи судом першої інстанції до винесення оскаржуваної постанови, не заявлено жодного клопотання про необхідність отримання додаткових даних про ДТП та проведення автотехнічного дослідження обставин ДТП. Крім того, слід звернути увагу суду, що вказана схема ДТП була прийнята експертами страхової компанії без будь-яких зауважень як належний, достовірний, допустимий та достатній доказ, на підставі чого було виплачено страхове відшкодування за заподіяну матеріальну шкоду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила постанову суду скасувати, провадження у справі закрити.
Захисник іншого учасника ДТП ОСОБА_2 - адвокат Гойко О.Ю. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила постанову залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 , винність якої у порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі, за які настає відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ДПР 18 №013871 від 28.01.2021 року водій ОСОБА_1 , 28 січня 2021 року о 12 год. 50 хв. керуючи автомобілем марки «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_3 по пр-ту Перемоги, 80/57 в місті Києві, порушила п. 13.1 Правил дорожнього руху, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - Інспектором патрульної поліції роти № 7 батальйону №2 полку № 1 УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Бабенко Я.О.
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції.
Із схеми огляду місця дорожньо-транспортної події від 28 січня 2021 року (а.с. 2) вбачається, що на автомобілі «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , наявні пошкодження у виді: задній бампер, накладка на задній бампер, кришка багажника, а на автомобілі «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , наявні пошкодження у виді: передній бампер, декоративна накладка лівої протитуманної фари, декоративна решітка радіатора, подряпини лівої фари, подряпини капота.
Учасники дорожньо-транспортної пригоди, при складанні вказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди, не заперечували правильності відображення механічних пошкоджень транспортних засобів та їх локалізацію, що засвідчили власноручними підписами (а.с. 2).
З пояснень ОСОБА_1 від 28.01.2021 року, написаних нею власноручно, відібраних інспектором патрульної поліції роти № 7 батальйону №2 полку № 1 УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Бабенко Я.О., вбачається, що 28.01.2021 року о 12 год. 45 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , в м. Києві по пр. Перемоги зі сторони вул. Зоологічної в сторону вул. Щербаківського рухалась зі швидкістю 50 км/год. у крайній лівій смузі. Проїжджаючи під Шулявським шляхопроводом автомобіль «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив різке гальмування. Нею було вжито всіх можливих заходів для зупинки її автомобіля (здійснювала екстрене гальмування). Однак у зв'язку з погодними умовами: дощ, сніг, ожеледиця, її автомобіль вчасно не зупинився.
З пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_2 від 28.01.2021 року, написаних ним власноручно, відібраних інспектором патрульної поліції роти № 7 батальйону №2 полку № 1 УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Бабенко Я.О., вбачається, що 28.01.2021 року о 12 год. 50 хв., ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Києві по пр. Перемоги зі сторони Миколи Шпака в сторону вул. Щербаківського, рухався в лівій смузі в потоці автомобілів зі швидкістю біля 30/35 км/год. не змінюючи руху. Раптово відчув сильний удар в задню частину автомобіля, яким керував. Одразу вжив заходів для безпечної зупинки. Зупинившись і вийшовши з автомобіля, побачив автомобіль «Audi А4», державний номерний знак НОМЕР_3 та виявив пошкодження на своєму автомобілі, а саме: пошкодження заднього бампера лакофарбового покриття, деформацію пластмасових елементів та пошкодження задніх дверей багажника.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
В даному випадку ОСОБА_1 допустила порушення вимог 13.1. ПДР України, а саме не дотрималась безпечної дистанції, що призвело до зіткнення транспортних засобів та спричинило їх пошкодження.
З викладеного вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №013871 від 28.01.2021 року, схемою ДТП, даними про механізм і характер механічних пошкоджень транспортних засобів, поясненнями іншого учасника ДТП ОСОБА_2 .
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки в ньому не вказані прізвища, адреси свідків і потерпілих, та не містить підпис цих осіб, є безпідставними, оскільки зі змісту пояснень учасників ДТП та самого протоколу не вбачається наявність свідків при вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди.
Доводи апеляційної скарги про те, що схема місця ДТП не відповідає приписам п. 4 Розділу ІХ Інструкції та не містить будь-яких відомостей, які б підтверджували її вину у невиконанні вимог п. 13.1 ПДР, є необґрунтованими, оскільки при її складанні ОСОБА_1 не заперечувала щодо правильності відображення місця розташування транспортних засобів та їх місця зіткнення, а навпаки, правильність схеми ДТП підтвердила власним підписом.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не наведено будь-якого обґрунтування з посиланням на докази, які спростовують її доводи щодо обставин ДТП та відсутності у її діях порушень вимог ПДР є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУаАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого 124 КУпАП.
При цьому посилання в поясненнях, відібраних на місці ДТП, та в апеляційній скарзі на несподіване для ОСОБА_1 різке гальмування водія автомобіля «Honda», державний номерний знак НОМЕР_2 , що і призвело, на її думку, до зіткнення транспортних засобів, є непереконливим, оскільки, виходячи із положень ПДР України, безпечна дистанція - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру (п.1.10 ПДР України).
Відтак, доводи апеляційної скарги висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та про вид обраного стягнення не спростовують.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП, не вбачається.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук