Справа № 443/1846/18 Головуючий у 1 інстанції: Равлінка Р.Г.
Провадження № 22-ц/811/457/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.
Категорія справи:70
26 липня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Цяцяка Р.П.,
суддів Ванівського О.М. та Шеремети Н.О.,
за участю: секретаря Симця В.І.;
адвоката Горзова О.О. - представника позивача ОСОБА_1 ;
відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2020 року,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 21 травня 2012 року присуджено стягувати з позивача на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їхнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 12 квітня 2018 року розмір аліментів, який підлягає до стягнення, змінено - на 1/4 частину всіх видів доходу ОСОБА_1 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що (на твердження позивача) поставило його в скрутне матеріальне становище, оскільки 26.04.2018 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 з якою у позивача є донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка часто хворіє, а тому він витрачає значну сум коштів на її утримання. Теперішня дружина позивача, ОСОБА_4 , на даний час не має самостійного доходу та не отримує будь-якої матеріальної допомоги, так як з травня 2018 року припинена виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, а також з вересня 2018 року припинена виплата щомісячної одноразової допомоги при народженні дитини, що підтверджується довідками №№ 2482, 2483 від 25.10.2018 року. Таким чином, позивач є єдиним годувальником у новоствореній сім'ї, а відтак просить зменшити розмір аліментів на утримання сина від першого шлюбу до розміру 1/6 частки з усіх його доходів, але не менше , ніж 50 відсотків прожиткового віку для дитини відповідного віку (а.с. 2-3).
Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 95-101).
Дане рішення оскаржив позивач.
Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, покликаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків суду обставинам справи (а.с. 107-109).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони відповідачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений (зокрема) за рішенням суду, може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника аліментів або їх одержувача.
Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Системний аналіз вище наведених норм матеріального і процесуального права свідчить про те, що (виходячи з предмета даного спору, а саме - зменшення розміру аліментів) саме на позивача ОСОБА_1 покладається обов'язок доказування фактів про зміну матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника аліментів (самого позивача) або їх одержувачів у період, який пройшов після ухвалення судом останнього з рішень, яким було визначено розмір аліментів, який підлягає до стягнення з позивача.
Як вбачається з доводів, як позовної заяви, так і апеляційної скарги, свої позовні вимоги про зменшення розміру аліментів (які були присудженими до стягнення з нього рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 12 квітня 2018 року) позивач (апелянт) обґрунтовує народженням у нього ІНФОРМАЦІЯ_3 доньки ОСОБА_6 .
Тобто, як вбачається з вищенаведеного, станом на час ухвалення судом 12 квітня 2018 року рішення про зміну розміру аліментів, які підлягають до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , у ОСОБА_1 вже була донька ОСОБА_6 , однак він зі згаданим рішенням погодився і його не оскаржував.
Як вбачається з копії трудової книжки, наявної у матеріалах справи, теперішня дружина позивача, ОСОБА_4 , 10 серпня 2018 року звільнилася з роботи за власним бажанням (а.с. 15) і докази про те, що вона перебуває у центрі зайнятості на обліку, як особа, яка шукає роботу, у матеріалах справи відсутні. Відтак, доводи позивача (апелянта) стосовно того, що на даний час його теперішня дружина не має самостійного доходу, до уваги прийматися не можуть.
Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а частиною 5 статті 183 СК України - те, що той з батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів.
Відтак, мінімальні розміри аліментів на одну дитину встановлені чинним законодавством: не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або 1/4 частина заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, вищезгаданим рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 12 квітня 2018 рокудо стягнення з ОСОБА_1 на утримання його сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , присуджено аліменти у мінімально можливому розмірі, а саме: у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
20 жовтня 2020 року позивач (апелянт) взагалі звільнився з роботи за власним бажанням (а.с. 74).
За вищенаведених обставин в їх сукупності суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для зменшення частки, яка підлягає до стягнення з заробітку (доходу) позивача в якості аліментів на утримання його сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 і доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.
Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2020 року- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повну постанову складено 04 серпня 2021 року.
Головуючий: Цяцяк Р.П.
Судді: Ванівський О.М.
Шеремета Н.О.