Справа № 708/225/21
Номер провадження № 2/708/116/21
02 серпня 2021 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Попельнюха А.О.,
за участю:
секретаря судових засідань - Циріль С.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він 18.02.2019 надав у борг відповідачеві грошові кошти в сумі 100 000 грн., на підтвердження чого ОСОБА_2 надав особисту письмову розписку. Також, 02.10.2019, враховуючи побажання та майновий стан відповідача, сторони домовились про розстрочення грошової заборгованості, на підтвердження чого склали та підписали договір. Датою повного погашення боргу, узгодженою сторонами, було 31.01.2021. Натомість ОСОБА_2 отримані у борг грошові кошти не повернув, від виконання своїх зобов'язань почав ухилятися, що стало підставою для звернення до суду. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу грошові кошти в сумі 100 000 грн. та стягнути понесені позивачем судові витрати, а також 3 % річних від суми боргу.
Ухвалою від 15.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Додатково пояснив, що він дійсно позичив ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 100 000 грн. В подальшому, у зв'язку з неповерненням позики, він запропонував відповідачеві узгодити розстрочення боргу та його часткове списання, за умови, що до 31.01.2021 ОСОБА_2 погасить загалом 76 650 грн. Натомість за цей період часу, а саме з моменту отримання позики, ОСОБА_2 не зробив жодного платежу в рахунок погашення боргу. ОСОБА_1 намагався з ним узгодити вказані питання позасудовим шляхом, натомість відповідач почав уникати спілкування з ним, змінювати номери телефонів. Тому у позивача не залишилось інших варіантів, крім примусового стягнення боргу.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про місце, день та час судового розгляду справи у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву на адресу суду не направив, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.
За таких обставин суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підставі ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що між сторонами по справі виникли боргові правовідносини на підставі розписки від 18.02.2019, зі змісту якої вбачається, що відповідач по справі ОСОБА_2 вказаною розпискою підтвердив факт отримання у позивача ОСОБА_1 грошових коштів у борг в сумі 100 000 грн. Визначений сторонами строк повернення позики був 07.03.2019 (а.с. 55).
02.10.2019 між сторонами був укладений договір розстрочення боргу, відповідно до п. 1 якого позикодавець ( ОСОБА_1 ) та боржник ( ОСОБА_2 ) домовилися про розстрочення грошової заборгованості на умовах вказаного договору (а.с. 56-57).
Зокрема п. 2.1. Договору розстрочення боргу від 02.10.2019 сторони узгодили, що кошти (борг), надані у національній валюті України в сумі 100 000 грн. буде зменшений і рахуватися повністю погашеним при виплаті суми в розмірі 76 650 грн., що еквівалентно 3 000 доларів США (при курсі НБУ 25,55 грн. станом на 02.10.2019) у разі чіткого дотримання термінів розстрочення платежів даного договору.
Кошти, отримані від Позикодавця як боргове зобов'язання, повертаються Позикодавцю у строк до 20 числа кожного місяця у сумі не менше 5 000 гривень до повного погашення боргу, але не пізніше ніж 31.01.2021 (п. 2.1 Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Сплата процентів за користування чужими грошовими коштами сторонами не була узгоджена та визначена умовами договору, тому до вказаних правовідносин можливе застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При зверненні до суду позивач до позовних вимог відніс стягнення 3 % річних від суми боргу, натомість суму таких нарахувань не зазначив, відповідний розрахунок суду не надав.
Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Зі змісту частини 1 статті 545 ЦК України вбачається, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає (ч. 2 ст. 545 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 545 ЦК України наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
За таких обставин судом встановлено, що між сторонами виникли боргові зобов'язання на підставі розписки відповідача ОСОБА_2 від 18.02.2019. В подальшому сторонами було змінено строк кінцевого погашення наявної заборгованості на підставі договору від 02.10.2019. Станом на момент розгляду справи доказів погашення такої заборгованості суду не надано. Крім того, суд звертає увагу, що оригінали вказаних документів на момент розгляду справи судом були наявні у позивача та за ухвалою суду долучені до матеріалів справи. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення наявної заборгованості за розпискою в сумі 100 000 грн. є підтвердженими та підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 індексу інфляції і 3 % річних від суми боргу судом встановлено наступне.
Зокрема в обґрунтування таких вимог позивачем не надано відповідний розрахунок, не вказаний період нарахувань та їх загальна сума. Відповідно проведення таких нарахувань судом самостійно буде порушенням принципу змагальності цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
До основних засад (принципів) цивільного судочинства в тому числі віднесено принцип змагальності (ст. ст. 2, 12 ЦПК України).
Складовою принципу змагальності цивільного судочинства є обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
У свою чергу забезпеченням реалізації принципу змагальності сторін з боку суду є об'єктивне і неупереджене керування ходом судового процесу; сприяння врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов'язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 в частині індексу інфляції і 3 % річних від суми боргу не підлягають до задоволення.
Враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягненню на його користь з відповідача підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді витрат по оплаті судового збору в сумі 1 000 грн., що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 526, 545, 625, 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 76-84, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 000 грн. в рахунок погашення боргу за розпискою від 18.02.2019.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники та їх адреси:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 );
Відповідач - ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_2 ).
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 02.08.2021, повне рішення складено 04.08.2021.
Суддя А.О. Попельнюх