Провадження № 33/803/1129/21 Справа № 206/2074/21 Суддя у 1-й інстанції - Плінська А. В. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко В. Д.
27 липня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в особі судді Коваленко В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу адвоката Добринь Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що він о 17-20 годині 03.05.2021 року в м. Дніпро Самарський район по вул. Сержанта Литвищенка,104, керував транспортним засобом Ford Sierra, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсності, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги з доповненнями до неї та узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвоката Добринь Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, розгляд справи проводився поверхнево, та було порушено право на захист ОСОБА_1 , остільки розгляд справи проводився за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
На його думку, судом в порушення вимог чинного КУпАП, не було з'ясовано всіх обставин справи, остільки існують суттєві порушення порядку складання адміністративного матеріалу, а саме: упереджене ставлення поліцейських до водія ОСОБА_1 ; порушення порядку проведення огляду; відсутність у водія ознак будь-якого сп'яніння, не повідомлення водія про наявні у нього ознаки сп'яніння, та про порядок проходження огляду; відсутність свідків при виявленні ознак сп'яніння та не зазначення таких ознаків в поясненнях свідків; відсутність направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку; відсутність факту відмови водія пройти огляд на стан спяніння.
Позиція учасників апеляційного перегляду.
Адвоката Добринь Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав заяву в якій просив проводити судове засідання без їх участі та просив задовольнити апеляційну скаргу та постанову суду скасувати, та закрити провадження за відсутності складу вказаного правопорушення. Враховуючи викладене та з метою дотримання вимог Закону щодо дотримання розумних строків розгляду справ, вважаю за необхідне розглянути по суті апеляційну скаргу.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Місцевий суд під час розгляду справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 дотримався цих вимог закону в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованими та відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи адвоката про невинуватість ОСОБА_1 у скоєному, спростовані:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №029315 від 03.05.2021 року, згідно якого водій ОСОБА_1 о 17-20 годині 03.05.2021 року в м. Дніпро Самарський район по вул. Сержанта Литвищенка,104, керував транспортним засобом Ford Sierra, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсності, тремтіння рук. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП;
- відеозаписом, з якого вбачається як водій ОСОБА_1 відкрито відмовився від проходження огляду на місці та медичного огляду у встановленому порядку для визначення стану сп'яніння. Також вбачається, що водій ОСОБА_1 відмовився від дачі пояснень;
В ході апеляційного розгляду було переглянуто вказаний відеозапис, з якого видно, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських, дійсно відкрито відмовився від проходження медичного огляду, у зв'язку з зазначеними поліцейськими ознаками наркотичного сп'яніння.
- відомостями з рапорту поліцейського про те, що під час несення служби приблизно о 17-20 годині 03.05.2021 року в м. Дніпро Самарський район по вул. Сержанта Литвищенка,104, було виявлено автомобіль Ford Sierra, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .. В ході розмови з водієм у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсності, тремтіння рук. Водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд у встановленому законом порядку, але той відмовився від проходження огляду в присутності свідків, та відмовився від дачі будь-який пояснень в присутності свідків.
- поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно яких в їх присутності водій ОСОБА_1 відкрито відмовився від проходження медичного огляду у встановленому порядку для визначення стану сп'яніння.
Будь-яких підстав не довіряти поясненням зазначених свідків, апеляційний суд не вбачає.
Апеляційному суду не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи в апеляційній скарзі щодо недоведеності вини ОСОБА_1 , є безпідставними, остільки в повній мірі спростовані наведеними вище доказами.
Посилання апелянта з приводу того, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння не повинна бути враховано, як доведеність такого факту, що особа дійсно перебувала в стані сп'яніння, є безпідставними, остільки відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у випадку фактичної відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлено Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх Справ від 09.11.2015 р. за № 1452/735.
Підпунктом 1.2. Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з підпунктами 1.6 та 1.7 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що чинним законодавством чітко визначено дії працівника правоохоронних органів у разі відмови порушника пройти необхідний медичний огляд та не дає іншого, альтернативного, порядку дій у такому випадку.
Тобто, адміністративним правопорушенням, зокрема є не тільки керування транспортним засобом під впливом алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, а й відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Про це чітко зазначені в ст.130 ч.1 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про невинуватість є безпідставними, та є позицією, що направлена на уникнення від адміністративної відповідальності за скоєне.
В ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів. Такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Місцевий суд наклав стягнення у межах санкції ст. 130 КупАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката Добринь Я.О. слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції, як законну,- без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу адвоката Добринь Я.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Коваленко В.Д.