Провадження № 22-ц/803/6863/21 Справа № 210/2565/21 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
03 серпня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
сторони:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року, яке ухвалено суддею Вікторович Н.Ю. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного тексту судового рішення відсутні,-
У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у період з 15.03.1994 року по 20.03.2020 року працювала на посаді бункерувальника та машиніста конвеєру подрібнювальної фабрики ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» . Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини від 12.01.2021 року позивачу встановлено діагноз: сидеросилікоз першої-другої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, група В. ЛН першого-другого ступеня та радикулопатія попереково-крижова з помірними статико-динамічними порушеннями хребта, м'язові-тонічним та стійким больовим синдромом, нейродистрофія у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня). Висновком МСЕК від 22.04.2021 року позивачу первинно встановлено 40% (20% - по сидеросилікозу, 20% - радикулопатія) втрати професійної працездатності. У зв'язку з хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки. Її турбує задишка при незначному фізичному навантаженні, стійкий біль під лопатками, обмеження рухів у шийному та попереково-крижовому відділах хребта, біль та обмеження рухів у плечових, ліктьових і колінних суглобах, затерпання рук, мерзлякуватість кистей, побіління пальців рук на холоді, загальну слабкість.
Вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням їй спричинено моральну шкоду, яка завдана з вини відповідача та підлягає відшкодуванню ним, а тому просив суд стягнути на його користь моральну шкоду з відповідача у розмірі 200 000 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 , суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 100 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 1000 грн.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, збільшивши її розмір до заявленого нею у позові, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості.
У зв'язку з вказаним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, вона позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання, в неї постійно виникають труднощі у зв'язку з загальною слабкістю та втомою.
Судом не взято до уваги захворювання встановлені Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 40%, рекомендації ЛЕК щодо оздоровлення у санаторії -профілакторії неврологічного профілю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивача, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди відповідає тяжкості та характеру завданої шкоди, тому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, з урахуванням наданого відзиву, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з трудової книжки позивача, що позивач ОСОБА_1 у період з 15.03.1994 року по 22.11.1994 року працювала на посаді бункерувальника,з 22.11.1994 року по 17.06.2009 року на посаді машиніста конвеєру подрібнювальної фабрики Новокриворізького державного гірничо-збагачувальному комбіната, правонаступником якого є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»,з 17.06.2009 року переведена в гірничий департамент оператором пульта, з 03.06.2011 року по 31.08.2015 року машиністом конвеєра, з 31.08.2015 року по 20.03.2020 року працювала бункерувальник дробильної фабрики. 20.03.2020 року позивачка звільнена з займаної посади на підставі ст.38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію (а.с.17, 18).
Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, позивачу встановлено діагноз медицини 12.01.2021 року позивачу встановлено наступний діагноз: сидеросилікоз першої-другої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої-другої стадії, група В. ЛН першого-другого ступеня та радикулопатія попереково-крижова з помірними статико-динамічними порушеннями хребта, м'язові-тонічним та стійким больовим синдромом, нейродистрофія у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня) (а.с.7).
Відповідно до п. 18 Акту №5 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 01.03.2021 року (форма П-4), причиною виникнення професійного захворювання внаслідок - є пил, фізичне навантаження. Пил: рівень пилу фібро генної дії з вмістом діоксину кремнію від 10 до 70%, складає від 2,6 до 19,6 мг/м? при ГДК 2,0 мг/м?. Фізичне навантаження: робоча поза не зручна,% зміни: 30-31 при нормі 25/10/60 ., нахил корпуса від 300 до 320 разів за зміну при нормі від 51 до 100 разів за зміну.
Згідно п. 20 особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 працювала протягом 15 років 6 місяців в умовах впливу шкідливих факторів та неодноразову зміну керівництва структурних підрозділів, визначити конкретних посадових осіб, які відповідальні за профілактику виникнення професійного захворювання неможливо.
Висновком МСЕК від 22.04.2021 року ОСОБА_1 первинно встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 40% (20% - по сидеросилікозу, 20% - радикулопатія) з 05.04.2021 року по 01.05.2022 року, групу інвалідності не встановлено. Рекомендовано забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення (а.с.10).
У зв'язку із професійними захворюваннями позивачка неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в медичних закладах, що підтверджується виписними епікризами (а.с.11-16).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ч.2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивачки моральну шкоду у зв'язку з отриманим нею на виробництві професійним захворюванням.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно п. 18 Акту № 17 причиною виникнення професійного захворювання позивача є - фізичне навантаження, пил (а.с7).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійне захворювання позивачки, яке завдає їй фізичного болю та душевних страждань, виникло також з вини ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів.
Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині визначеного судом розміру компенсації моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги позивача, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, визначено без урахування роз'яснень викладених в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо),яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Колегія суддів, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивача, характер отриманого нею професійного захворювання, тривалість роботи на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів 15 років 06 міс, відсоток втрати професійної працездатності в розмірі 40%, відчуття позивачем постійного болю в під лопатками, обмеження рухів у шийному та поперково-крижовому відділах хребта, біль та обмеження рухів, задуху при незначному навантаженні та сухий кашель. Самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в її житті є незворотними, що завдає позивачу душевного болю та страждань, вважає що визначений судом першої інстанції розмір компенсації моральної шкоди слід змінити та збільшити з 100 000 грн. до 160 000 грн., що відповідно положення п.п.1,3 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.
Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позивач подав позов про стягнення моральної шкоди спричиненої ушкодженням здоров'я та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.
Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави та збільшує цей розмірі з 1000 грн. до 1600 грн., тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.
Крім того, з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави, підлягає стягненню судовий збір 2 400 грн. за подання позивачем апеляційної скарги (1 600 грн. х 150%).
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 з 100 000 грн. до 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 травня 2021 року змінити, збільшивши розмір стягнутого з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судового збору з 1000 грн. до 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» за подання апеляційної скарги позивача на користь держави судовий збір у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 03 серпня 2021 року.
Головуючий:
Судді: