Провадження № 11-кп/803/1833/21 Справа № 172/1120/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 серпня 2021 року м. Дніпро
03 серпня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2021 року, у кримінальному провадженні №12020045420000095 стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Васильківка Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 20.12.2017 року Васильківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. 10.07.2020 року ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області приведено покарання у відповідність до нового закону, який пом'якшує покарання, та призначено засудженому покарання у вигляді 5 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_7
Вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26.04.2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання призначеного за цим вироком, частково у вигляді 6 місяців позбавлення волі, приєднано частину невідбутого покарання, призначеного вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_7 24 жовтня 2020 року близько 12:00 год. прибув до власної бабусі ОСОБА_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та перебуваючи в цей час в будинку, а саме: в кімнаті ОСОБА_9 , побачив де в останньої зберігаються грошові кошти, так як ОСОБА_9 відкрито продемонструвала їх. В цей час у ОСОБА_7 раптово виник протиправний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна.
ОСОБА_7 24 жовтня 2020 року близько 19:00 год., перебуваючи в садибі ОСОБА_9 за згодою останньої, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зайшов до спальної кімнати, де спала ОСОБА_9 і по раптово виниклому умислу направленому на таємне повторне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що буде непоміченим власником будинку, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав грошові кошти в сумі 1000,00 грн., що належать ОСОБА_10 , які знаходилися на сусідньому ліжку, поруч із ліжком, де в той момент спала ОСОБА_9 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В подальшому продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, направлений на таємне, повторне викрадення майна у ОСОБА_10 , ОСОБА_7 25 жовтня 2020 року близько 08:00 год., перебуваючи в садибі ОСОБА_9 за згодою останньої, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зайшов до спальної кімнати, де спала ОСОБА_9 і по раптово виниклому умислу направленому на таємне повторне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що буде непоміченим власником будинку, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав грошові кошти в сумі 2000,00 грн., що належать ОСОБА_10 , які знаходилися на сусідньому ліжку, поруч із ліжком, де в той момент спала ОСОБА_9 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В подальшому продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, направлений на таємне, повторне викрадення майна у ОСОБА_10 , ОСОБА_7 26 жовтня 2020 року близько 18:00 год., перебуваючи в садибі ОСОБА_9 за згодою останньої, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зайшов до спальної кімнати, де спала ОСОБА_9 і по раптово виниклому умислу направленому на таємне повторне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що буде непоміченим власником будинку, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав грошові кошти в сумі 2000,00 грн., що належать ОСОБА_10 , які знаходилися на сусідньому ліжку, поруч із ліжком, де в той момент спала ОСОБА_9 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В подальшому продовжуючи реалізовувати свій протиправний намір, направлений на таємне, повторне викрадення майна у ОСОБА_10 , ОСОБА_7 27 жовтня 2020 року близько 18:00 год., перебуваючи в садибі ОСОБА_9 за згодою останньої, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зайшов до спальної кімнати, де спала ОСОБА_9 і по раптово виниклому умислу направленому на таємне повторне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що буде непоміченим власником будинку, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав грошові кошти в сумі 9000,00 грн., що належать ОСОБА_10 , які знаходилися на сусідньому ліжку, поруч із ліжком, де в той момент спала ОСОБА_9 , після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Всього ОСОБА_7 за нетривалий проміжок часу з будинку ОСОБА_9 умисно, таємно, повторно шляхом вільного доступу викрав майно, що належить ОСОБА_10 на загальну суму 14000,00 грн., викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на вищевказану суму.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі перший заступник керівника обласної прокуратури просить вирок скасувати в частині призначення покарання, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ст. 72 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20.12.2017 року та призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 7 місяців
В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор зазначив про те, що суд, при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків обвинуваченому ОСОБА_7 , неправильно застосував положення закону України про кримінальну відповідальність, а саме визначив остаточне покарання, яке є однаковим за видом та розміром, призначеним йому за попереднім вироком, що суперечить положенню ст. 71 КК України.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні, підтримав апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури, просив її задовольнити, а вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 не заперечував проти апеляційної скарги прокурора.
Потерпілий до зали суду не з'явився, був повідомлений про дату та час судового засідання належним чином, заяв або клопотань про поважність причин неприбуття до суду не надходило, у зв'язку з чим, апеляційний розгляд було проведено у його відсутність.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку суду та правова кваліфікація його дій в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є слушними з огляду на таке.
Так, вироком суду, ОСОБА_7 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
В той же час, вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року ОСОБА_11 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання та встановлено іспитовий строк в 3 роки.
Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області 10 липня 2020 року покарання, призначене за цим вироком, приведено у відповідність до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” та призначено ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання та встановлено іспитовий строк в 3 роки.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Злочин, за який ОСОБА_7 засуджено оскарженим вироком, він вчинив після засудження за попереднім вироком та в період невідбутого покарання, призначеного за попереднім вироком.
Таким чином, призначаючи покарання за сукупністю вироків ОСОБА_7 у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, оскільки остаточне покарання, призначене за сукупністю вироків є однаковим за видом та розміром покаранням, призначеним йому за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали цього суду від 10 липня 2020 року, що в даному випадку є підставою для скасування вироку в цій частині та ухвалення нового відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 та п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України.
Обираючи вид та розмір покарання, апеляційний суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, яке згідно статті 12 КК України є нетяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, має неповнолітнього сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також наявність обставин, що пом'якшують покарання, до яких суд першої інстанції правильно відніс щире каяття, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
У даному випадку, апеляційний суд доходить висновку, що виправлення ОСОБА_7 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з застосування положень ст. 71 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім та виконає мету покарання, відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 420 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13 задовольнити.
Вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України, в частині призначення покарання скасувати.
Ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71, п.п б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20.12.2017 року призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 7 (сім) місяців.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4