04 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 918/119/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 (колегія суддів: Бучинська Г. Б., Василишин А. Р., Філіпова Т. Л.) у справі
за позовом Керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до відповідачів: 1. Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дубенська районна державна адміністрація, про розірвання договору оренди та витребування земельної ділянки,
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.05.2021 у справі №918/119/21 залишено без розгляду позов Керівника Дубенської місцевої прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дубенська районна державна адміністрація, про розірвання договору оренди та витребування земельної ділянки.
Ця ухвала мотивована тим, що прокурором не обґрунтовано наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не доведено, що уповноважений орган, в інтересах якого він звернувся з позовом, не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. При цьому наголошено на тому, що Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом та не може бути альтернативним суб'єктом звернення до суду і фактично замінювати відповідний уповноважений на захист інтересів держави орган. Суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про підписання позову особою, яка не має права її підписувати, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 вищевказану ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до цього ж суду першої інстанції.
15.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2021 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.
Перевіривши матеріали цієї касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічно й частина перша статті 17 ГПК України встановлює, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (див. mutatis mutandis рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996; № 21920/93, "Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, № 26737/95 ).
Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 ГПК України, що повністю узгоджується з практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 21.05.2021 про залишення позову без розгляду, яку скасовано внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зверненню прокурора з цим позовом передували обставини, з яких вбачається, що компетентний орган був обізнаний з фактом порушення відповідачем умов договору оренди й у нього було достатньо часу для вжиття відповідних заходів з метою реагування на порушення інтересів держави до пред'явлення прокурором позову у цій справі. Оскільки позивач, допустивши бездіяльність, самостійно не звернувся за захистом інтересів держави в суді, це стало підставою для представництва інтересів держави прокурором, виходячи з положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Прокурор належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив у чому саме полягає порушення цих інтересів та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. До того ж Прокурор посилався на те, що Рівненською обласною державною адміністрацією не вживалися самостійно заходи щодо усунення порушень інтересів держави у судовому порядку.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведення Прокурором підстав для представництва ним інтересів держави у суді з визначенням порушень інтересів держави та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
До того ж суд апеляційної інстанції зауважив на тому, що інтереси держави не можуть залишатися незахищеними внаслідок бездіяльності уповноваженого органу, яка підтверджена поданими прокурором доказами. Ці докази доводять, що Рівненській обласній державній адміністрації було надано можливість у розумний строк для реагування на порушення інтересів держави після звернення до неї Прокурора з листом від 25.11.2020 про виявлені порушення. У цьому листі Прокурор повідомляв Рівненську обласну державну адміністрацію про те, що у разі відсутності належного реагування на ці порушення (розірвання договору оренди в судовому порядку), він буде вирішувати питання щодо представництва інтересів держави в суді шляхом його звернення до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" про розірвання договору оренди від 18.02.2004, укладеного між останнім та Дубенською районною державною адміністрацією.
Натомість, Рівненська обласна державна адміністрація своїм листом за вих №10916/0/01-22/20 від 23.12.2020 відповіла про можливість звернення Прокурора з таким позовом унаслідок відсутності у неї коштів для сплати судового збору, і висловила, що не заперечує проти вирішення питання представництва Прокурором інтересів держави в її особі в суді з такою вимогою.
09.02.2021 Прокурор звернувся до Рівненської обласної державної адміністрації з повідомленням про прийняття ним рішення про представництво інтересів держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Нива" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дубенської районної державної адміністрації, про розірвання договору оренди та витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 713,2 га. Цей позов Прокурора від 12.02.2021 направлений до суду засобами поштового зв'язку 15.02.2021 та зареєстрований Господарським судом Рівненської області 17.02.2021.
Зважаючи на обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про дотримання Прокурором розумного строку щодо надання Рівненській обласній державній адміністрації можливості для реагування на виявлені прокурором порушення, суд касаційної інстанції погоджується, що місцевим господарським судом в порушення норм процесуального права та внаслідок неправильного застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" за відсутності на те належних підстав залишено без розгляду позов Керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації .
Тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України під час прийняття оскаржуваної постанови є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
До того ж слід зазначити про таке.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Верховний Суд вважає, що доводи цієї касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки поданих Прокурором доказів, підтверджуючих його звернення до Рівненської обласної державної адміністрації, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" вважає, що ці докази є недопустимими внаслідок їх неналежного засвідчення, відповідно останнє вважає, що апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові зроблені помилкові висновки на підставі цих доказів.
Однак така оцінка не матиме значення для загальної судової практики, оскільки суди, використовуючи свої дискреційні повноваження, у кожному конкретному випадку на підставі поданих заявниками доказів приймають рішення про їх допустимість чи недопустимість.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" посилається на неврахування апеляційним господарським судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 25.02.2021 у справі № 913/38/20 та від 09.06.2021 у справі № 920/505/20, щодо застосування статей 74, 77, 91 ГПК України про допустимість доказів.
Проте застосовування цих статей зводиться до встановлення наявності чи відсутності конкретних умов, які надають суду право встановити чи подані докази є допустимими і такі процесуальні дії не становлять будь-якої складності для судів попередніх інстанцій, а тому не потребують втручання Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема і у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99).
Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру.
В контексті викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Використання касаційним судом оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, виходячи з високого статусу Верховного Суду, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя.
Відповідно до частини шостої статті 293 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 918/119/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедра Нива Шепетин" на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 07.07.2021.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами повернути скаржнику (у тому числі платіжне доручення від 13.07.2021 № 436 на суму 4 540 грн).
3. Копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя В. Ю. Уркевич