"27" липня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/717/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Лікарняна, буд. 1 А, код ЄДРПОУ 08124865)
до відповідача: Фермерського господарства «Кобера-5ББ» (68404, Одеська обл., Арцизький р-н, м. Арциз, вул. Будівельників, буд. 6, корп. А, кв. 18, код ЄДРПОУ 34243240)
про стягнення 808099,84 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Турченко О.В., в порядку положень про самопредставництво
від відповідача: Танцюра О.А., адвокат, діє на підставі ордеру
Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства «Кобера-5ББ» про стягнення 808099,84 грн., з яких: 673000,05 грн. боргу, 58026,92 грн. пені, 17106,22 грн. 3% річних та 59966,65 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №3 від 03.09.2018.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 19.04.2021 о 14:15.
14.04.2021 за вх.№10335/21 до суду від відповідача надійшов відзив та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне:
- відповідач посилається на те, що у відповідача та позивача відсутні результати спільної діяльності - прибуток, а отже, на його думку, неможливо розподілити прибуток, який не отримано;
- відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві не заперечує, що з моменту укладання договору до квітня 2020 року відповідач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, претензій від позивача не мав, що доводить добросовісне ставлення відповідача до своїх зобов'язань за договором;
- відповідач вказує, що правовідносини, які виникли у сторін за договором не передбачають розподіл прибутку без результатів спільної діяльності, разом з тим між сторонами відсутній договір оренди, який би гарантував сплату саме орендної плати позивачу відповідачем, тож у відповідача не виникає обов'язку перед позивачем сплатити заявлену у позові суму грошових коштів;
- відповідач вважає, що розрахунки позивача основної суми начебто заборгованості за договором невірні, адже позивач стверджує про заборгованість у період з квітня 2020 року по лютий 2021 року, тобто за 11 місяців, кожен місяць по 86666,67 грн., що дорівнює 673000,05 грн. При цьому, як вказує відповідач, позивач сам не заперечує про сплату відповідачем за вказані 11 місяців за договором 280 грн., (у додатках до позову позивач надав докази сплати) відповідно, сума заборгованості - 672720, 05 грн.;
- на думку відповідача, враховуючи, що для розрахунку пені, 3% річних, інфляційних збитків позивач використав невірну суму, дані розрахунки є невірними.
У підготовчому засіданні 19.04.2021 судом у протокольній формі в порядку ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 18.05.2021 о 12:00. У зв'язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 11.05.2021, підготовче засідання 18.05.2021 о 12:00 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 24.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/717/21 на 30 днів; призначено підготовче засідання на 08.06.2021.
05.05.2021 за вх.№» 12194/21 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач посилається на наступне:
- позивач посилається на те, що умовами договору сторонами було погоджено перерахування відповідачем очікуваного Білгород-Дністровською КЕЧ району прибутку за результатами спільної діяльності та не зазначено, що це перерахування ставиться в залежність від господарської діяльності відповідача на цих ділянках;
- позивач вказує, що у п.10.4 договору сторони визначили відповідальність відповідача за порушення строку розрахунку із позивачем у виді штрафу в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що свідчить про обов'язковий характер зазначених платежів і, зокрема, про прийняття їх відповідачем;
- за посиланнями позивача, відповідач укладаючи спірний договір повинен належним чином планувати виконання своїх зобов'язань у погоджений сторонами строк, здійснювати свою господарську діяльність на власний ризик з врахування всіх обставин, в тому числі враховуючи специфіку своєї діяльності;
- позивач вважає, що докази, додані відповідачем у відзиві на позовну заяву у даній справі є фактами надзвичайності обставин загибелі посівів (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін, але такі обставини входять до предмету доказування в рамках справи №916/717/21 та доказами неможливості виконання зобов'язань у розумінні п.9.4 договором №3 від 03.09.2018, а саме вжиття всіх залежних від сторони-2 заходів щодо належного виконання цього договору;
- позивач посилається на те, що висновок Одеської регіональної торгово-промислової палати про загибель посівів не спростовує законних вимог Білгород-Дністровської КЕЧ району про стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань з розподілу прибутку за результатами спільної діяльності за договором №3 від 03.09.2018, пені, інфляційних втрат та 3% річних за невиконання грошових зобов'язань;
- позивач зазначає, що матеріалами справи підтверджується, а позивачем та відповідачем не заперечується, що у порядку п.п. 2.1.3, 8.2.1, 8.4 договору №3 від 03.09.2018 очікуваний прибуток результатів спільної діяльності, належний стороні-1 за період січня - березня 2020 року в сумі 260000,01 грн. (86666,67 грн.*3 місяці) фактично перераховано в повному обсязі, що спростовує неможливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за ним договором у період часу, який відповідач вважає несприятливим для належного виконання умов конкретного договору, проте з огляду на факти часткового перерахування сум дострокового розподілу очікуваного прибутку результатів спільної діяльності у період квітня-грудня 2020 року та січня-лютого 2021 року у сумі 280000 грн. дає Білгород-Дністровській КЕЧ району всі законні підстави вважати та розглядати їх у контексті ч.2 ст. 617 ЦК України, згідно з якою не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів у період квітня-грудня 2020 року та січня-лютого 2021 року;
- позивач вказує, що відповідачем не наведено власного контррозрахунку заявлених до стягнення сум.
18.05.2021 за вх.№13443/21 до суду від відповідача надійшли заперечення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих запереченнях відповідач посилається на наступне:
- відповідач зазначає, що позивач не обґрунтував, який пункт договору та яка норма законодавства України при наявності саме вказаного договору зобов'язує відповідача виконувати п.8.4 договору при відсутності прибутку;
- відповідач вказує, що позивач посилається у своїй відповіді на відзив на судову практику, яка закріпила за ним право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування; позивач не навів жодної судової практики чи норми закону, яка б надавала право позивачу стягувати зі сторони за договором нерозподілений прибуток, який не виник, або стягувати фіксовану орендну плату за користування земельною ділянкою;
- відповідач посилається на справу №916/1036/20 (суддя Волков Р.В.), де суд відмовив позивачу у задоволенні аналогічних вимог через відсутність права, апеляційна інстанція залишила рішення в силі, а касаційна інстанція відмовила у відкритті провадження у справі;
- відповідач вказує, що позивач стверджує про заборгованість у період з квітня 2020 року по лютий 2021 року, тобто за 11 місяців, кожен місяць по 86666,67 грн., що дорівнює 673000,05 грн.; позивач сам не заперечує про сплату відповідачем за вказані 11 місяців за договором 280 грн., відповідно, сума заборгованості - 672720,05 грн.
28.05.2021 за вх.№14490/21 до суду від позивача надійшли пояснення, в яких позивач посилається, зокрема, на наступне:
- позивач зазначає, що попри формальну незгоду з умовами договору №3 від 03.09.2018, ФГ «Кобера-5ББ» фактично не відмовляється від його виконання протягом квітня 2020 року - лютого 2021 року, про що свідчать виписки по рахунку Білгород-Дністровської КЕЧ району та висновок про загибель посівів, виданий Одеською регіональною торгово-промисловою палатою за №2003-14/179 від 22.04.2021, який є доказом провадження господарської діяльності з вирощування культур на земельних ділянках, на які позивачем забезпечено доступ в порядку та на умовах, визначених договором №3-2018 від 03.09.2018;
- позивач посилається на те, що відповідач з приводу внесення будь-яких змін до договору №3-2018 від 03.09.2018 не звертався, від договору у порядку п.11.10-11.12 не відмовлявся, на час розгляду господарської справи №916/717/21 договір є чинним та таким, що може бути припинений в порядку та на умовах, що визначені у ст. 1141 ЦК України (п.11.10 договору) за ініціативою будь-якої його сторони, тобто з підстав, визначених главою 77 ЦК України «Спільна діяльність».
У підготовчому засіданні 08.06.2021 судом у протокольній формі в порядку ст. 183 ГПК України відкладено підготовче засідання на 15.06.2021 об 11:50. У підготовчому засіданні 15.06.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті в засіданнях суду: перше засідання з розгляду справи по суті - 30.06.2021 о 10:50; друге засідання з розгляду справи по суті - 20.07.2021 о 12:45. У судовому засіданні 30.06.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення розгляду справи на 20.07.2021 о 12:45.
19.07.2021 за вх.№19332/21 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи, а саме, платіжне доручення №103 від 16.07.2021 на суму 673000,05 грн. із призначенням платежу: «оплата згідно договору №3 від 03.09.2018р., вклад за здійснення господарської діяльності».
У судовому засіданні 20.07.2021 судом у протокольній формі оголошено перерву до 27.07.2021 о 14:50.
21.07.2021 за вх.№20042/21 до суду від позивача надійшли додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.
Справа №916/717/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У судовому засіданні 27.07.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.07.2021 просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
03.09.2019 між Білгород-Дністровською квартирно-експлуатаційною частиною району (сторона-1) та Фермерським господарством «Кобера-5ББ» (сторона-2) укладено договір №3, відповідно до якого сторони, що є суб'єктами господарювання, з метою досягнення єдиної для обох сторін господарської мети щодо отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності - для сторони-1 та одержання прибутку - для сторони-2 від здійснення ними господарської діяльності класу 01.11 за КВЕД-2010 з вирощування сільськогосподарських культур зобов'язались шляхом об'єднання своїх зусиль та вкладів без створення юридичної особи спільно діяти з вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур, і насіння олійних культур, їх збирання, зберігання та подальшої реалізації.
Згідно з п.3.1 договору сторона-1 зобов'язується:
- попереджати сторону-2 про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самої земельної ділянки;
- не розголошувати відомості (крім звітності) та не надавати копії документів, що стосуються сторони-2, та інших відомостей стосовно договору без письмової згоди на це сторони-2. В разі, якщо надання таких відомостей є обов'язковою вимогою законодавства - негайно попередити про це сторону-2;
- завчасно попереджати сторону-2 про початок проведення військових навчань та інших заходів бойової підготовки на території полігону;
- забезпечити запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання в надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.
Відповідно до п.4.1 договору сторона-2 зобов'язується:
- залучити до спільної діяльності необхідні машинно-тракторні агрегати, технічне обладнання, інвентар, паливно-мастильні матеріали та відповідних спеціалістів і працівників;
- здійснювати своєчасну підготовку ґрунту для проведення сільгоспробіт, проводити догляд за посівами сільгоспкультур (внесення мінералів, добрив та інших засобів захисту рослин, тощо);
- надавати статистичну та іншу звітність до відповідних органів, надання якої вимагається при виконанні договору;
- планувати та подавати за необхідністю звіт стороні-1 стосовно сівби сільгоспкультур та проведення інших сільгоспробіт;
- тримати під паром не більше як 5% залученої земельної ділянки за умови, якщо це необхідно в цілях підвищення родючості ґрунту та цього вимагає технологічний процес сільськогосподарського виробництва;
- забезпечити запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання в надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.
Згідно з п.5.1 договору вкладом сторони-1 у спільну діяльність є право доступу та обробки земельних ділянок загальною площею 400 га (згідно акту обміру земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору), а також ділова репутація та ділові зв'язки тощо. Вартість вкладу сторони-1 визначена на рівні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка станом на дату укладання договору становить 27826,39 грн. за 1 га.
За п.5.2 договору вкладом сторони-2 у спільну діяльність є внесення грошових коштів, паливно-мастильних матеріалів, техніки, виконання робіт з обробки ґрунтів, сівби, посадки, внесення добрив та засобів захисту рослин, інших необхідних дій щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також професійні знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв'язки тощо.
У відповідності до п.8.1 договору розрахунковим періодом для розподілу результатів спільної діяльності є календарний рік.
Відповідно до п.п. 8.2-8.5 договору прибуток, що отримується в результаті спільної діяльності протягом розрахункового періоду, підлягає розподілу наступним чином: грошові кошти не менш як 9,34% від вартості вкладу сторони-1 перераховуються стороні-1 та є коштами, отриманими нею від здійснення господарської діяльності; решта - є прибутком сторони-2. Порядок розподілу результатів спільної діяльності може бути переглянутий та змінений сторонами, у тому числі, але не виключно, при встановленні та перегляді часток вкладів сторін залежно від вартості внесків. Сторони дійшли згоди про те, що в порядку дострокового розподілу очікуваного прибутку результатів спільної діяльності у поточному році визначена згідно пункту 8.2.1 частка сторони-1 перераховується їй стороною-2 у розмірі 1/12 частки щомісячно у строк до 25 числа кожного місяця. За умов належного виконання зазначеного порядку розподілу сторона-2 набуває права самостійного та на власний розсуд розпорядження рештою результатів діяльності. Отримані в порядку, визначеному пунктом 8.4 договору, кошти не підлягають поверненню стороні-2 у випадку негативних результатів спільної діяльності, а також у випадку припинення договору в порядку, передбаченому пунктом 11.2 у зв'язку з відмовою стороною-2 від участі у договорі та пунктом 11.3.
Згідно з п.10.4 договору в разі порушення визначеного п.8.4 договору порядку та строків перерахування стороні-1 грошових коштів, сторона-2 сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Згідно з п.11.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.
Відповідно до акту обміру земельної ділянки від 03.09.2018 комісією у складі головуючого: головного інженера Білгород-Дністровської КЕЧ району майору Зюськова Д.Ю., та членів інженера з землекористування Білгород-Дністровської КЕЧ району працівника ЗСУ Колосової Т.П. інженера ПКГ Білгород-Дністровської КЕЧ району працівника ЗСУ Майстро С.В., з залученням представника ФГ «Коберра-5ББ», з метою виконання умов договору №3 від 03.09.2018, укладеного між ФГ «Коберра-5ББ» та Білгород-Дністровської КЕЧ району, проведено обмір земельної ділянки, яка залучена для вирощування сільськогосподарської продукції на підставі Схеми земельної ділянки Тарутинського полігону запропоновано залучити для здійснення господарської діяльності у відповідності до умов договору №3 від 03.09.2018 земельну ділянку, розташовану на території Веселодолинської селищної ради Тарутинського району Одеської області, військового містечка №11, загальною площею 400 га, яка знаходиться у задовільному стані, придатна для ведення сільськогосподарської діяльності, а саме вирощування зернових та решти технічних культур; визначено вважати, що за договором №3 від 03.09.2018 сторонами залучено до обробки 400 га.
Акт обміру земельної ділянки від 03.09.2018 є додатком до договору №3 від 03.09.2018 та є його невід'ємною частиною.
Також з матеріалів справи вбачається наступне:
- з квітня 2020 року по жовтень 2020 року відповідачем щомісячно здійснювалося перерахування за розрахунками з позивачем за договором №3-2018 від 03.09.2018 по 20000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку Білгород-Дністровської КЕЧ району №61 від 30.04.2020, №64 від 28.05.2020, №67 від 24.06.2020, №68 від 29.07.2020, №72 від 27.08.2020, №74 від 28.09.2020, №76 від 22.10.2020;
- з листопада 2020 року по грудень 2020 року відповідачем щомісячно здійснювалося перерахування за розрахунками з позивачем за договором №3-2018 від 03.09.2018 по 30000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку Білгород-Дністровської КЕЧ району №78 від 24.11.2020, №82 від 23.12.2020;
- з січня 2021 року по лютий 2021 року відповідачем щомісячно здійснювалося перерахування за розрахунками з позивачем за договором №3-2018 від 03.09.2018 по 40000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по рахунку Білгород-Дністровської КЕЧ району №84 від 29.01.2021, №86 від 19.02.2021.
Несплата відповідачем решти платежів за договором стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 673000,05 грн. боргу, а також нарахованих на нього 58026,92 грн. пені, 17106,22 грн. 3% річних та 59966,65 грн. інфляційних втрат.
На підтвердження своєї позиції про відсутність підстав для задоволення позову відповідач надав до суду, зокрема:
- акт №1 обстеження і списання загиблих посівів в ФГ «Кобера-5ББ» Арцизького району Одеської області від 29.05.2020, за яким комісія встановила, що у зв'язку з надзвичайними та невідворотними обставинами, викликаними погодними умовами, а саме посухою, майже повністю загинули посіви озимої пшениці. В акті зазначено пропозицію комісії, а саме: на площі 260 га провести повну ліквідацію посівів, не пересівати;
- довідку Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.05.2020 №839/-09 про несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року щодо стану посівів озимих культур на землях ФГ «Кобера-5ББ», розташованих на території Тарутинського району Одеської області;
- заяву керівника ФГ «Кобера-5ББ» від 07.04.2021 №1 про отримання висновку про загибель посивів на території Тарутинського району Одеської області;
- висновок Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 22.04.2021 №2003-14/179 про загибель посівів, в якому підтверджено, що надані заявником документи свідчать про те, що на полях ФГ «Кобера-5ББ» внаслідок несприятливих погодних умов восени 2019 року та несприятливих явищ навесні 2020 року відбулась загибель сільськогосподарських культур, а саме - посівів озимої пшениці на площі 260 га;
- платіжне доручення №103 від 16.07.2021 на суму 673000,05 грн. із призначенням платежу: «оплата згідно договору №3 від 03.09.2018р., вклад за здійснення господарської діяльності».
Також матеріали справи містять:
- лист Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 06.10.2020 №2003-14/538, в якому зазначено, що реєстр про загибель посівів Одеською регіональною торгово-промисловою палатою не ведеться;
- виписки по рахунку Білгород-Дністровської КЕЧ району за 25.03.2021, за 26.03.2021, за 26.04.2021;
- лист начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 20.07.2021 №370/2/7039, в якому зазначено, що заявник вимагає у відповідності до Інструкції забезпечити захист захисту інтересів Міністерства оборони України щодо стягнення з ТОВ «Кобера-5ББ» 58026,92 грн. пені, 17106,22 грн. 3% річних та 59966,65 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановленою ст. 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з договору №3 від 03.09.2018, метою укладання зазначеного договору для Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району є отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності. Отже, укладаючи зазначений договір позивач певним чином розраховував на отримання від Фермерського господарства «Коберра-5ББ» грошових коштів, розмір яких встановлено у п.8.1 договору.
Згідно з п.1.1 договору сторони домовились з метою досягнення єдиної для обох сторін господарської мети щодо отримання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності - для сторони-1 та одержання прибутку - для сторони-2 від здійснення ними господарської діяльності класу 01.11 за КВЕД-2010 з вирощування сільськогосподарських культур зобов'язались шляхом об'єднання своїх зусиль та вкладів без створення юридичної особи спільно діяти з вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур, і насіння олійних культур, їх збирання, зберігання та подальшої реалізації».
Господарський суд зазначає, що таке формулювання сторонами предмету договору підпадає під визначення договору про спільну діяльність. Вбачається, що йдеться про намір сторін отримати прибуток шляхом продажу спільно вирощеної сільськогосподарської продукції.
Відповідно до ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Між тим, проаналізувавши умови договору стосовно вкладів сторін та їх обов'язків, господарський суд вказує, що фактично йдеться про надання позивачем земельної ділянки відповідачу для здійснення сільськогосподарського виробництва.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд вважає, що встановлений сторонами у договорі порядок розподілу коштів, згідно з наведеними вимогами Закону України «Про оренду землі» є фактично орендною платою на користь позивача за право користування земельною ділянкою відповідачем.
Отже, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.
При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони отримання плати за надану у користування земельну ділянку, а для іншої - використання земельної ділянки.
За договором про спільну діяльність сторони мають діяти спільно. Разом з цим, обов'язок щодо вирощування сільгосппродукції фактично покладається лише на одну зі сторін договору, - на відповідача, тоді як обов'язок позивача обмежується лише наданням земельної ділянки відповідачеві. Доказів вчинення позивачем дій щодо безпосередньої участі у вирощуванні сільськогосподарської продукції суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою договір №3 від 03.09.2018 - є договором оренди землі, якому намагались надати форму договору спільної діяльності.
Доказів укладання між сторонами договору оренди землі у встановленому законодавством порядку суду не надано.
За таких обставин, господарський суд вважає, що між сторонами не виникло правовідносин, притаманних для спільної діяльності, а взаємовідносини щодо оренди землі не оформлені належним чином відповідно до вимог діючого законодавства, а тому дослідження та з'ясування питання фактичного перерахування коштів між сторонами на предмет наявності чи відсутності прострочки з оплати орендних платежів не стосується визначених позивачем у даній справі предмету та підстав заявлених позовних вимог.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про недоведеність та відмову у задоволенні позову.
Іншого позивачем не доведено.
Інші наявні матеріали справи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, -
У задоволенні позову Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 03 серпня 2021 р.
Суддя Ю.С. Бездоля