04.08.2021, м.Львів, вул.Личаківська,128 Справа № 914/2321/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., розглянувши матеріали справи за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м.Львів
До боржника: Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівторф», м.Львів
Про видачу судового наказу
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м.Львів, звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівторф», м.Львів, заборгованості у розмірі 4649,81грн. за електричну енергію.
Подана заява обґрунтована невиконанням Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Львівторф», м.Львів взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії на суму 4649,81грн.
На підтвердження факту заборгованості Комунального підприємства Львівської обласної ради «Львівторф», м.Львів, заявником надано договір про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг, комерційну пропозицію від 10.12.2018р. “Універсальна - 3 (непобутові)”, рахунки за електричну енергію жовтень-грудень 2020р., січень-червень-2021р., розрахунок заборгованості, акти приймання-передачі фактичних обсягів спожитої електричної енергії КП ЛОР «Львівторф» підписані між Оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго» та ТОВ «Львівенергозбут» за жовтень-грудень 2020р., січень-червень-2021р та витяг з програмоного забезпечення ТОВ «Львівенергозбут».
Ознайомившись зі змістом заяви та долучених до неї матеріалів, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ч. 150 ГПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до п.7 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р. «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Так, п. 1.1. договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
Оскільки в п. 1.1. договору чітко визначено, що приєднання до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг здійснюється на підставі заяви-приєднання, як на підтвердження факту виникнення договірних відносин щодо поставки електричної енергії, ТОВ “Львівенергозбут” повинно було долучити відповідну заяву-приєднання Комунального підприємства Львіської обласної ради «Львівторф», проте така долучена не була.
Заявником також не подано жодних первинних облікових документів щодо постачання Боржнику електричної енергії у спірний період (надано лише Акти приймання-передання фактичних обсягів спожитої електричної енергії КП ЛОР «Львівторф», які складено Заявником та Третьою особою: Оператором системи розподілу ПрАТ «Львівобленерго»).
Крім цього, заявником до заяви не додано доказів фактичного споживання КП ЛОР «Львівторф» електричної енергії за умови надання рахунків Заявником; доказів надіслання (вручення) таких рахунків на оплату КП ЛОР «Львівторф».
Долучений заявником до заяви про видачу судового наказу витяг з програмного забезпечення ТОВ «Львівенергозбут» (скріншот) не є належним та допустимим доказом існування договірних відносин між ТОВ «Львівенергозбут» та КП ЛОР «Львівторф», факту споживання КП ЛОР «Львівторф» електроенергії в обсягах, вказаних у виставлених рахунках та доказом оплат рахунків. Цей скріншот є копією зображення (отриманого комп'ютером) того, що бачив користувач (заявник) на екрані монітора у момент виготовлення ним цієї копії. Скріншот, не є електронним доказом (оригіналом чи копією) у розумінні статті 96 ГПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.
Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява ТОВ “Львівенергозбут” про видачу судового наказу не підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Крім того, відмова судом у видачі судового наказу не позбавляє заявника права звернутися до суду у позовному провадженні до КП ЛОР «Львівторф».
Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись 12, 147, 148, 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви ТОВ “Львівенергозбут” про видачу судового наказу про стягнення з КП ЛОР «Львівторф» 4649,81 грн. боргу за електричну енергію (вхідн. № 2519 від 30.07.2021р.) відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя О.Ю. Бортник