79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.08.2021 справа № 914/1189/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс», м.Київ,
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м. Львів,
про: стягнення 269487,27 грн.
Суддя І. Б. Козак
При секретарі Г.Гелеш
Представники сторін не зявилися.
На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс'подано позов до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення 269487,27 грн.
Ухвалою суду від 11.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 01.06.2021. 06.07.2021 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 03.08.2021.
Правова позиція позивача.
У судове засідання 03.08.2021 представник позивача не з'явився, надіслав на адресу суду заяву (вх.№17989/21 від 02.08.2021) про намір подавати заяву про стягнення судових витрат протягом 5 днів після ухвалення рішення у цій справі, а також заяву (вх.№17988/21 від 02.08.2021 про розгляд цієї справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору №ГБ-Л2602 постачання природного газу від 26.02.2018, а саме: перевищував споживання підтвердженого обсягу природного газу у березні 2018 на суму 269487,27 грн, яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Правова позиція відповідача.
Представник відповідача у судове засідання 03.08.2021 не з'явився. У відзиві на позов (вх.№12483/21 від 27.05.2021) зазначив, що КЕВ м.Львова використав природний газ у березні 2018 у обсязі, передбаченому п.1.2 додаткової угоди №2 від 19.04.2018 до договору постачання природного газу №ГБ-Л 2602 від 26.02.2018, а саме 558648 тис. м.куб. На думку відповідача, позивач просить стягнути заборгованість за квітень 2018 року, позовна заява подана у квітні 2021, а тому просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову повністю.
У запереченні на відзив (вх.№1388/21 від 14.06.2021 р.) позивач заперечив проти аргументів відповідача, зазначивши, що підставою позовних вимог є:
• Акт приймання-передачі природного газу №158 від 31.03.2018 року поставленого в
березні 2018 року (поставка обсягом 558,648 тис.куб.м.) - яким сторони зафіксували
та підтвердили фактичний обсяг споживання.
• Умови Договору, зокрема: п.1.2 яким узгоджено планові обсяги споживання; п. 1.6
Договору яким встановлено допустиме відхилення споживання обсягу природного
газу; а також п.2.2. Договору яким узгоджено вартість природного газу.
• Правилами постачання природного газу, якими передбачена відповідальність за
перевищення підтверджених обсягів природного газу.
Тобто, підтвердження обсягів постачання природного газу на об'єкти Відповідача на березень 2018 року (спірний період) погоджувались до 20 лютого 2018 року. Під час погодження обсягів природного газу, тобто до 20.02.2018 року, обсяги споживання узгоджувались Сторонами тільки Договором. При цьому, у вказаний період ще не існувала Додаткова угода №2 від 19.04.2021 р. як і Додаткова угода №3 від 16.11.2018р. Тому, Додаткова угода №2 від 19.04.2021р. та Додаткова угода №3 від 16.11.2018р. не є доказами по даній справі оскільки не регулювали правовідносини між сторонами у спірному періоді.
Що ж до самої суті Додаткової угоди №2 від 19.04.2021 р. та Додаткової угоди №3 від 16.11.2018р., то Додатковою угодою №2 від 19.04.2021 р. в квітні 2018 року змінювалась вартість природного газу за 1000,000 м.куб. Відповідно сторони зазначили фактичний обсяг споживання природного газу у минулі періоди а також коригування планових обсягів споживання газу на майбутні періоди з тією метою щоб на виконання ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції на момент існування спірних правовідносин) не допустити збільшення загальної суми договору. Тому, Додаткова угода №2 від 19.04.2021р. не врегульовувала питання погодження обсягів споживання природного газу на березень 2018 р.
Що стосується Додаткової угоди №3 від 16.11.2018р. то, як вірно зазначив Відповідач у своєму відзиві, дана Додаткова угода регулювала питання припинення постачання природного газу. Відповідно Додаткова угода №3 від 16.11.2018р. також не врегульовувала питання погодження обсягів споживання природного газу на березень 2018р.
Щодо заявленого відповідачем строку позовної давності то загальний строк позовної давності в три роки по зобов'язаннях сторін за березень 2018 року спливає 25.04.2021 року. Водночас, позивачем позовну заяву подано 23.04.2021, про що свідчить відтиск штампу поштового відділення на Описі цінного листа, а тому позовну давність позивачем не пропущено.
Відповідачем також подано заперечення (вх.№15589/21 від 06.07.2021), у якому зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем коштів за спірним договором за зазначений у позові спірний період.
Обставини справи.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю ?УКР газ ресурс? та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова 26.02.2018 року було укладено Договір №ГБ-Л2602 постачання природного газу (надалі - Договір).
У відповідності до умов Договору, Позивач зобов'язувався поставити Відповідачу протягом 2018 року природний газ, а Відповідач зобов'язувався оплатити його на умовах цього Договору.
27 лютого 2018 року між сторонами по справі було підписано Додаткову угоду №1 до Договору. Вказаною угодою сторони погодили обсяг споживання природного газу в розрізі місяців та ціну за одиницю товару, а саме:
• Вартість природного газу становила 9189,00 грн. з ПДВ за 1000,00 м.куб.
• Планове споживання природного газу в березні 2018 року обсягом 500,000 тис.м.куб.
На виконання умов Договору та Додаткової угоди №1 від 27.02.201 8 року Позивач здійснював постачання природного газу на об'єкти Відповідача, в тому числі і в березні 2018 року.
Так, в березні 2018 року Позивачем на об'єкти Відповідача було поставлено 558,648 тис.м.куб. природного газу.
Факт поставки 558,648 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 5 133 416,47 грн. з ПДВ в березні 2018 підтверджується Актом прийому-передачі природного газу від
31.03.2018р. складеним та підписаним без зауважень як представником ТОВ ?УКР ГАЗ РЕСУРС? так і представником Квартирно - експлуатаційним відділом м. Львова.
Відповідно до п.1.6. Договору допускається відхилення споживання обсягу природного газу за розрахунковий період +/- 5% від загального Споживачем без коригування. За умовами договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Як вбачається з вище викладеного Споживачем в березні 2018 року було допущено перевищення (відхилення) спожитого обсягу від замовленого склало більше ніж 5%, а саме на 11,73%:
• Плановий обсяг - 500,000 тис.м.куб;
• Фактичний обсяг споживання - 558,648 тис.м.куб;
• Величина обсягу відхилення (перевищення) - 58,648 тис.м.куб.
• Величина обсягу відхилення (перевищення) у відсотках - 11,73%.
14.04.2021 Позивач звернувся до Відповідача з Актом-претензією №940 з вимогою про сплату компенсації за перевищення споживання природного газу у березні 2021 в розмірі 269 487,27 грн. Проте, вказаний Акт-претензія залишена без розгляду та задоволення.
Станом на дату винесення рішення заборгованість відповідачем не сплачена.
ОЦІНКА СУДУ.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом частин 1 та 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України, частини шостою статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абзацу 1 п.10 розділу II Правил постачання природного газу, Споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється, як правило, рівномірно, виходячи з добової норми, якщо інший режим споживання не передбачено в укладеному договорі постачання природного газу.
Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.
Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому період повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду в розмірі Ѓ 5 % від підтвердженого обсягу природного газу.
Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об'ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об'єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI цих Правил.
Відповідно до п.2.2 Договору (зміненого Додатковою угодою №1 від 27.02.2018р.) вартість природного газу Сторонами була погоджена на рівні 9189,99 грн. за 1000,000 м.куб. з ПДВ, а обсяг споживання в березні 2018 року 500,000 тис.м.куб.
Враховуючи допущене Споживачем перевищення спожитих обсягів природного газу над погодженими в Договорі плановими обсягами природного газу, КЕВ м. Львова зобов'язаний відшкодувати ТОВ ?УКР ГАЗ РЕСУРС? завдані цим збитки.
Розмір збитків повинен розраховуватись з вищевказаною формулою а саме:
В = (Уф - Уп) х Ц х К, де
• У ф - 558,648
• Уп - 500,000
• Ц - 9189,99
• К - 0,5
В=(558,648 - 500,000) х 9189,99 х 0,5 = 269 487,27 грн.
Відповідач не виконав вказаний обов'язок та вчинив протиправні дії (фактичний відбір природного газу понад узгоджений обсяг), що призвели до перевищення підтвердженого обсягу природного газу, тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності у цій справі, то суд оцінює її критично, враховує пояснення позивача та зазначає таке. У даній справі зобов'язання сторін за березень 2018 року спливає 25.04.2021 року. Позивачем позовну заяву подано 23.04.2021, про що свідчить відтиск штампу поштового відділення на Описі цінного листа, а тому позовну давність позивачем не пропущено. Враховуючи наведене, позовна давність у цій справі не застосовується.
Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір в силу вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (адреса:79007, м.Львів, вул.Батуринська, 2, код ЄДРПОУ 07638027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф.201, м. Київ, код ЄДРПОУ 41427817) 269 487,27 грн заборгованості та 4042,31 грн судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2021.
Суддя І.Б. Козак