Провадження № 11-кп/803/1424/21 Справа № 426/1211/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 серпня 2021 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілих ОСОБА_10 ,
потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
представника КМУ ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід у кримінальному провадженні за апеляційними скаргами заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та представника потерпілих ОСОБА_10 на вирок Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 15 березня 2021 року щодо ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , -
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2021 року засуджено:
ОСОБА_17 за ч. 3 ст. 258 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_18 до покарання: за ч. 3 ст. 258 КК України у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 260 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_18 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна;
ОСОБА_19 за ч. 3 ст. 258 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 ухвалено рахувати з часу їх затримання.
Виконання вироку в частині затримання обвинувачених і етапування їх для відбування ними покарання у виді довічного позбавлення волі доручено органам Служби Безпеки України.
Ухвалено стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , та ОСОБА_19 на користь ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_11 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_14 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_12 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 та ОСОБА_54 в рахунок відшкодування моральної шкоди по 500 000 грн. кожному; на користь Військової частини НОМЕР_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 1 002 663,05 грн.; на користь Військової частини НОМЕР_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, 4 896 151,56 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
На судове рішення заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та представник потерпілих ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.
У судовому засіданні суддя ОСОБА_3 заявила самовідвід з підстав встановлення обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, які унеможливлюють її участь у розгляді даного провадження, з метою виключення сумнівів в її неупередженості, оскільки обставини даного кримінального провадження безпосередньо пов'язані з фактичними обставинами кримінального провадження щодо ОСОБА_55 , а суддя ОСОБА_3 входила до складу колегії суддів, які розглядала кримінальне провадження щодо ОСОБА_55 , висловили свою думку щодо порядку вирішення цивільних позовів потерпілих, які також є потерпілими і в даному кримінальному провадженні, та 11 грудня 2020 року винесли ухвалу по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_55 , яка постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 травня 2021 року була скасована на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284, ст. 440 КПК України і закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_55 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Також суддя ОСОБА_4 заявила самовідвід з підстав встановлення обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, які унеможливлюють її участь у розгляді даного провадження, оскільки при розгляді даного кримінального провадження може виникнути необхідність дослідження документів або відомостей, що становлять державну таємницю, у зв'язку із чим передбачено проведення судового провадження з дотриманням вимог режиму секретності, а у судді ОСОБА_4 відсутній доступ до державної таємниці.
Заслухавши думку прокурора, захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення самовідводів, думку захисника ОСОБА_56 та представника КМУ, які залишили вирішення питання про самовідвід на розсуд суду, думку представника потерпілих ОСОБА_10 , який підтримав заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід та заперечував проти задоволення самовідводу судді ОСОБА_4 , думку потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які підтримали позицію представника,суд апеляційної інстанції вважає, що заяви підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежними і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суддя ОСОБА_3 приймала участь у розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_55 , фактичні обставини якого пов'язані з фактичними обставинами даного кримінального провадження, а також висловила свою думку щодо порядку вирішення цивільних позовів потерпілих, які також є потерпілими і в даному кримінальному провадженні.
При цьому постановою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 травня 2021 року було скасовано ухвалу колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2020 року у складі ОСОБА_3 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 шодо ОСОБА_55 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284, ст. 440 КПК України і закрито кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_55 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Цивільні позови, заявлені у кримінальному провадженні, залишено без розгляду.
Крім того, зі змісту ч. 1 ст. 422 КК України вбачається, що вона передбачає відповідальність за розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості.
Відповідно до положень ст. 517 КПК України досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності. До участі у такому кримінальному провадженні допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв.
Згідно пп. 3 п. 5 Розділу VІІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду не розподіляються щодо конкретного судді судові справи та матеріали кримінального провадження за відсутності у судді допуску до державної таємниці за формою, яка відповідає ступеню секретності інформації, що міститься в матеріалах справи.
Відповідно до положень Кодексу суддівської етики та вимог п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
З огляду на наведене існують обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості суддів Дніпровського апеляційного суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при розгляді даної апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного з метою усунення будь-якої видимості упередженості судді, з погляду правових критеріїв, встановлених національним законодавством, а також з метою забезпечення прав обвинувачених на справедливий судовий розгляд та недопущення сумніву у незалежного, достатньо проінформованого спостерігача та інших учасників судового провадження щодо упередженості та необ'єктивності розгляду даної справи, заяви суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, апеляційний суд, -
Заяви суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід задовольнити.
Ухвалу про самовідвід передати до відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду для заміни іншими суддями.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4