36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22.07.2021 Справа № 917/189/21
м.Полтава
Суддя Паламарчук В.В., при секретарі судового засідання Рожко О.П., розглянувши матеріали
позовної заяви Приватного підприємства "Агротехнологічний центр", 09812, Київська область, Тетіївський район, с. Кашперівка, вул. Вишнева, буд. 10
до Приватного підприємства "Полтаваліс", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 20
про стягнення 773157,84 грн.
Представники:
від позивача: адвокат Круторогова С.І.
від відповідача: не з'явився
Встановив:
Приватне підприємство "Агротехнологічний центр" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Полтаваліс" про стягнення 773157,84 грн. помилково перерахованих коштів
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідачем на вимогу позивача не повернуті помилково перераховані кошти в розмірі 773157,84 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021р. для розгляду справи було визначено суддю Паламарчука В.В.
Ухвалою суду від 22.02.2021р. зазначену позовну заяву залишено без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків - 3 днів з дня вручення ухвали.
Заявою від 25.02.2021р. (вхід. №2455 від 04.05.2021р.) позивач усунув недоліки.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.03.2021р. порушено провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.06.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
Відповідач відзив на позов не надав.
Ухвали суду від 09.03.2021р. та 10.06.2021р., що були направлені на адресу відповідача за адресою, зазначеною у позовній заяві - 39600, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 20, повернулися до господарського суду з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач - Приватне підприємство "Полтаваліс" зареєстровано за адресою: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 20, що співпадає з його місцезнаходженням, зазначеним у позовній заяві.
На дату цього судового засідання ці дані не змінилися. За цією адресою судом надсилалися ухвали по цій справі.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).
Заява (письмове повідомлення) відповідача про зміну місця реєстрації в матеріалах справи відсутня.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 233 ГПК України рішення прийнято в нарадчій кімнаті.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами усних перемовин, щодо укладення проекту договору поставки товару «газ нафтовий скраплений марки D» №НП0312-19 від 03.12.2019р. приватне підприємство "Полтаваліс" були сформовані рахунки-фактури №СФ-000014 від 03.12.2019р., №СФ-0000016 від 04.12.2019р.
Приватним підприємством "Агротехнологічний центр" в період з 03 грудня 2019 року по 04 грудня 2019 року були здійснені безготівкові платежі на рахунок Приватного підприємства "Полтаваліс", що підтверджується платіжними дорученнями: №244 від 03.12.2019 на суму 143 207,00 грн.; №245 від 03.12.2019 на суму 116 330,00 грн.; №246 від 03.12.2019 на суму 100 463,00 грн.; №252 від 04.12.2019 на суму 27 157,92 грн.; №259 від 04.12.2019 на суму 147 330,00 грн.; №260 від 04.12.2019 на суму 133 202,00 грн.; №261 від 04.12.2019 на суму 105 467,92 грн.
Всього було здійснено платежів на загальну суму 773 157,84 грн.
Позивач зазначає, що між ПП "Агротехнологічний центр" та ПП "Полтаваліс" відсутні будь-які договірні відносини та домовленості, оскільки договір поставки №НП0312-2019 укладено не було, договір не підписувався сторонами, відповідач не здійснював жодної поставки товару позивачу, товаро-транспортні накладні, видаткові накладні не складалися та не підписувалися.
12.02.2020р. ПП «Агротехнологічний центр» на адресу ПП "Полтаваліс" було направлено Лист-вимогу на повернення коштів.
20.03.2020р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №1 щодо повернення безпідставно одержаних коштів.
Вимога та претензія залишені відповідачем без реагування.
Оскільки відповідач не повернув безпідставно отримані кошти в розмірі 773 157, 84 грн. позивач звернувся до суду з позовом.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
За ч.2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Згідно з ч.8 цієї статті у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
В ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач у позові зазначає, що сторони договір не уклали. Відповідач в установленому порядку це твердження не спростував.
Надані позивачем платіжні доручення самі по собі не підтверджують факту погодження з відповідачем таких істотних умов договору як предмет, ціну та строк дії договору.
Отже, обставина щодо помилкового перерахування відповідачу 773 157,84 грн. за платіжними дорученнями №244 від 03.12.2019 на суму 143 207,00 грн.; №245 від 03.12.2019 на суму 116 330,00 грн.; №246 від 03.12.2019 на суму 100 463,00 грн.; №252 від 04.12.2019 на суму 27 157,92 грн.; №259 від 04.12.2019 на суму 147 330,00 грн.; №260 від 04.12.2019 на суму 133 202,00 грн.; №261 від 04.12.2019 на суму 105 467,92 грн. за відсутності підстав для такої оплати, визнається судом встановленою з огляду на більшу вірогідність доказів поданих позивачем.
Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку, що спірна сума грошових коштів була набута відповідачем безпідставно.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.
Судом враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 19.09.2018р. у справі № 917/171/17, про те, що у разі відсутності між сторонами договірних відносин, грошові кошти, заявлені позивачем до стягнення, підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України.
З огляду на те, що між сторонами відсутні договірні відносини, а тому сплачені позивачем відповідачу грошові кошти в сумі 773 157,84 грн., підлягають поверненню відповідачем на підставі статті 1212 ЦК України.
Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 773 157,84 грн. помилково перерахованих коштів, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, тобто у розмірі 11 597,37 грн.
Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Полтаваліс" (39600, Полтавська область, м.Кременчук, проїзд Галузевий, буд. 20, код ЄДРПОУ 39852967) на користь Приватного підприємства "Агротехнологічний центр" (09812, Київська область, Тетіївський район, с.Кашперівка, вул. Вишнева, буд. 10, код ЄДРПОУ 36363500) 773 157,84 грн. - помилково перерахованих коштів, 11 597,37 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2021р.
Суддя В.В. Паламарчук