36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.07.2021 р. Справа № 917/957/20
За позовною заявою Керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, вул. Касьяна, 37, м. Кобеляки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200 в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, вул. Соборності, 45, м. Полтава, 36014; Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Шевченка, 15/27, м. Кобеляки, 39200; Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, вул. Леніна, буд. 26, с. Світлогірське, Кобеляцький район, Полтавська область, 39262
до Приватного виробничо-комерційного підприємство "Дніпровський лиман", вул. Приморська, 43, с. Кишеньки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39262
про стягнення грошових коштів, розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки.
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Мирна-Касян Ю.Л.
Представники згідно протоколу судового засідання від 06.07.2021 р.
Обставини справи. 12.06.2020 р. до господарського суду Полтавської області надійшов позов Керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації; Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області; Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області до Приватного виробничо-комерційного підприємство "Дніпровський лиман", в якому прокурор просить:
1) стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Дніпровський лиман» заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою водогосподарського призначення загальною площею 157,29 га.. у сумі 60 097,19 гривень (шістдесят тисяч дев'яносто сім гривень дев'ятнадцять копійок) на користь місцевого бюджету Світлогірської сільської ради Кобеляцького району;
2) розірвати договір оренди землі від 19.03.2009 р. № 110, укладений між Кобеляцькою районною державною адміністрацією та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Дніпровський лиман», який зареєстровано у Кобеляцькому відділі ДП «ЦДЗК» від 15.02.2010 р.;
3) зобов'язати Приватне виробничо-комерційне підприємство «Дніпровський лиман» повернути земельну ділянку водогосподарського призначення загальною площею 157,29 га., розташовану на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району, кадастровий номер: 5321886400:00:001:0055, Полтавській обласній державній адміністрації шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки.
Ухвалою суду від 18.06.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 21.07.2020 р..
Судове засідання, призначене на 21.07.2020 р. на 10:00 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
22.07.2020 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 7806). Відзив долучений судом до матеріалів справи та буде врахований при прийнятті рішення по справі.
28.07.2020 р. прокуратурою подано відповідь на відзив відповідача (вх. № 8000). Подана відповідь долучена судом до матеріалів справи та буде врахована при прийнятті рішення по справі.
Наступне судове засідання призначене на 20.08.2020 р..
30.07.2020 р. відповідачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, зокрема копії технічного паспорту на об'єкт нерухомого майна; копії технічної документації з нормативно-грошової оцінки (вх. № 8127). Вказані докази долучені судом до матеріалів справи та будуть досліджені під час розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 20.08.2020 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 06.10.2020 р. та відкладено підготовче засідання на 06.10.2020 р.
17.09.2020 р. Полтавською обласною державною адміністрацією подано пояснення щодо позову прокурора (вх. №10204). Подані пояснення долучені судом до матеріалів справи та будуть враховані при прийнятті рішення по справі.
Ухвалою суду від 06.10.2020 р. відкладено підготовче засідання на 03.11.2020 р.
Станом на 03.11.2020 р. Кобеляцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та Світлогірською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області пояснення щодо суті справи не надано.
Представник Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області та відповідача в судове засідання 11.03.2020 р. не з'явились, причин щодо неявки суду не повідомили.
В судовому засіданні 03.11.2021 р. прокурор та представник Полтавської обласної державної адміністрації проти закриття підготовчого провадження заперечили.
Ухвалою суду від 03.11.2020 р. відкладено підготовче засідання на 08.12.2020 р.
08.12.2020 р. до суду надійшло клопотання прокурора про долучення доказів до матеріалів справи (вх. № 13669). Вказані докази долучені судом до матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 08.12.2020 р., не відбулося у зв'язку з відпусткою судді. Наступне підготовче засідання призначено на 04.02.2021 р.
04.02.2021 р. від Полтавської обласної державної адміністрації надійшли додаткові письмові пояснення (вх. № 1330). Подані пояснення долучені судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 04.02.2021 р. позовну заяву залишено без руху; надано прокурору строк для усунення недоліків; встановлено спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання обґрунтованого розрахунку суми, що стягується з відповідача із зазначенням сум та періодів.
03.03.2021 р. до суду надійшла заява прокурора (у визначений судом строк) про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 09.03.2021 р. продовжено розгляд справи; призначено дату наступного підготовчого засідання на 01.04.2021 р. на 11:30 год.
01.04.2021 р. від Приватного виробничо-комерційного підприємство "Дніпровський лиман" (вх. № 3539 ел. поштою, вх. № 3548 оригінал) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому вказує, що протягом серпня 2020 року - лютого 2021 року, підприємством було перераховано 61 000,00 грн. орендної плати, що свідчить про виконання умов договору № 110 від 19 березня 2009 року. Також, в поданому клопотанні відповідачем зазначено, що ним 17 березня 2021 року на адресу Головного управління ДПС у Полтавській області було направлено запит на отримання інформації, щодо: проведення звірки по податкам та обов'язковим платежам на дату формування Головним управлінням, акту звірки; надання розшифрування порядку зарахування, сплачених підприємством, сум в рахунок погашення заборгованості по орендній платі за землю; надання нарахування та сплати штрафів та пені, за не своєчасну сплату податків та обов'язкових платежів. Вказане клопотання та додатки до нього (копії платіжних доручень, запит на отримання інформації) долучені до матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 01.04.2021 р. на 11:30 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне підготовче засідання призначено на 29.04.2021 р.
29.04.2021 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки до Головного управління ДПС у Полтавській області зроблено запит щодо надання інформації для повного з'ясування суми заборгованості відповідача перед Світлогірською сільською радою Кобеляцького району Полтавської області (вх. № 4762). До вказаного клопотання додано відповідь Головного управління ДПС у Полтавській області, відповідно до якої станом на 13.04.2021 р. за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 20% на суму 7,2 тис. грн. Вказане клопотання з додатками долучені судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 29.04.2021 р. прокурор заявив усне клопотання про зобов'язання відповідача направити учасникам справи копій платіжних доручень, що підтверджують сплату оренди за період з серпня 2020 року по лютий 2021 року. Судом розяснено прокурору права передбачені статтею 42 ГПК України.
Ухвалою суду від 29.04.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 08.06.2021 р. на 11:30 год.
В судове засідання 08.06.2021 р. представники Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області не з'явились, причин щодо неявки суду не повідомили.
В судовому засіданні 08.06.2021 р. прокурором озвучено зміст позовних вимог.
Ухвалою суду від 08.06.2021 р. відкладено розгляд справи по суті на 06.07.2021 р..
В судовому засіданні 06.07.2021 р. прокурором озвучено обґрунтування та підстави задоволення позову.
Представник позивача (Полтавської обласної державної адміністрації) виклав зміст позовних вимог та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, наполягав на відмові у його задоволенні.
Представники Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, та Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області в судове засідання не з'явились.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом досліджено матеріали справи та з'ясовано обставини.
Представникам сторін та прокурору надано заключне слово, які підтримали свою позицію викладену письмово та озвучено в судових засіданнях.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані документальні докази, суд встановив: Розпорядженням голови Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області №68 від 24.01.2006 р. надано дозвіл виробничо-комерційному підприємству «Дніпровський лиман» на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо посвідчення права користування встановлення та визначення меж земельної ділянки площею 157,29 га., розташованої за межами населених пунктів, на території Світлогірської сільської ради. Цільове призначення земельної ділянки - рибогосподарське виробництво. Виготовлену технічну документацію подати в райдержадміністрацію для прийняття відповідного рішення (п. 1, 4 Розпорядження, а.с. 41 том 1).
Розпорядженням голови Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області № 592 від 03.09.2007 р. затверджено ГІВКГІ «Дніпровський лиман» технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 157,29 га. для ведення рибогосподарського господарства на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району (а.с. 44 том 1).
19.03.2009 р. між Кобеляцькою районною державною адміністрацією та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Дніпровський лиман» (відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки №110, який зареєстровано у Кобеляцькому відділі ДП «ЦДЗК» 15.02.2010 р. (а.с. 186-190). Кадастровий номер земельної ділянки - 5321886400:00:001:0055.
Відповідно до п. 2 та п. 6 договору оренди Орендарю передано в строкове платне користування строком на 49 років земельну ділянку площею 157,29 га., що розташована за межам населених пунктів на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району, для водогосподарського призначення (рибогосподарського виробництва). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 824 189,23 грн..
Відповідно до п. 7 договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 2,5% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 20604,73 грн. на рік.
Орендна плата вноситься в рівних частинах щомісяця до 30 числа (п. 9 Договору).
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Однак, як стверджує прокурор, відповідач не в повному обсязі виконує свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки від 19.03.2009 р. №110, щодо своєчасного внесення орендної плати, упродовж 2017-2020 років.
Згідно розрахунку ГУ ДПС у Полтавській області від 22.05.2020 р. №18326/10/16-31-10-01-14 та згідно декларацій поданих ПВКП «Дніпровський лиман» станом на травень 2020 року за вказаним договором оренди земельної ділянки, значиться заборгованість з орендної плати, у сумі 60 097,19 гривень за період 2017-2020 роки, зокрема з червня 2017 року до листопаду 2017 року (включно) щомісячно по 1717,06 гривень, у грудні 2017 року 1717,09 гривень, з січня 2018 до листопаду 2018 року (включно) щомісячно по 1717,06 гривень, у грудні 2018 року 1717,09 гривень, з січня 2019 року до листопада 2019 року (включно) щомісячно по 1717,06 гривень, у грудні 2019 року 1717,09 гривень, січень-лютий 2020 року по 1717,06 гривень, квітень-травень 2020 року по 1717,06 гривень (а.с. 183-185 том 1).
Таким чином, внаслідок несплати ПВКП «Дніпровський лиман» орендної плати за користування земельною, в обсязі 2,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сільським бюджетом Світлогірської сільської ради Кобеляцького району за 2017-2020 роки недоотримано коштів у сумі 60 097,19 гривень.
З метою розірвання договору оренди Полтавською обласною державною адміністрацією направлено лист від 01.03.2016 р. за №01-66/400 до ПВКП «Дніпровський лиман», яким орендарю повідомлено. що ним порушуються умови Договору, орендна плата не сплачується у повному обсязі та у зв'язку з цим надіслано угоду про розірвання договору (а.с. 196 том 1).
Однак, як стверджує прокурор, вказаний лист відповідачем проігноровано.
ПВКП «Дніпровський лиман» у відповідності до вимог п. 286.2. статті 286 Податкового кодексу України подано декларації з плати орендної плати за земельну ділянку державної власності, що зареєстровані ГУ ДПС в Полтавській області за №9023639453 від 19.02.2017 р., №9060251028 від 10.04.2017 р., №9271046119 від 18.12.2017 р. щодо обрахунку орендної плати за 2017 рік, за №27400058 від 14.03.2018 р. щодо обрахунку орендної плати за 2018 рік, за №3345 від 19.02.2019 р. щодо обрахунку орендної плати за 2019 рік, за №3054 щодо обрахунку орендної плати за 2020 рік, тобто самостійно визначено розмір орендної плати що підлягає обов'язковій сплаті за договором.
Прокурор стверджує, що орендар ПВКП «Дніпровський лиман», упродовж тривалого часу, не дотримується умов договору оренди землі, систематично порушує свої зобов'язання по внесенню визначеної орендної плати та порушує умови укладеного договору, що є обґрунтованою підставою для їх розірвання та повернення земельної ділянки у державну власність.
Полтавська обласна державна адміністрація вказує, що систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість і навіть факт, що орендар сплачує всю суму заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди. Факт систематичного порушення ПВКП «Дніпровський лиман» договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору про що й свідчить усталена судова практика Верховного Суду і застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору відповідає загальним засадам цивільного та господарського законодавства. Факт наявності заборгованості щодо сплати орендної плати підтверджений належними доказами.
Відповідач зазначає, що ним було подано позов до Полтавського окружного адміністративного суду до Кобеляцької районної ради Полтавської області та Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області про зобов'язання вчинити дії. Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2008 р. по справі № 2а-10615/08 позов задоволено частково. Зобов'язано вчинити певні дії по затвердженню технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Однак, як стверджує відповідач, до цього часу рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки відсутнє.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.10.2017 року по справі № 917/1389/17 за позовом Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави, в особі Полтавської обласної державної адміністрації, Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Світлогірська сільська рада Кобеляцького району Полтавської області до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Дніпровські лимани» про стягнення орендної плати, розірвання договору оренди землі від 19.03.2009 р., повернення земельної ділянки припинено провадження у справі в частині стягнення 33 097,12 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою водогосподарського призначення загальною площею 157,29 га.; в іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Крім того, відповідно до ухвали Господарського суду Полтавської області від 11.02.2004 по справі №8/54 було затверджено Мирову угоду від 05.02.2004 між кредиторами ВАТ «Полтавська рибоводно-меліоративна станція» та ВАТ «Полтавська рибоводно-меліоративна станція». Згідно вищевказаної Мирової угоди відповідачу передано у власність господарські будівлі та споруди за актом прийому передачі. Згідно вищевказаних документів на площі майже 154 га., знаходиться цілісний майновий комплекс будівель і споруд та комплекс гідротехнічних споруд, власником якого є відповідач.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 цього Закону передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
19.03.2009 р. між Кобеляцькою районною державною адміністрацією та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Дніпровський лиман» (відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки №110, який зареєстровано у Кобеляцькому відділі ДП «ЦДЗК» 15.02.2010 р. (а.с. 186-190). Кадастровий номер земельної ділянки - 5321886400:00:001:0055.
Відповідно до п. 2 та п. 6 договору оренди Орендарю передано в строкове платне користування строком на 49 років земельну ділянку площею 157,29 га., що розташована за межами населених пунктів на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району, для водогосподарського призначення (рибогосподарського виробництва). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 824 189,23 грн..
Відповідно до п. 7 договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі 2,5% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 20604,73 грн. на рік.
Орендна плата вноситься в рівних частинах щомісяця до 30 числа (п. 9 Договору).
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Протягом серпня 2020 року - лютого 2021 року, підприємством (відповідачем) було перераховано 61 000,00 грн. орендної плати, що свідчить про виконання умов договору № 110 від 19 березня 2009 року (а.с. 11-12 том 3).
Тобто станом на час розгляду справи, заборгованість з орендної плати за період 2017-2020 роки відсутня.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать відповідачу на праві власності, а тому розірвання договору та повернення земельної ділянки жодним чином не захистить державні інтереси, на які посилається прокурор в своїй позовній заяві.
Вказане встановлено у рішенні Господарського суду Полтавської області від 26.10.2017 року по справі № 917/1389/17.
Рішення набрало законної сили, в установленому порядку не скасовано.
До матеріалів справи надано копії свідоцтва про право власності та витяг про його реєстрацію, відповідно до яких, майно, що належить відповідачу знаходиться за адресою: вул. Приморська, 43, с. Кишеньки, Кобеляцький район, Полтавська область, 39262 (а.с. 3-5 том 2).
Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Прокурор та позивач (Полтавська ОДА) посилаються на систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, що є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість і навіть факт, що орендар сплачує всю суму заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору.
Так, прокурор просить суд розірвати договір оренди землі від 19.03.2009 р. № 110, укладений між Кобеляцькою районною державною адміністрацією та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Дніпровський лиман», який зареєстровано у Кобеляцькому відділі ДП «ЦДЗК» від 15.02.2010 р., посилаючись на п. «д» частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, відповідно до якого однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Звернення прокуратури із вказаною позовною заявою обумовлене порушенням інтересів держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, як органу, що на даний час розпоряджається земельними ділянками для рибогосподарських потреб на території Полтавської області, Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області, як орендодавця за договором оренди земельної ділянки для рибогосподарських потреб, Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, як орган якому надходить плата за оренду земельної ділянки.
Прокурор вказує, що фактично Полтавська обласна державна адміністрація не здійснює захист інтересів держави.
Обставини щодо порушення інтересів держави в політичній, земельній, бюджетній сфері, тривале невжиття жодних заходів спрямованих на повернення земельної ділянки та стягнення орендної плати з ПКВП «Дніпровський лиман», тощо - є виключними випадками, що встановлено вимогами статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Судом враховано, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
За змістом пункту "д" статті 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
17.10.2019 р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В матеріалах справи наявні докази сплати відповідачем заборгованості. Тобто, заборгованість, що виникла з у 2017-2020 роках за оренду земель водогосподарського призначення - погашена, відповідач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою, відсутні підстави для розірвання договору оренди землі від 19.03.2009 р.
Так, суд дійшов висновку, що правова позиція прокурора не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на прокурора.
Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному повний текст рішення складено 30.07.2021 р..
Суддя Погрібна С.В.