79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.07.2021 справа № 914/832/21
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Бернацької Л.В., розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кодекс Безпеки”, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Термобуд-Київ”, смт. Ворзель, м. Ірпінь, Київська область,
предмет позову: стягнення 145 878,44 грн. збитків,
підстава позову: порушення зобов'язань по договорах про надання послуг фізичної охорони,
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився.
02.04.2021 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Кодекс Безпеки” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Термобуд-Київ” про стягнення 155 878,44 грн.
Ухвалою суду від 06.04.2021 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 26.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Відводів суду сторонами не заявлялось. Відзиву від відповідача не надійшло.
16.06.2021 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог з доказами її надіслання іншій стороні. Судом прийнято до провадження заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим розгляд справи здійснюється з урахуванням нової ціни позову - 145 878,44 грн. (123 920,00 грн. основний борг, 13 095,55 грн. пеня, 8 862,89 грн. інфляційні втрати).
29.06.2021 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до вересня 2021 року для повного погашення заборгованості перед позивачем та про повідомлення про здійснення часткової оплати 20.05.2021 року в сумі 10 000,00 грн.
У судовому засіданні 30.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судове засідання 14.07.2021 року.
13.07.2021 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до вересня 2021 року та про долучення до матеріалів справи доказів часткової сплати заборгованості.
У судове засідання 14.07.2021 року з'явився представник позивача, ознайомився із поданими відповідачем документами, подав клопотання про долучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу. Судом відкладено судове засідання на 28.07.2021 року, про що відповідачу надіслано ухвалу виклик в судове засідання 28.07.2021 року, яка отримана адресатом 20.07.2021 року, що підтверджується відстеженням поштового відправлення за трек-кодом 7901414018745, а позивача - під розписку в судовому засіданні 14.07.2021 року.
У судове засідання 28.07.2021 року сторони явку представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, заяв, клопотань не подавали.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. Причинами для відкладення розгляду справи визначено, зокрема, неявку в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; першу неявку в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Судом не встановлено обставин, які б були підставою для відкладення судового засідання в даній справі. Щодо заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи до вересня 2021 року для повного погашення заборгованості, суд звертає увагу, що законодавством така підстава для відкладення розгляду справи не передбачена.
Серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд з метою належного виконання свого процесуального обов'язку щодо розгляду справи по суті керується ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується зі ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відкладення розгляду з мотивів, зазначених відповідачем, не відповідає завданням і принципам господарського судочинства, не забезпечує стороні можливості реалізувати процесуальні права та обов'язки. Відтак, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на вересень 2021 року суд визнає не обгрунтованим.
Враховуючи повторну неявку представника відповідача у судові засідання, відсутність будь-яких клопотань від позивача, суд не вважає повторну неявку представників сторін такою, що перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 28.07.2021 року підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Спір між сторонами виник внаслідок порушення відповідачем, на переконання позивача, договірних зобов'язань по договорах про надання послуг фізичної охорони об'єктів у місті Львів. Позивачем заявлено до стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 123 920,00 грн. основного боргу, 13 095,55 грн. пені та 8 862,89 грн. інфляційних втрат.
Відповідач, обізнаний про дане судове провадження, стосовно позовних вимог не заперечив, відзиву зі спростуванням обставин, викладених у позовній заяві, не подав. У клопотанні про відкладення розгляду справи до вересня 2021 року вказав про скрутне матеріальне становище, подав докази часткової сплати боргу під час розгляду справи.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
24.10.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Кодекс Безпеки” (виконавець згідно з договором, позивач згідно з матеріалами справи) і Товариство з обмеженою відповідальністю “Термобуд-Київ” (замовник згідно з договором, відповідач згідно з матеріалами справи) уклали договір про надання послуг фізичної охорони № 0226/ф-18, відповідно до п. 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги з фізичної охорони об'єктів, перерахованих у дислокації, що охороняється (додаток № 1).
Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг, вказаних в п. 2.1 договору, становить 29 грн. 00 коп. за одну годину охорони однією особою, залученою виконавцем відповідно до дислокації.
Відповідно до п .3.3 договору оплата послуг з охорони об'єкта здійснюється замовником в національній валюті України до 15-го числа поточного місяця, в якому надаються послуги відповідно до умов дислокації щодо даного договору. Сторони також погодили, що рахунок на оплату не є обов'язковим документом і надається виконавцем за вимогою замовника (п. 3.5 договору).
Відповідно до додатку № 1 до договору об'єктом, переданим для здійснення виконавцем послуг з охорони, є капітальний ремонт ДНЗ № 111 на вул. Виговського, 1а у м. Львові (час надання послуг - цілодобовий пост). Замовник і виконавець підписали акт умов укріпленості об'єкту охорони - будівлі та прилеглої до об'єкту території у м. Львів, вул. Виговського, 1а.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами укладено додаткову угоду до договору № 0226/ф-18 про надання послуг фізичної охорони, якою змінено вартість послуг охорони з 29 грн. 00 коп. за одну годину на 35 грн. 00 коп. за одну годину. Відповідні зміни внесено з моменту підписання цієї додаткової угоди.
31.01.2020 року сторонами підписано акт № ОУ-0000021 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 26 040,00 грн., який оплачено 18.02.2020 року.
29.02.2020 року - акт № ОУ-0000077 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 26 360,00 грн., який оплачено частково - 24 360,00 грн.
31.03.2020 року - акт № ОУ-0000124 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 26 040,00 грн., який оплачено 15.04.2020 року,
30.04.2020 року - акт № ОУ-0000131 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 25 200,00 грн., який оплачено 23.06.2020 року,
31.05.2020 року - акт № ОУ-0000240 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 26 040,00 грн., не оплачено,
30.06.2020 року - акт № ОУ-0000304 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 25 200,00 грн., який оплачено 25.06.2020 року,
31.07.2020 року - акт № ОУ-0000358 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 26 040,00 грн., який оплачено 26.11.2020 року,
31.08.2020 року - акт № ОУ-0000418 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 26 040,00 грн., який оплачено 02.09.2020 року,
30.09.2020 року - акт № ОУ-0000476 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 25 200,00 грн., який оплачено 16.10.2020 року,
31.10.2020 року - акт № ОУ-0000531 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 26 040,00 грн., який оплачено 16.11.2020 року,
30.11.2020 року - акт № ОУ-0000599 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 25 200,00 грн., який частково оплачено 30.12.2020 року - в сумі 2 424,00 грн., 20.05.2021 року в сумі 10 000,00 грн. та 30.06.2021 року в сумі 13 920,00 грн.,
31.12.2020 року - акт № ОУ-0000713 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 26 040,00 грн.,
31.01.2021 року - акт № ОУ-0000022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 26 040,00 грн.,
28.02.2021 року - акт № ОУ-0000137 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 23 520,00 грн., який частково оплачений 08.07.2021 року - в сумі 10 000,00 грн.
Крім цього, 24.02.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Кодекс Безпеки” (виконавець згідно з договором) і Товариство з обмеженою відповідальністю “Термобуд-Київ” (замовник згідно з договором) уклали договір про надання послуг фізичної охорони № 0294/ф-20, відповідно до п. 2.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги з фізичної охорони об'єктів, перерахованих у дислокації, що охороняється (додаток № 1).
Пунктом 3.1 договору визначено вартість послуг - 36 грн. 00 коп. за одну годину першої зміни та 46 грн. 00 коп. за одну годину другої зміни охорони однією особою, залученою виконавцем відповідно до дислокації.
Відповідно до додатку № 1 до даного договору об'єктами, переданими для здійснення виконавцем послуг з охорони, є фонтан перед Львівським національним академічним театром опери та балету ім. З. Крушельницької, м. Льві, просп. Свободи (час надання послуг - 18:00 до 8:00 наступного дня, понеділок - п'ятниця, 1 зміна); фонтан перед Львівським національним академічним театром опери та балету ім. З. Крушельницької, м. Льві, просп. Свободи (час надання послуг - 8:00 до 8:00 наступного дня, вихідні та святкові дні, 2 зміна).
Сторонами підписано такі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):
29.02.2020 року № ОУ-0000125 на суму 4 314,00 грн., який оплачено 31.03.2020 року платежем в сумі 27 270,00 грн., решту з якого - 22 956,00 грн. позивачем враховано в оплату за березень,
31.03.2020 року № ОУ-0000126 на суму 22 956,00 грн., який оплачено 31.03.2020 року,
30.04.2020 року № ОУ-0000078 на суму 22 440,00 грн., який оплачено 15.04.2020 року,
31.05.2020 року № ОУ-0000241 на суму 22 434,00 грн., який оплачено 05.06.2020 року,
30.06.2020 року № ОУ-0000305 на суму 23 658,00 грн., який оплачено 18.08.2020 року,
31.07.2020 року № ОУ-0000359 на суму 26 784,00 грн., який оплачено 26.11.2020 року,
31.08.2020 року № ОУ-0000419 на суму 26 784,00 грн., який оплачено 02.09.2020 року,
30.09.2020 року № ОУ-0000477 на суму 25 920,00 грн., який оплачено 07.10.2020 року,
31.10.2020 року № ОУ-0000532 на суму 39 480,00 грн., який оплачено 16.11.2020 року,
30.11.2020 року № ОУ-0000600 на суму 34 752,00 грн., який частково - в сумі 7 176,00 грн. оплачено 26.11.2020 року, і частково - в сумі 27 576,00 грн. 30.12.2020 року,
31.12.2020 року № ОУ-0000706 на суму 9 504,00 грн.
Відповідно, по договору від 24.10.2018 року позивачем надано послуги на загальну суму 357 000,00 грн., з них оплачено 266 504,00 грн. (з урахуванням оплат 20.05.2021 року, 30.06.2021 року та 08.07.2021 року), та не оплачено в сумі 90 496,00 грн. По договору від 24.02.2020 року відповідачу надано послуги на суму 259 026,00 грн., з них оплачено 249 522,00 грн., тому не оплаченими залишились послуги за грудень 2020 року в сумі 9 504,00 грн.
Дані факти матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на таке.
Як вбачається зі встановлених обставин справи, які не заперечуються відповідачем, між сторонами спору на підставі договорів про надання послуг фізичної охорони існують правовідносини надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 3.3 обох договорів оплата послуг з охорони об'єкта здійснюється замовником в національній валюті України до 15-го числа поточного місяця, в якому надаються послуги відповідно до умов дислокації щодо даного договору. Сторони також погодили, що рахунок на оплату не є обов'язковим документом і надається виконавцем за вимогою замовника (п. 3.5 договору).
Суд зауважує, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписувались сторонами в кінці кожного місяця. Проте, зміст договору, зокрема, щодо строку здійснення оплат, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України), договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України). Більше того, відповідачем підписано усі наявні у матеріалах справи акти, здійснено часткові платежі, не висловлено заперечень стосовно умов договору та стосовно позовних вимог в цілому, тобто замовник послуг погодився з викладеними умовами, зокрема, в частині строків здійснення оплат.
Як встановлено вище, позивачем відповідно до договору від 24.10.2018 року надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 357 000,00 грн., з яких після часткових оплат і з урахуванням оплат 20.05.2021 року, 30.06.2021 року та 08.07.2021 року не оплаченими залишаються послуги, вартістю 90 496,00 грн. Суд зауважує, що для виконання завдань господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, та для об'єктивного і всебічного вирішення спору суд, незважаючи на процесуальні недопрацювання відповідача (відсутність клопотань про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів) не може не врахувати подані відповідачем платіжні доручення про сплату ним частково заборгованості, які впливають на визначення остаточної суми боргу на час постановлення рішення. Більше того, позивачем не висловлено заперечень стосовно здійснених відповідачем під час розгляду справи оплат. По договору від 24.02.2020 року відповідачу надано послуги на суму 259 026,00 грн., з них оплачено 249 522,00 грн., тому не оплаченими залишились послуги за грудень 2020 року в сумі 9 504,00 грн. Відтак, сума заборгованості за даними договорами на даний час становить 100 000,00 грн. Вказані обставини підтверджуються дослідженими та описаними вище доказами: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписками по рахунках і платіжними дорученнями, наданими сторонами. Крім цього, такі обставини не заперечуються та не спростовуються відповідачем.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено вище, у відповідача внаслідок порушення своїх зобов'язань по своєчасній оплаті наданих позивачем послуг виникла заборгованість в розмірі 100 000,00 грн. Наведена обставина також не спростована ні відповідачем, ні позивачем.
Відтак, загальна сума боргу по обох договорах, визначена за наслідками проаналізованих у справі документів становить 100 00,00 грн, тому позовна вимога в частині стягнення основного боргу в цьому розмірі є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Щодо позовних вимог про стягнення 23 920,00 грн., які сплачені відповідачем 30.06.2021 року та 08.07.2021 року, то відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України провадження в цій частині підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Щодо інших позовних вимог - про стягнення пені та інфляційних втрат, суд зазначає таке.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до п. 4.2.4 договору від 24.10.2018 року виконавець має право вимагати від замовника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також суму подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Аналогічне право позивача на стягнення пені передбачене також п. 4.2.4 договору від 24.02.2020 року.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Здійснюючи перерахунок заявлених до стягнення сум пені, суд враховує, що Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснює, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Також суд враховує, що зазначення у договорі строку оплати до 15-го числа поточного місяця свідчить, що саме ця дата і є останнім днем виконання зобов'язання. Наведене відповідає позиції, підтриманій Верховним Судом у постанові від 09 червня 2020 року у справі № 419/1965/18, яка є новішою від позиції висловленої Пленумом Вищого господарського суду України у постанові від 17.12.2013 № 14.
Крім цього, суд звертає увагу, що при розрахунку пені за період 5 (15.05.2020 - 22.03.2021) в додатку № 1 до позовної заяви позивачем застосовано період нарахування пені більший, ніж встановлений законом шестимісячний період. Суд зауважує, що відповідно до зазначених вище роз'яснень формулювання в п. 4.2.4 договорів про нарахування пені за кожен день прострочення не вважається збільшенням періоду, за який така неустойка нараховується.
Розрахунок суми пені по договору від 24.10.2018 року з урахуванням вказаних судом факторів наведений у таблицях:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2604016.01.2020 - 30.01.20201513.5000 %0.074 %*288.15
2604031.01.2020 - 17.02.20201811.0000 %0.060 %*281.74
2436016.02.2020 - 24.02.2020911.0000 %0.060 %*131.78
2604016.03.2020 - 14.04.20203010.0000 %0.055 %*426.89
2520016.04.2020 - 23.04.2020810.0000 %0.055 %*110.16
2520024.04.2020 - 11.06.2020498.0000 %0.044 %*539.80
2520012.06.2020 - 22.06.2020116.0000 %0.033 %*90.89
2604016.05.2020 - 11.06.2020278.0000 %0.044 %*307.36
2604012.06.2020 - 22.07.2020416.0000 %0.033 %*350.05
2604023.07.2020 - 03.09.2020436.0000 %0.033 %*367.12
2604004.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %*418.35
2604023.10.2020 - 16.11.2020256.0000 %0.033 %*213.44
2520016.06.2020 - 24.06.202096.0000 %0.033 %*74.36
2604016.07.2020 - 22.07.202076.0000 %0.033 %*59.76
2604023.07.2020 - 03.09.2020436.0000 %0.033 %*367.12
2604004.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %*418.35
2604023.10.2020 - 25.11.2020346.0000 %0.033 %*290.28
2604016.08.2020 - 01.09.2020176.0000 %0.033 %*145.14
2520016.09.2020 - 15.10.2020306.0000 %0.033 %*247.87
2604016.10.2020 - 22.10.202076.0000 %0.033 %*59.76
2604023.10.2020 - 15.11.2020246.0000 %0.033 %*204.90
2520016.11.2020 - 10.12.2020256.0000 %0.033 %*206.56
2520011.12.2020 - 29.12.2020196.0000 %0.033 %*156.98
2277630.12.2020 - 21.01.2021236.0000 %0.033 %*171.75
2277622.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*314.50
2277605.03.2021 - 22.03.2021186.5000 %0.036 %*146.02
2604016.12.2020 - 21.01.2021376.0000 %0.033 %*315.90
2604022.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*359.57
2604005.03.2021 - 22.03.2021186.5000 %0.036 %*166.94
2604016.01.2021 - 21.01.202166.0000 %0.033 %*51.37
2604022.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*359.57
2604005.03.2021 - 22.03.2021186.5000 %0.036 %*166.94
2352016.02.2021 - 04.03.2021176.0000 %0.033 %*131.45
2352005.03.2021 - 22.03.2021186.5000 %0.036 %*150.79
8 091,61
Розрахунок суми пені по договору від 24.02.2020 року:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2295616.03.2020 - 30.03.20201510.0000 %0.055 %*188.16
2243416.05.2020 - 04.06.2020208.0000 %0.044 %*196.14
2365816.06.2020 - 22.07.2020376.0000 %0.033 %*287.00
2365823.07.2020 - 17.08.2020266.0000 %0.033 %*201.67
2678416.07.2020 - 22.07.202076.0000 %0.033 %*61.47
2678423.07.2020 - 03.09.2020436.0000 %0.033 %*377.61
2678404.09.2020 - 22.10.2020496.0000 %0.033 %*430.30
2678423.10.2020 - 25.11.2020346.0000 %0.033 %*298.58
2678416.08.2020 - 01.09.2020176.0000 %0.033 %*149.29
2592016.09.2020 - 06.10.2020216.0000 %0.033 %*178.47
3948016.10.2020 - 22.10.202076.0000 %0.033 %*90.61
3948023.10.2020 - 15.11.2020246.0000 %0.033 %*310.66
3475216.11.2020 - 25.11.2020106.0000 %0.033 %*113.94
2757626.11.2020 - 10.12.2020156.0000 %0.033 %*135.62
2757611.12.2020 - 29.12.2020196.0000 %0.033 %*171.78
950416.12.2020 - 21.01.2021376.0000 %0.033 %*115.29
950422.01.2021 - 04.03.2021426.0000 %0.033 %*131.23
950405.03.2021 - 23.03.2021196.5000 %0.036 %*64.31
3 502,13
Враховуючи здійснений судом перерахунок заявлених до стягнення сум, суд зазначає, що загальна сума пені за допущені відповідачем прострочення становить 11 593,74 грн. (8 091,61 грн. по договору від 24.10.2018 року та 3 502,13 грн. по договору від 24.02.2020 року), а не 13 095,55 грн., як просив позивач. Відповідно, у задоволенні вимоги про стягнення 1 501,81 грн. суд відмовляє.
Здійснюючи перевірку розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат, суд зазначає таке. Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 навів методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання та вказав, що якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова нараховується в залежності від математичного округлення часу прострочення у неповному місяці. Так, відповідно до наведеної позиції час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. З урахуванням зазначеного, а також з урахуванням обставин, застосованих судом при розрахунку пені стосовно дати настання прострочення виконання зобов'язання і невключення дня фактичної сплати суми заборгованості і період існування заборгованості, суд зазначає що інфляційні втрати становлять 6 201,64 грн. (4 706,38 грн. по договору від 24.10.2018 року та 1 495,26 грн. по договору від 24.02.2020 року), а не 8 862,89 грн., як вказував позивач. Тому у задоволенні вимоги про стягнення 2 661,25 грн. суд відмовляє. Детальний розрахунок наведено у таблицях.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по договору від 24.10.2018 року:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
16.01.2020 - 17.02.2020260400.997-78.1225961.88
15.02.2020 - 24.02.2020 час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується
16.03.2020 - 14.04.2020260401.008208.32 (за березень показник враховується, бо прострочення у березні тривало 16 днів)26248.32
16.04.2020 - 22.06.2020260401.005130.36 (за квітень не враховується, бо прострочення у квітні тривало 15 днів)26170.36
16.05.2020 - 28.02.2021260401.0581517.86 (за травень показник враховується, бо прострочення у травні тривало 16 днів; позивач вказує період до 22.03.2021 року, проте, не використовує показники за березень і суд не виходить за такі межі)27557.86
16.06.2020 - 24.06.2020 не нараховується, бо прострочення тривало менше 15 днів
16.07.2020 - 25.11.2020260401.020521.63 (за липень показник враховується, бо прострочення тривало 16 днів)26561.63
16.08.2020 - 01.09.2020260400.998-52.0825987.92
16.09.2020 - 15.10.202025200 не нараховується, бо прострочення у вересні та у жовтні тривало 15 днів
16.10.2020 - 15.11.2020260401.010 260,40 (враховуються показники за жовтень оскільки прострочення у жовтні місяці тривало 16 днів, та не враховується за листопад, бо таке тривало 15 днів)26300.40
16.11.2020 - 29.12.2020252001.009226.80 (за листопад індекс не враховується, бо прострочення тривало 15 днів)25426.80
01.01.2021 - 28.02.2021227761.023526.8123302.81
16.12.2020 - 28.02.2021260401.032842.09 (за грудень показник враховується, бо прострочення тривало 16 днів)26882.09
16.01.2021 - 28.02.2021260401.023602.31 (за січень показник враховується, бо прострочення тривало 16 днів)26642.31
16.02.2021 - 28.02.2021 не нараховується, бо прострочення тривало менше 15 днів, а індекс за березень 2021 року позивач не враховує, тому і в суду немає підстав його застосовувати
4 706,38 грн.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по договору від 24.02.2020 року:
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
16.03.2020 - 30.03.2020229561.008183.65 (за березень показник враховується, бо прострочення у березні тривало 16 днів)23139.65
16.05.2020 - 04.06.2020224341.00367.30 (за березень показник враховується, бо прострочення у березні тривало 16 днів)22501.30
16.06.2020 - 17.08.2020236580.992-188.98 (за червень показник не враховується, бо прострочення у червні тривало 15 днів)23469.02
16.07.2020 - 25.11.2020267841.020536.54 (за липень показник враховується, бо прострочення у липні тривало 16 днів)27320.54
16.08.2020 - 01.09.2020267840.998-53.5726730.43
16.09.2020 - 06.10.2020 не нараховується, бо прострочення і у вересні, і у жовтні тривало менше 15 днів
16.10.2020 - 15.11.2020394801.010394.8039874.80
16.11.2020 - 25.11.202034 752,00 не нараховується, бо прострочення тривало менше 15 днів
27.11.2020 - 29.12.2020275761.009248.18 27824.18
16.12.2020 - 28.02.202195041.032307.34 (за грудень показник враховується, бо прострочення у грудні тривало 16 днів)9811.34
1 495,26 грн.
Враховуючи наведені обставини, суд зазначає про часткову обгрунтованість позовних вимог, а саме на суму 117 795,38 грн., що становить 80,75 % від ціни позову - 145 878,44 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розподіляючи судові витрати в даній справі, суд зазначає, що позивачем при поданні позову сплачено 2 338,18 грн. У процесі підготовчого провадження судом прийнято зменшення позовних вимог позивача до суми 145 878,44 грн., за яку сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Відповідно, позивач має право на повернення з Державного бюджету суми судового збору у розмірі 68,18 грн. Крім цього, у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення 23 920,00 грн. основного боргу, що становить 16,40 % від ціни позову, позивач також має право на повернення з бюджету 372,28 грн. Відтак, позивач має право на повернення сплаченого ним судового збору в загальному розмірі 440,46 грн.
Також суд зауважує, що судовий збір відшкодовується відповідачем позивачу не у повному обсязі, а пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 1 833,03 грн. Решта судового збору залишається за позивачем.
Також суд зазначає, що позивач у позовній заяві зазначав про орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
Так, представництво інтересів позивача у даній справі здійснює адвокат Коровяк Богдан Едуардович на підставі ордера серії ВС № 1066722 від 24.03.2021 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 01.10.2014 року, та на підставі договору про надання правничої допомоги від 22.03.2021 року, укладеного між позивачем і Адвокатським об'єднанням «Спаєрлекс».
Відповідно до договору доручення замовника полягає у наданні йому правничої допомоги та у представництві інтересів замовника у судах, у справі, щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства «Термобуд-Київ» (ідентифікаційний код 33699440) за договорами про надання послуг фізичної охорони № 0226/ф-18 від 24 жовтня 2018 року та № 0294/ф-20 від 24 лютого 2020 року, підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів, представництва інтересів замовника в примусовому виконанні судових рішень за вказаною справою (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору вартість послуг виконавця становить 30 000 гривень 00 копійок, з яких 10 000 гривень 00 копійок авансом замовник зобов'язується сплатити протягом 10 днів з моменту підписання договору, а 20 000 гривень 00 копійок на підставі виставлених замовником рахунків.
До позовної заяви долучено платіжне доручення від 24.03.2021 року про сплату 5 000,00 грн. позивачем Адвокатському об'єднанню з призначенням платежу «за надання правової допомоги зг. дог. від 22.03.2021».
14.07.2021 року позивачем подано акт приймання-передачі послуг наданих за договором про надання правничої допомоги 22 березня 2021 р., відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги з правової допомоги:
- вивчення матеріалів справи щодо стягнення заборгованості за договорами про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг фізичної охорони, від 24 жовтня 2018 року № 0226/ф-І9 про надання послуг фізичної охорони об'єкта, що розташований за адресою вул. Виговського, 1 а у м. Львові та від 24 лютого 2020 року № 0294/ф-20 про надання послуг фізичної охорони фонтану перед Львівським національним академічним театром оперу та балет ім. 3. Крушельницької, що розташований за адресою м. Львів, просп. Свободи;
- підготовка та подання позовної заяви про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг фізичної охорони з Приватного підприємства «Термобуд-Київ»;
- підготовка та подання заяви на виконання ухвали Господарського суду Львівської області про залишення позовної заяви без руху від 15.04.2021 р.;
- участь у судовому засіданні у справі № 914/832/21 за позовом ТОВ «Кодекс Безпеки» до ПП «Термобуд-Київ» про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг фізичної охорони в Господарському суді Львівської області - 26.05.21 р.;
- підготовка та подання клопотання про зменшення розміру позовних вимог у справі № 914/832/21 за позовом ТОВ «Кодекс Безпеки» до ПП «Термобуд-Київ» про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг фізичної охорони;
- участь у судовому засіданні у справі № 914/832/21 за позовом ТОВ «Кодекс Безпеки» до ПП «Термобуд-Київ» про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг фізичної охорони в Господарському суді Львівської області 16.06.21 р.;
- участь у судовому засіданні у справі № 914/832/21 за позовом ТОВ «Кодекс Безпеки» до ПП «Термобуд-Київ» про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг фізичної охорони в Господарському суді Львівської області 30.06.21 р.;
- ознайомлення з матеріалами справи № 914/832/21 за позовом ТОВ «Кодекс Безпеки» до ПП «Термобуд-Київ» про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг фізичної охорони;
- підготовка та подання клопотання про долучення доказів;
- участь у судовому засіданні у справі № 914/832/21 за позовом ТОВ «Кодекс Безпеки» до ПП «Термобуд-Київ» про стягнення заборгованості за договорами про надання послуг фізичної охорони в Господарському суді Львівської області - 14.07.21 р.
Як зазначено в акті, вартість послуг виконавця становить 10 000 гривень 00 копійок, без ПДВ. Послуги надані виконавцем у повному обсязі. Замовник не має претензій та зауважень до якості наданих виконавцем послуг.
Позивачем також долучено виписку по рахунку про оплату 08.06.2021 року 5 000,00 грн. по рахунку № 1 від 22.03.2021р.
Розглядаючи вимоги позивача, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем подано акт приймання-передачі послуг наданих за договором про надання правничої допомоги 22 березня 2021 р., зі змісту якого вбачається надання послуг позивачу у даній справі. Також відповідно до акту, незважаючи на визначений договором фіксований розмір гонорару - 30 000,00 грн., сторонами підтверджено та визнано вартість наданих позивачу послуг на суму 10 000,00 грн. Більше того, позивачем оплачено Адвокатському об'єднанню 10 000,00 грн. Суд заважує, що рахунку № 1 від 22.03.2021р., по якому здійснено оплату 5 000,00 грн. позивачем 8.06.2021 року, не долучено до матеріалів справи, проте, відповідно до позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеної в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Суд також враховує, що відповідачем не висловлено заперечень стосовно відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, а із поданих позивачем доказів у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено вище, позовні вимоги задоволено на 80,75 %. Відповідно, витрати на професійну правничу допомогу також покладаються на відповідача пропорційно від 10 000,00 грн., що становить 8 075,00 грн.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Термобуд-Київ” (ідентифікаційний код юридичної особи 33699440, 08296, Київська обл., місто Ірпінь, селище міського типу Ворзель, проспект Свободи, будинок 35) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кодекс Безпеки” (ідентифікаційний код юридичної особи 40406843, 79000, Львівська обл., місто Львів, вулиця Шота Руставелі, будинок 13, офіс 14) 100 000,00 грн. основного боргу, 11 593,74 грн. пені, 6 201,64 грн. інфляційних втрат, 1 833,03 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 8 075,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 1 501,81 грн. пені та 2 661,25 грн. інфляційних втрат відмовити.
4. Провадження в частині стягнення 23 920,00 грн. основного боргу закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 02.08.2021 року.
Суддя Р.І. Матвіїв