ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.08.2021Справа № 910/7751/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Комунального некомерційного підприємства "КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКЕ ЕНЕРГО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
про стягнення 17906,78 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Комунальне некомерційне підприємство "КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКЕ ЕНЕРГО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 17906,78 грн за договором №424 від 26.12.2016 внаслідок завищення вартості та обсягів ремонтно-будівельних робіт.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно з листом від 19.01.2018 року №070-5-18/168 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо направлення КМКЛ №3 для ознайомлення аудиторського звіту та листа від 11.06.2018 №070-5-18/1222 про опрацювання документів щодо усунення порушень, а також листа Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київекспертиза" від 06.06.2018 №070-01/420 щодо опрацювання матеріалів виявлено та встановлено, що відповідачем завищено вартість та обсяги виконаних ремонтно-будівельних робіт за договором №424 від 26.12.2016 на суму 17906,78 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 дану позовну заяву залишено без руху.
08.06.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.06.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/7751/21, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду від 14.06.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 14.06.2021 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Отже, у відповідності до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Третя особа своїм процесуальним правом, визначеним ст.168 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася, пояснень щодо позову не надала.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
26.12.2016 між Київською міською клінічною лікарнею №3 (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКЕ ЕНЕРГО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" (генпідрядник, відповідач) укладено договір на виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту № 424 (далі - договір), відповідно до умов якої замовник доручає, а генпідрядник, в межах договірної ціни виконує на власний ризик та власними матеріалами і обладнанням роботи власними або, після погодження із замовником, залученими силами та засобами всі передбачені договором роботи на об'єкті: : -ДСТУ Б.Д.1.1 - 1:2013 "Капітальний ремонт приміщень приймального відділення Київської міської клінічної лікарні № 3 по вул. Петра Запорожця, 26". ДК 021:2015 - код 45453000 - 7 Капітальний ремонт і реставрація (далі - роботи), забезпечує необхідну якість робіт у відповідності до ДБН, ДСТУ, БН і П та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені цим Договором строки Замовнику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації Об'єкту, а Замовник зобов'язується передати Генпідряднику фронт робіт, затверджену кошторисну документацію, прийняти та оплатити роботи.
Відповідно до п.1.2. договору роботи виконуються в інтересах та на замовлення замовника.
Обсяги робіт з капітального ремонту можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (п.1.3. договору).
Здача та приймання виконаних генпідрядником робіт здійснюється за письмовим повідомленням генпідрядника уповноваженою особою, або комісією замовника (п.1.4. договору).
Згідно із п.2.1. договору договірна ціна за цим договором є твердою, визначена відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві та складає: 84726,91 грн, в тому числі ПДВ 20 % - 14121,15 грн та включає в себе витрати генпідрядника на необхідні матеріали та вартість власне виконання робіт.
Відповідно до п.2.2. договору на виконання всіх робіт, що є предметом цього договору, генпідрядником (якщо інше не встановлено сторонами) складається кошторисна документація, яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно із п.3.2. договору розрахунки за виконані роботи за цим договором здійснюються протягом 30 - ти робочих днів після підписання Актів виконаних робіт по формі КБ-2 в та довідки вартості виконаних робіт форми КБ-3 генпідрядником та замовником та виконавчої документації, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника.
Відповідно до п.3.3. договору остаточні розрахунки за цим договором здійснюються за умови виконання генпідрядником всіх без виключень умов цього договору (надання документів, усунення недоліків, прибирання об'єкту відповідно до 9.4.31 цього договору тощо).
За змістом пункту 3.4. договору для оплати виконаних робіт Генпідрядник передає замовнику:
акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, підписаний уповноваженими представниками Сторін;
довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, підписану уповноваженими представниками Сторін;
акт прихованих робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін;
податкову накладну; виконавчу документацію.
Відповідно до п.5.6. договору якщо виконані роботи не відповідають умовам договору, діючим нормам і правилам, кошторисній документації, загальнообов'язковим положенням діючого законодавства, а також рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, вимогам і технічним умовам державних органів, або якщо дефекти або недоліки виявлені в період виконання робіт, замовник зобов'язаний викликати представника генпідрядника для створення комісії, з метою встановлення причин дефектів або недоліків та строків їх усунення.
Комісією у складі уповноважених представників замовника і генпідрядника складається дефектний акт, відповідно до якого роботи переробляються генпідрядником за кошти Генпідрядника в узгоджені Сторонами строки (п.5.7. договору).
Пунктом 7.2. договору передбачено, що з метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, встановленому законодавством.
Згідно із п.7.5. договору з метою контролю за відповідністю будівельно-монтажних робіт кошторисній документації замовник забезпечує здійснення технічного нагляду протягом усього періоду виконання робіт.
Відповідно до п.7.9. договору у разі виявлення замовником (службою технічного чи авторського нагляду) невідповідності виконаних робіт генпідрядником установленим вимогам, генпідрядник негайно виправляє за власні кошти допущені недоліки про що повідомляє замовника
Згідно з п.7.10. договору у разі виявлення невідповідності ресурсів, постачання яких забезпечує генпідрядник для виконання робіт встановленим вимогам, генпідрядник зобов'язаний негайно провести їх заміну за власні кошти.
Відповідно до п.7.11 договору роботи, виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, замовником не оплачуються, а оплачені такі роботи, підлягають до повернення коштів.
Пунктом 9.4. договору передбачено, що генпідрядник зобов'язаний:
у випадках, встановлених цим Договором, своєчасно усувати виявлені недоліки та дефекти (п.9.4.2.);
виконати з використанням власних ресурсів та у встановлені цим Договором строки роботи відповідно до кошторисної документації (п.9.4.4.);
своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з вини Генпідрядника (п.9.4.15.);
відшкодувати відповідно до законодавства та цього Договору завдані Замовнику збитки (п.9.4.16.);
генпідрядник зобов'язується здійснити роботу своєчасно, якісно у відповідності до узгодженого кошторису не пізніше 20 - го числа поточного місяця передавати замовнику Акти виконаних робіт форми КБ - 2в та довідку вартості виконаних робіт форми КБ - 3 погоджені технаглядом (п.9.4.18.);
при виявленні недоліків (недоробки, дефекти) виконаних генпідрядником робіт останній усуває їх за власний рахунок у термін погоджений з замовником (п.9.4.30.).
Відповідно до п.10.7. договору виконання зобов'язання за цим договором забезпечується штрафною неустойкою передбаченою ч.2 ст. 549 Цивільного Кодексу України, а саме: за невиконання умов цього договору на генпідрядника покладається штраф у розмірі 25 % від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Позивач зазначає, що згідно з листом №070-5-18/168 від 19.01.2018 Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо направлення позивачу для ознайомлення аудиторського звіту та листа №070-5-18/1222 від 11.06.2018 про опрацювання документів щодо усунення порушень, а також листа Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київекспертиза" №070-01/420 від 06.06.2018 щодо опрацювання матеріалів виявлено та встановлено, що відповідачем завищено вартість та обсяги виконаних ремонтно-будівельних робіт за договором №424 від 26.12.2016 на суму 17906,78 грн.
Позивач направив відповідачу претензію №1375 від 27.07.2018 разом копіями листів (№070-5-18/168 від 19.01.2018, №070-5-18/1222 від 11.06.2018, №070-01/420 від 06.06.2018) Актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 27.07.2018.
Проте відповідач вказані вимоги позивача залишив без відповіді та задоволення.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17906,78 грн за договором №424 від 26.12.2016 внаслідок завищення вартості та обсягів ремонтно-будівельних робіт.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Статтею 852 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно із ч.1-3 ст.858 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Судом встановлено, що відповідачем були виконані роботи за договором на виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту № 424 від 26.12.2018, що підтверджується актом від 26.12.2016 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року на суму 84726,91 грн.
Виконані відповідачем роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року були прийняті позивачем без жодних зауважень щодо якості та обсягу робіт.
Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.2,3 ст.632 ЦК України).
Як встановлено судом, вартість робіт була встановлена за взаємною згодою сторін, відображена в договорі, та вказана в кошторисі до нього.
При цьому, доказів повідомлення позивачем відповідача під час прийняття виконаних підрядних робіт за актом від 26.12.2016 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року на суму 84726,91 грн та в подальшому (до проведеної перевірки) про будь-які виявлені недоліки робіт, складання акту про виявлені недоліки, суду не надано.
Згідно із ст.ст. 632, 638 ЦК України та ч. 3 ст.180, ч. 2 ст.189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору та встановлюється виключно за домовленістю сторін, тому ціна робіт за договором як істотна умова договору не може бути змінена в односторонньому порядку.
Враховуючи належне та повне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що об'єктивно підтверджується актом форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року на суму 84726,91 грн та положення ч.3 ст.632 ЦК України, посилання позивача на висновок перевірки вартості виконаних обсягів робіт від 22.08.2017 №070-01/499, лист Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №070-5-18/1222 від 11.06.2018 та лист Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київекспертиза" №070-01/420 від 06.06.2018 як доказ неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання за договором підряду є необґрунтованими.
Відповідно до Положення про Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради №151/151 від 18.09.2014 (в редакції на час проведення перевірки) (далі - Положення), Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підзвітним та підконтрольним Київському міському голові та Київській міській раді.
Пунктом 1.8. Положення Департамент діє в інтересах територіальної громади міста в особі Київської міської ради, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.
Департаменту підпорядковується Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" (пункт 1.11. Положення).
Відповідно до пункту 2.1. Положення основним завданням Департаменту є надання незалежних висновків та рекомендацій за результатами здійснення контролю за ефективністю діяльності та дотриманням законодавства структурними підрозділами Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності територіальної громади міста Києва та районів міста Києва, іншими суб'єктами в частині використання ними відповідних комунальних ресурсів (майна, коштів та іншої комунальної власності) (далі - підконтрольні суб'єкти), спрямованих на забезпечення ефективного і результативного управління комунальними ресурсами.
Внутрішній аудит як система контролю за діяльністю підконтрольних суб'єктів створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками.
Отже, з урахуванням наведеного, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проводить виключно внутрішній аудит підконтрольних суб'єктів, в тому числі позивача, для ефективного управління комунальними ресурсами, є органом оперативного контролю та не підміняє контрольних функцій будь-яких державних органів.
Таким чином, суд вважає, що обставини, які встановлені Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" під час проведення передвіки не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати.
Враховуючи виникнення між сторонами договірних правовідносин, суд зазначає, що висновок перевірки вартості виконаних обсягів робіт від 22.08.2017 №070-01/499 не є підставою для безспірного визнання порушень в діях відповідача щодо завищення вартості та обсягів робіт.
Окрім того, встановлені Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київекспертиза" факти щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню позивачем та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.
Отже, висновок перевірки вартості виконаних обсягів робіт від 22.08.2017 №070-01/499, лист Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №070-5-18/1222 від 11.06.2018 та лист Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київекспертиза" №070-01/420 від 06.06.2018 не є підставою для стягнення з відповідача визначеної у вказаних документах суми та не звільняють сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Однак, позивачем не надано первинних документів в підтвердження завищення вартості робіт за договором на виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту № 424 від 26.12.2018 на суму 17906,78 грн.
Так, відповідно до п.5.6. договору якщо виконані роботи не відповідають умовам договору, діючим нормам і правилам, кошторисній документації, загальнообов'язковим положенням діючого законодавства, а також рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, вимогам і технічним умовам державних органів, або якщо дефекти або недоліки виявлені в період виконання робіт, замовник зобов'язаний викликати представника генпідрядника для створення комісії, з метою встановлення причин дефектів або недоліків та строків їх усунення.
Комісією у складі уповноважених представників замовника і генпідрядника складається дефектний акт, відповідно до якого роботи переробляються генпідрядником за кошти генпідрядника в узгоджені сторонами строки (п.5.7. договору).
Позивачем не надано у матеріали справи дефектного акту, складеного комісією позивача та відповідача у порядку п.5.6., 5.7. договору.
Враховуючи ту обставину, що при розгляді цієї справи судом не встановлено факту завищення відповідачем вартості виконаних робіт за договором, посилання позивача на положення пункту 7.11, а також п.10.7 договору також є безпідставними.
Враховуючи вище встановлені судом обставини, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, оскільки позивачем не доведено порушення відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором, а також не доведено належними та допустимими доказами завищення вартості та обсягів виконаних робіт на загальну суму 17906,78 грн, то правові підстави для стягнення з відповідача 17906,78 грн заборгованості відсутні.
За таких обставин, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, суд зазначає, що у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну "збитки" заявлена до стягнення з відповідача сума не може бути кваліфікована збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України. Щодо посилання позивача на приписи ст..1212 ЦК України, суд зазначає, що зобов'язання відповідача виконати роботи, а позивача - оплатити вартість таких робіт мають договірний характер, що відповідно унеможливлює застосування до спірних правовідносин приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства "КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКЕ ЕНЕРГО-БУДІВЕЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 17906,78 грн за договором №424 від 26.12.2016 внаслідок завищення вартості та обсягів ремонтно-будівельних робіт.
У відповідності до ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 03.08.2021.
Суддя С.О. Турчин