Єдиний унікальний номер: 378/396/21
Провадження № 3/378/221/21
03.08.2021 року смт. Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 5 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст.130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , якого постановою судді Ставищенського районного суду від 28 серпня 2020 року визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, і оштрафовано на 20400 грн., 27 травня 2021 року, близько 21 год. 30 хв., по вул. Клубній в с. Гостра Могила, керував моторолером «Сузукі», без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху України.
На виклик суду ОСОБА_1 не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином за вказаною ним під час складання протоколу адресою. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Судову повістку на 15 липня 2021 року отримав особисто (а.с. 34). Поштове відправлення із судовою повісткою на 3 серпня 2021 року повернулось до суду із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою». В протоколі про адміністративне правопорушення від 27 травня 2021 року в графі „місце проживання (перебування)» зазначено місцем проживання останнього вищевказану адресу, іншої адреси ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не повідомив.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, що підтверджується його підписом у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення.
Тому вважаю, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи, матеріалів, що характеризують його як особу та підтверджують матеріальний стан до суду від останнього не надходило.
Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції вчинене повторно протягом року, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9А ПДР України за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме,
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 27 травня 2021 року серії ДПР 18 № 507165, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 , який пояснив, що випив 0,5 л пива, після чого, керував мопадом;
- роздруківкою письмового результату тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» Алкотест ARBL 0625 та актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до яких проба позитивна 1,10 %;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27 травня 2021року, згідно яких ОСОБА_1 27 травня 2021 року в їх присутності на вимогу працівників поліції пройшов огляд стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, який показав результат 1,10 %;
- даними копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 143354 від 27 травня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 27 травня 2021 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, за порушення п.п. 2.1А, 2.9.В, 2.9.Г ПДР України та якою встановлено, що останній керував транспортним засобом;
- даними копії постанови судді Ставищенського районного суду від 28 серпня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України, і оштрафовано на 20400 грн.
- даними відеозапису з місця події на оптичному диску, відповідно до якого зафіксовано, що ОСОБА_1 керував мопедом в стані алкогольного сп'яніння, в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», який показав результат 1,10 %. Жодних заперечень на те, що він не керував транспортним засобом, ОСОБА_1 не висловлював. Відеозапис є одним з доказів по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами. Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації. Окрім того, порядок доступу до відеозаписів з нагрудних камер (відео- реєстраторів) та їх використання передбачено розділом 5 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, в якому будь-яких застережень щодо надання до суду безперервного запису з моменту активації камери немає. Отже, наявні відеозаписи події є належним та допустимим доказом у справі.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Звертаю увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладене із належною повнотою. Ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не зробив жодних зауважень до протоколу, проведених процесуальних дій чи поведінки поліцейських. Останній не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями. Однак, зауважень чи заперечень ніяких не зазначив.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів, відповідно до яких ОСОБА_4 близько 21 год. 30 хв., по вул. Клубній в с. Гостра Могила, керував моторолером «Сузукі», без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за адміністративне правопорушення, не встановлено.
Частинами 1, 2 ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в доход держави судовий збір в розмірі 454 гривень.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 2 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі скарги в десятиденний строк.
Суддя Т. Н. Скороход