Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 серпня 2021 р. Справа №200/9268/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з позовною заявою Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ: 00191678, місцезнаходження: 87547, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд. 177 «а»), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 3944096, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59), в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість № 0021200419 від 17 грудня 2020 на суму 100 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 ПК України.
Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 26 листопада 2020 року у справі 500/2486/19, в якій зазначив, що строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання встановлений безпосередньо пунктом 56.19 ст. 56 ПК України і становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті. Як наслідок, Верховний Суд зазначив, що колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 ст. 56 ПК України відсутня.
З урахуванням наведеного Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, за наслідком розгляду скарги позивача на спірне рішення до ДПС України, останньою 15 квітня 2021 року було прийнято рішення про відмову у її задоволенні та залишенні без змін податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 № 0021200419, яке отримано позивачем відповідно до відмітки на цьому рішенні - 20 квітня 2021 року.
Беручи до уваги, що адміністративний позов поданий позивачем 22 липня 2021 року, позивачем було пропущено строк на судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2020 № 0021200419, встановлений п. 56.19 ст. 56 ПК України та ч. 3 ст. 122 КАС України.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом позивачем не подано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також суд зазначає, що адміністративний позов підписаний Красним С.В., на підтвердження повноважень якого до позову додано копію довіреності, підписану Генеральним директором Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" Євдокимовим О.М.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 55 КАС України сторона в адміністративній справі може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. […].
Згідно ч. 1 ст. 56 КАС України законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом, у справах щодо прав, свобод та інтересів малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб.
Отже, належною особою, яка має право звертатись до суду із адміністративним позовом від імені юридичної особи є особа, уповноважена діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень) або адвокат.
При цьому відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Враховуючи наведене, додана до адміністративного позову довіреність на підтвердження повноважень Красного С.В. на підписання адміністративного позову від імені Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» - не є належним підтвердженням таких повноважень.
Також згідно п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, крім іншого, зазначаються […] ідентифікаційний код юридичної особи (учасників справи) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
В порушення зазначених приписів КАС України позивачем у позовній заяві зазначено неправильний код позивача (вказано код 3944096, за яким у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відсутня інформація).
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного вище суддя дійшла висновку про необхідність залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 5, 55, 122, 160, 161, 169, 171, 172, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із даним позовом із зазначенням обґрунтувань поважності причин такого пропуску та наданням доказів на їх підтвердження;
- доказів на підтвердження повноважень особи на підписання адміністративного позову (на підтвердження самопредставництва - копія Статуту (Положення) позивача, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія контракту (трудового договору), укладеного між юридичною особою та фізичною особою, яка її представляє або копія посадової інструкції цієї особи, в якій зазначено про право цієї особи представляти Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в суді); на підтвердження представництва - копія свідоцтва адвоката, довіреність або ордер, видані відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");
- належним чином оформленої позовної заяви (у кількості учасників справи) із зазначенням правильного коду ЄДРПОУ відповідача.
Роз'яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали зазначена позовна заява буде повернута.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Волгіна