ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6259/21
провадження № 2/753/5669/21
"13" липня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сирбул О.Ф.,
за участю секретаря: Лаптєвої Ю.М.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
У березні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не меньше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 березня 2021 року і до закінчення навчання, тобто по 30.06.2024.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, позивач ОСОБА_2 посилається на наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження батьками позивача є: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про зміну імені 22 лютого 2020 року ОСОБА_5 змінила ім'я на ОСОБА_2 про що складено відповідний актовий запис №35.
До досягнення позивачем вісімнадцяти років відповідач сплачував аліменти на її утримання на користь ОСОБА_4 . Після досягнення вісімнадцяти років відповідач припинив сплату аліментів.
Позивач вказує про те, що відповідач жодним чином фінансово не бере участі у житті позивача.
Відповідно до довідки від 19.02.2021 №596 виданою Київським національним університетом будівництва і архітектури позивач є студенткою першого курсу архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури денної форми навчання. Навчання в КНУБА закінчується 30.06.2024.
Позивач вважає, що вона потребує матеріальної допомоги так як вона не працює і не має джерел фінансового заробітку окрім допомоги від матері.
Відповідач також сплачує аліменти на молодшого сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до рішення суду були встановлені аліменти в розміри 1/4 від заробітку відповідача. Після досягнення позивачем повноліття ніхто з батьків про зміну розміру аліментів не звертався.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, виходячи з доводів, якими обґрунтовується позовна заява, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про день, час і місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву до суду не надійшло.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Статтею 199 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені 22 лютого 2020 року позивач ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 змінила ім'я на ОСОБА_2 про що складено відповідний актовий запис №35.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьками позивача ОСОБА_2 є мати ОСОБА_4 та батько ОСОБА_3 .
Відповідно до свідоцтва про зміну імені 22 лютого 2020 року ОСОБА_5 змінила ім'я на ОСОБА_2 про що складено відповідний актовий запис №35.
Відповідно до довідки від 19.02.2021 №596 виданою Київським національним університетом будівництва і архітектури ОСОБА_2 є студенткою першого курсу архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури денної форми навчання. Навчання в КНУБА закінчується 30.06.2024.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199-201 СК України).
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до вказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов'язано з обов'язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Вирішуючи питання, чи потребує позивач матеріальної допомоги в зв'язку з навчанням, суд виходить з того, що, враховуючи стаціонарну форму навчання у навчальному закладі, відсутність джерела доходів, суд приходить до висновку про те, що позивач в зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги.
Як роз'яснено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.
У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі №622/373/16-ц Верховний Суд роз'яснив, що, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до вказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов'язано з обов'язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.
За змістом ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від доходу платника аліментів, з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 цього Кодексу, а саме: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Окрім цього, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено судом під час розгляду справи відповідач також сплачує аліменти в розміри 1/4 від його заробітку на молодшого сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28.09.2010.
Після досягнення позивачем повноліття ніхто з батьків про зміну розміру аліментів не звертався.
При цьому, відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання позивача і в добровільному порядку надавати відмовляється, а доходи матері позивача не можуть забезпечити повноцінне навчання та утримання позивача.
Відповідно до ст. 198 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Як встановлено судом, позивач - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є повнолітньою і продовжує навчання у Київському національному університеті будівництва і архітектури, що підтверджується довідкою з місця навчання №596 від 19.02.2021. Позивач не має можливості самостійно себе забезпечувати, оскільки навчається на денній формі навчання.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, не надає.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням обставин справи, суд вважає за можливе стягнути аліменти з відповідача в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Стягнення аліментів за даним судовим рішенням можливе до настання однієї з умов: досягнення 23 років або закінчення навчання.
Частина 6 ст. 141 ЦПК України передбачає, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись п.п. 15, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст.ст. 182, 191, 198, 199, 200 СК України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 258, 263-265, 273, 280, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не меньше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 березня 2021 року і до закінчення навчання, тобто по 30.06.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у сумі 908,00 грн.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: