Справа № 22ц-3294/2009 р.
Головуючий у 1-ій інстанції Суддя Петешенкова М. Ю.
Категорія 20
Доповідач суддя Повєткін В.В.
02 липня 2009 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді: Рудь В.В.
Суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
При секретарі: Білоконь Н.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в М. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства побутового обслуговування населення «Рассвет»
на рішення Самарського районного суду М. Дніпропетровська від 10 квітня 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства побутового обслуговування населення «Рассвет» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу будівель та споруд та визнання права власності, третя особа: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко Олена Валентинівна, -
Встановив:
В червні 2007 року ТОВ «Рассвет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель та споруд, розташовних в АДРЕСА_1, посвідченого 27 лютого 2007 року приватним нотарісом Панченко О.В., посилаючись на те, що на момент вчинення цієї угоди відповідачем було сплачено 465200, 00 грн., а решту вартості відповідач повинен був сплатити до 13 години 28 лютого 2007 року, однак до теперішного часу відповідачем решта суми у розмірі 1060500, 00 грн. не сплачена. Оскільки відповідач не виконав умови договору, позивач просив визнати цей договір недійсним та визнати за ним право власності на будівлі та споруди, що були предметом купівлі-продажу (т.1 а.с. 3-5).
В січні 2008 року ТОВ «Рассвет» звернулося до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та, посилаючись на невиконання ОСОБА_2 умов укладеного договору в частині неповної оплати вартості купівлі-продажу, а також на продаж ним спірних будівель та споруд ОСОБА_3 згідно з договором від 02 липня 2007 року, просило суд визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд, розташовних в АДРЕСА_1, посвідчений 27 лютого 2007 року приватним нотаріусом Панченко О.В., укладений між ТОВ «Рассвет» та ОСОБА_2, визнати недійсним договір купівлі-продажу цих будівель та споруд, посвідчений 02 липня 2007 року приватним нотаріусом Панченко О.В., укладений між ТОВ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та визнати за ТОВ «Рассвет» право власності на будівлі та споруди, що були предметом купівлі-продажу за обома договорами (т.1 а.с. 143-146).
В грудні 2008 року ТОВ «Рассвет» звернулося до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та, посилаючись на ті ж самі обставини, просило суд розірвати договір купівлі-продажу будівель та споруд, розташовних в АДРЕСА_1, посвідчений 27 лютого 2007 року приватним нотаріусом Панченко О.В., укладений між ТОВ «Рассвет» та ОСОБА_2, визнати недійсним договір купівлі-продажу цих будівель та споруд, посвідчений 02 липня 2007 року приватним нотаріусом Панченко О.В., укладений між ТОВ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та визнати за ТОВ «Рассвет» право власності на вказані будівлі та споруди, зазначивши, що заява, подана сторонами приватному нотаріусу про повний розрахунок не є платіжним документом, а тому не є і свідченням повного розрахунку, відповідач ОСОБА_2 не прийняв будівлі та споруди за актом, оскільки представник позивача директор ОСОБА_5 цей акт не підписував, а тому ОСОБА_2, не мв права продавати ці будівлі та споруди ОСОБА_3 (т.2 а.с. 121-123).
Рішенням Самарського районного суду М. Дніпропетровська від 10 квітня 2009 року в задоволенні позову ТОВ «Рассвет» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -відмовлено (т.2 а.с. 158-160).
В апеляційній скарзі (т.2 а.с. 165-169) ТОВ «Рассвет» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, оскільки:
судом неправильно застосувані норми матеріального права, порушивши вимоги ст. ст. 629, 651, 655 ЦК України, оскільки не врахувано, що ОСОБА_2 не виконав умови договору в частині сплати решти суми в розмірі 1525700, 00 грн. в безготівковій формі і за актом майно йому не було передано, а також відповідачем не дотримуються умови викладені в додатку до договору купівлі-продажу про розділ майнової відповідальності;
судом неправильно застосувані норми процесуального права, при прийнятті до уваги заяви про повну сплату коштів за договором купівлі-продажу від 28 лютого 2 007 року, що є неналежним доказом, замість платіжних документів;
висновки суду про те, що згідно заяви від 28 лютого 2007 року ОСОБА_2 повністю сплатив ТОВ «Рассвет» кошти за договором купівлі-продажу, на якій нотаріусом засвідчено лише підпис сторін, не відповідають обставинам справи, оскільки: заява не є платіжним документом; в заяві не зазначено яка конкретно сума і коли була сплачена; заява не є невідємною частиною договору; в заяві не зазначено чи було здійснено оплату решти коштів до 113 годин 28 лютого 2007 року.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обгрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи ТОВ «Рассвет» в задоволенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції встановив, що за договором купівлі-продажу від 27 лютого 2007 року позивач в особі директора ОСОБА_5 продав, а відповідач ОСОБА_2 купив спірні будівлі та споруди, при цьому позивач передав у власність ОСОБА_2 ці будівлі та споруди, а останній їх прийняв та сплатив за це грошові кошти, які ТОВ «Рассвет» отримані повністю.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2007 року між ТОВ «Рассвет» та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу будівель та споруд, розташовних в АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Панченко О.В., за умовами якого покупцем сплачено, а продавцем отримано під час підписання договору 4 65200, 00 грн., а решту покупець зобов'язаний сплатити до 13 години наступного дня (т.1 а.с. 40, 41).
Згідно сумісної заяви продавця в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_2 від 28 лютого 2007 року до приватного нотаріуса Панченко О.В. мовою оригіналу: «зобов'язання за договором купівлі-продажу будівель та споруд в будинку № 2 л (два л) по вулиці Волкова космонавта у місті Дніпропетровську, посвідченого 27.02.2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Панченко О.В. за реєстром № 1426 згідно п.4 вищевказаного договору, виконані в повному обсязі, сплата за вищевказане майно ПОКУПЦЕМ проведена згідно умов вищевказаного Договору, грошові кошти отримані Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємством Побутового Обслуговування Населення «Рассвет» повністю, матеріальних претензій не маємо» (т.1 а.с. 42).
З акту № 1 від 01 березня 2007 року вбачається, що позивачем в особі директора ОСОБА_5 передані, а ОСОБА_2 прийняті будівлі та споруди за договором купівлі-продажу від 27.02.2007р. (т.1 а.с. 43).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів вважає, що позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх позовних вимог.
Відмовляючи ТОВ «Рассвет» в задоволенні позову до ОСОБА_2, суд першої інстанції надав оцінку доводам позивача стосовно неповної оплати відповідачем за договором, зазначивши, що згідно з сумісною заявою, підписаною директором ОСОБА_5, ОСОБА_2 повністю розрахувався з позивачем за договором купівлі-продажу згідно з його умовами; стосовно непередання спірних будівель і споруд за актом, зазначивши, що підпис директора ОСОБА_5 на акті позивачем не оспорюється; стосовно недотримання позивачем умов додатку до договору про розділ майнової відповідальності, зазначивши, що така угода є нікчемною через недотримання сторонами нотаріальної форми.
Зазначені висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, частину вартості нерухомого майна в розмірі 465200, 00 грн. ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_2 готівкою в нотаріальній конторі приватного нотаріуса Панченко О.В. і на цей час не провів через касу ТОВ «Рассвет», як отримані за договором купівлі-продажу нерухомого майна, що свідчить про наявність з боку ОСОБА_5, як посадової особи ТОВ «Рассвет», порушення бухгалтерської та фінансової дісципліни.
В суді апеляційної інстанції представник позивача директор ОСОБА_5 зазначені обставини підтвердив, посилаючись на підписання заяви про повну оплату ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу при відсутності з його боку такого платежу введенням його в оману з боку ОСОБА_2, якому він довіряв.
Згідно з постановою Самарського РВ ДУ УМВС України в Дніпропетровській області від 16 липня 2007 року в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_2 -відмовлено (т.2 а.с. 209-210).
З пояснень представників позивача вбачається, що вказана постанова ними не оскаржена і на цей час є чинною.
З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необгрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, наданим суду сторонами, і постановив законне і обгрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.
Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.
Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.
Як вбачається з судового рішення, в мотивувальній частині рішення судом першої інстанції допущено описку стосовно зазначення ОСОБА_2 особою, яка при підсанні договору отримала 510000, 00 грн. (т.2 а.с. 159-оборот абзац вісім).
Зазначену описку суду першої інстанції слід виправити відповідно до вимог ст. 219 ЦПК України.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства побутового обслуговування населення «Рассвет» - відхилити.
Рішення Самарського районного суду М. Дніпропетровська від 10 квітня 2009 року - залишити без зміни.
Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.