03 червня 2010 року м. Лисичанськ
Справа №2-2264
Лисичанський міський суд Луганської області у складі :
головуючого судді Рукас О.В.
при секретарі Ісауловій Н.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача борг за письмовою розпискою, в розмірі 4000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 11 травня 2009 року він з ОСОБА_2 згідно ст. 1046 ЦК України уклали договір займу, оформивши його розпискою. Підтвердженням, що угода відбулась, є розписка відповідача про отримання коштів в розмірі 4000 гривень, яку ОСОБА_2 написав власноруч. Відповідно даної розписки ОСОБА_2 взяв у позивача в борг чотири тисячі гривень строком до 07 січня 2010 року, та зобов'язався повернути борг.
Термін повернення грошей скінчився, але відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань до сьогодні грошей не повернув, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду, та прохає суд стягнути з відповідача борг в розмірі 4000 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, прохав суд позов задовольнити, та стягнути з відповідача на його користь суму боргу у розмірі 4000 грн., а також у якості відшкодування сплаченого судового збору 51 гривеню, та у якості відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 120 гривень. Доводи, викладені у позові підтримав у повному обсязі, додаткових пояснень не мав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення в газеті «Наша газета» №56 (3183) від 29.05.2010 року, про причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
За таких обставин суд вважає, що причини неявки відповідача у судове засідання є неповажними, оскільки відповідно до ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 11.05.2009 року до нього додому прийшов позивач ОСОБА_1, який попрохав його допомогти з ремонтом автомобіля, на що він дав свою згоду. Приблизно о 12 годині, коли він з позивачем були надворі та займалися ремонтом автомобіля, до них підійшов ОСОБА_2, та став прохати ОСОБА_1 зайняти йому гроші в розмірі 4000 гривень, пояснивши, що ці гроші потрібні йому на лікування, впевнював, що обов'язково поверне ці гроші. ОСОБА_1 погодився зайняти гроші, після чого пішов додому та виніс необхідну суму. ОСОБА_1 в його присутності, передав ОСОБА_2 чотири тисячі гривень купюрами по п'ятдесят гривень, а ОСОБА_2 отримавши ці гроші склав відповідну розписку, в якій вказав скільки він отримав грошей та строк їх повернення. Розписку ОСОБА_2 також писав в його присутності. Зі слів позивача знає, що відповідач ОСОБА_2 досі гроші в розмірі 4000 гривень позивачу не повернув.
Вислухавши позивача, свідка, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно до ч.3 ст.509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики і його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, що засвідчує передачу йому позикодавцем певної грошової суми або певної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В судовому засіданні судом було встановлено, що 11 травня 2009 року, відповідач ОСОБА_2 взяв у позивача ОСОБА_1 в борг гроші в сумі 4000 гривень та зобов'язався повернути їх останньому до 07.01 2010 року, про що склав відповідну розписку (а.с.6). В установлений термін відповідач суму боргу не повернув.
На підставі викладеного, враховуючи пояснення позивача, свідка, вказані норми Закону, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 4000 гривень.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Згідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача у якості відшкодування сплаченого судового збору 51 грн., та у якості відшкодування сплачених витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільних справ 120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 527, 530, 610, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 11, 79, 88, 209,130, 174, 212 -215, 224-226, 292 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 4000 ( чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування сплаченого судового збору 51 грн. 00 коп., та у якості відшкодування понесених витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи 120 гривень.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте Лисичанським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
СУДДЯ РУКАС О.В.