27 травня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Леска В.В.
суддів - Чужі Ю.Г., Кондора Р.Ю.
при секретарі - Молнар Е.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_9 селищна рада, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та звільнення квартири,-
У листопада 2007 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом про зобов'язання відповідачів усунути перешкоди та звільнити належну позивачу квартиру АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обгрунтувала тим, що у 1989 році на законних підставах на підставі ордеру з нині покійним чоловіком ОСОБА_10 вселилась в спірну квартиру в користуванні якою відповідачі тривалий час чинять їй перешкоди, які самовільно захопили її квартиру і відмовляються добровільно звільнити таку.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в користуванні АДРЕСА_1 та зобов'язано відповідачів звільнити вказану квартиру, яка складається з однієї житлової кімнати площею, 32,4 кв. м. та підсобних приміщень площею 11.1 кв. м., 10,2 кв. м. та 5,4 кв. м.
В апеляційній скарзі відповідачки ОСОБА_1 порушується питання про скасування рішення суду як незаконного і необгрунтованого та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Межі доводів апеляційної скарги - у 1992 році ОСОБА_10 виїхав з квартири і протягом 15-ти років ні він ні члени його сім'ї в такій не проживали, що призвело руйнування даху над квартирою та її руйнації. Дозвіл ОСОБА_9 селищної ради на реєстрацію позивачки та членів її сім'ї у спірній квартирі є незаконним, оскільки така не прибула до вказаного місця проживання..
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 26 травня 2009 року зупинено провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішення по справі за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_12, третя особа без самостійних вимог на сторону позивача ОСОБА_9 селищна рада, про визнання недійсним обмінного ордеру, а ухвалою цього ж суду від 15 квітня 2010 року відновлено провадження в справі.
Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 116 ЖК України особи, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяються без надання іншого жилого приміщення.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення Ужгородської міської ради народних депутатів від 25 жовтня 1989 року № 187 ОСОБА_2 на сім'ю з 4-х чоловік, в тому числі і на дружину ОСОБА_10, отримав обмінний ордер на вселення в АДРЕСА_1, яка складалась з однієї житлової кімнати площею, 32,4 кв. м. та підсобних приміщень площею 11,1 кв. м., 10,2 кв. м., та 5,4 кв. м.
19 листопада 2006 року ОСОБА_10 помер.
Судом встановлено, що з 1993 року ОСОБА_10 замовляв інвентаризацію спірної квартири для її приватизації, яка в даний час є неможливою через перешкоди, які чиняться мешканцями квартир 3 1 та № 3 цього будинку, що вбачається з листа Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15 грудня 2009 року, яке набуло законної сили, відмовлено в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_2 (Леніна) в смт. Середнє Ужгородського району, виданого ОСОБА_10 26 жовтня 1989 року за № 381.
ОСОБА_9 селищна рада, на балансі якої знаходиться спірна квартира, вважає правомірними вимоги ОСОБА_2 на користування вказаною квартирою, яку відповідачі зайняли і самовільноё без згоди селищної ради, зробили перепланування квартири.
ОСОБА_2 та члени її сім'ї отримали дозвіл на постійну реєстрацію за місцем проживання в АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням виконкому ОСОБА_9 селищної ради № 49 від 24 травня 2007 року.
Встановивши, що відповідачка ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які проживають в АДРЕСА_1 не довели правомірність зайняття ними спірної квартири та перепланування без згоди наймодавця, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони не повинні чинити позивачці перешкод в користуванні АДРЕСА_1 та зобов'язані звільнити таку, як самоправно зайняту.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права,
Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: