Справа № 2-2661/2010 рік
01 червня 2010 року м. Макіївка
Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого - судді Супрун М. Ю.
при секретарі - Киреєвої Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визнання угоди дійсною, визнання права власності на нерухоме майно,
В квітні 2010 року в суд з позовом звернулась ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі - продажу домоволодіння дійсною та визнання за нею права власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги уточнила і суду пояснила, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 16 червня 1961 року належало домоволодіння АДРЕСА_1. В вересні 1964 року вона домовилась з ОСОБА_2 про купівлю вказаного домоволодіння, а саме про всі умови укладення угоди, про ціну за який вона придбає будинок, строк його звільнення, а також строк її вселення. Зі слів продавця їй стало відомо, що він разом з дружиною ОСОБА_3 бажає переїхати мешкати до сина, оскільки вони досягли похилого віку, в зв”язку з чим потребують стороннього догляду. ОСОБА_2 пообіцяв оформити угоду нотаріально, коли будуть готові всі документи. Незважаючи на дану домовленість ОСОБА_2 побажав отримати гроші за будинок в сумі 1200 руб. до укладення договору, проти чого вона не заперечувала. 07 вересня 1964 року вона передала ОСОБА_2 гроші за вказаний будинок в сумі 1 200 руб, про що він видав їй власноручно написану розписку в присутності їх знайомого ОСОБА_4 Після вказаних подій ОСОБА_2 почав хворіти і ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Його дружина ОСОБА_3 обіцяла прийняти спадщину після чоловіка, але цей процес в неї затягнувся. Так як вона мала інше житло, то погодилась відкласти оформлення договору купівлі-продажу на вказаний будинок. До спірного житла вона зі своїм сином вселилась лише після смерті ОСОБА_3 в 1978 році. Померла так і не оформила всі необхідні документи для укладення договору купівлі-продажу. В 1992 році із міста Харкова приїхав онук померлих, який не заперечував проти того, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 фактично належить їй. За його заявою вона та її син були зареєстровані в даному будинку, де вона мешкає до теперішнього часу. Оскільки фактично вона виконала умови угоди, а продавець ОСОБА_2 уклонився від посвідчення угоди в нотаріальної конторі, просила визнати договір купівлі - продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та нею дійсним та визнати за нею право власності на будинок з господарськими будівлями за вказаною адресою.
Пр едставник позивачки ОСОБА_5, діючий на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав та просив визнати договір купівлі - продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дійсним та визнати за позивачкою право власності на вказане нерухоме майно.
Представник відповідача, Макіївської міської ради, у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про одержання судової повістки. Суду не наданні докази про поважну причину неявки представника відповідача в судове засідання, тому у відповідності зі ст. 224 ЦПК України, а також зі згоди позивачки, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника Макіївської міської ради по наявним доказам і прийняти заочне рішення.
Представник третьої особи - Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки”, у судове засідання також не з'явився, згідно листа просив справу розглянути у його відсутність, покладався на рішення суду.
Суд, вислухавши пояснення позивачки, її представника, свідків, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 224 ЦК України в редакції Закону 1963 року, що діяла на час виникнення правовідносин між сторонами, за договором купівлі-продажу продавець зобов”язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов”язується прийняти майно та сплатити за нього визначену грошову суму.
В силу ч. 1 ст. 227 того ж ЦК України, договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо однією із сторін є громадянин.
Відповідно до статті 47 ЦК України в редакції Закону 1963 року, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 16.06.1961 року належало ОСОБА_2, що підтверджується відомостями КП „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” та технічним паспортом. Дане домоволодіння складається з житлового будинку, під літерою „А-1„, загальною площею 53,20 кв.м., в тому числі житловою - 24,60 кв.м., сараїв, під літерами „Б-1”, „В-1”, „Ж-1”, літньої кухні, під літерою „Г-1”, убиральні, під літерою „З-1„, літнього душу, під літерою „К-1”, колонки питної -1, огорожі - № 1, хвіртки № 2 ( а. с. 14-17).
З тексту розписки від 07.09.1964 року убачається, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 1200 рублів за будинок АДРЕСА_1 (а.с.8)
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що знала сім”ю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, так як вони дружили з її батьками. Їй відомо зі слів батьків, що позивачка передала ОСОБА_2 гроші за будинок, розташований: АДРЕСА_1, але договір купівлі-продажу ОСОБА_2 не уклав з нею. Позивачка ОСОБА_1 проживає декілька десятків років в даному будинку.
Свідок ОСОБА_7 показав суду, що його мати деякий час мешкала разом з ОСОБА_8, який був сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зі слів ОСОБА_8 йому було відомо, що його батьки продали будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, позивачці ОСОБА_1 ще в 60-х роках, але договір купівлі-продажу не оформили, так як власник ОСОБА_2 помер.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого 04 січня 1966 року Войковським РАЦСом, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а. с. 13). Його дружина ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Гірницьким відділом РАЦС ( а. с. 12).
З домової книги вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована з 14.07.1992 року ОСОБА_1 ( а. с. 9-11).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку в тому, що відбулось повне виконання зі сторони позивачки договору купівлі-продажу, укладеного 07 вересня 1964 року, так як в судовому засіданні встановлено, що вона сплатила ОСОБА_2 гроші за будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, прийняла його, проживає та зареєстрована в даному житловому приміщенні, фактично ним володіє, а ОСОБА_2 , як продавець, в свою чергу, прийняв гроші за вказане майно від позивачки, але ухилився від нотаріального посвідчення цього договору.
Таким чином, аналіз приведених вище доказів, приводить суд до висновку в тому, що приймаючи до уваги те, що 07 вересня 1964 року ОСОБА_2 - з однієї сторони та ОСОБА_1 - з іншої, домовились щодо усіх умов договору купівлі-продажу будинку і відбулося повне виконання договору, але одна із сторін - продавець, ухилилась від його нотаріального посвідчення, необхідно визнати такий договір дійсним та визнати право власності за позивачкою на домоволодіння будинок, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215 України ст.ст. 224, 227, 47 ЦК України ( в редакції 1963 року), суд
Позов ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визнання угоди дійсною, визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати договір купівлі - продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок, під літерою „А-1„, загальною площею 53,20 кв.м., в тому числі житловою - 24,60 кв.м. з господарськими будівлями у вигляді сараїв, під літерами „Б-1”, „В-1”, „Ж-1”, літньої кухні, під літерою „Г-1”, убиральні, під літерою „З-1„, літнього душу, під літерою „К-1”, колонки питної -1, огорожі - № 1, хвіртки № 2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте прийнявшим його судом по письмовій заяві відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя