Справа № 369/13891/20
Провадження № 2/369/1074/21
02.08.2021 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ковальчук Л.М.,
за участю: секретаря судового засідання Новіцької М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справі в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про стягнення пені за порушення умов договору, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про стягнення пені за порушення умов договору.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06.04.2017 між ним та відповідачем (ТОВ «Крюківщина») було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . За умовами даного Договору відповідач зобов'язувався передати йому у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , проектний будинок 6. В свою чергу позивач зобов'язувалася прийняти у власність майнові права на вищевказану квартиру та оплатити їх вартість. Ціна майнових прав на квартиру встановлена п. 3.1. Договору та становила на момент укладення договору 268 842,50 грн., в тому числі ПДВ 44 807,08 грн.
Пунктом 2.4 Договору було визначено орієнтовний строк готовності об'єкта будівництва до експлуатації, а саме - 30.12.2017.
Частина 1 ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач зазначає, що зобов'язання Покупця в частині оплати вартості майнових прав було виконано в повному обсязі, що підтверджується попередньою довідкою від 14.12.2017, виданою ТОВ «Крюківщина».
На початку 2019 року ТОВ «Крюківщина» змінило найменування на ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни».
Частина 1 ст. 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки на дату, визначену п. 2.4. Договору та на момент звернення до суду із позовом об'єкт будівництва не готовий до експлуатації, Відповідачем порушеного його зобов'язання за Договором. Правові наслідки порушення зобов'язання визначені ст. 611 ЦК України. Згідно ч. 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, але не виключно - сплата неустойки. Статтею 549 ЦК України, неустойка (штрафом, пенею) визначена як грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідальність сторін за порушення умов Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру визначено розділом 6 Договору - «Відповідальність сторін». Зокрема, п. 6.2. передбачена відповідальність Відповідача за недотримання орієнтовного строку готовності об'єкту будівництва понад 3 місяці від орієнтовного строку, визначеного п.2.4. Договору. Так, за недотримання вказаних строків Продавець (Відповідач) сплачує пеню Покупцю у розмірі 0,1% від суми ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення.
Починаючи з 30.12.2017 відповідачем порушено строки здачі об'єкту до експлуатації. Про перенесення строків готовності об'єкту до експлуатації відповідач у встановленому Договором порядку не повідомив позивача. На момент звернення до суду із позовом строк прострочення, за який нараховуються пеня, становить 365 днів.
Враховуючи тривалість прострочення та вартість майнових прав, станом на день звернення до суду із позовом відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 98127,33 грн., з яких 98127,33 грн. за прострочення по Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 . Дана сума визначається шляхом множення суми вартості майнових прав на розмір пені (згідно п. 6.2. Договору) та кількість днів прострочення, за які нараховується пеня.
Ухвалою суду від 04.01.2021 відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження.
05.04.2021 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Житловий Комплекс «Нові Жуляни» по справі № 369/13891/20, з тих підстав, що обов'язок щодо прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію не є грошовим зобов'язанням, а тому встановлення за порушення цього обов'язку такого заходу відповідальності як пеня є недопустимим та не відповідає положенням ч. 3 ст. 549 ЦК України. Крім того, відповідно до умов договору строк прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію регламентує характеристики житлового будинку, тобто є характеристикою товарів, які є предметом купівлі-продажу. Прямим обов'язком продавця за даним договором є передача у власність покупця майнових прав на квартиру, що здійснюється за актом прийому-передачі майнових прав на квартиру після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкту за умови повного виконання покупцем своїх обов'язків за договором. Прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію за умовами договору не визначено прямим обов'язком продавця.
13.04.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої ОСОБА_1 заперечує щодо тверджень представника відповідача та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.
Представники позивача та відповідача подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд вказаної справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч. 4 - ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Судом встановлено, що 06.04.2017 між ТОВ «Крюківщина» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 .
У відповідності до умов п. 1.1. Договору, ч. 1 ст. 6 та ст. 656 Цивільного кодексу України продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що предметом Договору є майнові права на Квартиру, які після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію реалізуються шляхом реєстрації покупцем права власності в установленому законом порядку. За умови виконання своїх обов'язків за цим Договором продавець зобов'язаний передати покупцю документи, необхідні для державної реєстрації права власності на квартиру.
Пунктом 1.4. Договору сторони обумовили, що майнові права на квартиру за цим договором передаються від продавця покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав), який є невід'ємною частиною цього договору. Акт прийому-передачі квартири підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта будівництва та за умови повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим Договором.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що орієнтовний строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - 30.12.2017. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.
В п. 3.1. Договору сторонами було обумовлено, що ціна майнових прав на Квартиру на момент підписання Договору становить: ціна майнових прав на квартиру на момент підписання договору становить 268 842 грн., в тому числі ПДВ 44 807,08 грн..
П.п. 5.2.1. п. 5.2. Договору визначено, що продавець зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов'язання за договором та виконувати інші функції і обов'язки згідно форвардного контракту.
Згідно умов договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 від 06.04.2017 даний договір укладений на виконання Форвардного контракту № 37854, придбаного Покупцем за результатами відкритого аукціону, проведеного Товарною біржею.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що у разі недотримання орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва понад три місяці від орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (п. 2.4. Договору), Продавець сплачує пеню покупцю в розмірі 0,1% від суми Ціни майнових прав на квартиру за кожен день прострочення. За перші три місяці періоду прострочення від орієнтовного строку прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, пеня не нараховується та не сплачується.
Відповідно до п. 4.1. Договору, даний договір укладається під відкладальною обставиною, якою сторони визнають пред'явлення до виконання Форвардного контракту № 37854-А/3 Покупцем, за відповідним актом (прийому-передачі) пред'явлення до виконання форвардного контракту.
Згідно попередньої довідки від 14.12.2017, виданої ТОВ «Крюківщина», ОСОБА_1 у повній мірі виконав свої зобов'язання щодо оплати майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 06.04.2017 № 28/В4-6.
Слід зазначити, що зі змісту договору купівлі-продажу майнових прав від 06.04.2017 № 28/В4-6, укладеного між відповідачем та ОСОБА_1 , вбачається, що сторони не узгодили всі істотні умови вказаного договору.
Зокрема, пунктом 2.4. Договору встановлено, що орієнтовний строк прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію - 30.12.2017. Продавець має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва на строк до трьох місяців, і це не буде вважатися порушенням умов цього Договору.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Встановлення орієнтовного строку вказує на невизначеність такої істотної умови як строк прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію.
Статтею 251 ЦК України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
З врахуванням вказаних норм строк прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію в Договорі купівлі-продажу майнових прав від 06.04.2017 № 28/В4-6, конкретно не визначений, оскільки в п. 2.4. Договору зазначена не конкретна, а орієнтовна календарна дата.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
При цьому, зобов'язання щодо прийняття Об'єкта будівництва в експлуатацію не належить до цивільних відносин, тобто до відносин, за наявності яких передбачена цивільно-правова відповідальність.
Ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Ч. 1 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).
Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Згідно ч. 5 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Ч. 2 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (з наступними змінами і доповненнями).
Згідно п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об'єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.
П. 4 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлено, що надання (реєстрація), повернення (відмова у видачі) чи скасування реєстрації документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Повноваження Держархбудінспекції здійснюються її апаратом. При цьому реєстрація (повернення, скасування реєстрації) декларації щодо об'єктів, які розміщено на території кількох адміністративно-територіальних одиниць та вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності яких після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на дві і більше адміністративно-територіальні одиниці, здійснюється безпосередньо апаратом Держархбудінспекції, а щодо інших об'єктів - її територіальними органами за місцезнаходженням таких об'єктів.
Оскільки прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, то відносини щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів належить не до цивільно-правових, а до публічно-правових відносин.
Статтею 1 ЦК України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
За вказаних обставин пункт 2.4. Договору купівлі-продажу майнових прав від 06.04.2017 № 28/В4-6 носить технічний характер, оскільки вказує на технічну характеристику житлового будинку. В даному Договорі пункт 2.4. міститься в розділі 2, який має назву «Технічні характеристики квартири».
За вказаних обставин, враховуючи, що термін прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію в Договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру конкретною датою не визначений, замість цього вказана орієнтовна дата, а також те, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не належить до цивільно-правих відносин, склад цивільно-правового порушення зі сторони позивача відсутній. Це виключає можливість застосувати до відповідача цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені).
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог і відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст. 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Житловий комплекс «Нові Жуляни» про стягнення пені за порушення умов договору - відмовити.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Жуляни», код ЄДРПОУ 40426786, адреса місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, б-р Т. Шевченка, 10, офіс 109.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суде не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Суддя Л.М. Ковальчук