Справа № 369/168/20
Провадження № 2/369/575/21
Іменем України
02.08.2021 року Києво-Святошинський районний суд у складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, -
У січні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1 (житловою площею - 29,1 м2, загальною площею квартири - 52,9 м2) в порядку спадкування за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що його брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працював в НВТ «Будівельник» в м. Вишневе Київської області. В 1992 році, його брат ОСОБА_3 , як працівник кооперативу сплатив пайовий внесок на будівництво квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради народних депутатів № 93/22 від 15 вересня 1992 року було частково затверджено протокол засідання правління кооперативу «Будівельник» № 15 від 25 жовтня 1991 року і виділено ОСОБА_3 кв. АДРЕСА_1 .
16 вересня 1992 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради народних депутатів було видано його брату ОСОБА_3 ордер № НОМЕР_4 на вищезазначену квартиру.
Квартира розташована на 8-му поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-х кімнат житловою площею - 29,1 м2. Загальна площа квартири - 52,9 м 2.
ІНФОРМАЦІЯ_3 його брат - ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21 червня 2008 року серія НОМЕР_1 .
Після смерті брата відкрилася спадщина, яка складалася з квартири АДРЕСА_1 . В Вишневій міській державній нотаріальній конторі Київської області заведено спадкову справу № 305 за 2008 рік до майна померлого ОСОБА_3 .. Спадщину брат нікому не заповідав. Спадкоємцями першої черги були його мама - ОСОБА_2 та його племінник - ОСОБА_4 , які в шестимісячний строк звернулися з заявами про прийняття спадщини до Вишневої міської ДНК Київської області.
Мама і племінник не встигли оформити свої спадкові права на майно брата, так як ІНФОРМАЦІЯ_4 його племінник - ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14 червня 2018 року серія НОМЕР_2 . Спадкоємців першої черги не було. Спадкоємцем другої черги була його мама - ОСОБА_2 , яка в шестимісячний строк після смерті внука звернулася з заявою про прийняття спадщини до Вишневої міської ДНК Київської області, де заведено спадкову справу № 233 за 2018 рік до майна померлого ОСОБА_4 ..
Але мама ОСОБА_2 не встигла оформити свої спадкові права, щодо майна внука, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02 січня 2019 року серія НОМЕР_3 . Спадкоємцями першої черги після смерті мами є він - ОСОБА_1 , його брат, відповідач по справі - ОСОБА_5 та їхня сестра, що проживає в Російській Федерації - ОСОБА_6 . Брат і сестра в шестимісячний строк після смерті мами звернулися з заявами про відмову від прийняття спадщини до приватного нотаріуса Таращанського районного округу Київської області Овраменко Л.В., де заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 ..
В серпні 2019 року він звернувся з заявою до приватного нотаріуса Таращанського районного округу Київської області Овраменко Л.В щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті мами, але Постановою нотаріуса №747/02-14- 96/2019 від 09 серпня 2019 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, оскільки не пред'явлено документ, що свідчить про належність спадкового майна на праві власності померлій.
Тобто він не має можливості оформити спадщину.
Також КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" листом від 07 листопада 2018 року за № 1905 повідомило, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи право власності квартиру АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
В зв'язку з даними обставинами він змушений звертатися до суду для вирішення питання про визнання за ним права власності на спадкове майно.
Тому на підставі вищевказаного просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.01.2020 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
04.03.2020 р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача вважає позов необґрунтованим законом та доказами, заявленим без урахування дійсних правовідносин сторін і обставин. В обґрунтування своєї позиції зазначає про те, що 13 січня 2020 року, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області було відкрито провадження по справі №369/168/20 за позовом ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Києво- Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно.
Рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради народних депутатів №93/22 від 15 вересня 1992 року «Про надання житлової площі працівникам кооперативу «Будівельник» було частково затверджено протокол засідання правління кооперативу «Будівельник», тим же рішенням було вирішено надати ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
16 вересня 1992 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради народних депутатів було видано ордер.
Даний ордер було видано з дотриманням вимог Житлового кодексу Української PCP, а саме статті 58, котрою встановлено, що на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Аналізуючи норму статті та чинне законодавство, ордер міг надаватися лише в будинки державного або громадського житлового фонду. Виконавчим комітетом Вишневої міської ради ордери на кооперативні будинки не видавалися та не видаються дотепер.
Таким чином, представник відповідача вважає, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю та не перебувала у власності членів кооперативу та приватній власності.
Так спадковим майном може бути визнано майно на яке зареєстроване право власності.
Як вбачається з поданих до позову документів право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстроване за померлим та не може бути успадковане.
Квартира АДРЕСА_1 перебувала та перебуває в комунальній власності та ніколи не передавалася в приватну власність жодній особі, включаючи померлого наймача ОСОБА_3 .
Зважаючи на вищевикладене, представник відповідача просила суд в задоволенні позову ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області - відмовити в повному обсязі.
15.04.2020 у зв'язку із закінченням строку відрядження як тимчасового переведення до Києво-Святошинського районного суду Київської області судді Медведського М.Д. проведено повторний автоматизований розподіл справи, яким визначено суддю Дубас Т.В.
16.04.2020 ухвалою суду прийнято справу до провадження і призначено справу до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 22.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
22 січня 2021 року позивач до суду направив заяву про слухання справи у його відсутності, вимоги позову підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що брат позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працював в НВТ «Будівельник» в м. Вишневе Київської області. В 1992 році він як працівник кооперативу сплатив пайовий внесок на будівництво кв. АДРЕСА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Вишневої міської ради народних депутатів № 93/22 від 15 вересня 1992 року було частково затверджено протокол засідання правління кооперативу «Будівельник» № 15 від 25 жовтня 1991 року і виділено ОСОБА_3 кв. АДРЕСА_1 .
16 вересня 1992 року Виконавчим комітетом Вишневої міської ради народних депутатів було видано його брату ОСОБА_3 ордер № НОМЕР_4 на вищезазначену квартиру.
Квартира розташована на 8-му поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-х кімнат житловою площею - 29,1 м2. Загальна площа квартири - 52,9 м2.
ІНФОРМАЦІЯ_3 його брат - ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21 червня 2008 року серія НОМЕР_1 .
Після смерті брата відкрилася спадщина, яка складалася з квартири АДРЕСА_1 . В Вишневій міській державній нотаріальній конторі Київської області заведено спадкову справу № 305 за 2008 рік до майна померлого ОСОБА_3 .. Спадщину брат нікому не заповідав. Спадкоємцями першої черги були його мама - ОСОБА_2 та його племінник - ОСОБА_4 , які в шестимісячний строк звернулися з заявами про прийняття спадщини до Вишневої міської ДНК Київської області.
Мама позивача ОСОБА_2 і його племінник ОСОБА_4 не встигли оформити свої спадкові права на майно брата, так як ІНФОРМАЦІЯ_4 мій племінник - ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 14 червня 2018 року серія НОМЕР_2 . Спадкоємців першої черги не було. Спадкоємцем другої черги була його мама - ОСОБА_2 , яка в шестимісячний строк після смерті внука звернулася з заявою про прийняття спадщини до Вишневої міської ДНК Київської області, де заведено спадкову справу № 233 за 2018 рік до майна померлого ОСОБА_4 ..
Але мама не встигла оформити свої спадкові права щодо майна внука, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02 січня 2019 року серія НОМЕР_3 . Спадкоємцями першої черги після смерті мами є він - ОСОБА_1 , його брат, відповідач по справі - ОСОБА_5 та їхня сестра, що проживає в Російській Федерації - ОСОБА_6 . Брат і сестра в шестимісячний строк після смерті мами звернулися з заявами про відмову від прийняття спадщини до приватного нотаріуса Таращанського районного округу Київської області Овраменко Л.В., де заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 ..
В серпні 2019 року він звернувся з заявою до приватного нотаріуса Таращанського районного округу Київської області Овраменко Л.В щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті мами, але Постановою нотаріуса №747/02-14- 96/2019 від 09 серпня 2019 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, оскільки не пред'явлено документ, що свідчить про належність спадкового майна на праві власності померлій.
Також КП "Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області" листом від 07 листопада 2018 року за № 1905 повідомило, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи право власності квартиру АДРЕСА_1 , не зареєстровано.
Згідно зі статтею 11Закону України «Про кооперацією» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Згідно з статтею 19-1 Закону України «Про кооперацією» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.
У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.
За ст. 21 Закону України «Про кооперацією» пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів,є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. При цьому право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.
В пункті 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право спільної часткової власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі пропорційно розміру частки паю.
Таким чином, не підтверджено, що ОСОБА_3 став власником нерухомого майна фактично, викупивши квартиру за АДРЕСА_1 .
Викладені вище обставини свідчать про відсутність будь-яких правовстановлюючих документів на квартиру за АДРЕСА_1 , тому таке майно не входить до складу спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , оскільки останній не набув свого часу на законних підставах право власності на квартиру, не сплативши за нього пайові (цільові) внески.
У відповідності до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно із частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 80 ЦПК України).
Оригінали квитанції на підтвердження сплату пайового внеску за квартиру відсутні, та сторона позивача не може їх надати, а надані позивачем копії довідки від 12 січня 2000 року Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК» про сплату пайового внеску у розмірі 19 300 карбованців, ордер за №004977 від 16.09. 1992 року, який виданий ОСОБА_3 про право на зайняття жилої площі, а саме квартири АДРЕСА_1 та рішення Виконавчого комітету Вишневої міської ради народних депутатів від 15.09. 1992 року за №93/22 «Про надання житлової площі працівникам кооперативу «Будівельник» не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не підтверджують права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що брат позивача ОСОБА_3 , покійний брат позивача ОСОБА_1 , не набув у встановленому законом порядку права власності на квартиру квартири АДРЕСА_1 , тому вона не підлягає спадкуванню, а отже права позивача порушено не було.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Позивач не є членом кооперативу «Будівельник», відсутні докази які б підтверджували оформлення правовстановлюючих документів на квартиру за братом позивача ОСОБА_3 , отже відсутні докази, які можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позову в розумінні вимог ст.ст.77,78,80 ЦПК України.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку , що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є належним в розумінні викладеного та приписів ст.16 ЦК України не відповідає обставинам справи та існуючим правам позивача.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, суд приходить до висновку, що померлий брат позивача не набув права власності на квартиру, а тому підстави для визнання за позивачем права власності на вказане нерухоме майно в порядку спадкування за законом відсутні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог, а доказування та рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи позовної заяви не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки такі аргументи втрачають правовий сенс за встановлених судами обставин.
З підстав вищевказаного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог.
При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Керуючись ст. ст.12,19,77-81, 260,263-265,354-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи,якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Дубас