Справа № 2-2627/10
Заочне
іменем УКРАЇНИ
11 травня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Крупко О.Г.
при секретарі Фуковської Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» відділення № 6 філії ВАТ КБ «Надра Донецького РУ про стягнення суми депозиту та моральної шкоди, суд, -
Позивачка звернулась до суду з даним позовом до відповідача, вказуючи на те, що 21 квітня 2008 року ОСОБА_2 уклав договір з філіалом ВАТ КБ «Надра», Донецьким регіональним управлінням, відділенням № 6 № 386805, оформлений в рамках Пакету послуг «Забота» (пенсіонер) та вніс на депозитний рахунок суму в розмірі 500000 грн.
Згідно свідоцтва про право на спадщину (спадкова справа № 63 за 2009 рік, зареєстрованого у реєстрі № 2-490 від 10.03.2009 року Державнім нотаріусом восьмої Донецької державної контори Дубінськой Л.І.), спадкоємцем усього майна ОСОБА_2 після його смерті є позивачка ОСОБА_1
При зверненні позивачки ОСОБА_1 до відповідача відділення банку з вимогою про видачу суми депозиту за закінченням строку вкладу та нарахованих відсотків, у видачі позивачці було відмовлено та запропоновано заключити додаткову угоду.
Згідно додаткової угоди від 13.05.2009 № 1 до Договору строкового банківського вкладу «Мій вибір» № 386805 від 21.04.2008р. строк депозиту продовжений на 6 місяців, з датою повернення вкладу 13.11.2009року, знижена процентна ставка з 19,0 % до 13,1 %.
При зверненні позивачки ОСОБА_1 по закінченні строку вкладу, 13.11.2009р., до відповідача в відділення банку з вимогами про видачу вкладу та нарахованих відсотків, позивачці було відмовлено.
Суму нарахованих відсотків відповідач перерахував на платіжну картку, відкрив картковий рахунок. В видачі суми депозитного вкладу відмовив.
08 грудня 2009 року Київським районним судом м. Донецька був виданий судовий наказ про стягнення з відповідача 500000 грн. суми депозиту. Однак, по заяві відповідача, який підтвердив наявність боргових зобов'язань, однак не погодився з видачею наказу на підставі введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, судовий наказ був відмінений судовою ухвалою від 11 січня 2010 року.
Позивачка вважає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів є незаконним, так як ограничує в праві власності, гарантированному Конституцією та законами України, - прав розпоряджатися майном по усмотрении позивачки.
Відповідачем були порушені наступні норми діючого законодавства України:
- стаття 41 Конституції України (Кожний має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є незиблемим);
- частини другої статті 1060 Цивільного Кодексу України (по договору банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника);
- статті 629 Цивільного кодексу України (Договір є обов'язковим для виконання сторонами);
- статті 22 Конституції України (Конституційні прав гарантовані та не могуть бути відмінені);
- статті 64 Конституції України (Конституційні права не могуть бути обмежені).
Згідно з ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання були виконані належним чином згідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного, позивачка просила задовольнити її позов та стягнути з відповідача суму боргу по депозитному рахунку з урахуванням 3% річних в розмірі 502500 грн. виходячи з рахунку 1250 грн. за кожний місяць прострочки платежу.
Крім того відмовою у виплаті належних позивачці грошових коштів, а також невизнання суми боргу, відшкодованого в наказному провадженні, банк заподіяв душевні страждання, тобто моральну шкоду, яку позивачка просила відшкодувати в сумі 50000 грн.
Крім того, для складення позову та підготовки необхідного пакету документів позивачка звернулася за юридичною допомогою до адвоката, послуги якого були сплачені по квитанції в сумі 1000 грн., які позивачка також просила стягнути з відповідача, також позивачка просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати: суму судового збору та інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 850 грн. та 30 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився був повідомлен належним чином, про що свідчить розписка про одержання повістки від 21.04.2010р. та від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1060 ч.2 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
В судовому засіданні встановлено, що 21 квітня 2008 року ОСОБА_2 уклав договір з філіалом ВАТ КБ «Надра», Донецьким регіональним управлінням, відділенням № 6 № 386805, оформлений в рамках Пакету послуг «Забота» (пенсіонер) та вніс на депозитний рахунок суму в розмірі 500000 грн.
Згідно свідоцтва про право на спадщину (спадкова справа № 63 за 2009 рік, зареєстрованого у реєстрі № 2-490 від 10.03.2009 року Державнім нотаріусом восьмої Донецької державної контори Дубінськой Л.І.), спадкоємцем усього майна ОСОБА_2 після його смерті є позивачка ОСОБА_1
При зверненні позивачки ОСОБА_1 до відповідача відділення банку з вимогою про видачу суми депозиту за закінченням строку вкладу та нарахованих відсотків, у видачі позивачці було відмовлено та запропоновано заключити додаткову угоду.
Згідно додаткової угоди від 13.05.2009 № 1 до Договору строкового банківського вкладу «Мій вибір» № 386805 від 21.04.2008р. строк депозиту продовжений на 6 місяців, з датою повернення вкладу 13.11.2009року, знижена процентна ставка з 19,0 % до 13,1 %.
При зверненні позивачки ОСОБА_1 по закінченні строку вкладу, 13.11.2009р., до відповідача в відділення банку з вимогами про видачу вкладу та нарахованих відсотків, позивачці було відмовлено.
Суму нарахованих відсотків відповідач перерахував на платіжну картку, відкрив картковий рахунок. В видачі суми депозитного вкладу відмовив.
08 грудня 2009 року Київським районним судом м. Донецька був виданий судовий наказ про стягнення з відповідача 500000 грн. суми депозиту. Однак, по заяві відповідача, який підтвердив наявність боргових зобов'язань, однак не погодився з видачею наказу на підставі введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, судовий наказ був відмінений судовою ухвалою від 11 січня 2010 року.
Позивачка вважає, що мораторій на задоволення вимог кредиторів є незаконним, так як ограничує в праві власності, гарантированному Конституцією та законами України, - прав розпоряджатися майном по усмотрении позивачки.
Відповідачем були порушені наступні норми діючого законодавства України:
- стаття 41 Конституції України (Кожний має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є незиблемим);
- частини другої статті 1060 Цивільного Кодексу України (по договору банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника);
- статті 629 Цивільного кодексу України (Договір є обов'язковим для виконання сторонами);
- статті 22 Конституції України (Конституційні прав гарантовані та не могуть бути відмінені);
- статті 64 Конституції України (Конституційні права не могуть бути обмежені).
Згідно з ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання були виконані належним чином згідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Так як відповідач порушив умови договору банківського вкладу, порушив права позивача, порушив вимоги цивільного законодавства України, тому у суда є всі підстави стягнути з відповідача на користь позивача суму депозиту з урахуванням 3% річних в розмірі 502500 грн.
На підставі ст.ст. 81,84,88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути державне мито в розмірі 850 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
В частині стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 гривень та витрати на юридичну допомогу в розмірі 1000 грн. суд вважає необхідним відмовити, так як ці вимоги не передбачено договором банківського вкладу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 1060 ч.2 ЦК України, ст.ст.213-215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» відділення № 6 філії ВАТ КБ «Надра Донецького РУ про стягнення суми депозиту та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» відділення № 6 філії ВАТ КБ «Надра Донецького РУ на користь ОСОБА_1 суму депозиту з урахуванням 3% річних в розмірі 502500 грн., державне мито в розмірі 850 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 503380 грн. 00 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.Г. Крупко
ДОВІДКА: рішення набрало законної сили 24.05.2010р., оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №2-2627/10.
З оригіналом згідно, Суддя:
11.05.2010р. ОСОБА_1, АДРЕСА_1
2-2627/10 Копія: ВАТ КБ «Надра», м. Д-50, вул.
Університетська, 58
Ворошиловський районний суд м. Донецька надсилає до Вашої адреси к/рішення для відома.
ДОДАТОК: к/рішення.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.Г. Крупко
24.05.2010р. ОСОБА_1, АДРЕСА_1
2-2627/10 Копія: ВАТ КБ «Надра», м. Д-50, вул.
Університетська, 58
Ворошиловський районний суд м. Донецька надсилає до Вашої адреси к/рішення для відома.
ДОДАТОК: к/рішення.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.Г. Крупко
Справа № 2-2627/10
Резолютивна
частина
Заочне
іменем УКРАЇНИ
11 травня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Крупко О.Г.
при секретарі Фуковської Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» відділення № 6 філії ВАТ КБ «Надра Донецького РУ про стягнення суми депозиту та моральної шкоди, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» відділення № 6 філії ВАТ КБ «Надра Донецького РУ про стягнення суми депозиту та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» відділення № 6 філії ВАТ КБ «Надра Донецького РУ на користь ОСОБА_1 суму депозиту з урахуванням 3% річних в розмірі 502500 грн., державне мито в розмірі 850 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., а всього 503380 грн. 00 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.Г. Крупко