2010 року червня місяця 10 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Іващенко В.В.
Суддів Дяченко Л.О.,
Макарчук Л.В.
При секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах Красноперекопської міської ради до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: комунальне підприємство ЖЕО м. Красноперекопська, Служба по справах дітей Красноперекопської міської ради, - про виселення з службового приміщення, зустрічним позовом ОСОБА_5 до Красноперекопської міської ради, треті особи: комунальне підприємство ЖЕО м. Красноперекопська, Служба по справах дітей Красноперекопської міської ради, - про визнання права власності на змонтоване устаткування і побутові прилади та будівельні роботи, виконані в квартирі,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7
на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 р. -
08.04.2008 року Красноперекопський міжрайонний прокурор в інтересах Красноперекопського комунального житлово-експлутаційного підприємства звернувся з позовом до суду до ОСОБА_5 про виселення з службового житлового приміщення - АДРЕСА_1.
12.06.2008 р. Красноперекопський міжрайонний прокурор уточнив свої позовні вимоги, замінивши позивача, від імені і в інтересах якого він подав позов: з Красно перекопського комунального житлово-експлутаційного підприємства на Красноперекопську міську раду.
Позов мотивовано тим, що однокімнатна АДРЕСА_1, жилою площею 16,33 кв. м., яка рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 25.11.2005 року р. визнана службовим жилим приміщенням, згідно з рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 23.01.2006 року № 5 була надана помічнику Красноперекопського міжрайонного прокурора
Наприкінці 2007 року відповідачка без будь-яких правових підстав вселилася в АДРЕСА_1. Окрім цього, на вищезгадану жилу прощу вселились члени сім'ї відповідачки - доньки: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, - та онук ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідачка та члени її сім'ї зареєстровані в АДРЕСА_2
Відповідачка працює на «Укпостач», ніякого відношення до вищезгаданої квартири не має, в трудових відносинах, як з власником квартири, так і з третьою особою не знаходилась, а тому відповідачка та члени її сім'ї підлягають виселенню з АДРЕСА_1, з службового житлового приміщення без надання іншого жилого приміщення.
04.12.2006 року ухвалою суду в якості співвідповідача залучена повнолітня дочка відповідачки - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.
05.06.09р. ОСОБА_5 звернулась із зустрічним позовом до Красноперекопської міської ради, треті особи: комунальне підприємство ЖЕО м. Красноперекопська, Служба по справах дітей Красноперекопської міської ради, - про визнання права власності на змонтоване устаткування і побутові прилади та будівельні роботи, виконані в квартирі.
Зустрічний позов мотивовано тим, що при вселенні в квартиру вона зробила ремонт, на проведення якого нею були витрачені чималі кошти, а також було встановлено обладнання. Згідно з висновками судової будівельно - технічної експертизи вартість проведеного ремонту та змонтованого устаткування і побутових приладів складає 33 630 грн.
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 р. позовні вимоги Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах Красноперекопської міської ради задоволені.
ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітніх дітей: ОСОБА_9,2003р. народження, ОСОБА_10, 1999р. народження, виселено з квартири без надання іншого житлового приміщення.
ОСОБА_5 у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_5 - ОСОБА_7 ставить питання про скасування рішення Красноперекопського міськрайонного суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні первісного позову, та задоволення зустрічного позову про визнання права власності за сім'єю ОСОБА_5 на встановлене сантехнічне, столярне на інше устаткування, визнані Кримським Науково Дослідницьким Інститутом судових експертиз як поліпшення квартири, зроблених ОСОБА_5 перед вселенням. Зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відповідачі правомірно зайняли вказану квартиру, сплачували всі належні комунальні послуги. Судом першої інстанції не встановлено, що в 2005-2006 роках на АДРЕСА_1 видавався орден робітнику прокуратури, також з ним не укладався договір найму житлового службового приміщення.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі самоправно зайняли жиле приміщення і на підставі ч.3 ст. 116 ЖК України підлягають виселенню з нього без надання іншого жилого приміщення.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактам і обставинам, встановленим судом, ґрунтуються на правильному визначенню судом характеру та змісту виниклих між сторонами правовідносин, правильному застосуванню судом норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що однокімнатна квартира № 49 жилою площею 16,33 кв. м., розташована у АДРЕСА_1, є комунальною власністю, належить територіальній громаді м. Красноперекопська в особі Красноперекопської міської ради і передана на баланс Красноперекопському КЖЕП. Рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради від 25.11.2005р. вона включена до службового житлового фонду і передана Красноперекопській міжрайонній прокуратурі.
Судом також встановлено, що і не заперечує ОСОБА_5, що вона разом з членами своєї родини самоправно вселилась в вищезгадане житлове приміщення. Відповідачка та члени її сім'ї зареєстровані в АДРЕСА_2
Згідно з положеннями ст. 51 ЖК України жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом місцевої ради за участю комісії з житлових питань особам, які зареєстровані як такі, що потребують поліпшення житлових умов в порядку черговості.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Житлового Кодексу України ордер є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
Як встановив суд, відповідачка та члени її родини не перебувають на обліку у виконавчому комітеті Красноперекопської міської ради як громадяни, що потребують поліпшення житлових умов. Рішення вищезгаданого органу місцевого самоврядування про надання їм спірної квартири не було, ордер на вселення не видавався.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що відповідачі самоправно вселились у спірну квартиру і на підставі ч.3 ст. 116 ЖК України підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Судова колегія не приймає до уваги довід апелянта про те, що вона вселилась в квартиру з усного дозволу заступника міського голови ОСОБА_11, оскільки закон передбачає певний порядок надання житла і вселення в жиле приміщення, передбачений вищезгаданими нормами матеріального права.
Судова колегія не визнає такими, що заслуговують на увагу і доводи апелянта про неправильність висновків суду щодо необґрунтованості її зустрічного позову.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 про визнання права власності на змонтоване устаткування і побутові прилади, та будівельні роботи, виконані в квартирі, суд виходив із того, що все поліпшення житлового приміщення вона зробила самочинно, а відповідно до положень ч.2 ст. 332 К України особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває права власності на неї.
Відповідно до положень ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Проте суд встановив, що позивачка за зустрічним позовом самоправно вселилась у спірну квартиру, без дозволу власника, самочинно зробила певні поліпшення в неї, і за таких обставин суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання за нею права власності на ці поліпшення.
Інші доводи апеляційної скарги щодо неправомірності віднесення спірної квартири до числа службових, неправомірності надання цієї квартир помічнику прокурора виходять за межі предмету як первісного так і зустрічного позовів, тому не розглядаються судом апеляційної інстанції.
Враховуючи, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про його неправильність, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 319, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 р. відхилити.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.
Судді :