02 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 536/1242/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали подання старшого державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бєлової Тетяни Іванівни про заміну сторони у виконавчому провадженні АСВП №53799876 шляхом заміни стягувача його правонаступником, -
19 липня 2021 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшло подання старшого державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бєлової Тетяни Іванівни про заміну сторони у виконавчому провадженні АСВП №53799876 шляхом заміни стягувача його правонаступником, прохальна частина якої викладена у наступній редакції: "Замінити стягувача у виконавчому провадженні АСВП №53799876 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Рантье" (код ЄДРПОУ 39288002, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13), на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" (код ЄДРПОУ 39691431, юридична адреса: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23Б).
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 липня 2021 року справу за поданням старшого державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бєлової Тетяни Іванівни про заміну сторони виконавчого провадження передано на розгляд Полтавському окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 28 липня 2021 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Алєксєєвій Н.Ю.
Порядок вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження визначений статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України та відноситься до процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Частиною 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Суд наголошує, що заяву про заміну сторони виконавчого провадження подано без додержання вимог частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до подання не додано доказів його надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), та ці недоліки заяви не дають можливості його розглянути, оскільки позбавляють права інших учасників справи висловити свою позицію з приводу даного подання.
Також, суд, оцінюючи наявність підстав для прийняття до розгляду вказаного подання, дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Порядок заміни сторони виконавчого провадження урегульований статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України, що знаходиться у розділі IV "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах".
Відповідно до частини першої цієї статті, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Наведене свідчить про те, що урегульований статтею 379 Кодексу адміністративного судочинства України порядок заміни сторони виконавчого провадження стосується виключно розгляду заяв, поданих у виконавчому провадженні, відкритому на виконання судового рішення в адміністративній справі.
На користь такого висновку свідчить як назва відповідного розділу процесуального закону - "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах", так і вжите законодавцем у положенні частини першої статті 379 КАС України словосполучення "суд, який розглядав справу як суд першої інстанції".
Суд зауважує, що виконавче провадження АСВП №53799876 відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса, а не виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду в адміністративній справі.
З урахуванням наведеного, положення статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі й частини четвертої цієї статті, у силу якої її положення застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, не можуть бути застосовані до цих відносин, адже ними передбачено заміну сторони виконавчого провадження виключно у разі виконання судового рішення в адміністративній справі.
Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування /частина шоста статті 7 КАС України/.
Положення статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовуються до розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, оскільки стосуються порядку розгляду адміністративним судом справ з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Водночас суд звертає увагу заявника на те, що у силу частини другої статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
А відповідно до частин першої, другої статті 442 названого Кодексу, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Беззаперечно виконавчий напис нотаріуса є рішенням іншого (аніж суд) органу (посадової особи) у розумінні, вжитому законодавцем у наведених вище положеннях ЦПК України.
Отже, наведені вище положення Цивільного процесуального кодексу України у наразі чинній редакції є підставою для висновку про те, що ними урегульовано питання заміни сторони виконавчого провадження, у т.ч. у разі вибуття такої сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.
На користь такого висновку свідчать як положення наведених вище статей, що містять вказівку на їх застосування до процесуальних питань, пов'язаних з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), так і безпосередня назва розділу VI Цивільного процесуального кодексу України, у якому розміщені ці статті - "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)".
У свою чергу, виконавчий напис нотаріуса не є ані судовим рішенням адміністративного суду, ані виконавчим листом, що виключає можливість застосування до цих відносин положень статті 379 КАС України.
Порівняння наведених вище положень розділу IV КАС України та розділу VI ЦПК України є підставою для висновку, що розгляд подання старшого державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бєлової Тетяни Іванівни за чинного нормативно-правового регулювання має відбуватись у порядку, визначеному ЦПК України, адже виконавче провадження АСВП №53799876, у межах якого заявником ініційовано питання про заміну стягувача, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса, тобто рішення іншого органу (посадової особи), а саме - нотаріуса.
До того ж, суд зауважує, що положення статті 442 ЦПК України не виключають можливість розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження виключно судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а положення частини другої статті 446 ЦПК України безпосередньо вказують на суд, до компетенції якого відноситься розгляд відповідної заяви, тоді як у КАС України такі процесуальні норми наразі відсутні.
Окрім вищевикладеного, суд також звертає увагу на те, що з моменту своєї процесуальної діяльності Велика Палата Верховного Суду з питань визначення підсудності (юрисдикційності) матеріалів виробила підхід, відповідно до якого загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі - спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.
Суд враховує, що у силу частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
На цій підставі суд зауважує, що розгляд подання старшого державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бєлової Тетяни Іванівни про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з фізичної особи заборгованості за кредитним договором передбачає, перш за все, перевірку компетентним судом дотримання учасниками спірних відносин процедури відступлення права вимоги за кредитним договором, що перебуває у площині цивільних (приватно-правових) відносин та не передбачає залучення при їх реалізації суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з предмета доказування у цьому процесі, компетентним судом з розгляду такого подання буде саме суд цивільної, а не адміністративної юрисдикції.
При цьому суд вкотре звертає увагу на те, що у межах цього провадження не оспорюються рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, що виключає можливість застосування до розгляду подання положень статті 287 КАС України, частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".
Прийняття до провадження заяви (справи) судом, до компетенції якого її розгляд не відноситься, буде порушенням вимог статті 6 Європейської Конвенції з прав людини, яка гарантує кожному розгляд його справи "судом, встановленим законом".
Підсумовуючи наведене вище, суд констатує, що розгляд подання старшого державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бєлової Тетяни Іванівни про заміну сторони виконавчого провадження не відноситься до компетенції адміністративного суду. Натомість розгляд такої заяви має проводитись місцевим загальним судом у порядку, визначеному статтями 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАСУ суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КАСУ якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи та на підставі наведеного, суд вважає за необхідне подання старшого державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бєлової Тетяни Іванівни про заміну сторони у виконавчому провадженні шляхом заміни стягувача його правонаступником повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 167, 169, 243, 248, 255, 256, 294, 295, 371 та Перехідними положеннями КАСУ, суд -
Подання старшого державного виконавця Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бєлової Тетяни Іванівни про заміну сторони у виконавчому провадженні АСВП №53799876 шляхом заміни стягувача його правонаступником - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити старшому державному виконавцю право звернутись з цим поданням до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва